27 травня 2025 рокуСправа №160/28608/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/28608/24 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, треті особи: Державне підприємство обслуговування повітряного руху України Дніпровський регіональний структурний підрозділ, Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
28.10.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, з урахуванням уточненою позовної заяви, в якій просить визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху України щодо не надання ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в період з 22.07.2022 року по 15.09.2022 року, за зверненням ОСОБА_1 від 16.09.2024 року та зобов'язати Державне підприємство обслуговування повітряного руху України видати довідку про безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в період з 22.07.2022 року по 15.09.2022 року.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач був відряджений до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі. Вказує, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не видачі довідки про безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України за період з 22.07.2022 року по 15.09.2022 року. Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду із цим позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, треті особи: Державне підприємство обслуговування повітряного руху України Дніпровський регіональний структурний підрозділ, Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльність.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.02.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 року у справі №160/28608/24 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
11.03.2025 на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 05.02.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи № 160/28608/24.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 року адміністративний позов було залишено без руху.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/28608/24. Розглядати справу постановлено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
04.04.2025 року Державним підприємством обслуговування повітряного руху України було надано відзив на позовну заяву та зазначено, що позивач був відряджений Міністерством оборони України із залишенням на військовій службі до державного підприємства, яке не підпорядковане Міністерству оборони України, а основні завдання і функції якого жодним чином не пов'язані зі здійсненням заходів з національної безпеки і оборони держави та її територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії. Вказує, що в даному випадку, військовослужбовці Збройних Сил України, які відряджені до підприємства із залишенням на військовій службі, у діяльності пов'язаній із безпосередньою участю особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України підпорядковуються командуванню Збройних Сил України, як військовослужбовці, та жодним чином не підпорядковуються в цих питаннях адміністрації Украероруху, яка навіть не має доступу до відповідної військової інформації. Отже, прийняття рішень про вжиття заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, залучення до участі у таких заходах конкретних військовослужбовців Збройних Сил України, оцінка результативності їх дій знаходиться поза компетенцією відповідача. Керівнику Украероруху таких повноважень не надано, відтак, на керівника Украероруху не можуть бути покладені і похідні від вище зазначених повноважень зобов'язання, зокрема видання будь-яких довідок для посвідчення фактів.
10.04.2025 року до суду надійшли пояснення від Міністерства оборони України, які є аналогічними за змістом, поданому відзиву на позовну заяву від 04.04.2025 року.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив та зазначає наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу у Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України.
Згідно витягу з наказу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 20.07.2022 №52/вд з метою виконання поставлених завдань майор ОСОБА_1 з 22.07.2022 року по 03.09.2022 року був відряджений до м. Запоріжжя.
Відповідно до витягу із наказу Командувача оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (по стройовій частині) № 22 від 23.07.2022 року, зокрема позивача вважати таким, що з 22.07.2022 року прибув у відрядження до основного командного пункту оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » для виконання завдань з організації планування та координації авіаційної підтримки військ у складі оперативних груп від Повітряних Сил ЗСУ на основних командних пунктах угруповань військ.
Згідно витягу з наказу Командувача оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (по стройовій частині) № 74 від 15.09.2022 року майора ОСОБА_1 вважати таким, що з 15.09.2022 року вибув з основного командного пункту оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Відповідно до витягу із наказу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України №72/вд від 16.09.2022 року продовжено термін відярдження до м. Запоріжжя майору ОСОБА_1 з 04.09.2022 року по 15.09.2022 року.
В подальшому Державним підприємством обслуговування повітряного руху України було відмовлено у видачі ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, що стало підставою для звернення до суду з позовом.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 по справі 160/15349/23 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державне підприємство облуговування повітряного руху України та Міністерство оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 по справі 160/15349/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 р. в адміністративній справі №160/15349/23 змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Згідно архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України №179/1/8206 від 20.08.2024 року вбачається, що в розпорядженні Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 17 липня 2022 року № 10/4606/ПС-Е, значиться: «Відповідно до бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України № 5032 від 16.07.2022 з метою проведення ротації особового складу Українського центру планування використання повітряного простору України та регулювання повітряного руху, що залучається до виконання завдань з організації планування та координації авіаційної підтримки військ у складі оперативних груп від Повітряних Сил ЗС України на ОКП угрупувань військ (сил), вимагаю: заступнику директора Украероруху - начальнику Украероцентру: в період з 19 по 23.07.2022 організувати проведення ротації військовослужбовців об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України Державного підприємства обслуговування повітряного руху (далі-Украероруху), а саме: відрядити до окремого розпорядження для виконання бойових та спеціальних завдань у складі угропувань військ ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 »: ... до ОКП ОУВ «Дніпро» наступних військовослужбовців Дніпровського РСП Украероруху: ... майора ОСОБА_1 , старшого диспетчера з руху літаків (старшого штурмана) органу управління використання (менеджменту) повітряного простору центру організації повітряного руху структурних підрозділів служби аеронавігаційного обслуговування.
16.09.2024 року позивач звернувся до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України Дніпровського регіонального структурного підрозділу із заявою про надання довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за період перебування в ОУВ «Дніпро» з 22.07.2022 по 15.09.2022.
07.10.2024 року Державне підприємство обслуговування повітряного руху України Дніпровський регіональний структурний підрозділ листом №22.1-03/340/24 повідомило, що до звернення долучено копії архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України №179/1/5856 від 17.06.2024 на 2 арк., архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України №179/1/4102 від 01.06.2023 на 1 арк., архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України №179/1/8206 від 20.08.2024 на 2 арк., з яких вбачається факт перебування позивача в певний період в ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ведення в період з 22 липня по 15 вересня 2022 року бойових дій оперативним угрупуванням військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в смузі відповідальності, та які не містять інформації про участь у бойових діях конкретного військовослужбовця ОСОБА_1 . Також, у зверненні позивач посилається на документи, що долучені не були: розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 16.07.2022 №5032, розпорядження Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 17.07.2022 №10/4606/ПС-Е; розпорядження заступника директора - начальника Украероцентру від 17.07.2022 №І/80/БР; накази директора Дніпровського РСП - Керівника структурних підрозділів Східного регіону від 20.07.2022 №52/вд, від 16.09.2022 №72/вд; витяги з наказів Командувача оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 23.07.2022 №22, від 15.09.2022 № 74; витяг з бойового розпорядження оперативного стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 10 09 2023 №116/1/209т. Вказує, що довідка за формою Додатку 6 до Порядку видається на підставі документів, які містять службову інформацію та яким надано гриф обмеження доступу, то видавати на їх підставі будь-які документи може виключно особа, яка має право працювати з такими документами. Украерорух не володіючи повного інформацією щодо характеру, виду виконання бойових завдань, районів їх виконання тощо та не наділений повноваженнями самостійно, на власний розсуд визначати такі обставини.
Не погоджуючись з протиправною бездіяльністю відповідача щодо не надання довідки про безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу ЗСУ. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у ЗСУ та регулювання питань, пов'язаних з виконанням громадянами військового обов'язку в запасі, визначено Положенням про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (далі - Положення №1153/2008).
Пунктом 5 Положення №1153/2008 визначено, що громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями ЗСУ (далі - військовослужбовці). Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу.
Згідно з пунктами 153, 155 Положення №1153/2008 військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період) за їх згодою можуть бути відряджені в інтересах оборони держави та її безпеки до державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних навчальних закладів із залишенням на військовій службі, але зі звільненням із займаної посади з дальшим призначенням на посаду відповідно до Переліку посад, що заміщуються військовослужбовцями ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, та граничних військових звань за цими посадами, який затверджується Президентом України. Для заміщення вакантних посад у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, державних та комунальних навчальних закладах їх керівники надсилають до Міноборони письмовий запит про основні характеристики зазначених посад та професійні, освітні і кваліфікаційні вимоги, яким повинні відповідати військовослужбовці для зайняття таких посад. На підставі письмового запиту Міноборони здійснюється добір військовослужбовців для відрядження на посади в державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, державних та комунальних навчальних закладах. Рішення про відрядження військовослужбовців приймається Міністром оборони України. Відрядження оформлюється на підставі письмового запиту керівника державного органу, підприємства, установи, організації, державного та комунального закладу освіти, рапорту військовослужбовця та відповідного подання наказами Міністра оборони України. Про призначення відряджених військовослужбовців на посади керівники державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних закладів освіти письмово повідомляють Міноборони.
За відрядженими до державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних закладів освіти військовослужбовцями та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законодавством для військовослужбовців. Виплата грошового забезпечення та надання інших видів забезпечення відрядженим військовослужбовцям здійснюється у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Перелік посад, що заміщуються військовослужбовцями ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, та граничних військових звань за цими посадами, затверджено Указом Президента України від 03.05.2017 №126/2017 .
У розділі "Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України" згаданого Переліку №126/2017 передбачено для заміщення військовослужбовцями 4 посади у представництвах Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначає правовий статус ветеранів війни та забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення.
Згідно положень статті 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України, а райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях - відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 (Порядок №413) затверджено Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Відповідно підпункту 4 пункту 4 Порядку №413 підставою для надання заявникам статусу учасника бойових дій є: для заявників з числа осіб, зазначених в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 Закону (крім осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади), які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, - довідка за формою згідно з додатком 6.
Форма довідки містить посилання щодо документів, які підтверджують безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а саме: бойових донесень, журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтових журналів, польотних листів, книг служби, наказів про залучення до таких заходів, відомостей про виконання розвідувальних заходів, або довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Суд зауважує, що для встановлення факту неправомірної бездіяльності відповідача щодо ненадання довідки про безпосередню участь позивача у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії необхідним, передусім, є встановлення факту його участі у відповідних діях та заходах. Дана обставина повинна бути підтверджена рядом документів таких як бойових донесень, журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтових журналів, польотних листів, книг служби, наказів про залучення до таких заходів, відомостей про виконання розвідувальних заходів, або довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва). Водночас, ані відповідачу з заявою, ані до суду не було надано жодних доказів, які б підтверджували безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Надані позивачем документи підтверджують факт перебування позивача у відрядженні з 22.07.2022 року по 15.09.2022 року, перебуванні у складі ОСУВ «Хортиця», проте не підтверджують його участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Підсумовуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача не мають належного обґрунтування та не підтверджуються наявними у справі доказами, у зв'язку з чим, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову.
Щодо доводів відповідача про відсутність повноважень по видачі документів військовослужбовцям, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1281 від 19 липня 1999 р. створено об'єднану цивільно-військову систему організації повітряного руху України і затверджено Положення про цю систему.
Пунктом першим Положення № 1281 передбачено, що об'єднана цивільно-військова система організації повітряного руху України складається з підрозділів, повноваження та діяльність яких пов'язані з організацією повітряного руху у повітряному просторі України та у міжнародному повітряному просторі, що перебуває під відповідальністю України. Ці підрозділи входять до складу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.
Державне регулювання діяльності підрозділів системи здійснює Мінтранс та Міноборони на підставі відповідної угоди через Укравіатранс (за винятком оборонних питань, пов'язаних з використанням повітряного простору України та захистом суверенітету держави, що належать до компетенції Міноборони). В особливий період керівництво діяльністю підрозділів системи здійснюється Генеральним штабом Збройних Сил (п.3).
Особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (абзац тринадцятий частини першої статті 1 Закону України "Про оборону України").
Особливий період діє в Україні починаючи від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» № 303/2014. З 24 лютого 2022 р. в України запроваджено воєнний стан згідно Указу Президента України №34/2022.
Таким чином, позивач є військовослужбовцем, який виконує обов'язки військової служби у період дії воєнного стану (особливого періоду), будучи відрядженим до регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, керівництво яким здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України.
Наведене вище спростовує доводи відповідача про те, що керівник Украероруху не має передбачених законодавством прав на надання як довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, так і інших документів, які надає уповноважена на те законом особа.
Проте, така довідка видається на підставі передбачених чинним законодавством документів, зміст яких достеменно свідчить про участь такої особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.
В даному випадку, надані позивачем документи на адресу відповідача разом з заявою від 16.09.2024 року ані в сукупності, ані окремо не підтверджують його безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в період з 22.07.2022 року по 15.09.2022 року.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.
Натомість в даному випадку позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи наведене, з урахуванням встановлених в ході судового розгляду обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зобов'язання Державного підприємства обслуговування повітряного руху України видати довідку про безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в період з 22.07.2022 року по 15.09.2022 року.
Керуючись статтями 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, треті особи: Державне підприємство обслуговування повітряного руху України Дніпровський регіональний структурний підрозділ, Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та в строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська