14 липня 2025 рокуСправа № 160/19191/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
01.07.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24 лютого 2023 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197 в розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без обмеження 1500 грн. та без обмеження пенсії максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24 лютого 2023 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197 в розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без обмеження 1500 грн. та без обмеження пенсії максимальним розміром з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23 лютого 2024 року "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,0796 в розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без обмеження 1500 грн. та без обмеження пенсії максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23 лютого 2024 року "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,0796 в розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без обмеження 1500 грн. та без обмеження пенсії максимальним розміром з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою від 07.07.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску в частині позовних вимог з 01.03.2023 по 31.12.2024.
На виконання вказаної ухвали, позивачем надано до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій позивач зазначає, що в травні 2025 позивач отримав чергову пенсію і з'ясував, що його пенсія виплачується в неналежному розмірі, тому 20.05.2025 позивач звернувся з письмовою заявою до відповідача про здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01.03.2023 у відповідності до Постанови №168 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197 в розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без обмеження 1500 грн у відповідності до Постанови №168; з 01.03.2024 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,0796 у відповідності до Постанови №185 в розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без обмеження 1500 грн та без обмеження пенсії максимальним розміром. Відповідь від відповідача з відмовою позивачу у проведенні перерахунку, позивач отримав 05.06.2025. Отже, після отримання 05.06.2025 відповіді відповідача про відмову у проведенні перерахунку пенсії, позивач дізнався про порушення відповідачем його прав та законних інтересів.
З цього приводу сад зазначає таке.
Суд зазначає, що спірні у цій справі відносини виникли з питання не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023, із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197 в розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без обмеження 1500 грн, з 01.03.2024 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,0796 в розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без обмеження 1500 грн.
Право громадян на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Так, відповідно до частин першої, другої та третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Звернувшись до суду з цим позовом засобами поштового зв'язку 01.07.2025 позивач заявив вимоги, зокрема, про зобов'язання відповідача здійснити з 01.03.2023 індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197 в розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без обмеження 1500 грн, з 01.03.2024 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,0796 в розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без обмеження 1500 грн.
Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
У справі, яка розглядається, фактичні обставини свідчать про те, що індексація у 2023 -2024 роках позивачу виплачена у нарахованій сумі, тому відсутні підстави для необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, а нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Звернувшись до суду з цим позовом 01.07.2025, позивач заявив позовні вимоги з 01.03.2023, у зв'язку із чим, з урахуванням визначеного вище висновку, вони можуть бути захищені судом з 01.01.2025 - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого положеннями частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а не з 01.03.2023.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.01.2025 у справі №160/28752/23.
Посилання позивача на отримання листа відповідача від 05.06.2025 не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку (постанова Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19).
За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Позивачем не надано до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду разом з доказами на підтвердження того, що мали місце непереборні обставин, перешкоди чи труднощі, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
Отже, суд дійшов висновку про порушення позивачем 6-місячного строку звернення до суду.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно з частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до суду, не надано доказів на підтвердження поважності причин його пропуску, внаслідок чого суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду та повернення позовної заяви в частині позовних вимог за період з 01.03.2023 по 31.12.2024 (включно).
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог за період з 01.03.2023 по 31.12.2024 (включно) - повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені статті 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар