04 липня 2025 рокуСправа №160/11634/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
23 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427, щодо відмови ОСОБА_1 , іпн. НОМЕР_1 в зарахуванні стажу в пільговому обчисленні із розрахунку один місяць служби за три до страхового стажу ОСОБА_1 , іпн. НОМЕР_1 військову службу в складі діючої армії в період бойових дій, безпосередньої участі у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, а саме: періоди з 26.06.2015 р. по 27.10.2015, та з 11.11.2015 р. по 25.12.2015 р. та з 11.01.2016 р. по 05.04.2016 р., та з 07.06.2022 р. по 28.11.2022 року.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427 зарахувати із розрахунку один місяць служби за три до страхового стажу ОСОБА_1 , іпн. НОМЕР_1 військову службу у складі діючої армії в період бойових дій, безпосередньої участі у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванню збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, а саме: періоди з 26.06.2015 р. по 27.10.2015 р. та з 11.11.2015 р. по 25.12.2015 р., та з 11.01.2016 р. по 05.04.2016 р., та з 07.06.2022 р. по 28.11.2022 року.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 13 березня 2018 року отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003 року.
25 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою, в якій просив згідно до порядку №393 та пункту 2.3 розділу 2 Положення №530 зарахувати із розрахунку один місяць служби за три до страхового стажу ОСОБА_1 , іпн. НОМЕР_1 військову службу у складі діючої армії в період бойових дій, безпосередньої участі у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванню збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, а саме: періоди з 26.06.2015 року по 27.10.2015 року, з 11.11.2015 року по 25.12.2015 року, з 11.01.2016 року по 05.04.2016 року, з 07.06.2022 року по 28.11.2022 року.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 18 березня 2025 року позивачеві повідомлено, що в матеріалах електронної пенсійної справи наявні:
- довідка від 04.05.2016 року №1807 про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України з 26.06.2015 року по 27.10.2015 року, з 11.11.2015 року по 25.12.2015 року, з 11.01.2016 року по 05.04.2016 року, яка видана військовою частиною польова пошта НОМЕР_2 ;
- довідка від 29.03.2023 року №43 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 07.06.2022 року по 28.11.2022 року, яка видана військовою частиною НОМЕР_3 .
Однак, в зазначених довідках відсутня інформація про період безпосередньої участі у бойових діях, який необхідно зарахувати у трикратному розмірі.
ОСОБА_1 вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови йому в зарахуванні до страхового стажу в пільговому обчисленні із розрахунку один місяць служби за три місяці, періоди безпосередньої участі у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях з 26.06.2015 року по 27.10.2015 року, з 11.11.2015 року по 25.12.2015 року, з 11.01.2016 року по 05.04.2016 року, з 07.06.2022 року по 28.11.2022 року, у зв'язку з чим звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 квітня 2025 року для розгляду адміністративної справи №160/11634/25 визначено суддю Олійника В.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
29 квітня 2025 року на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направлено ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками.
30 квітня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримано ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.
Протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття провадження, відповідач відзиву на позовну заяву не надав, із заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався.
Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вищезазначене, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України в складі польової пошти НОМЕР_4 та військової частини НОМЕР_3 в період з 10.03.2015 року по 05.04.2023 року, що підтверджується записами військового квитка серії НОМЕР_5 від 21.11.1988 року.
Відповідно до довідки командира військової частини НОМЕР_2 про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України №1807 від 04 травня 2016 року, старший сержант ОСОБА_1 дійсно в період 26.06.2015 року по 27.10.2015 року, з 11.11.2015 року по 25.12.2015 року та з 11.01.2016 року по 05.04.2016 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області та з 13 березня 2018 року отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003 року.
Відповідно до довідки командира військової частини НОМЕР_3 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України №43 від 29 березня 2023 року, старший сержант ОСОБА_1 дійсно в період з 07.06.2022 року по 28.11.2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в м.Покровськ, м.Краматорськ, м.Гірник, Донецької області.
25 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою, в якій просив згідно до порядку №393 та пункту 2.3 розділу 2 Положення №530 зарахувати із розрахунку один місяць служби за три до страхового стажу ОСОБА_1 , іпн. НОМЕР_1 військову службу у складі діючої армії в період бойових дій, безпосередньої участі у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванню збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, а саме: періоди з 26.06.2015 року по 27.10.2015 року, з 11.11.2015 року по 25.12.2015 року, з 11.01.2016 року по 05.04.2016 року, з 07.06.2022 року по 28.11.2022 року.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 18 березня 2025 року позивачеві повідомлено, що в матеріалах електронної пенсійної справи наявні:
- довідка від 04.05.2016 року №1807 про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України з 26.06.2015 року по 27.10.2015 року, з 11.11.2015 року по 25.12.2015 року, з 11.01.2016 року по 05.04.2016 року, яка видана військовою частиною польова пошта НОМЕР_2 ;
- довідка від 29.03.2023 року №43 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 07.06.2022 року по 28.11.2022 року, яка видана військовою частиною НОМЕР_3 .
Однак, в зазначених довідках відсутня інформація про період безпосередньої участі у бойових діях, який необхідно зарахувати у трикратному розмірі.
ОСОБА_1 вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови йому в зарахуванні до страхового стажу в пільговому обчисленні із розрахунку один місяць служби за три місяці, періоду безпосередньої участі у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях з 26.06.2015 року по 27.10.2015 року, з 11.11.2015 року по 25.12.2015 року, з 11.01.2016 року по 05.04.2016 року та періоду безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 07.06.2022 року по 28.11.2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави - у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в м.Покровськ, м.Краматорськ, м.Гірник, Донецької області, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 6 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Абзацом 2 пункту 1 статті 8 Закону №2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06 грудня 1991 року №1932-XII «Про оборону України» зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону №1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону №1788-ХІІ передбачено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
Згідно абзацу 7 підпункту 1 пункту 2.3 розділу II «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» затвердженого наказом Міноборони України від 14.08.2014 року №530 час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393.
При цьому, слід звернути увагу на те, що до 19.02.2022 року пунктом 3 Порядку було визначено стаж, який зараховувався до вислуги років при призначенні пенсії у пільговому обчисленні.
Проте, у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України 16.02.2022 постанови №119 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 така редакція Порядку зазнала змін (набрання чинності 19.02.2022).
Пунктом 3 Порядку визначено, що стаж, який зараховується на пільгових умовах до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці 1 пункту 1 цієї постанови.
Враховуючи дату звернення позивача з заявою про призначення пенсії до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 в редакції, що діє з 19.02.2022 року.
Таким чином, на час звернення позивача редакція підпункту «а» пункту 3 Порядку №393 зазнала змін, відповідно до яких зарахування на пільгових умовах до вислуги років спірного періоду, застосовується виключно для визначення розміру пенсії, а не для її призначення, як передбачала попередня редакція підпункту «а» пункту 3 Порядку №393.
Тому до спірних правовідносин має бути застосована саме постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393.
Пільгова вислуга років застосовується лише для визначення розміру пенсії.
Тобто, після внесення вищезазначених змін в Постанову №393, було усунуто існуючу на той час колізію в законодавстві щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців.
Зазначений висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 31 серпня 2023 року у справі №200/4951/22, від 07 вересня 2023 року у справі №560/9478/22, від 15 вересня 2023 року у справі №380/10714/22.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України в складі польової пошти НОМЕР_4 та військової частини НОМЕР_3 в період з 10.03.2015 року по 05.04.2023 року, що підтверджується записами військового квитка серії НОМЕР_5 від 21.11.1988 року.
Відповідно до довідки командира військової частини НОМЕР_2 про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України №1807 від 04 травня 2016 року, старший сержант ОСОБА_1 дійсно в період 26.06.2015 року по 27.10.2015 року, з 11.11.2015 року по 25.12.2015 року та з 11.01.2016 року по 05.04.2016 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Відповідно до довідки командира військової частини НОМЕР_3 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України №43 від 29 березня 2023 року, старший сержант ОСОБА_1 дійсно в період з 07.06.2022 року по 28.11.2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в м.Покровськ, м.Краматорськ, м.Гірник, Донецької області.
Оскільки спірний період зарахований позивачеві в одинарному розмірі, суд вбачає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до страхового стажу в пільговому обчисленні із розрахунку один місяць служби за три місяці служби, періоду безпосередньої участі у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях з 26.06.2015 року по 27.10.2015 року, з 11.11.2015 року по 25.12.2015 року, з 11.01.2016 року по 05.04.2016 року та періоду безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 07.06.2022 року по 28.11.2022 року.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до страхового стажу періоди безпосередньої участі у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях з 26.06.2015 року по 27.10.2015 року, з 11.11.2015 року по 25.12.2015 року, з 11.01.2016 року по 05.04.2016 року та період безпосередньої участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України з 07.06.2022 року по 28.11.2022 року, в розрахунку один місяць служби за три місяці служби.
Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .
Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судом встановлено, що позивач, як учасник бойових дій, звільнений від сплати судового збору, у зв'язку з чим розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до страхового стажу в пільговому обчисленні із розрахунку один місяць служби за три місяці служби, періоду безпосередньої участі у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях з 26.06.2015 року по 27.10.2015 року, з 11.11.2015 року по 25.12.2015 року, з 11.01.2016 року по 05.04.2016 року та періоду безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 07.06.2022 року по 28.11.2022 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до страхового стажу в пільговому обчисленні періоди безпосередньої участі у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях з 26.06.2015 року по 27.10.2015 року, з 11.11.2015 року по 25.12.2015 року, з 11.01.2016 року по 05.04.2016 року та період безпосередньої участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України з 07.06.2022 року по 28.11.2022 року, в розрахунку один місяць служби за три місяці служби (страхового стажу).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник