Україна
Донецький окружний адміністративний суд
14 липня 2025 року Справа№200/2380/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -
03.04.2025 до Донецького окружного адміністративного суду, через систему “Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить суд:
- визнати протиправним Розпорядження №15/285 від 31.03.3035, видане керівником ІНФОРМАЦІЯ_1 юридична адреса: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1 полковником ОСОБА_2 та скасувати його.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач має право на відстрочку від мобілізації на підставі п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як чоловік, який має дітей віком до 18 років, мати яких позбавлена батьківських прав. Позивач вказав, що неодноразово звертався до відповідача із заявами про надання відстрочки від мобілізації, проте, незважаючи на значну кількість звернень та судових рішень, заяви по суті не розглянути, відстрочка від мобілізації досі не надана. При цьому, відповідач надіслав за місцем роботи позивача розпорядження, яким зобов'язано керівника ТОВ ФК «Прогресивні фінанси», оповістити та забезпечити прибуття ОСОБА_1 в ІНФОРМАЦІЯ_2 06.04.2025 для уточнення військово-облікових даних та проходження медичного огляду. Позивач вважає таке розпорядження протиправним, оскільки відповідно до пункту 60 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 Комісія, що зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів. Також вказав, що відповідно до пункту 63 Порядку №560 встановлено, що військовозобов'язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіональних органів СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) із заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, крім тих, що були раніше визнані обмежено придатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на строк від шести до 12 місяців відповідно до висновку військово-лікарської комісії, у разі закінчення строку дії довідки (постанови) військово-лікарської комісії.
Позивач вважає, що оскільки заява про надання відстрочки не розглянута, рішення комісією про надання відстрочки не прийнято, згідно з пунктом 63 Порядку №560 він не має бути направлений на медичний огляд.
Відповідач правом на подання відзиву на адміністративний позов не скористався, відзив на адміністративний позов не подав. Клопотання про продовження строку для надання відзиву до суду не надходило.
Положеннями частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 08.04.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 15.04.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) без виклику учасників справи.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Гірницьким РВ у м. Макіївці ГУ ДМС України в Донецькій області 22.01.2013), перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 (військово-обліковий документ, сформований 01.09.2024 в «Резерв+», та є особою, що претендує на надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
При цьому, в системі «Резерв+» наявна інформація про те, що ОСОБА_1 24.05.2024 оновив дані та є військовозобов'язаним, перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ОСОБА_3 ) та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_6 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України має адміністративну процесуальну дієздатність.
Рішенням Мар'їнського районного суду Донецької області від 07.07.2022 року у справі № 237/1239/22 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу. Розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований 31.07.2007 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 1213, відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 . Встановлено місце проживання та подальше самостійне виховання неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_5 , та неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Додатковим рішенням Мар'їнського районного суду Донецької області від 12.01.2023 року у справі № 237/1239/22 доповнено резолютивну частину рішення наступним абзацом: “Відібрати неповнолітню дитину ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_10 ІПН НОМЕР_5 та неповнолітню дитину ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_11 у матері ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_12 ІПН НОМЕР_7 без позбавлення її батьківських прав».
Ухвалою Мар'їнського районного суду Донецької області від 13.04.2023 року у справі № 237/1239/22 виправлено допущену описку в додатковому рішенні Мар'їнського районного суду Донецької області від 12.01.2023 року по справі № 237/1239/22. Викладено другий абзац резолютивної частини додаткового рішення в наступній редакції: “Відібрати неповнолітню дитину ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_10 ІПН НОМЕР_5 , та неповнолітню дитину ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_11 у матері ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_12 ІПН НОМЕР_7 з позбавленням її батьківських прав».
Рішення Мар'їнського районного суду Донецької області у справі № 237/1239/22 набрало законої сили.
ОСОБА_1 неодноразово звертався до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, відповідно до якої просив оформити йому відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Станом на час подання цього позову відстрочка від мобілізації не надана.
Позивач неодноразово оскаржував в судовому порядку бездіяльність відповідача.
Так, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.11.2024 у справі №200/6521/24 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 10.06.2024 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_6 розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.06.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, у строк, встановлений Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі № 200/8384/24 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 19.11.2024 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_6 розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.11.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, у строк, встановлений Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560.
24.03.2025 відповідач направив ОСОБА_1 запит, яким повідомлено, що на виконання рішення Донецького адміністративного окружного суду від 11.02.2025 у справі № 200/8384/24 комісією ІНФОРМАЦІЯ_13 розглядається заява від 19.11.2024 про надання відстрочки від призиву на військову службу під час мобілізації та ОСОБА_1 необхідно надати додаткові документи, а саме акт обстеження умов проживання неповнолітніх дітей виданого органами у справах дітей за фактичним місцем проживання, також нагадано про особисту явку для розгляду усіх питань стосовно заяви.
24.03.2025 ОСОБА_1 направив засобами електронного зв'язку відповідь на запит (зміст відповіді на запит позивачем не повідомлений).
При цьому, розпорядженням ІНФОРМАЦІЯ_13 №15/285 від 31.03.2025, з метою уточнення військово-облікових даних та проходження медичного огляду, здійснити оповіщення військовозобов'язаного, який перебуває на військовому обліку в другому відділі ІНФОРМАЦІЯ_5 про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_14 та забезпечити його прибуття 06.04.2025 о 09:30.
Згідно з вказаним розпорядженням місце проживання ОСОБА_1 АДРЕСА_3 .
Разом з тим, позивач стверджує, що не змінив місце проживання та мешкає за адресою місця реєстрації у місті Курахове Донецької області.
Вважаючи протиправними розпорядження №15/285 від 31.03.3035, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Суд зазначає, що в матеріалах справи міститься Розпорядження №15/285 від 31.03.2025, отже, ураховуючи, що 3035 рік не настав, суд вважає, що позивачем допущено технічну помилку при складанні позовної заяви.
Таким чином, суд розглядає правомірність прийняття Розпорядження №15/285 від 31.03.2025.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Статтею 17 Конституції України встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Закон України від 25.03.1992 №2232-XII Про військовий обов'язок і військову службу (далі - Закон №2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
За приписами частини 9 статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;
призовники - особи, які взяті на військовий облік;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Одночасно із введенням воєнного стану, Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 "Про загальну мобілізацію"(далі - Указ № 65/2022), затвердженим Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом. Строк проведення загальної мобілізації продовжено з 25 травня 2022 року на 90 діб згідно з Указом Президента № 342/2022 від 17 травня 2022 року, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2264-IX, а надалі іншими Указами цей строк продовжено до сьогоднішнього дня.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.93 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 1 Закону № 3543-XII встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Згідно з частиною 3 статті 22 Закону № 3543-XII під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до частини 5 статті 22 Закону № 3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації передбачені статтею 23 Закону № 3543-XII.
Так, зокрема, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
Перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (частина 7 статті 23 Закону № 3543-XII).
Процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі - Порядок 560, в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин).
За змістом пунктів 56 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з абзацом 1 пункту 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Згідно з абзацами 1 7 пункту 60 Порядку № 560 Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Пунктом 63 Порядку № 560 передбачено, що військовозобов'язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіональних органів СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) із заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, крім тих, що були раніше визнані обмежено придатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на строк від шести до 12 місяців відповідно до висновку військово-лікарської комісії, у разі закінчення строку дії довідки (постанови) військово-лікарської комісії.
У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаний, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби.
Військовозобов'язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли військовозобов'язані приймаються на військову службу за контрактом або самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.
Згідно з пунктом 74 Порядку № 560 військовозобов'язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Аналіз викладених правових норм свідчить, що призову на військову службу під час мобілізації підлягають військовозобов'язані, за винятком тих, хто має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Право особи на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації визначено статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та реалізується відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 Порядку.
З метою забезпечення належної реалізації права військовозобов'язаних на відстрочку Порядком № 560 передбачено, що до ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (абз. 7 п. 60). Також пунктом 63 Порядку № 560 визначено, що військовозобов'язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіональних органів СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) із заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, крім тих, що були раніше визнані обмежено придатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на строк від шести до 12 місяців відповідно до висновку військово-лікарської комісії, у разі закінчення строку дії довідки (постанови) військово-лікарської комісії.
Відповідно до пункту 32 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Постанова №1487) у разі отримання розпорядження відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх явку на призовні дільниці (пункти попереднього збору), до органів СБУ, розвідувальних органів для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, взяття на військовий облік, визначення призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних (резервістів) виконавчі органи сільських, селищних, міських рад:
відбирають картки первинного обліку зазначених у розпорядженні призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
здійснюють оповіщення зазначених у розпорядженні призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання) шляхом вручення повісток (додаток 11) або під їх особистий підпис у картках первинного обліку (додаток 3) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення для проходження базової військової служби, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечення їх своєчасного прибуття;
у триденний строк письмово повідомляють районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів про результати оповіщення, виконання призовниками, військовозобов'язаними та резервістами вимог законодавства;
забезпечують контроль за прибуттям призовників, військовозобов'язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.
Згідно пункту 47 Постанови № 1487 у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (додаток 13) щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов'язані:
видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис, а у разі виконання такими особами дистанційної, надомної роботи, у період їх тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці або у відрядженні - рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у визначені строки, та надіслати копію відповідних наказів (розпоряджень) та підтвердну інформацію або документи про здійснення оповіщення у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;
вручити призовникам, військовозобов'язаним та резервістам повістки про явку за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу (за наявністю);
письмово повідомити з наданням витягів з наказів (розпоряджень) відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів про осіб з числа призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні;
забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов'язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу.
Як встановлено судом, 10.06.2024, 19.11.2024, 10.02.2025 ОСОБА_1 подав до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву на відстрочку від мобілізації, посилаючись на пункт 4 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" як чоловік, який має дітей віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) позбавлений батьківських прав.
Так, на виконання рішення суду від 12.11 2024 у справі №200/6521/24 заява позивача від 10.06.2024 була розглянута відповідачем та відмовлено у наданні відстрочки Протоколом від 13.02.2025 №3.
13.03.2025 набуло законної сили рішення Донецького адміністративного окружного суду від 11.02.2025 у справі № 200/8384/24 яким визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 19.11.2024 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_6 розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.11.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, у строк, встановлений Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560.
Суд звертає увагу, що доказів виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду 11.02.2025 у справі № 200/8384/24, а саме, розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 19.11.2024 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 4 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" з прийняттям відповідного рішення відповідачем не надано.
Також відсутні докази щодо розгляду заяви позивача про надання відстрочки від 10.02.2025.
Разом з цим, розпорядженням ІНФОРМАЦІЯ_13 №15/285 від 31.03.2025 зобов'язано керівника ТОВ ФК «Прогресивні фінанси», оповістити та забезпечити прибуття ОСОБА_1 в ІНФОРМАЦІЯ_2 6.04.2025 о 09:30 для уточнення військово-облікових даних та проходження медичного огляду.
Суд повторює, що в силу імперативних вимог пункту 63 Порядку № 560 військовозобов'язані, які звернулися із заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, крім тих, що були раніше визнані обмежено придатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на строк від шести до 12 місяців відповідно до висновку військово-лікарської комісії, у разі закінчення строку дії довідки (постанови) військово-лікарської комісії.
Доказів на підтвердження того, що позивач був визнаний обмежено придатним або тимчасово непридатним до військової служби за станом здоров'я на строк від шести до 12 місяців відповідно до висновку військово-лікарської комісії, та закінчення строку дії довідки (постанови) військово-лікарської комісії, відповідачем не надано та судом таких обставин не встановлено.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що Розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_13 №15/285 від 31.03.2025 щодо виклику позивача для проходження медичного огляду до розгляду його заяви про надання відстрочки, суперечать вимогам законодавства, а тому підлягає визнанню протиправним, а позовні вимоги задоволенню.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Статтею 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з квитанцією від 04.04.2025 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 970 грн. Оскільки позов подано через систему Електронний суд, належний розмір судового збору за подання цього позову складає 968,96 грн (1211,20 *0,8).
Таким чином, судовий збір у розмірі 968,96 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Разом з цим, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» позивач може звернутися до суду з клопотанням про повернення суми надмірно сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 262, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 №15/285 від 31.03.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв