14 липня 2025 рокуСправа №160/2542/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним дій та зобов'язати вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладені у листі від 10.01.2025 №1860-53586/С-01/8-0400/25, щодо не виключення із розрахунку середньої заробітної плати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), при призначенні щомісячної страхової виплати днів не роботи з поважних причин пов'язаних з простоєм, оголошеним на ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ», у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), з дня призначення, виключивши із обрахункового періоду при розрахунку середньої заробітної плати періоди простою (з 01.12.2022 по 16.12.2022 року та з 13.01.2023 по 06.03.2023 року), оголошеним на АТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ», у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він працював в ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» в шкідливих умовах понад 33 роки на різних посадах, остання посада перед виходом на пенсію - кріпильник підземний ш.Артем-1. Звільнений 27.12.2023. Згідно з довідкою МСЕК від 09.07.2024 серії 12ААА №130051 було встановлено втрату працездатності в розмірі 60% безстроково. З 10.06.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області були призначені страхові виплати. Однак розмір середньої заробітної плати для призначення щомісячної страхової виплати здійснено з урахуванням періоду простою на АТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», що був оголошений внаслідок російської агресії проти України. Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку. Проте листом від 10.01.2025 № 1860-53586/С-01/8-0400/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено про відсутність правових підстав для вчинення такого перерахунку. Позивач категорично не погоджується з відповідача та вказує, що він не працював з 28.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 16.12.2022, з 13.01.2023 по 06.03.2023 не з власного бажання, а у зв'язку із оголошенням простою на підприємстві внаслідок невідворотної сили, спричиненої військовою агресією, введенням в Україні воєнного стану, що є поважною причиною, внаслідок якої місяці спірного розрахункового періоду вважаються такими, в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, а отже повинні бути виключені з розрахункового періоду при розрахунку середньої заробітної плати. З огляду на викладене, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а порушені права відновити у спосіб, що заявлений.
Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі №160/2542/25, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Сторони належним чином повідомлені про судовий розгляд справи, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
Відповідачем подано відзив проти позову, в якому не визнає позовні вимоги та просить у їх задоволенні відмовити з наступних підстав. Згідно із виписки з акту огляду МСЕК серії 12ААА №130051 від 09.07.2024 позивачу встановлено 60% втрати працездатності повторно внаслідок професійного захворювання. 19.07.2024 позивачем подано заяву на призначення щомісячних страхових виплат втраченої заробітної плати потерпілого та одноразової допомоги потерпілому в разі стійкої втрати професійної працездатності з підтверджуючими документами. Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України № 1266 середньо денна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - єдиний внесок та/або страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов'язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати, призупинення дії трудового договору у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, період, протягом якого працівник проходив строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або проходив військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток за такий період (далі - поважні причини). Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду. Отже, враховуючи наведене жодним нормативно-правовим документом не віднесено до поважних причин простій (не з вини або з вини працівника). Відповідно до запису у трудовій книжці позивача та акту розслідування професійного захворювання розрахунковим періодом є з 01.12.2022 по 30.11.2023. Щомісячні страхові виплати нараховані позивачу в повному обсязі згідно з чинного законодавства та перераховуються на особистий рахунок, відкритий в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» своєчасно. Перелік поважних причин є вичерпним, така причина як «простой» відсутня в наведеному переліку, відповідно, відсутні підстави для виключення часу простою з розрахункового періоду, за який позивачу обчислено середню заробітну плату для визначення страхових виплат. За таких обставин, при обрахунку страхових виплат Головне управління діяло у порядку та у спосіб, визначений законодавством.
Позивач своїм правом подати відповідь на відзив не скористався.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 16.04.2002 Саксаганським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідно до відомостей з трудової книжки серії НОМЕР_3 позивач працював в Публічному акціонерному товаристві «АрселорМіталл Кривий Ріг», з 27.12.2023 звільнений за власним бажанням.
Згідно з випискою з акту огляду медико-соціальної експертної комісії серія 112ААГ № 573687 від 09.07.2024 ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності з 10.06.2024.
Відповідно до Довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12ААА №130051 від 09.07.2024 ОСОБА_1 встановлено 60% втрати працездатності внаслідок професійного захворювання з 10.06.2024 безстроково.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачеві призначено виплату страхових виплат відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
13.12.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок щомісячних страхових виплат з дня призначення, виключивши з обрахункового періоду при розрахунку середньої заробітної плати за періоди з 28.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 16.12.2022, з 13.01.2023 по 06.03.2023, у зв'язку із простоєм на підприємстві, розрахунок середньої заробітної плати провести виходячи з періоду, який передував простою, оголошеному на підприємстві.
Листом від 10.01.2025 №1860-53586/С-01/8-0400/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено позивачу про відсутність підстав для перерахунку страхових виплат.
В обґрунтування такого рішення відповідачем у листі від 10.01.2025 №1860-53586/С-01/8-0400/25 зазначено, що середньомісячній заробіток для обчислення розміру страхових виплат потерпілому визначався згідно з п. 9 ст. 42 Закону, Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 11, та Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266. Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України № 1266 середньо денна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - єдиний внесок та/або страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов'язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати, призупинення дії трудового договору у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, період, протягом якого працівник проходив строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або проходив військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток за такий період (далі - поважні причини). Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду. Отже, враховуючи наведене, жодним нормативно-правовим документом не віднесено до поважних причин простій (не з вини або з вини працівника). Відповідно до запису у трудовій книжці та акту розслідування професійного захворювання розрахунковим періодом є з 01.12.2022 по 30.11.2023. Щомісячні страхові виплати нараховані позивачу в повному обсязі згідно з чинного законодавства та перераховуються на особистий рахунок, відкритий в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» своєчасно.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у виключенні із розрахунку середньої заробітної плати при призначенні щомісячної страхової виплати днів не роботи з поважних причин, пов'язаних з простоєм на підприємстві, у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні, звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Згідно статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV в редакції на час спірних правовідносин) відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючим громадянам щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, охорони їхнього життя та здоров'я.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону № 1105-XIV загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - соціальне страхування) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - кошти соціального страхування), коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.
Згідно із пунктом 7 частини першої статті 1 Закону № 1105-XIV професійне захворювання - захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлено виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.
За змістом частини першої статті 30 Закону № 1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які уповноважений орган управління виплачує застрахованій особі чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Підставою для оплати потерпілому витрат на проведення професійної реабілітації, оплати соціальних послуг, а також для здійснення страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами (частина третя статті 30 Закону № 1105-XIV).
Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 30 Закону № 1105-XIV страхові виплати складаються із щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати (або відповідної її частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата).
Частиною першою статті 36 Закону № 1105-XIV визначено, що сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячної заробітної плати, яку потерпілий мав до ушкодження здоров'я.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 41 Закону №1105-XIV страхові виплати здійснюються щомісяця у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку або за рішенням суду: потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.
Згідно із частиною шостою статті 41 Закону № 1105-XIV страхові виплати здійснюються протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК. Строк здійснення страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, встановленого під час наступного огляду МСЕК або ЛКК, незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до уповноваженого органу управління. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв'язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров'я.
Механізм обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (далі - страхові виплати), у разі настання страхового випадку, а також оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації, у тому числі резидента Дія Сіті, або фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників (далі - роботодавці), визначає Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1266 (далі - Порядок № 1266 в редакції на час спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок та / або страхові внески на відповідні види загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов'язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати, призупинення дії трудового договору у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, період, протягом якого працівник проходив строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або проходив військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток за такий період (далі - поважні причини). В такому ж порядку обчислюється середньоденна сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка є працівником або гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті, з якої фактично сплачено страхові внески.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку.
Згідно із пунктом 12 Порядку №1266, якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання права на страхову виплату. У разі коли тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлена та відповідні дані відсутні, розрахунок проводиться виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленого законом на день настання права на страхову виплату.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1266 середня заробітна плата обчислюється за тією професією (посадою, розрядом, роботою) на підприємстві (в цеху, на дільниці, ділянці), за якою застрахована особа працювала до моменту ушкодження здоров'я і за якою медико-соціальною експертною комісією їй встановлено стійку втрату професійної працездатності.
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач працював в Публічному акціонерному товаристві «АрселорМіталл Кривий Ріг» та з 27.12.2023 звільнений за власним бажанням; згідно з випискою з акту огляду медико-соціальної експертної комісії серія 112ААГ №573687 йому встановлено ІІІ групу інвалідності з 10.06.2024 та відповідно до Довідки серії 12ААА № 130051 - встановлено 60% втрати працездатності внаслідок професійного захворювання безстроково.
Позивачеві призначено та здійснюється виплата страхових виплат відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як встановлено з матеріалів справи та заперечено відповідачем, середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому був визначений з урахуванням часу простою на підприємстві, у зв'язку з російською військовою агресією, оскільки за твердженням відповідача, простій не відноситься до поважних причин та не може бути виключений з розрахункового періоду.
Листом ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 23.09.2024 року вих.№05-619 підтверджено, що позивач з 28.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 16.12.2022, з 13.01.2023 по 06.03.2023 не працював, оскільки на підприємстві був встановлений простій в роботі у зв'язку із змінами умов праці, спричинених введенням особливого стану на підприємстві та воєнного стану в країні, керуючись Указом Президента України від 24.02.2022 «По введення воєнного стану в Україні».
Відповідно до положень частини першої статті 34 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Статтею 113 КЗпП України передбачено, що час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити роботодавця чи бригадира, майстра або посадових осіб. За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв'язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором.
За таких обставин, враховуючи, що у зв'язку із введенням воєнного стану на території України ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» було оголошено простій, що для позивача стало тимчасовим невиконанням роботи та вимушеним невиходом на роботу у період з 28.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 16.12.2022, з 13.01.2023 по 06.03.2023, а відтак поважною причиною, внаслідок якої місяці спірного розрахункового періоду вважаються такими, в яких застрахована особа не працювала з поважних причин.
З огляду на те, що розрахунковим періодом є 12 календарних місяців за місцем роботи за місяцем, що передує місяцю настання страхового випадку, у спірному випадку такий період з 01.12.2022 по 30.11.2023, про що відсутній спір між сторонами, період простою на підприємстві з 01.12.2022 по 16.12.2022, з 13.01.2023 по 06.03.2023 має бути виключений з розрахункового періоду при розрахунку середньої заробітної плати для обчислення розміру страхових виплат позивачу.
Таким чином, дії відповідача щодо не виключення із розрахунку середньої заробітної плати позивача при обчисленні щомісячної страхової виплати днів не роботи з поважних причин, пов'язаних з простоєм, оголошеним ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні, є протиправними.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, з метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок щомісячної страхової виплати позивача з дня призначення, виключивши із обрахункового періоду при розрахунку середньої заробітної плати періоди простою (з 01.12.2022 по 16.12.2022 та з 13.01.2023 по 06.03.2023), оголошеним на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні, та здійснити виплату з урахуванням проведених платежів.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірності своїх дії у спірних правовідносинах.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Частиною першої статті 139 КАС України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 1211,20 грн., підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) про визнання протиправним дій та зобов'язати вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не виключення із розрахунку середньої заробітної плати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) при призначенні щомісячної страхової виплати днів не роботи з поважних причин, пов'язаних з простоєм, оголошеним Публічним акціонерним товариством «АрселорМіттал Кривий Ріг», у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) здійснити перерахунок щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) з дня призначення, виключивши із обрахункового періоду при розрахунку середньої заробітної плати періоди простою (з 01.12.2022 по 16.12.2022 та з 13.01.2023 по 06.03.2023), оголошеним Публічним акціонерним товариством «АрселорМіттал Кривий Ріг», у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати з оплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова