14 липня 2025 рокуСправа №160/8855/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся з позовом до суду, з урахуванням уточненої позовної заяви від 27.06.2025 року, в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та відправлення у військову частину НОМЕР_1 для проходження військової служби під час мобілізації;
- визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час загальної мобілізації» в частині призову ОСОБА_1 на військову службу у зв'язку з мобілізацією;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 06.11.2024 року № 317 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу частини;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.11.2025 року позивач був зупинений та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Незважаючи на неодноразові пояснення працівникам ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 та фактично проживає у АДРЕСА_1 , а його дружина ОСОБА_2 є особою з інвалідністю другої групи, ОСОБА_1 взято на облік ІНФОРМАЦІЯ_4 04.11.2024 року, про що проставлено відповідну відмітку у військовому квитку. Того ж дня позивача направлено на проходження медичного огляду до ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 , за результатами якого ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби після чого видано мобілізаційне розпорядження. Позивач вважає, що дії ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до вч НОМЕР_1 є протиправними, що стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 27.03.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
28.03.2025р. від представника Військової частини НОМЕР_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що 06.11.2024 року наказом командира в/ч НОМЕР_1 №317 позивач був прийнятий на військову службу та зарахований до списків в/ч НОМЕР_1 , а отже є військовослужбовцем. 26.12.2024 року відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №368 ОСОБА_1 26 грудня 2024 року самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до пункту 2, частини 1, статті 24 Закону №2232-ХІІ: початком проходження військової служби вважається день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації.
Від ІНФОРМАЦІЯ_1 , надійшов лист 14.05.2025 року у якому заначено наступне. Що згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 ( ОСОБА_3 ), як військовозобов'язаний громадянин України, із 04 по 05 листопада 2024 року. Його зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 . 05.11.2024 солдат ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період, зарахований до особового складу військової частини НОМЕР_1 та знятий із військового обліку в ТЦК та СП. З огляду на вказане, всі військово-облікові та інші документи щодо військовослужбовця ОСОБА_1 скеровані до вказаної військової частини. юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) та відсутній ідентифікаційний код ЄДР.
Ухвалою суду від 14.05.2025 року відмовлено у задоволенні задоволенні клопотаннь представника ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, про виклик свідків; про призначення судової почеркознавчої експертизи. Залучено до участі у справі в якості співвідповідача - ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Відповідачі - ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_7 відиви на позовну заяву не надали, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень; витребувані судом документи не надали.
Ухвалою суду від 14.07.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача - Військової частини НОМЕР_1 про залишення без розгляду заяви позивача.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є особою яка взята на облік як внутрішньо переміщена, що підтверджується довідкою від 06.03.2024р. за № 1241-5003152101.
Відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 від 07.02.2020р. ОСОБА_1 непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 між позивачем та ОСОБА_4 20.06.52020р. укладено шлюб.
Згідно з довідкою МСЕК серії 12 ААВ № 787440 ОСОБА_2 має другу групу інвалідності з 26.02.2024р.
04.11.2025 року позивач був зупинений та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_1 взято на облік ІНФОРМАЦІЯ_4 04.11.2024 року, про що проставлено відповідну відмітку у військовому квитку.
Згідно довідки військово-лікарської комісії від 04.11.2024 року позивач визнаний придатний до військової служби.
У матеріалах справи міститься також картка обстеження та медичного огляду позивача від 04.11.2024 року.
Відповідно до витягу з наказу від 06.11.2024 № 317 ОСОБА_1 зараховано до списків частини і на всі види забезпечення та на триразове котлове забезпечення на вечерю з 06.11.2024р. до військової частини НОМЕР_1 без продовольчого атестату.
Відповідно до наказу від 26.12.2024р. № 368 ОСОБА_1 вважається таким, що самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 . Призупинено виплату грошового забезпечення з 26.12.2024р.
Позивач вказує, що дії ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до вч НОМЕР_1 є протиправними, що стало підставою для звернення до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд зазначає наступне.
Статтею 65 Конституції України визначено, що Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
У зв'язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено та триває дотепер.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначає правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано; особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Мобілізаційна підготовка та мобілізація є складовими частинами комплексу заходів, які здійснюються з метою забезпечення оборони держави, за винятком цільової мобілізації. (ч. 1 ст. 3 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію").
За приписами ч. 8 ст. 4 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.
Статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначені категорії осіб, які мають право отримати відстрочку під час мобілізації та підстави такої відстрочки.
Так, відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, зокрема, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
Згідно п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Пунктом 11 Положення № 154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Таким чином, обов'язки щодо мобілізації на військову службу за призовом, встановлення відстрочок покладені, в тому числі на відповідача.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Так, пунктом 56 Порядку № 560 визначено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до пункту 57 Порядку № 560 для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Відповідно до абзацу 1 пункту 58 Порядку № 560 передбачено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
За правилами п. 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7.
Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Відповідно до пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період; надають командирам військових частин інформацію про військовозобов'язаних, які перебувають на військовому обліку, з метою добору громадян для проходження служби у військовому резерві та військової служби за контрактом;.
Пунктом 11 Положення № 154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, серед іншого:
розподіляють призовників під час їх приписки до призовних дільниць і призову на строкову військову службу за видами (родами сил і військ) Збройних Сил, іншими військовими формуваннями; організовують та проводять професійно-психологічний відбір громадян під час приписки до призовної дільниці, призову на військову службу, службу у військовому резерві, відбору кандидатів на військову службу за контрактом;
беруть участь в організації та забезпеченні роботи районних (міських) призовних комісій, готують для розгляду зазначеними комісіями матеріали з питань призову громадян на строкову військову службу, службу у військовому резерві, надання відстрочки або звільнення їх від призову на строкову військову службу, службу у військовому резерві;
оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.04.2024р. в справі № 520/7954/22 наявність відстрочки не звільняє позивача від виконання військового обов'язку в частині таких складових як от приписка до призовних дільниць; дотримання правил військового обліку, як і від вірогідності бути залученим до виконання робіт, які мають оборонний характер в особливий період під час правового режиму воєнного стану.
Зазначені вище висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 17.07.2023 у справі № 380/7792/22, від 31.08.2023 у справі № 380/572/23, від 19.09.2023 у справі № 160/14641/22, від 16.11.2023 у справі № 160/15200/22.
Водночас суд звертає увагу на те, що право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов'язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом (зокрема, районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки). При цьому реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 280/6033/22.
Як зазначає представник позивача, що заяву від 22.10.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 була направлена до ІНФОРМАЦІЯ_9 з додатками, поштовою кореспонденцією.
Суд зазначає, що в матеріалах справи знаходиться копія заяви позивача від 22.10.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, та докази направлення її засобами поштового зв'язку. Однак в опису вкладення, саме заява від 22.10.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 не заначена.
В матеріалах справи знаходиться лист ІНФОРМАЦІЯ_9 від 08.07.2025 року в якому заначено наступне: на адресу ІНФОРМАЦІЯ_9 не надходила заява ОСОБА_1 від 22.10.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Як зазначає представник позивача, що заява від 23.10.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 була направлена до ІНФОРМАЦІЯ_10 з додатками, поштовою кореспонденцією, яка отримана ІНФОРМАЦІЯ_11 07.11.2024 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься у матеріалах справи.
Таким чином, заява позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 23.10.2024 року надійшла до ІНФОРМАЦІЯ_10 07.11.2024 року, тобто вже після мобілізації позивача та видання Військовою частиною НОМЕР_1 наказу від 06.11.2024 року № 317 про прийняття позивача на посаду та допуск до виконання службових обов'язків ща посадою.
Отже, матеріали справи не містять доказів звернення позивача про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації до моменту набуття ним статусу військовослужбовця; позивач не надав суду доказів наявності у нього станом на момент мобілізації діючої відсторочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Судом також встановлено, що позивача визнано придатним до військової служби.
Суд зазначає, що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася.
Аналогічну правову позицію займає Верховний суд у постанові від 05 лютого 2025 року у справі №160/2592/23.
З огляду на наведене, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
У зв'язку з відмовою від позову, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Златін