04 липня 2025 рокуСправа №160/11644/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
23 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076) № 047050031078 від 17.03.2025 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до пільгового стажу за Списком №2 періоди з 16.09.1996 по 17.09.2018 у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат».
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), відповідно до п. б) ст. 13 Закону №1788- XII «Про пенсійне забезпечення», в редакції рішення Конституційного Суду України № 1- р/2020 від 23.01.2020, за його заявою від 10.03.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, так як останній має необхідну кількість пільгового стажу роботи за Списком № 2, страхового стажу та досяг необхідного пенсійного віку.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що він 10 березня 2025 року звернувся до територіального органу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Однак, за результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області прийнято рішення №047050031078 від 17.03.2025 року "Про відмову в призначенні пенсії" ОСОБА_1 , посилаючись на пункт 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якою передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 мають особи після досягнення 55 років і за наявності стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років за Списком №2, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
ОСОБА_1 вважає протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076) № 047050031078 від 17.03.2025 року щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки у нього достатній пільговий та страховий стаж, у зв'язку з чим позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 квітня 2025 року для розгляду адміністративної справи №160/11644/25 визначено суддю Олійника В.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
29 квітня 2025 року на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області направлено ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками.
30 квітня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області отримано ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.
Протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття провадження, відповідачі відзиву на позовну заяву не надали, із заявами та клопотаннями на адресу суду не зверталися.
Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вищезазначене, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що трудова книжка серії НОМЕР_2 від 04 листопада 1988 року містить наступні записи про трудову діяльність:
01.09.1989 року по 23.06.1989 року - навчання у Дніпродзержинському індустріальному технікумі;
09.08.1988 року прийнятий до Дніпродзержинського цементного заводу слюсарем-ремонтником 2 розряду в цех обжиту на період виробничої практики;
04.11.1988 року звільнений по закінченню виробничої практики;
13.03.1989 року прийнятий до Дніпродзержинського цементного заводу транспортувальником 2 розряду;
07.04.1989 року звільнений по закінченню виробничої практики;
30.05.1991 року зарахований слухачем підготовчого відділення зі скороченим строком навчання Дніпродзержинський індустріальний інститут;
13.07.1991 року зарахований у число студентів І курсу денної форми навчання;
13.06.1994 року прийнятий до Дніпровського металургійного комбінату імені Ф.Е.Дзержинського в цех ремонту прокатного устаткування слюсарем-ремонтником по 3 розряду на виробничу практику;
13.07.1994 року звільнений по закінченню виробничої практики;
28.06.1996 року відрахований з числа студентів у зв'язку із закінченням університету;
16.09.1996 року прийнятий до Дніпровського металургійного комбінату імені Ф.Е.Дзержинського в цех ремонту прокатного устаткування слюсарем-ремонтником металургійного устаткування по 4 розряду;
01.10.1997 року присвоєно 5 розряд в тій же професії;
01.09.1999 року переведено на посаду майстра слюсарних робіт по ремонту устаткування основних цехів;
02.07.2003 року переведено на посаду слюсаря-ремонтника 5 розряду;
13.03.2008 року призначений на посаду майстра слюсарних робіт по ремонту устаткування основних цехів слюсарної дільниці по ремонту основного технологічного устаткування основних цехів;
10.12.2008 року у зв'язку з приведенням найменувань професій у відповідності з класифікатором професій ДК 003:2005 призначений змінним майстром по ремонту устаткування слюсарної дільниці;
23.05.2011 року ВАТ Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е.Дзержинського перейменовано у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е.Дзержинського»;
01.01.2012 року у зв'язку з покращенням структури управління комбінатом переведений в цех ремонту металургійного устаткування на посаду змінного майстра по ремонту устаткування;
01.11.2012 року у зв'язку з покращенням структури управління комбінатом призначено на посаду змінного майстра з ремонту устаткування комплексної дільниці № 7 цеху ремонту металургійного устаткування;
16.09.2013 року у зв'язку з покращенням структури управління комбінатом переведено у ремонтно-сервісний центр на посаду змінного майстра з ремонту устаткування комплексної дільниці № 7 цеху ремонту металургійного устаткування;
25.01.2017 року ПАТ Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е.Дзержинського перейменовано у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат»;
17.09.2018 року звільнений у зв'язку з переведенням у ТОВ «Метінвест-Промсервіс» по пункт 5 статті 36 КЗпП України;
18.09.2018 року прийнятий до ТОВ «Метінвест-Промсервіс» в цех ремонту металургійного устаткування Філіал №3 дільниця оперативних ремонтів змінним майстром з ремонту устаткування в порядку переведення з ПАТ «ДМК»;
22.03.2021 року переведений в тому ж цеху на дільницю з ремонту доменного переділу слюсарем-ремонтником 6 розряду;
23.09.2021 року переведений в тому ж цеху на дільницю з ремонту прокатного переділу слюсарем-ремонтником 6 розряду;
01.10.2024 року переведений на посаду майстра з ремонту устаткування;
31.01.2025 року звільнений за переведенням у ПрАТ «Камет-Сталь» пункт 9 статті 36 КЗпП України;
01.02.2025 року прийнятий до ПрАТ «Камет-Сталь» в цех ремонту металургійного устаткування дільниця з ремонту прокатного переділу майстром з ремонту устаткування за переведенням з ТОВ «Метінвест-Промсервіс».
Судом також встановлено, що вказані періоди роботи за посадами, що передбачені Списком №2 підтверджені архівними довідками архівного управління Кам'янської міської ради Дніпропетровської області від 16.01.2025 року №Х-21/2-09/43, від 16.01.2025 року №Х-21/2-09/44, від 16.01.2025 року №Х-21/2-09/45, від 16.01.2025 року №X-21/2-09/45/1 (історична довідка).
10 березня 2025 року позивач звернувся до територіального органу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області прийнято рішення №047050031078 від 17.03.2025 року та позивачеві повідомлено про наступне.
«Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 10.03.2025.
Вік заявника 55 років 00 місяців 02 дні.
Страховий стаж особи становить 38 років 11 місяців 01 день.
Пунктом 1 статті 114 Закону передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно з пунктом 2 цієї статті, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Необхідний пільговий стаж на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», становить 12 років 6 місяців. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є наявність професії (посади) та виробництва у відповідному Списку, а також підтвердження шкідливих умов праці працівника за результатами атестації робочих місць за умовами праці впродовж повного робочого дня, встановленого для даного виробництва. Під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Відсутність чи не підтвердження хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 подається уточнююча довідка, що визначає право на пенсію на пільгових умовах (Додаток. 5).
У довідці має бути вказано: період роботи, що зараховується до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана довідка.
Пільговий стаж по Списку №1 - 00 років 10 місяців 27 днів.
Пільговий стаж по Списку № 2 - 05 років 05 місяців 17 днів
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
- за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди.
Пільгову архівну довідку №Х-21/2-09/45 від 16.01.2025 можливо врахувати після акту зустрічної перевірки.
Додатковий коментар: відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», через відсутність необхідного пільгового стажу».
ОСОБА_1 вважає протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076) № 047050031078 від 17.03.2025 року щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки у нього достатній пільговий та страховий стаж, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пунктів 1, 6 частини 1 статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до положень статті 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Пунктом 1 статті 114 Закону передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно з пунктом 2 цієї статті, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Необхідний пільговий стаж на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», становить 12 років 6 місяців. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є наявність професії (посади) та виробництва у відповідному Списку, а також підтвердження шкідливих умов праці працівника за результатами атестації робочих місць за умовами праці впродовж повного робочого дня, встановленого для даного виробництва. Під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Відсутність чи не підтвердження хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах.
Судом встановлено, що станом на момент звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 позивач досяг віку 55 років.
Судом встановлено, що трудова книжка серії НОМЕР_2 від 04 листопада 1988 року містить наступні записи про трудову діяльність:
01.09.1989 року по 23.06.1989 року - навчання у Дніпродзержинському індустріальному технікумі;
09.08.1988 року прийнятий до Дніпродзержинського цементного заводу слюсарем-ремонтником 2 розряду в цех обжиту на період виробничої практики;
04.11.1988 року звільнений по закінченню виробничої практики;
13.03.1989 року прийнятий до Дніпродзержинського цементного заводу транспортувальником 2 розряду;
07.04.1989 року звільнений по закінченню виробничої практики;
30.05.1991 року зарахований слухачем підготовчого відділення зі скороченим строком навчання Дніпродзержинський індустріальний інститут;
13.07.1991 року зарахований у число студентів І курсу денної форми навчання;
13.06.1994 року прийнятий до Дніпровського металургійного комбінату імені Ф.Е.Дзержинського в цех ремонту прокатного устаткування слюсарем-ремонтником по 3 розряду на виробничу практику;
13.07.1994 року звільнений по закінченню виробничої практики;
28.06.1996 року відрахований з числа студентів у зв'язку із закінченням університету;
16.09.1996 року прийнятий до Дніпровського металургійного комбінату імені Ф.Е.Дзержинського в цех ремонту прокатного устаткування слюсарем-ремонтником металургійного устаткування по 4 розряду;
01.10.1997 року присвоєно 5 розряд в тій же професії;
01.09.1999 року переведено на посаду майстра слюсарних робіт по ремонту устаткування основних цехів;
02.07.2003 року переведено на посаду слюсаря-ремонтника 5 розряду;
13.03.2008 року призначений на посаду майстра слюсарних робіт по ремонту устаткування основних цехів слюсарної дільниці по ремонту основного технологічного устаткування основних цехів;
10.12.2008 року у зв'язку з приведенням найменувань професій у відповідності з класифікатором професій ДК 003:2005 призначений змінним майстром по ремонту устаткування слюсарної дільниці;
23.05.2011 року ВАТ Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е.Дзержинського перейменовано у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е.Дзержинського»;
01.01.2012 року у зв'язку з покращенням структури управління комбінатом переведений в цех ремонту металургійного устаткування на посаду змінного майстра по ремонту устаткування;
01.11.2012 року у зв'язку з покращенням структури управління комбінатом призначено на посаду змінного майстра з ремонту устаткування комплексної дільниці № 7 цеху ремонту металургійного устаткування;
16.09.2013 року у зв'язку з покращенням структури управління комбінатом переведено у ремонтно-сервісний центр на посаду змінного майстра з ремонту устаткування комплексної дільниці № 7 цеху ремонту металургійного устаткування;
25.01.2017 року ПАТ Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е.Дзержинського перейменовано у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат»;
17.09.2018 року звільнений у зв'язку з переведенням у ТОВ «Метінвест-Промсервіс» по пункт 5 статті 36 КЗпП України;
18.09.2018 року прийнятий до ТОВ «Метінвест-Промсервіс» в цех ремонту металургійного устаткування Філіал №3 дільниця оперативних ремонтів змінним майстром з ремонту устаткування в порядку переведення з ПАТ «ДМК»;
22.03.2021 року переведений в тому ж цеху на дільницю з ремонту доменного переділу слюсарем-ремонтником 6 розряду;
23.09.2021 року переведений в тому ж цеху на дільницю з ремонту прокатного переділу слюсарем-ремонтником 6 розряду;
01.10.2024 року переведений на посаду майстра з ремонту устаткування;
31.01.2025 року звільнений за переведенням у ПрАТ «Камет-Сталь» пункт 9 статті 36 КЗпП України;
01.02.2025 року прийнятий до ПрАТ «Камет-Сталь» в цех ремонту металургійного устаткування дільниця з ремонту прокатного переділу майстром з ремонту устаткування за переведенням з ТОВ «Метінвест-Промсервіс».
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналогічне положення міститься також і в статті 48 Кодексу законів про працю України, згідно з якою трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (стаття 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року, передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
Суд зазначає, що норми пункту 3 Порядку передбачають обов'язковість витребування уточнюючих довідок для підтвердження трудового стажу лише у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, в той час як у трудовій книжці позивача містяться записи про роботу позивача у спірні періоди та наявні дані про його посаду та зазначені реквізити документів, на підставі яких такі відомості внесені, відтак суд зазначає, що в даному випадку неврахування відповідачем-1 вказаних періодів до пільгового стажу за Списком №2 є необґрунтованими.
Судом також встановлено, що періоди роботи позивача за посадами, що передбачені Списком №2, підтверджені архівними довідками архівного управління Кам'янської міської ради Дніпропетровської області від 16.01.2025 року №Х-21/2-09/43, від 16.01.2025 року №Х-21/2-09/44, від 16.01.2025 року №Х-21/2-09/45, від 16.01.2025 року №X-21/2-09/45/1 (історична довідка).
Наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 року затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.
Згідно пункту 1.1. цієї Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди (п.п.2.2 Інструкції).
Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону (пункт 2.3 Інструкції).
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (пункт 2.4. Інструкції).
Аналогічні вимоги містила Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162.2.10. Окрім того, відповідно до вимог пункту 2.10 цієї Інструкції зазначено, що у розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за № таким-то недійсний".
Відповідності до пункту 2.4 Інструкції "Про порядок ведення трудових книжок працівників", затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 року, у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Таким чином, здійснення записів у трудовій книжці власником або уповноваженим ним органом покладено на останніх, а не на працівника, а отже, відповідальність за неправильність вчиненого запису чи інших відомостей не може бути перекладена на працівника та позбавляти його права на врахування трудового стажу, який враховується для призначення пенсії.
Отже, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
При цьому, суд зазначає, що у відповідності до розділів ІІІ, ІV Порядку №22-1, відповідач наділений повноваженнями самостійно отримати необхідні документи, що відповідає принципу належного урядування і націлено на забезпечення органами Пенсійного фонду України реалізації громадянами їх конституційного права на пенсійне забезпечення.
Згідно зі статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини 1 статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право особи на призначення пенсії за віком має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала. Також і відповідальність за надання недостовірних пенсійних документів покладена на підприємство (організацію) та пенсіонера.
Суд зазначає, що витребування, звірка або перевірка первинних документів є також правом пенсійного органу.
Тобто перекладання обов'язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним.
Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.
Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Суд зазначає, що у зв'язку з тим, що відповідальність за ведення трудової книжки покладається на підприємство, відтак, суд приходить до висновку, що неточності у заповненні трудової книжки не можуть бути підставою для виключення спірних періодів роботи зі страхового стажу позивача, тому вказані спірні періоди роботи позивача зараховуються до стажу роботи за Списком №2 на підставі постанови Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року.
У той же час, суд вважає належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №047050031078 від 17.03.2025 року щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і як наслідок, необхідності зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, періоди роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 16.09.1996 року по 17.09.2018 року на підставі записів трудової книжки серії НОМЕР_2 .
Зважаючи на викладене, належним способом захисту порушеного права позивача, на думку суду є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 10 березня 2025 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням зарахованого періоду пільгового стажу за Списком №2 з 16.09.1996 року по 17.09.2018 року.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .
З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується квитанцією АТ "Укрпошта" №1482519801 від 17 квітня 2025 року.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №047050031078 від 17.03.2025 року щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, періоди роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 16.09.1996 року по 17.09.2018 року на підставі записів трудової книжки серії НОМЕР_2 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 21910427) призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 10 березня 2025 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням зарахованого періоду пільгового стажу за Списком №2 з 16.09.1996 року по 17.09.2018 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник