04 червня 2025 року Справа № 160/4729/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Озерянської С.І.
за участі секретаря судового засідання Буснюк В.В.
за участі:
представника позивача Шашло Д.С.
представника відповідача Соколовського М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/4729/25 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, рішення,-
13.02.2025 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0033358-1305-0436 від 05 грудня 2024 року; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про опис майна у податкову заставу №0033358-1305-0436 від 05 грудня 2024 року.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), за результатами якої складено акт перевірки та винесені податкові повідомлення-рішення, які є предметом розгляду в Дніпропетровському окружному адміністративному суді у справі №160/2521/25. Вказує, що 05.12.2024 року відповідачем складено податкову вимогу №0033358-1305-0436 форми «Ф» про те, що станом на 04.12.2024 року сума податкового боргу позивача становить 527 483,00 грн. Також 05.12.2024 року відповідачем прийнято рішення про опис майна позивача у податкову заставу №0033358-1305-0436, які отримані позивачем засобами поштового зв'язку 11.12.2024 року. Позивач вважає безпідставним та необґрунтованим винесення податковим органом податкової вимоги внаслідок неузгодженості суми податкового боргу, так як податкові повідомлення-рішення та акт перевірки позивач не отримував, що свідчить про протиправність податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 року адміністративний позов було залишено без руху, оскільки позовна заява була подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/4729/25. Розглядати справу ухвалено за правилами загального позовного провадження без повідомлення сторін.
13.03.2025 року до суду Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було подано відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач зазначає, що згідно баз даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС України станом на 05.12.2024 по позивачу була наявна заборгованість на загальну суму 527 483,00 грн, а саме: адміністративні штрафи та штрафні санкції (ккдб 21081103) на суму 1 020,00 грн.; штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (ккдб 21080900) на суму 526 463,00 грн. У зв'язку з наявністю заборгованості, керуючись ст. ст. 59, 88 та 89 Податкового кодексу України, контролюючим органом в автоматичному режимі щодо позивача сформовано податкову вимогу від 05.12.2024 № 0033358-1305-0436 та рішення про опис майна у податкову заставу від 05.12.2024 № 0033358-1305-0436. Зазначає, що згідно даних ІКС станом на 05.02.2025 в інтегрованій картці платника податків позивача, виключено з обліку податкове повідомлення-рішення № 0586270708 вiд 16.09.2024 на суму 526 463,00 грн (судова ухвала №160/2521/25 вiд 03.02.2025). Станом на 04.03.2025 позивач має заборгованість по адміністративним штрафам та штрафним санкціям (ккдб 21081103) на суму 1 020,00 грн. Інформація, щодо адміністративного чи судового оскарження рішень контролюючого органу, яким визначено грошові зобов'язання, у Правобережному відділі по роботі з податковим боргом - відсутня. Враховуючи вищевикладене, ГУ ДПС у Дніпропетровській області діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судовому засіданні 04.06.2025 року позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 04.06.2025 року проти позовних вимог заперечував, просив відмовити у їх задоволенні.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд встановив та зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 04.04.2024 року є фізичною особою - підприємцем та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
16.08.2024 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, керуючись статтею 19№, статтею 20, підпункту 69.2І, пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, на підставі підпункту 80.2.2, пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України прийнято наказ № 3553-п «Про проведення фактичної перевірки магазину «Паяльня» за адресою: м. Дніпро, вул. Шевченко, буд. 36 щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Період діяльності, який буде перевірятися: з 16.08.2024 року, тривалість не більше 10 діб. Період діяльності, який перевіряється з 01.11.2021 року по дату завершення фактичної перевірки.
Для перевірки було оформлено направлення на перевірку №6740 від 16.08.2024 року.
За результатами фактичної перевірки 26.08.2024 року перевіряючими складено акт №2397/04-36-07-08-РРО/3412113070 та винесені податкові повідомлення-рішення від 16.09.2024 року №0586270708, №0586260708.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області в автоматичному режимі сформовано та направлено на адресу боржника податкову вимогу від 05.12.2024 року форми «Ф» №0033358-1305-0436 на суму 527 483,00 грн., яку було отримано позивачем 11.12.2024 року.
05.12.2024 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформовано та направлено на адресу позивача рішення про опис майна у податкову заставу №0033358-1305-0436.
Не погодившись з прийнятим рішенням та податковою вимогою, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Так, правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано нормами Конституції України та Податкового кодексу України.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та встановлює Податковий кодекс України.
Відповідно підпункту 14.1.39 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно підпункту 14.1.153 статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Відповідно підпункту 14.1.156 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України;
Відповідно підпункту 14.1.157 статті 14 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності;
Згідно підпункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктами 3 та 5 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, у перелічених випадках. Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно пунктів 1, 18 статті 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно частин 1 та 3 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Аналіз наведених норм чинного податкового законодавства свідчить про те, що платник податків зобов'язаний сплатити нараховану контролюючим органом суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У випадку несплати податкового зобов'язання у встановлений строк та не оскарження його в судовому або адміністративному порядку таке податкове зобов'язання набуває статусу податкового боргу.
Відповідно пунктів 88.1, 88.2 статті 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Згідно положень пунктів 89.1, 88.2 статті 88 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає, зокрема, у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
В даному випадку податковий борг утворився внаслідок несплати суми узгодженого податкового зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннями від 16.09.2024 року №№0586270708 та 0586260708.
Посилання позивача на неузгодженість таких податкових повідомлень-рішень внаслідок їх неотримання позивачем, суд вважає необґрунтованими оскільки останні отримані позивачем особисто 05.10.2024 року, що підтверджується наданим відповідачем рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Також судом встановлено, що лише 29.01.2025 року позивач звернувся з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з метою оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень від 16.09.2024 року №№0586270708 та 0586260708.
Оскільки у строк встановлений пунктом 57.3. статті 57 Податкового кодексу України позивач не сплатив суму узгодженого грошового зобов'язання та не оскаржив його в такий строк, суми набули статусу податкового боргу, що дає податковому органу підстави для направлення податкової вимоги про сплату боргу та прийняття рішення про опис майна у податкову заставу.
Враховуючи встановлені судом обставини справи та наведені вимоги чинного податкового законодавства суд вважає, що відповідачем оскаржувана вимога та рішення прийняті на підставі, в межах та в порядку чинного законодавства, що свідчить про необґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
Щодо факту оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.
Статтею 60 Податкового кодексу України встановлено порядок відкликання податкового повідомлення-рішення і податкової вимоги.
Так, підпунктом 60.1 передбачено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Відповідно пунктів 60.4 - 60.5 у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу. У випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, у випадку скасування податкових повідомлень рішень вони будуть вважатись відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.
В даному випадку, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 року у справі №160/2521/25 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.09.2024 року №0586270708 та № №0586260708 в задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов?язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 243, 245-247, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 13 червня 2025 року.
Суддя С.І. Озерянська