01 липня 2025 рокуСправа №160/9497/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛЬФАТЕХ» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛЬФАТЕХ» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Львівської митниці, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці №UA209000/2025/000059/2 від 27.02.2025 р. про коригування митної вартості товарів за ВМД 25UA209190005153U1.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ'єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 року відкрито провадження у справі №160/9497/25, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
За ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
23.04.2025 від Львівської митниці через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідач вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Посадові особи Львівської митниці перевірили всі документи, що подавались разом із митною декларацією і на підставі цього встановили розбіжності та відсутність всіх необхідних документів, що стали законною підставою для витребування додаткових документів.
Така складова як ціна, що була фактично сплачена за товар є не підтвердженою, що стало підставою для витребування додаткових документів митницею. Відтак, відомості щодо числових значень складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 МК України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, є коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації. У зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, Львівська митниця правомірно не визнала заявлену митну вартість.
Вказані в гр. 33 оскаржуваного рішення розбіжності у поданих до митного оформлення документах могли бути усунуті або ж спростовані декларантом після отримання запиту митного органу, проте декларант не спростував твердження митниці про виявлені у документах недоліки та не надав додаткових документів, які б дозволяли митниці однозначно встановити і перевірити заявлену декларантом митну вартість.
24.04.2025 через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив від ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛЬФАТЕХ».
Позивач підтримує свої позовні вимоги та просить врахувати позицію Верховного Суду з цього питання, що викладена у Постанові від 10.12.2019, справа №820/2003/17.
Так, у мотивувальній частині Постанови Верховний Суд зазначив: «Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено».
Позивач вважає позицію відповідача необґрунтованою та такою, що не підтверджена жодними доказами.
Знаходження судді у відпустці підтверджується довідкою №304 від 01.07.2025 Відділу управління персоналом Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Справа розглянута в перший день виходу судді з відпустки.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
03.07.2023 між ТОВ «ТД АЛЬФАТЕХ»,Україна (Покупець) і TRIANGLE TYRE CO. LTD, Китайська Народна Республіка (Продавець) укладено контракт №TRI-0307, згідно умов якого, Продавець продає, а Покупець купує на умовах FOB Qingdao, Китай (відповідно до Інктермс 2010) шини вантажні (товар), в асортименті та кількостях, зазначених у відповідних специфікаціях, які є невідьємною частиною цього контракту.
Відповідно до п. 3 контракту ціна на товар ввстановлена в доларах США за 1 штуку, узгоджується сторонами на кожну партію поставки, що вказується у відповідних Спецтфікаціях до цього контракту. Орієнтовна сума контракту становить 15000000 доларів США. Сума контракту може бути змінена додатковими угодами до цього контракту.
Платіж за товар, проданий за цим контрактом, здійснюється у доларах США на рахунок Продавця, зазначений у п. 14 цього контракту. Умови оплати погоджуються сторонами на кожну партію окремо, що зазначається у відповідних Специфікаціях до цього контракту.
На виконання умов контракту, Специфікації №13 від 23.09.2024 р., Специфікації № 14 від 31 жовтня 2024р., Специфікації №15 від 04 листопада 2024р., а також відповідного інвойсу №12242004757-4/5498-3 від 25.11.2024 р. на суму 189679,40 доларів США та Специфікації 1/5 до інвойсу №12242004757-4/5498-3 від 25.11.2024 р., на митну територію України завезений товар - шини загальною кількістю 640 шт. на загальну суму 38656,00 доларів США.
27.02.2025 для митного оформлення товару позивачем до Львівської митниці подано декларацію 25UA209190005153U0 з митною вартістю товарів у сумі 1834081,65 грн.
Митна вартість товару була визначена за першим методом - за ціною контракту.
На підтвердження митної вартості товарів за митною декларацією до митного органу було надано наступні документи:
пакувальний лист №12242004757-4/5493-3 від 25.11.2024;
рахунок-фактура (інвойс) №12242004757-4/5493-3 від 25.11.2024;
коносамент МEDUFD764462 від 04.12.2024;
коносамент UTRUST24112074 від 04.12.2024;
автотранспотна накладна №9476 від 24.02.2025;
декларація про походження товару №12242004757-4/5498-3 від 25.11.2024;
специфікація №1/5 від 25.11.2024;
банківський платіжний документ, що стосується товару №187 від 09.10.2024;
банківський платіжний документ, що стосується товару №189 від 21.10.2024;
банківський платіжний документ, що стосується товару №192 від 01.11.2024;
банківський платіжний документ, що стосується товару №205 від 19.12.2024;
рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №635 від 21.02.2025;
документ, що підтверджує вартість перевезення товару №21.02/25-13 від 21.02.2025;
специфікація №13 від 23.09.2024;
специфікація №14 від 31.10.2024;
специфікація №15 від 04.11.2024;
зовнішньоекономічний договір купівлі -продажу №ТRІ-0307 від 03.07.2023;
договір про надання послуг митного брокера №0101/23 від 01.01.2023;
договір (контракт) про перевезення №16018-159 від 21.12.2017;
документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку №UA.014.4441-25 від 30.01.2025;
комерційна пропозиція №1224200 від 23.09.2024;
лист Мb/1MEDUFD764462 від 22.02.2024;
копія митної декларації країни відправлення №420420240000368131 від 25.11.2024;
митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №25 UA209190005153U1 від від 27.02.2025.
На підставі ч.3 ст. 53 МК України, Львівською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: "зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями."
Листом №27/02-2025-3 від 27.02.2025 товариством були надані пояснення щодо запитуваних документів. Позивач вказав, що надав всі наявні документи і просив завершити митне оформлення за ч. 1 ст. 57 МК України.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару 27.02.2025 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/000059/2 за резервним методом визначення митної вартості-2r.
Митна вартість товару скоригована в сторону збільшення з 44047,2100 дол. США до 54537,28640 дол. США.
Митним органом виявлено наступні розбіжності у поданих позивачем документах:
- у п. 7 контракту № TRI-0307 від 03.07.2023 (далі - контракт), вказано, що оплата за товар здійснюється на умовах, що вказані в специфікаціях, які, відповідно до п. 1 контракту є невід'ємною частиною контракту.
Здійснюючи аналіз вищевказаних положень Контракту, який регулює процедуру погодження поставки товару, у тому числі і вартість товару, вбачається, що інвойс складається на підставі специфікації, при цьому, такі документи як інвойс та специфікація є взаємозалежні та самостійні документи та для встановлення усі відомостей, що містять числові значення, такі два документа, а точніше відомості, що такі містять, необхідно розглядати в сукупності.
Однак, слід зазначити, що специфікація №12 до митного оформлення не надавалася, що позбавляє можливості у повній мірі перевірити числові значення вартості товару, що містяться у поданих документах, умови поставки конкретної партії, а також чи відповідає виставлений інвойс специфікації (виставлений на підставі специфікації Інвойс є невід'ємною частиною цього контракту).
Враховуючи зазначене інвойс, що відповідає узгодженій специфікації уточнює та більш детально розкриває зміст договірних умов, тобто таким документом погоджуються істотні умови контракту, зокрема кожної окремої поставки, у тому числі ціна, та такий є невід'ємною частиною контракту.
За поданими платіжними документами: № 187 від 09.10.2024 (40000 дол. США), у графі 70 якої вказано документи, на підставі яких проводилось перерахування коштів за ввезений товар, а саме, специфікацію № 13 від 23.09.2024; № 189 від 21.10.2024 (50000 дол. США) - у графі 70 якої вказано документи, на підставі яких проводилось перерахування коштів за ввезений товар, а саме, специфікацію № 13 від 23.09.2024, специфікацію № 12 від 30.07.2024; № 192 від 01.11.2024 (70000 дол. США) - у графі 70 якої вказано документи, на підставі яких проводилось перерахування коштів за ввезений товар, а саме, специфікацію № 13 від 23.09.2024, специфікацію № 14 від 31.10.2024; № 208 від 21.01.2025 (22276,49 дол. США) - у графі 70 якої вказано документи, на підставі яких проводилось перерахування коштів за ввезений товар, а саме, специфікацію № 15 від 04.11.2024, специфікацію № 14 від 31.10.2024; № 205 від 19.12.2024 (178962,16 дол. США) - у графі 70 якої вказано документи, на підставі яких проводилось перерахування коштів за ввезений товар, а саме, специфікацію № 13 від 23.09.2024, специфікацію № 14 від 31.10.2024;
неможливо відслідкувати оплату оцінюваної партії товару (інвойс № 12242004757-4/5498-3 від 25.11.2024 на суму 189679,4 дол. США), оскільки вони не відображають повної картини розрахунків з контрагентом за контрактом;
- експортна декларація № 420420240000368131 від 25.11.2024 у графі "порт призначення" містить запис "UKR", проте згідно коносаменту № 177ICXCXQ10707VZ від 04.12.2024 товар відправлявся у порт Гданська Польща (прибув у порт Гдиня Польща);
- відповідно до інформації зазначеної в експортній декларації № 420420240000368131 від 25.11.2024 вбачається, що така сформована 25.11.2024. Тобто, декларантом для підтвердження складової митної вартості, надано експортну декларацію № 420420240000368131 від 25.11.2024, що сформована 25.11.2024, у той же час зазначений у ній коносамент № 177ICXCXQ10707VZ датовано 04.12.2024. При цьому, за яких обставин станом на 25.11.2024 могло бути відомо про реквізити коносаменту, який складено 04.12.2024;
- відповідно до ч. 2 ст. 53 Кодексу, якщо витрати на транспортування не включено до ціни товарів, декларантом подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі- Наказ № 599), для підтвердження витрат на транспортування декларантом можуть надаватись: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.
Відповідно до договору на транспортно-експедиторське обслуговування № 160198-159 від 21.12.2017 (далі - договір ТЕО), відносини сторін обумовлюються сторонами в Заявках (п.п. 2.1.8; 2.2.6; 2.2.8; 4.8). Заявка до митного оформлення не подавалась.
Згідно п.3.3 договору ТЕО передбачено оплату робіт та послуг Замовником протягом 10 робочих днів з часу виставлення рахунку за умови підписання сторонами Актів виконаних робіт. Акт виконаних робіт та документи про здійснення оплати за надані транспортні послуги не надавалися;
- рахунок на оплату транспортних витрат 21.02.2025 № 635 містить пункт витрат "транспортно-експедиційні послуги на території України". Проте, як випливає з самого документу, надані послуги стосуються перевезення також транспортно-експедиторського обслуговування за межами України. Плата за відповідну послугу в поданих документах відсутня та не була врахована під час розрахунку митної вартості;-
необхідно зазначити, що дата складання рахунку № 635 на оплату транспортних витрат 21.02.2025, проте відповідно відміток на товаросупровідних документах (CMR № 9476 складено 24.02.2025), вантаж перетнув кордон 27.02.2025. Тобто, на момент виставлення рахунку, витрати на транспортування та страхування не були відомі у повному обсязі, при цьому у гр.22 CMR № 9476 від 24.02.2025 відсутні реквізити відправника товару з території Польщі (м. Гдиня), що є порушенням вимог ст. 5 та ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956)»
27.02.2025р. позивачем було подано митну декларацію 25UA209190005241U6 з відкоригованою (збільшеною) митною вартістю товару, в результаті чого Позивач сплатив збільшений розмір ввізного мита - на 30575,73 грн. та відповідно ПДВ - на 93 474,38 грн. А всього загалом на 124 050,11 грн. (графа 47 митної декларації).
Позивач вважає, що зазначене вище рішення про коригування митної вартості товару є протиправним та підлягає скасуванню у зв'язку з чим подав позовну заяву до суду.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу, встановлені ч. 1 ст. 7 Митного кодексу України.
Згідно п. 24. ч. 1 ст. 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Пунктами 23, 24 ч. 1ст. 4 МК України визначено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів ст.ст. 49,50 МК України).
За частинами 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частин 1,2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу.
Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За змістом вищенаведених норм митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей.
Повідомляючи позивача про необхідність надати додаткові документи, митний орган не обгрунтував вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовідносинами, які склалися між позивачем і його контрагентом.
Витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті (ч. 3 ст. 54 МК України).
Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 2 ст. 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьоюстатті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до ч.1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України).
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57 МК України).
Відповідно до п. 4 ст. 57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1ст. 57 Митного кодексу України.
При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановленихстаттею 64 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Щодо обгрунтування відповідача обраного методу визначення митної вартості товару, суд зазначає наступне.
В спірному рішенні про коригування митної вартості товару відсутні відомості про порівняння умов поставки за наведеною відповідачем декларацією.
Відповідачем використані відомості про митну вартість з митної декларації від 01.11.2024 №24UA209170092519U5, де митна вартість товару «шини для вантажних автомобілів, пневматичні нові, торгової марки Trangle становить 3,062 дол. США за кг.
Проте в рішенні не вказано, які характеристики мають оформлені за нею товари (код УКТЗЕД, повний опис, призначення, аналогічність/ ідентичність), які комерційні умови поставки (місце відправлення, вартість транспортування, фактурна вартість, вид транспорту).
Тобто, детальне дослідження митної декларації, на підставі якої скориговано митну вартість товару і обрано метод для визначення вартості, відповідачем проведено не було.
За висновком Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі №818/1186/17 формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом не передбачено.
Щодо зауважень відповідача у п. 33 спірного рішення суд зазначає наступне.
Стосовно підтвердження митної вартості товару.
Частиною 2 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено. Таким чином, на вимогу законодавства декларант має підтвердити оплату товару, що декларується, якщо оплата вже відбулась. Отже, декларант повинен був надати документ, що підтверджує оплату товару на суму, що зазначена в митній декларації. В митній декларації №25UA209190005153U1 зазначена загальна вартість товару, що декларувався - 38 656,00 доларів США. Отже, декларант мав надати документ, що підтверджує оплату 38 656,00 доларів США. Відповідно до платіжних інструкцій №№ 187, 189, 192, 205, 208, декларантом було сплачено 361 238,65 доларів США.
У спростування зауважень митниці по оплаті товару, суд зазначає наступне.
За умовами контракту, оплата за товар проводиться на умовах 100% оплати. Враховуючи специфіку взаємовідносин між ТОВ «ТД «АЛЬФАТЕХ» як покупцем і TRIANGLE TYRE CO. LTD як виробником і продавцем шин, враховуючи особливості логістики шин, вже тривалий час напрацювалися умови за якими поставка, тобто формування партії товару яка завантажується виключно в контейнери призначені для морського перевезення, відбувається із групи замовлень, що оформлюються сторонами Контракту відповідними специфікаціями. А враховуючи виробничий процес, відвантаження із заводу шин не можливе у чіткій відповідності до специфікації, так як у виробника є питання по складам, наявності та логістиці. Вже по факту готовності замовленого товару формується інвойс, товарні позиції в якому були передбачені в різних специфікаціях, тож і при оплаті в призначенні платежу може зазначатися декілька специфікацій.
Крім того, митна декларація формується на кожен окремий контейнер, а один контейнер не відповідає всьому замовленню і партії відповідно, а є лише його частиною. Для економічної доцільності перевезення та економії коштів контейнер завантажується максимально - відповідно в ньому знаходяться шини замовлені згідно різних специфікацій.
Відповідно до приписів ст. 53 МК України надання до митного органу банківських платіжних документів та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару не є безумовним або обов'язковим. Отже на момент митного оформлення товару декларант не був зобов'язаний надати банківські платіжні документи, що підтверджують оплату товару.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.
Суд не приймає зауважень митниці про відсутність в рахунку на оплату від 21.02.2025 №635 відомостей щодо експедиторської винагороди за межами України, виходячи з наступного.
Розмежування послуг та їх оплата в межах договору №16018-159 від 21.12.2017 на транспортно-експедиторське обслуговування є питанням, що стосується сторін договору.
Щодо надання транспортно-експедиторських послуг, суд зазначає наступне.
За умовами п. 2.1.1., 2.1.2 договору про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів №16018 159 від 21.12.2017 ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС», який є виконавцем . має право укладати договори з іншими підприємствами в межах здійснення своїх зобов'язань перед ТОВ «ТД «Альфатех».
Розрахунки між ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» та третіми особами є приватно-правовими відносинами та не стосуються спірних відносин у цій справі.
Крім того, ці розрахунки не впливають на числові показники митної вартості товару, що розмитнювався. ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» було надіслано лист, яким повідомив, що через завантаженість порту Gdansk (Poland), лінія MSC була вимушена змінити маршрут зазначених контейнерів, які 04.12.2024 були завантажені в порту Qingdao (China) на судно MCS ALEXANDRA/FX448W та вивантажити позапланово в порту Gdynia (Poland) 22.02.2025р
Виходячи з наведеного, доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми, чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Частиною 1 ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є обгрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.
За ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений платіжною інструкцією №30728 від 28.03.2025 судовий збір в сумі 2422,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛЬФАТЕХ» (вул. Василя Сухомлинського, буд. 48Б, смт. Слобожанське, Дніпропетровська область, 52001, код ЄДРПОУ 37383046) до Львівської митниці (вул. Костюшка Т., буд. 1, м. Львів, Львівська область, 79000, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці №UA209000/2025/000059/2 від 27.02.2025 р. про коригування митної вартості товарів за ВМД 25UA209190005153U1.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛЬФАТЕХ» (вул. Василя Сухомлинського, буд. 48Б, смт. Слобожанське, Дніпропетровська область, 52001, код ЄДРПОУ 37383046) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (вул. Костюшка Т., буд. 1, м. Львів, Львівська область, 79000, код ЄДРПОУ 43971343) судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона