14 липня 2025 рокуСправа №160/11997/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро питання про виправлення описки в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 у справі №160/11997/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 у справі №160/11997/25 відмовлено у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд зазначає, що поняття описки і очевидної арифметичної помилки, визначає, що опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Так, суд може допустити помилку у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним, тощо.
Очевидною арифметичною помилкою є порушення правил арифметики при розрахунках завданої шкоди, невиплаченої зарплати тощо. Така помилка може призвести до неправильного визначення розміру задоволення позовних вимог грошового характеру.
Під опискою необхідно розуміти помилки, зумовлені неправильним написанням слів.
Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання судового рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття. При цьому, виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.
Суд, виправляючи описку у своєму рішенні, не може змінювати зміст цього рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Аналогічна позиція викладена в постанові Пленуму Верховного Суду України Про судове рішення у цивільній справі від 18 грудня 2009 року № 14, в якій передбачено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Так, судом встановлено, що у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 у справі №160/11997/25 помилково зазначено назву відповідача «Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області» замість правильної «Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області».
З урахуванням зазначених обставин, суд з власної ініціативи вважає за необхідне виправити у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 у справі №160/11997/25 допущену описку, зазначивши правильну назву відповідача «Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області» замість помилкової «Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області».
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 243, 248, 253, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Виправити у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 у справі №160/11997/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії допущену описку, зазначивши правильну назву відповідача «Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області» замість помилкової «Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області».
Викласти перший абзац резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 у справі №160/11997/25 у наступній редакції:
«У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, 20А, код ЄДРПОУ 40108866) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.»
Копію ухвали про виправлення описки надіслати особам, які брали участь у справі.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. ст. 294, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець