11 липня 2025 рокуСправа №160/11638/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
23.04.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік, як особи раніше визнаної непридатною та виключеною з військового обліку за станом здоров'я;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести відповідні зміни в Єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» щодо виключення з військового обліку ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 було виключено з військового обліку, оскільки медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 позивача було визнано непридатним до військової служби на підставі гр. I ст.75б Розкладу хвороб, затвердженого Наказом МОУ від 2008р №402. Однак, 18.12.2024 у застосунку «Резерв +» ОСОБА_1 виявив, що має статус військовозобов'язаного та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 . На письмове звернення позивача щодо вказаних обставин, відповідач повідомив листом від 31.12.2024 №2998, що ОСОБА_1 за ст. 75 б) наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 року №402 визнаний непридатним до військової служби в мирний час, проте є обмежено придатним у воєнний час.
Також в позовній заяві надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач планує понести в зв'язку із розглядом справи складається з витрат на професійну правничу допомогу Адвокатського об'єднання «Ліга Сова».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Суботіна Геннадія Геннадійовича про забезпечення адміністративного позову у справі №160/11638/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 26.05.2025 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
19.05.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник заперечує проти задоволення позову та зазначає наступне. Відповідно до електронної системи Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів громадянин ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_1 . За результатами пройденого медичного огляду, рішенням військоволікарської комісії третього відділу Криворізького району (в минулому Софіїіського РВК), ОСОБА_1 15 квітня 2014 року протоколом № 12 ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно до статті 75 «б» Розладу хвороб Наказу від 14.08.2008 року № 402 «Про затвердження Положення про військоволікарську експертизу в Збройних Силах України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 17.11.2008 року № 1109/15800, - визнаний непридатним у мирний час, обмежено придатним у воєнний час.
20.05.2025 від відповідача надійшло доповнення до відзиву на позовну заяву, в якому ІНФОРМАЦІЯ_5 вважає витрати на правничу допомогу неспівмірними із складністю даної справи та складністю виконаних робіт та не погоджується стосовно даного зобов'язання.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 з метою повного та всебічного розгляду адміністративної справи, суд продовжив строк розгляду справи на 30 днів.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за відомостями військово-облікового документу «Резерв+», позивач перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 в статусі військовозобов'язаного.
Відповідно до Протоколу №12 від 15.04.2014, медичною комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 позивача визнано непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час за ст. 75 п. б) наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402.
У військовому квитку позивача є відомості про військовий облік з відміткою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 16.04.2014 з рукописним дописом «виключений».
18.12.2024 у застосунку «Резерв +» ОСОБА_1 виявив, що має статус військовозобов'язаного та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 .
20.12.2024 представник позивача письмово звернувся до керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 з повідомленням, що ОСОБА_1 є виключеним з військового обліку згідно військового квитка та 15.04.2014 визнаний медичною комісією непридатним до військової служби, у зв'язку з чим просив внести відповідні дані щодо виключення позивача з військового обліку в Єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг».
Листом від 31.12.2024 №2998 відповідач повідомив, що не має законних підстав для виключення ОСОБА_1 та внесення змін до облікового запису в Єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів АІТС «Оберіг», оскільки згідно ст. 75 б) Наказу МОУ від 14.08.2008 №402 позивача визнано непридатним до військової служби тільки в мирний час, а у воєнний час - він обмежено придатний.
Вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , останній звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою, другою статті 17 Конституції України встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Згідно статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 "Про введення воєнного стану у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні" введений воєнний стан. У подальшому воєнний стан було неодноразово продовжено. На час розгляду справи воєнний стан триває.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).
Згідно ч. 1-2 ст. 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч. 5 ст. 1 Закону №2232-ХІІ).
Частиною 10 ст. 1 Закону №2232-ХІІ визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
Згідно ч. 2 ст. 14 Закону №2232-ХІІ, взяття громадян України на військовий облік призовників здійснюється у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.
Відповідно до частини 1, 3, 5 статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, і ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина 1 статті 34 Закону №2232-ХІІ).
Пунктом 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 (далі - Порядок №1487) визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством та проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Відповідно до частини 6 статті 37 Закон №2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі. У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, визначені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» № 1951-VIII від 16.03.2017 (далі за текстом - Закон № 1951-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів - це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (стаття 2 Закону № 1951-VIII).
Згідно зі статтею 3 Закону № 1951-VIII, основними засадами ведення Реєстру є:
1) обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.
Частиною 5 статті 5 Закону №1951-VIII передбачено, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частини 8, 9 статті 5 Закону № 1951-VIII).
За змістом статті 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною (частина 3 статті 14 Закону № 1951-VIII).
Тотожні за змістом вказівки містяться у пункті 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, згідно яких районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.
Також, відповідно до частини першої статті 34 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", персонально-якісний облік призовників і військовозобов'язаних передбачає облік відомостей (біографічні дані, стан здоров'я, результати співбесід тощо) щодо призовників і військовозобов'язаних, які узагальнюються в особових справах призовників або в облікових картках військовозобов'язаних та реєструються в Єдиному державному реєстрі військовозобов'язаних. Ведення персонально-якісного обліку покладається на районні (міські) військові комісаріати.
З урахуванням зазначеного, суд зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та здійснює функції із забезпечення актуалізації його бази даних.
Суд зазначає, що на момент виключення позивача з військового обліку, що згідно копії його військового квитка відбулося 16.04.2014 року, частина 6 статті 37 Закон №2232-XII була викладена в наступній редакції: «Виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов'язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України) підлягають громадяни України, які: 1) призвані чи прийняті на військову службу; 2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів; 3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) припинили громадянство України; 6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину; 7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; 8) не отримали до 40-річного віку військово-облікової або спорідненої з нею спеціальності; 9) померли.»
Отже, підставою виключення з військового обліку станом на 16.04.2014 міг бути тільки п. 3 ч. 6 вищевказаної статті: громадяни України, які «визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку».
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до протоколу №12, складеному медичною комісією при Софіївському РВК 15.04.2014, ОСОБА_1 визнано «непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час» на підставі гр. І ст.75 б) Розкладу хвороб, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» (далі - Наказ №402).
Так, на момент проходження позивачем медичної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 15.04.2014, пункт 2.9 ст. 2 «Медичний огляд призовників (допризовників)» розділу ІІ «II. Медичний огляд» Наказу №402 був викладений у такій редакції: «Лікар виносить одну з таких постанов: а) придатний до військової служби за графами ТДВ "А" 1-11; б) тимчасово непридатний до військової служби. Потребує лікування (динамічного спостереження) на термін до ________ (указати дату); в) підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та повторний медичний огляд; г) непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час; ґ) непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.»
Відтак, на вищевказаний момент часу, коли був складений протокол №12 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 , законодавцем були встановлені, зокрема, такі варіанти постанов лікаря: «г) непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час» та «ґ) непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку». Суд зауважує, що запис «г) непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час» не містить вказівок щодо необхідності виключення з військового обліку.
Також, суд зазначає, що п. б) ст. 75 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби Наказу №402 (у редакції, чинній на 15.04.2014) містив наступні відомості:
стаття 75 Розкладу хвороб включає: травми голови та шиї, їх наслідки S00 - S19 (переломи кісток черепа та обличчя, перелом склепіння черепа, кісток обличчя, верхньої та нижньої щелепи); травми носа, вуха, губи та ротової порожнини; травми ока та орбіти; травми горла, трахеї, гортані; внутрішньочерепна; травма (струс, здавлення, контузія, наявність чужорідного тіла, крововиливи внаслідок травми); травма зорового нерва та його провідних шляхів, інших черепних нервів; наслідки ураження центральної нервової системи від дії зовнішніх чинників;
ступінь порушення функції: б) з помірними порушеннями функцій;
графа І (громадяни під час приписки до призовних дільниць та призову на строкову військову службу, вступу до військових навчальних закладів (крім льотного складу), військовослужбовці строкової військової служби): непридатні до військової служби в мирний час, обмежено придатні у воєнний час;
графа ІІ (громадяни, військовослужбовці, які приймаються та проходять військову службу за контрактом осіб рядового, сержантського та старшинського складу, прапорщики (мічмани)): непридатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально.
Згідно доказів, які наявні в матеріалах справи, позивач був визнаний «непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час».
Разом з тим, суд зазначає, що визнання «непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час» та «визнання непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку» не є тотожними поняттями.
Матеріали справи не містять документів, які б свідчили про прийняття відносно позивача рішення про визнання непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
При цьому, в позовній заяві позивачем зазначену єдину підставу для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку, а саме те, що до його військового квитка внесено відмітку ІНФОРМАЦІЯ_4 від 16.04.2014 з рукописним дописом «виключений».
Однак, з огляду на вищенаведене, виключення з військового обліку не передбачено п.б) ст. 75 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби Наказу №402 (у редакції, чинній на 15.04.2014).
Записи до військового квитка вносяться на підставі первинних даних військового обліку. Матеріали справи не містять копії первинних документів щодо визнання позивача непридатним до військової служби у воєнний час з виключенням з військового обліку, тому відповідні записи у військовому квитку позивача, на переконання суду, самостійного правового значення не мають.
Інших альтернативних відомостей, з яких суд міг отримати достовірну інформацію щодо військово-облікових даних стосовно позивача, а саме щодо визнання його непридатним до військової служби з виключенням його з військового обліку, матеріали справи не містять, тому підстави для відображення в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей саме про виключення позивача з військового обліку відсутні.
За таких обставин, суд не вбачає протиправної бездіяльності відповідача, а відтак і підстав зобов'язувати його вносити дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про визнання позивача непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2023 у справі №600/3900/21-а від 12 червня 2018 року у справі №826/4406/16.
Таким чином, суд вважає, що доводи позовної заяви не знайшли свого документального та нормативного підтвердження та спростовуються висновками суду, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність протиправних дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік у воєнний час.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона по-винна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст.2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257, 262-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець