30 червня 2025 року Справа № 160/13894/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кальника В.В.
за участі:
секретаря судового засідання Грищенка І.В.
представника позивача Логвінової В.В.
представника відповідача Бережної К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
14 травня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 18.11.2024 №0712052408;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 18.11.2024 №0712072408;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 18.11.2024 №0712102408.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки вони були прийняті внаслідок порушення закону. Зауважено, що податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі Акту № 2795/04-36-24-08/2223100289 від 30.09.2024. Зазначеним Актом було зафіксовано результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 по 31.12.2020. Підставою для проведення перевірки стала інформація від ТОВ «Кредитні ініціативи» - лист № 220928/2 від 28.09.2022 щодо суми анульованого (прощеного) боргу ФОПП ОСОБА_1 в сумі 1 188 155,76 грн. у 2 кварталі 2020 року. Проте, позивач із розрахунком суми анульованого (прощеного) боргу не погоджується, вважає інформацію, надану у листі ТОВ «Кредитні ініціативи», неправдивою. Позивачем у позові заперечується також сума 840 000,00 грн., зазначена ТОВ «Кредитні ініціативи» як вартість предмета оцінки. Зауважено, що у рішенні Амур-Нижньодніпровського районного суду у справі № 199/9178/19 від 26.05.2020, яким позивачу було відмовлено у визнанні протиправним рішення про державну реєстрацію права власності, було встановлено, що ринкова вартість домоволодіння становить 2 897 424 грн., тому, позивач вважає, що ТОВ «Кредитні ініціативи» надало податковій службі неправдиві відомості щодо вартості предмета оцінки.
Також зауважено, що ОСОБА_1 вважала, що сума прощеного (анульованого) боргу відсутня, а тому, у неї не виникав обов'язок подавати декларацію про майновий стан та доходи, і, відповідно, була відсутня база для нарахування податку на доходи з фізичної особи і військового збору.
Позивач вважає, що оподатковуваним доходом є лише основна заборгованість за кредитом, яка станом на 01.04.2012 та на день звернення стягнення на предмет іпотеки становила 45 365 доларів США. Проценти, комісії та/або штрафні санкції (пеня) не є додатковим благом і не включаються до оподатковуваного доходу. Крім того, сама сума кредиту, взята в борг, не збільшує дохід платника податку до моменту, коли відпадають підстави для її витребування.
Окремо позивачем звернуто увагу, що 11.11.2024 року у приміщенні податкової служби в місті Дніпро було проведено засідання Комісії із розгляду неподання ОСОБА_2 податкової декларації щодо отримання додаткового блага у вигляді прощеної (анульованої) суми боргу, на якому ОСОБА_1 просила здійснити перевірку правильності розрахунку суми прощеної (анульованої) заборгованості ТОВ «Кредитні ініціативи» і за наявності підстав здійснити перерахунок розміру податку на доходи фізичних осіб. Проте, Комісія не прийняла жодних доводів ОСОБА_1 , посилаючись на те, що інформація, надана ТОВ «Кредитні ініціативи» у вигляді листа, є для них «офіційною», а рішення суду, яким була встановлено вартість предмету іпотеки, не має для них значення, оскільки рішення постановлено за результатами розгляду цивільної справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
04.06.2025 року від ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову. У відзиві відповідач послався на те, що згідно з відомостям з ЦБД ДРФО, в періоді з 01.01.2020 по 31.12.2020 ФОПП ОСОБА_1 отримувала доходи від ТОВ «Кредитні Ініціативи» (код ЄДРПОУ 35326253) в сумі 1 188 155,76 грн. у вигляді додаткового блага (ознака доходу 126).
Також, відповідно до відомостей з ЦБД ДРФО, із сум доходу, отриманого ФОПП ОСОБА_1 від ТОВ «Кредитні Ініціативи» у розмірі 1 188155,76 грн., податок з доходів фізичних осіб у джерела виплати не нараховувався та до бюджету не сплачувався.
На запит ГУ ДПС від 21.11.2022 №66708/6/04-36-24-13-13 про надання інформації щодо складових прощеного боргу ФОПП ОСОБА_1 , від ТОВ «Кредитні Ініціативи» (код ЄДРПОУ 35326253) надійшла інформація (лист №220928/2 від 28.09.2022 (вх. ГУ ДПС №66063/6/екпп від 28.09.2022)) щодо суми анульованого (прощеного) боргу ФОПП ОСОБА_1 в сумі 1 188 155,76 грн. у 1 кварталі 2020 року. До листа були додані копії Довідок про отриманий дохід у вигляді прощеного боргу.
Зазначив, що, з урахуванням ставок НБУ, сума боргу по кредитному договору №2142/02-07 від 06.12.2007, за яким ФОПП ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 50000 доларів США, за основною сумою станом на 26.06.2019, становить - 1 188 155,76 грн. (курс долара США станом на 26.06.2019 складав - 26,191023 грн., відповідно сума боргу по кредитному договору за основною сумою станом на 26.06.2019 становить - 1 188 155,76 грн. (45 365 х 26,191023 = 1 188 155,76).
Отже, відповідач вважає, що ТОВ «Кредитні Ініціативи» було правильно вказана сума анульованого (прощеного) боргу ФОПП ОСОБА_1 , а саме: 1 188 155,76 грн.
При цьому, ФОПП ОСОБА_1 не надано жодного доказу про погашення нею боргу по вищезазначеному кредитному договору.
В судовому засіданні 30.06.2025 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
30.06.2025 року в судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, надав пояснення по суті спору.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом з матеріалів справи встановлено, що на підставі пп.191.1.1 п.191.1 ст.191, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75. ст.75, пп.78.1.1, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78, ст.79, пп.69.351 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755- VI (із змінами та доповненнями), відповідно до наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС) від 13.08.2024 №3469-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 », проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - ФОПП ОСОБА_1 ) за період з 01.01.2020 по 31.12.2020, відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку до акта.
Термін проведення перевірки згідно з наказом становить 2 робочих дні з 20.09.2024 року. З 24.09.2024 по 30.09.2024 тривало оформлення результатів перевірки.
За результатами перевірки складено Акт № 2795/04- 36-24-08/2223100289 від 30.09.2024.
В Акті зазначено, що згідно з відомостями з ЦБД ДРФО, в періоді з 01.01.2020 по 31.12.2020 ФОПП ОСОБА_1 отримувала доходи від ТОВ «Кредитні Ініціативи» (код ЄДРПОУ 35326253) в сумі 1 188 155,76 грн. у вигляді додаткового блага (ознака доходу 126).
На запит ГУ ДПС від 21.11.2022 №66708/6/04-36-24-13-13, про надання інформації щодо складових прощеного боргу ФОПП ОСОБА_1 , від ТОВ «Кредитні Ініціативи» (код ЄДРПОУ 35326253) надійшла інформація (лист №220928/2 від 28.09.2022 (вх. ГУ ДПС №66063/6/екпп від 28.09.2022)), щодо суми анульованого (прощеного) боргу ФОПП ОСОБА_1 в сумі 1 188 155,76 грн. у 2 кварталі 2020 року.
У вказаному листі було зазначено: «ТОВ Кредитні Ініціативи», код ЄДРПОУ 35326253 отримало запит № 45975/6/04-36-24-13-20 від 09.09.2022 про надання інформації щодо прощеного боргу .... ОСОБА_1 .
Повідомляємо, що стосовно фізичних осіб ..., ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ТОВ «Кредитні Ініціативи» набуло статус нового кредитора за кредитними договорами. Після чого Товариством було прийнято рішення з прощення (анулювання) залишку боргу за кредитними договорами. Інформацію щодо суми анульованого (прощеного) боргу..., ОСОБА_1 . Товариство відобразило у податковому розрахунку (форма № 1-ДФ) за 2020 рік з ознакою 126 «Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо в сумі ..., 1 188 155,76 грн. ( ОСОБА_1 ).
З огляду на те, що Товариством як кредитором дотримано вимоги абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, ТОВ «Кредитні Ініціативи» не є податковим агентом щодо вказаних доходів.
До листа додаються копії Довідок про отриманий дохід у вигляді прощеного боргу.»
В довідці ТОВ «Кредитні Ініціативи» № 877 від 04.03.2020 про отриманий дохід у вигляді прощеного боргу виданої ОСОБА_1 , зазначено наступне: «Цим ТОВ «Кредитні Ініціативи» повідомляє ОСОБА_1 , що відповідно до статті 37 Закону України «Про іпотеку» ТОВ «Кредитні Ініціативи» 13.12.2019 року задовольнив забезпечену іпотекою вимогу, шляхом набуття права власності на предмет іпотеки (рішення державного реєстратора Дворецька Юлія Олексіївна, Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, Дніпропетровська обл. № 47591319 від 02.07.2019 р.), а саме: домоволодіння (житловий будинок А-1 та споруди 1-9, 1), загальною площею 149,1 кв.м., житловою площею 38,4 кв.м. та земельна ділянка, площею 0,0566 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Предмет іпотеки), яка знаходиться в іпотеці ТОВ «Кредитні Ініціативи» відповідно до умов іпотечного договору із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя № 2143/08/1-07 від 06.12.2007 р. посвідченого 06.12.2007 р. Бондаренко В.Г., приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 2881 та кредитного договору № 2142/02-07 від 06.12.2007 р.
Згідно висновку суб'єкта оціночної діяльності ринкова вартість Предмета іпотеки визначена на рівні 840 000,00 (вісімсот сорок тисяч гривень 00 копійок). Таким чином, після здобуття ТОВ «Кредитні Ініціативи» права власності на Предмет іпотеки, залишок заборгованості за кредитним договором № 2142/02-07 від 06.12.2007 р. (за основною сумою, процентами та пенею) за офіційним курсом НБУ станом на 26.06.2019 р. склав 5 322 900,08 грн. (п'ять мільйонів триста двадцять дві тисячі дев'ятсот гривень 08 копійок).
У зв'язку із задоволенням вимог Іпотекодержателя в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку» на дату державної реєстрації ТОВ «Кредитні Ініціативи» прав власності на нерухомість Вам прощено (анульовано) залишок заборгованості за кредитним договором № 2142/02-07 від 06.12.2007 р.
У відповідності до вимог Податкового Кодексу України, до складу Вашого річного доходу за 2019 рік включається дохід у вигляді основної суми прощеного (анульованого) боргу в розмірі 1 188 155,76 (один мільйон сто вісімдесят вісім тисяч сто п'ятдесят п'ять гривень 76 копійок).
Отриманий Вами дохід у вигляді основної суми прощеного (анульованого) боргу підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%, які Ви, відповідно до вимог чинного законодавства, самостійно повинні сплатити Державного бюджету України».
Перевіряючими було встановлено, що ФОПП ОСОБА_1 за період, що перевірявся, податкова накладна за 2020 рік до ГУ ДПС не подавалась.
Також, було встановлено, що ТОВ ««Кредитні Ініціативи» здійснило списання основної суми кредитної заборгованості, прощеної (анульованої) за самостійним рішенням банку ФОПП ОСОБА_1 у розмірі 1 188 155,76 грн., повідомивши боржника відповідно до вимог пп. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст. 164 ПКУ, діючого на момент списання кредитної заборгованості боржника.
В Акті зазначено, що основну суму кредитної заборгованості, прощеної (анульованої) за самостійним рішенням банку ФОПП ОСОБА_1 у розмірі 1 188 155,76 грн. було включено ТОВ «Кредитні Ініціативи» (код ЄДРПОУ 35326253) до Відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору (Додаток 4-ДФ до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум, нарахованого єдиного внеску (п.4 розділу ІV)) за І квартал 2020 року за ознакою доходу « 126» (додаткове благо).
Згідно з відомостями з ЦБД ДРФО, із сум доходу, отриманого ФОПП ОСОБА_1 від ТОВ «Кредитні Ініціативи» у розмірі 1188155,76 грн., податок з доходів фізичних осіб у джерела виплати не нараховувався та до бюджету не сплачувався.
На думку перевіряючих, ФОПП ОСОБА_1 зобов'язана в установленому порядку складати та подавати до контролюючих органів звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16, п.44.1 ст.44 ПКУ).
Відповідно до змісту акту, встановлені наступні порушення:
- пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 ПКУ в частині неподання податкової декларацій про майновий стан і доходи за 2020 рік;
- пп. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, пп.168.2.1 п.168.2 ст.168, п.167.1 ст.167 ПКУ, а саме: заниження загального річного оподатковуваного доходу шляхом не декларування доходу, у зв'язку з отриманням додаткового блага у вигляді основної суми кредитної заборгованості, прощеної (анульованої) за самостійним рішенням банку, в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань за 2020 рік з податку на доходи фізичних осіб на суму 213 868,04 грн. та військового збору на суму 17 822,34 грн.
На підставі Акту відповідачем було прийнято спірні податкові повідомлення-рішення:
- від 18.11.2024 № 0712052408. Відповідно до розрахунку податкового зобов'язання та фінансових санкцій (штрафів), сума податкового зобов'язання склала - 213 868,04 грн. та сума штрафної санкції - 53 467,01 грн., всього: 267 335,05 грн.;
- від 18.11.2024 № 0712072408. Відповідно до розрахунку податкового зобов'язання та фінансових санкцій (штрафів), сума податкового зобов'язання склала - 17 822,34 грн. та сума штрафної санкції - 4 455,59 грн., всього: 22 277,93 грн.;
- від 18.11.2024 № 0712102408. Відповідно до розрахунку застосування штрафної санкцї, сума штрафної санкції - 340,00 грн.
Не погодившись із вказаними рішеннями, позивач звернулась із позовом до суду.
Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права і обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010.
Податковий кодекс є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Згідно з п.п. 3.1 ст. 3 ПК України, податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.
У п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Пунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).
В абзаці «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України (в редакції, чинній з 1 січня 2015 року), передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного платника податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.
Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу, визначеному цим пунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Одночасно, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань» № 321-VIII від 09.04.2015, положення якого набрали чинності 07.05.2015, передбачено, що підрозділ 1 розділу ХХ «Перехідні положення» доповнено пунктом 8, у відповідності з яким не вважається додатковим благом та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 01.01.2014. До того ж, дія абзацу 1 цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 01.01.2015.
Отже, з метою оподаткування, доходи, отримані платником податку у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, та суми прощеної (анульованої) кредитором у розмірі різниці, розрахованої відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, слід розглядати окремо.
За змістом наведених положень, у разі якщо кредитором (банком) здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), а не суми у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у відповідності до п.п 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.
Таким чином, боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Згідно з п.п 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається такий дохід: основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку н рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року: сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
У той же час відносини, що виникають між банком та клієнтом з питань надання кредиту є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України.
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст. 605 ЦК України, зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
З аналізу наведених норм вбачається, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує доход платника податку. Водночас, в разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.
Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує доход платника податку і включається в його оподатковуваний дохід. Разом з тим, сума процентів, нарахованих банком за умовами договору за користування кредитом, комісій та/або штрафних санкцій (пені) не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку.
Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, комісій та/або штрафних санкцій (пені), нарахованих за користування кредитом й за прострочення виконання грошового зобов'язання, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку. З огляду на викладене, під додатковим благом розуміється тільки основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, комісії та/або штрафні санкції (пеню), прощені (анульовані) кредитором.
Як вбачається з матеріалів справи, 06 грудня 2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено кредитний договір № 2142/02-07.
Відповідно до предмету договору, банк надає позичальнику кредит в сумі 50 000 доларів США. Станом на день укладення кредитного договору (06.12.2007) 1 долар США коштував 5,05 грн. Відповідно до пункту 4 Договору, забезпеченням виконання Позичальником зобов'язань за цим Договором є іпотека згідно з Іпотечним договором із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя № 2143/08/1-07 від 06.12.2007. Предметом іпотеки є житловий будинок загальною площею 149,1 кв.м. житловою площею 38,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка, на якій розташований будинок, загальною площею 0,566 га.
Також, 06 грудня 2007 року між Сторонами було укладено Іпотечний договір із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя № 2143/08/1-07.
Відповідно до п. 1.5 вказаного іпотечного договору, вартість предмету іпотеки згідно із звітом про вартість домоволодіння, виконаного ТОВ «Земград-Експерт сервіс», становить 672 387,00 грн., тобто 133 145,95 доларів США.
У квітні 2012 року Банк звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (справа №401/4156/12). В обгрунтування позову Банк зазначав, що ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконувала, внаслідок чого станом на 01.04.2012 року виникла заборгованість за кредитом в сумі 45 365 доларів США. В тому числі - 38 254 доларів США сума строкової заборгованості; 7 111 доларів США сума простроченої заборгованості за кредитом, що за курсом НБУ станом на 01.04.2012 року з розрахунку 798,67 грн. за 100 доларів США становить: 362 316,64 грн., в тому числі 305 523,22 гривень сума строкової заборгованості за кредитом; 56 793,42 - сума простроченої заборгованості за кредитом; прострочену заборгованість по сплаті відсотків в розмірі 5961,85 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01.04.2012 року з розрахунку 798,67 грн. за 100 доларів США становить 47 615,51 грн.
Позовні вимоги рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.07.2012 по справі № 401/4156/12 було задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованість за кредитним договором № 2142/02-07 від 06.12.2007 в сумі 422 145,19 гривень. А саме: заборгованість за кредитом в розмірі 45 365 доларів США, в тому числі: 38 254 доларів США сума строкової заборгованості за кредитом, що становить 362 316,64 грн., в тому числі 305 523,22 гривень сума строкової заборгованості за кредитом; 56 793,42 - сума простроченої заборгованості за кредитом; прострочену заборгованість по сплаті відсотків в розмірі 5961,85 доларів США, що становить 47 615,51 грн.; прострочену заборгованість по сплаті комісії за управління кредитною заборгованістю в сумі 12213,04 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Отже, кредитодавець скористався своїм правом і звернувся із відповідним позовом до суду у квітні 2012 року.
Відповідно, як було встановлено, проценти були розраховані станом на 01.04.2012 року.
Остаточна сума боргу за кредитом станом на день звернення до суду із позовом (квітень 2012) становила: 45 365 доларів США - заборгованість за кредитом; 5 961,85 доларів США - заборгованість по сплаті відсотків.
Під час судового розгялду справи встановлено, що листом від 20.12.2012 року № 0065241 ОСОБА_1 було повідомлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» є новим кредитором у зв'язку з відступленням прав вимоги за Кредитним договором.
Заборгованість не була погашена, у зв'язку з чим, 04 березня 2014 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська було прийнято заочне рішення у справі № 199/13284/13-ц. Вказаним рішенням позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно було задоволено.
У рахунок погашення заборгованості перед товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» ОСОБА_1 за кредитним договором № 2142/02- 07 від 06 грудня 2007 року в розмірі 505556,66 грн., яка складається з: 45365 доларів США, що за курсом НБУ становить - 362602,45 грн. - заборгованість за кредитом; 13086,29 доларів США, що за курсом НБУ становить - 104598,72 грн. - заборгованість по відсотках; 2387,40 доларів США, що за курсом НБУ становить 19082,46 грн. - заборгованість по комісії., звернуто стягнення згідно іпотечного договору № 2143/08/1- 07 від 06 грудня 2007 року на предмет іпотеки - земельну ділянку, загальною площею 0,0566 га, кадастровий номер 1210100000:01:527:0002 та житловий будинок загальною площею 149,10 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів, з початковою ціною, яка встановлюється на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності в межах процедури виконавчого провадження.
Було видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження.
Виконавче провадження 16.10.2015 року було завершено, виконавчий лист повернуто стягувачеві на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 (встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника). Підстава: На нерухоме майно не може бути звернено стягнення, так як, відповідно до ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України наданого, як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а саме, не може примусово стягнуто (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави або предметом іпотеки, якщо таке майно виступає як забезпечення громадянина за споживчим кредитом, наданим йому кредитною установою - резидентом України в іноземній валюті. Згідно договору іпотеки надані в іноземній валюті.
26.06.2019 року державним реєстратором Дворецькою Юлією Сергіївною, Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради було зареєстроване право власності на об'єкт житлової нерухомості: домоволодіння загальною площею 149,1 кв.м., житлова площа 38,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:01:527:0002 площею 0,0566 га за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи».
Отже, кредитодавцем було звернено стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення своїх грошових вимог.
Відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України, Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, а також застава об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості. Подільний об'єкт незавершеного будівництва може бути переданий в іпотеку лише у випадках, визначених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 576 ЦК України, предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 593 ЦК України, право застави припиняється у разі, зокрема, набуття заставодержателем права власності на предмет застави.
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відтак, суд зазначає, що в момент звернення стягнення кредитодавцем на предмет іпотеки, 26.06.2019 року, кредитні зобов'язання були виконані належним чином.
Водночас, статтею 37 Закону України «Про іпотеку» (в редакції яка діяла на момент звернення стягнення на предмет іпотеки), було врегульовано процедуру передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки.
Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання (ч. 1).
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ч. 2).
Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі (ч. 3).
Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем в суді (ч. 4).
Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя (ч. 5).
Суд зазначає, що під час реєстрації звернення стягнення на предмет іпотеки державному реєстратору подається, зокрема, оцінка предмета іпотеки.
Таких же висновків дійшла і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2024 по справі № 201/15228/17.
Судом під час судового розгляду справи з'ясовано, що інформаційна довідка від 27.09.2019 № 182692520 не містила даних про вартість предмета оцінки, як наслідок, ОСОБА_1 не знала, яку саме суму заборгованості за Кредитним договором було погашено шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
У зв'язку з чим, ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ТОВ «Кредитні ініціативи», Державного реєстратора Комунального підприємства «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради Дворецької Юлії Олексіївни про визнання протиправним рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, скасування запису про державну реєстрацію права власності (справа № 199/9178/19). Однією із підстав подання позову стало те, що позивачу невідомо, в яку вартість було оцінено предмет іпотеки, оскільки позивач вважала, що ринкова вартість будинку значно перевищує суму заборгованості за кредитом, а іпотекодержатель не відшкодував їй перевищення вартості предмету іпотеки.
Відповідач - ТОВ «Кредитні ініціативи» під час судового розглдяу справи № 199/9178/19 надав до суду відзив і висновок про вартість майна, відповідно до якого на дату оцінки - 15 квітня 2019 року ринкова вартість домоволодіння, що складається з житлового будинку та споруд, загальною площею 149,1 кв.м., що розташоване на земельній ділянці загальною площею 0,0566 га за адресою: АДРЕСА_1 складає: 2 897 424 (два мільйони вісімсот дев'яносто сім тисяч чотириста двадцять чотири) гривні.
26.05.2020 року Амур-Нижньодніпровським районним судом у справі №199/9178/19 було прийнято рішення, яким у позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», Державного реєстратора Комунального підприємства «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради Дворецької Юлії Олексіївни про визнання протиправним рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, скасування запису про державну реєстрацію права власності було відмовлено.
Отже, щодо суми основної заборгованості, судом з матеріалів справи встановлено, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.07.2012 у справі № 401/4156/12 з ОСОБА_1 було стягнуто на користь фінансової установи заборгованість за кредитним договором, зокрема, основну суму заборгованості в розмірі 45 365 доларів США та прострочену заборгованість по сплаті відсотків у розмірі 5961,85 доларів США.
Щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та припинення зобов'язання, встановлено, що 26.06.2019 було зареєстроване право власності на предмет іпотеки (житловий будинок та земельну ділянку) за ТОВ «Кредитні ініціативи».
Відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 593 ЦК України, право застави припиняється у разі набуття заставодержателем права власності на предмет застави.
Також, відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відтак, в момент набуття ТОВ «Кредитні ініціативи» права власності на предмет іпотеки 26.06.2019 року, кредитні зобов'язання ОСОБА_1 перед кредитором були виконані належним чином та припинились.
Щодо вартості предмета іпотеки та розрахунку прощеної суми, слід зазначити наступне.
Суд зазначає, що позивач правомірно посилається на ст. 37 Закону України «Про іпотеку», яка в редакції, що діяла на момент звернення стягнення на предмет іпотеки, передбачала, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.
Суд звертає увагу, що судовим рішенням у справі № 199/9178/19 було встановлено, що відповідно до звіту № ВА 190415-007 про незалежну оцінку вартості домоволодіння, що розташоване на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , ринкова вартість домоволодіння складає 2 897424 грн.
В той час, інформація, надана ТОВ «Кредитні ініціативи» до податкового органу щодо вартості предмета оцінки у розмірі 840 000,00 грн., є недостовірною та суперечить судовому рішенню по справі № 199/9178/19.
На підставі наведеного, враховуючи те, що кредитне зобов'язання припинилося шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, вартість якого, згідно з судовим рішенням, значно перевищувало основну суму боргу, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для кваліфікації суми, зазначеної податковим органом як додаткове благо у розмірі 1 188 155,76 грн., як доходу позивача, оскільки зобов'язання було погашене за рахунок майна позивача, вартість якого підтверджена судовим рішенням.
Суд зауважує, що під час прийняття спірних рішень відповідач не взяв до уваги всі наявні обставини.
Зі змісту Акта перевірки вбачається, що в основу Акта перевірки лягли, зокрема, відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДПС України та листа ТОВ «Кредитні ініціативи» №220928/2 від 28.09.2022 (вх.ГУ ДПС №66063/6/екпп від 28.09.2022) про суми нарахованого доходу ФОПП ОСОБА_1 у вигляді прощеної основної суми кредитної заборгованості.
При цьому, незважаючи на надання позивачем на засіданні Комісії ДПС 11.11.2024 року судових рішень по справі №401/4156/12, по справі №199/13284/13-ц та обґрунтованих аргументів щодо вартості предмета іпотеки та припинення зобов'язань, податковий орган не досліджував їх та проігнорував ці доводи, посилаючись лише на «офіційність» інформації, наданої ТОВ «Кредитні ініціативи».
Суд критично оцінює посилання відповідача на лист ТОВ «Кредитні ініціативи» як на «офіційну» інформацію, як таку, що протирічить інформації, наведеній у судових рішеннях про реальний розмір основного боргу.
Також, відповідачем під час судового розгляду не надо суду належних доказів вжиття заходів для встановлення реальної вартості предмета іпотеки, не надано доказів отримання позивачем доходу у сумі 1 188 155,76 грн. як додаткового блага у вигляді основної суми кредитної заборгованості, прощеної (анульованої) за самостійним рішенням банку. Як наслідок, розрахунки спірних рішень не відповідають всім обставинам справи.
При цьому, суд зауважує, що податковий орган невірно кваліфікував усю суму, зазначену ТОВ «Кредитні ініціативи», як додаткове благо, оскільки відповідно до положень Податкового кодексу України та усталеної судової практики, доходом у вигляді додаткового блага, отриманого від прощення (анулювання) боргу, вважається лише основна сума боргу (кредиту).
Суд наголошує, що суми процентів, комісій та/або штрафних санкцій (пені), нарахованих за користування кредитом та/або за прострочення виконання грошового зобов'язання, не є додатковим благом для платника податків та не включаються до його оподатковуваного доходу, оскільки їх прощення не призводить до приросту фінансового чи майнового стану боржника.
Така позиція, на переконання суду, свідчить про формальний підхід та відсутність належного дослідження податковим органом всіх обставин справи, що є порушенням принципу законності та об'єктивності при здійсненні податкового контролю.
Відтак, суд вважає, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, приймаючи податкові повідомлення-рішення, неправильно визначило базу оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, включивши до оподатковуваного доходу ОСОБА_1 суми, які, згідно з нормами ПК України та ЦК України, не є додатковим благом.
У разі коли норми ПКУ суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків (п. 56.21 ст.56 ПКУ).
З урахуванням встановлених судом фактичних обставин, перевірених доказами, та аналізу норм чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуюче те, що спірні рішення базуються на некоректних даних щодо суми «прощеного боргу», відповідачем проігноровано факт припинення кредитних зобов'язань шляхом реалізації предмета іпотеки за реальною вартістю, встановленою судом, та не враховано положень законодавства щодо кваліфікації додаткового блага, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення, прийняті Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Відповідно до ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів та не навів нормативно обґрунтованих та переконливих аргументів на підтвердження правомірності прийнятих ним оскаржуваних рішень.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 18.11.2024 №0712052408.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 18.11.2024 №0712072408.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 18.11.2024 №0712102408.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1223,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлений 14.07.2025 року.
Суддя В.В. Кальник