16 травня 2025 рокуСправа №160/6298/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу № 160/6298/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Альфатех» до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
26.02.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Альфатех» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці №UA408000/2025/000036/2 від 03.02.2025 року про коригування митної вартості товарів за ВМД 25UA408020003963U2.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що митницею, в порушення норм Митного кодексу України, було необґрунтовано використано другорядний метод визначення митної вартості товарів, які переміщувались позивачем через митний кордон України, що призвело до того, що митна вартість товару була значною мірою збільшена. Також, на думку позивача, у митниці не було підстав для непогодження із заявленою ним митною вартістю, визначеною за основним методом (ціною договору), оскільки зміст наданих позивачем документів не був суперечливим, не містив розбіжностей, в них не були наявні ознаки підробки, документи містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, з огляду на що у митниці не було підстав для сумніву в правильності митної вартості товару.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 року адміністративний позов було залишено без руху, оскільки позовна заява була подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/6298/25. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
24.03.2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що за результатами здійснення контролю правильності визнання митної вартості товарів митний орган визнає, заявлену декларантом або уповноваженою ним особою, митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування. В результаті такого контролю митним органом встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості, містили розбіжності, та не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари. Відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийняте митницею відповідно до вимог чинного законодавства, тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив та зазначає наступне.
Так, судом встановлено, що 03.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Альфатех» (покупець) та TRIANGLE TYRE CO. LTD (Китай) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт на поставку продукції № TRI-0307.
Пунктом 1 контракту передбачено, що продавець продасть, а покупець купить на умовах FOB Qingdao (ІНКОТЕРМС 2010) шини вантажні (товар), у асортименті і кількості, зазначених у відповідних специфікаціях (специфікації), які є невід'ємною частиною даного контракту.
Відповідно до пункту 2 контракту кількість товару погоджується сторонами та зазначається у відповідних специфікаціях до цього контракту.
Пунктом 3 контракту визначено, що ціна на товар встановлена в доларах США за 1 штуку, погоджується сторонами на кожну партію, що вказується у відповідних специфікаціях до цього контракту. Орієнтовна сума контракту складає 15000000 доларів США. Сума контракту може бути змінена додатковими угодами до цього контракту.
Згідно з пунктом 4 контракту умови поставки погоджуються специфікаціями на кожну партію окремо, відповідно до Інкотермс 2010. Міжнародні правила тлумачення торгових термінів - Інкотермс 2010 мають обов'язковий характер для сторін у рамках цього контракту.
Пунктом 8 контракту встановлено, що на відвантажений товар, продавець надає покупцеві в електронному форматі такі документи: комерційний інвойс; пакувальний лист; коносамент.
На виконання умов зовнішньоекономічного контракту на поставку продукції № TRI-0307 від 03.07.2023 року компанією TRIANGLE TYRE CO. LTD було здійснено поставку товарів.
03.02.2025 року позивачем було подано до Чернівецької митниці електронну митну декларацію № 25UA408020003963U3, відповідно до якої митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, була визначена декларантом за методом 1 за ціною договору (контракту) та для підтвердження заявленої вартості товару позивач надав митному органу документи, перелік яких зазначено у графі 44 митної декларації.
За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, із застосуванням інформаційних технологій, митним органом встановлено, що подані до митного оформлення документи на підтвердження митної вартості не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та містять розбіжності.
Декларанту сформовано електронне повідомлення, в якому зазначено, що документи, які підтверджують митну вартість документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме: у п.5 контракту від №TRI- 0307 від 03.07.2023 йдеться про наявність пакування та маркування. Відомостей щодо включення вартості пакування та маркування, яка є складовою митної вартості товару, не надано; інвойс від 02.11.2024 №12242003857-5/4757-2 виставлений на суму 184083,47 дол. США. Специфікація №2/5 від 02.11.2024 до цього інвойсу виставлена на суму 32152,8 дол. США, на яку і здійснюється митне оформлення даної декларації. Відповідно до гр.44 МД до митного оформлення надано Специфікація №12 від 30.07.2024 в редакції додаткової угоди №1508/1 від 15.08.2024 (на суму 566596,4 дол. США) та Специфікація №13 від 23.09.2024 (на суму 373891,10 дол. США). Ні інвойс від 02.11.2024 №12242003857-5/4757-2, ні специфікація №2/5 від 02.11.2024 не містять посилання на ці специфікації або додаткову угоду. Враховуючи те, що відповідно до попередніх митних оформлень в рамках цього контракту на одну специфікацію може бути укладено декілька додаткових угод, неможливо точно зазначити, що товар постачається саме за цими специфікаціями; специфікація №12 від 30.07.2024 в редакції додаткової угоди №1508/1 від 15.08.2024 (на суму 566596,4 дол. США) та специфікація №13 від 23.09.2024 (на суму 373891,10 дол. США) до контракту №TRI- 0307 від 03.07.2023 передбачають 100% передоплату. Загальна сума по цих специфікаціях становить 940487,5 дол. США. Інвойс від 02.11.2024 №12242003857-5/4757-2 виставлений на суму 184083,47 дол. США, в ньому також передбачена наявність 100% передоплати. В платіжних інструкціях №177 від 13.08.2024, №181 від 03.09.2024, №187 від 09.10.2024, №189 від 21.10.2024, №195 від 05.11.2024,№199 від 13.11.2024 та №206 від 25.12.2024 в гр.70 «Призначення платежу» крім специфікацій №12 від 30.07.2024 та №13 від 23.09.2024 зазначено ще специфікації №12/1 від 08.08.2024 та №10 від 09.04.2024, які не надано. Загальна сума оплати по контракту від №TRI- 0307 від 03.07.2023 за цими платіжними інструкціями становить 788981,34 дол. США. Враховуючи викладене, відсутнє документальне підтвердження, що здійснена 100% оплата саме за товар, який надано до митного оформлення; рахунок на оплату від 27.01.2025 №96 та довідка від 27.01.2025 №27.01/25-19 містять відомості щодо розподілу експедиторського обслуговування на до/після кордону України. Експедитор надає послуги на всій протяжності маршруту. Виникає питання щодо документального підтвердження зазначених відомостей. Документів, які б підтвердили безпосередньо вартість та критерій розподілу даної послуги на до/після кордону України, не надано; в CMR від 27.01.2025 №4562 перевізником зазначено «CATENA TRANSPORT LLC». Рахунок на оплату від 27.01.2025 №96 та довідка від 27.01.2025 №27.01/25-19 виставлені ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді». Документів від перевізника до експедитора не надано. Так, відсутнє документальне підтвердження умов надання послуг, їх вартості та розрахунків між експедитором та перевізником, що можуть вплинути на числове значення експедиційно-транспортних витрат, як складової митної вартості; копія митної декларації країни відправлення від 02.11.2024 №420420240000331822 містить відомості щодо ціни за кілограм товару, тоді як в інших документах ціна товару виставлена за штуку. Згідно ч. 2, 3 ст. 53 МКУ та враховуючи положення пп. 1 ч.5 ст. 54 МКУ, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару (для підтвердження умов перевезення та числових значень експедиційно-транспортних витрат, які є складовими митної вартості товару); якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар); виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (для підтвердження числових значень щодо вартості товару та умов поставки); висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни).
03.02.2025 року ТОВ «Торговий Дім «Альфатех» листом № 03/02- 2025-1 було надано відповідь, в якій позивач просив завершити митне оформлення товарів на підставі частини 1 статті 57 Митного кодексу України та повідомив, що надані всі наявні документи та протягом 10 робочих днів додаткові документи надаватись не будуть.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки наданих до митного оформлення документів та проведення відповідних консультацій з декларантом Чернівецькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA408000/2025/000036/2 від 03.02.2025 року.
Так, у рішенні зазначено, що в митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МКУ, неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості - резервний. За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість за МД №UA100110/2025/520870 від 28.01.2025 «Шини пневматичні гумові, нові, для вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як 121:265/70R19.5-18PR TR657 143/141J -13 штук, індекси навантаження та швидкості -143/141J, модель -TR657.335/80R20MPT 18PR TRY66 149K -196 штук, індекси навантаження та швидкості -149K, модель -TRY66.Тогова марка: TRIANGLE . Виробник: TRIANGLE TYRE CO., LTD. Країна виробництва: CN». Рівень митної вартості 3,0157 $/кг (або 38,8306 $/шт). Поставка товару здійснюється в наближений час, на однакових умовах поставки, з однаковою торговою маркою, від одного виробника та з однаковою країною походження. Розрахунок: 38,8306 $/шт*1082шт= 42014,7092$
Незгода позивача з прийнятим рішенням про коригування митної вартості товарів, зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи рішення відповідача про коригування митної вартості товару на предмет його відповідності закону, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та здійснення митної справи в Україні, економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи визначає Митний Кодекс України.
Статтею 1 Митного кодексу України встановлено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України, закріплено, що встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Відповідно до вимог частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з частиною 1 статті 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частиною першою статті 257 Митного кодексу України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Розділ ІІІ Митного кодексу України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.
Так, статтею 49 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із статтею 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно частин 1 та 2 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 Митного кодексу України, частиною першою якої обумовлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Згідно з частиною другою зазначеної статті документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частинами першою та другою статті 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За змістом частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з метою належного оформлення придбаного в іноземного постачальника товару, позивач подав відповідачу митну декларацію та для підтвердження заявленої вартості товару надав митному органу документи, перелік яких зазначено у графі 44 митної декларації.
Аналізуючи вказані документи, суд доходить висновку, що вони є достатніми для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до вимог чинного митного законодавства.
Водночас відповідач поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв'язку із наявністю певних розбіжностей, які зазначені в оскаржуваному рішенні.
Спростовуючи доводи митного органу в обґрунтування підстав для витребування додаткових документів та наявності розбіжностей у поданих документах на те, що у пункті 5 контракту йдеться про наявність пакування та маркування, в той час як відомостей щодо включення вартості пакування та маркування, яка є складовою митної вартості товарів, не надано, суд виходить з наступного.
Відповідно до підпункту в) пункту 1 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати, понесені покупцем, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.
Тобто, такі витрати як вартість пакування та робіт, пов'язаних із пакуванням, включаються до ціни товару при визначені митної вартості, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена покупцем.
З матеріалів справи вбачається, що поставка оцінюваного товару здійснена на підставі зовнішньоекономічного контракту №TRI-0307 від 03.07.2023, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує шини вантажні, в асортименті та кількостях, зазначених у відповідних специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього контракту (пункт 1). Ціна на товар узгоджується сторонами на кожну партію поставки, що вказується у відповідних специфікаціях до цього контракту (пункт 3). Маркування товару на кожне пакувальне місце має наноситись відповідно до вимог виробника. Товар повинен бути відповідним чином зафіксований усередині ящика, щоб уникнути пошкоджень або псування у дорозі до пункту призначення (пункт 5).
Отже, контрактом передбачено, що товар продається в асортименті та за цінами, вказаними в специфікації, при цьому маркування товару наноситись відповідно до вимог виробника, товар повинен бути зафіксованим усередині ящика, задля уникнення пошкоджень або псування у дорозі до пункту призначення.
При цьому, контрактом не передбачено виокремлення вартості маркування та пакування від загальної вартості предмету контракту.
З приводу не підтвердження декларантом факту здійснення 100% оплати за товар суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Суд звертає увагу на те, що рахунок-фактура (інвойс) від 02.11.2024 року №12242003857-5/4757-2 містить посилання на контракт від 03.07.2023 № TRI-0307, в рамках виконання якого здійснювалась поставка товару.
У своїй сукупності із наданими документами, рахунок-фактура (інвойс) від 02.11.2024 року №12242003857-5/4757-2 дає можливість встановити до поставки якої саме партії товару він відноситься. Надані документи, такі як рахунок-фактура та пакувальний лист мають однаковий реєстраційний номер та дату їх складання, а саме від 02.11.2024 року №12242003857-5/4757-2, що вказує на оформлення вказаних документів в рамках поставки однієї партії товару.
Спростовуючи доводи митного органу про те, що платіжне доручення неможливо ідентифікувати з даною поставкою суд виходить з того, що в специфікаціях №12 від 30.07.2024 року, №13 від 23.09.2024 до контракту від 03.07.2023 № TRI-0307 зазначено, що доставка здійснюється впродовж 120 днів після 100% передплати.
Передоплата за товар здійснена платіжними дорученнями №177 від 13.08.2024, №181 від 03.09.2024, №187 від 09.10.2024, №189 від 21.10.2024, №195 від 05.11.2024, №199 від 13.11.2024, №206 від 25.12.2024, які і надано позивачем до митного оформлення та в гр.70 якого вказано документ, на підставі якого проводилось перерахування коштів, а саме, специфікації №12 від 30.07.2024 року, №13 від 23.09.2024 до контракту від 03.07.2023 № TRI-0307.
Відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.
Отже, декларант має обов'язок підтвердити оплату товару, що декларується, якщо оплата вже відбулась.
Оскільки, як вже зазначено раніше, форма оплати за контрактом від 03.07.2023 №TRI-0307 100% передплата, то оплата товару, що декларувався, відбулась. Таким чином, позивач повинен був надати документ, що підтверджує оплату товару на суму, що зазначена в митній декларації.
В митній декларації № 25UA408020003963U3 від 03.02.2025 зазначена загальна вартість товару, що декларувався 32152,80 доларів США. Отже, декларант мав надати документ, що підтверджує оплату 32152,80 доларів США, а відповідно до наданих до митного органу платіжних документів №177 від 13.08.2024 року на суму 52000,00 дол. США, №181 від 03.09.2024 року на суму 40000,00 дол. США,, №187 від 09.10.2024 року 40 000,00 дол. США, №189 від 21.10.2024 року на суму 50 000,00 дол. США, №195 від 05.11.2024 року на суму 212 537,84 дол. США, №199 від 13.11.2024 року на суму 247 176,72 дол. США, №206 від 25.12.2024 року на суму 147 266,78 дол. США, загальна сума становить 788,981,34 дол. США.
Водночас всі надані позивачем як до суду, так і до митного органу документи не містять жодних розбіжностей, надають можливість ідентифікувати найменування, кількість, вартість, порядок та факт поставки товару, а дані, вказані у зазначених документах кореспондуються між собою.
Також суд відхиляє зауваження митного органу про те, що митна декларація країни відправлення від 02.11.2024 №420420240000331822 містить відомості щодо ціни за кілограм товару, тоді як згідно з умовами п.3 контракту від 03.07.2023 №ТRІ-0307 ціна виставляється за 1 штуку, оскільки такі відомості жодним чином не свідчать про розбіжності у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах.
Водночас, митна декларація країни відправлення відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України не є обов'язковим документом для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 02.03.2018 року у справі №804/2997/17.
При цьому сама по собі розбіжність у способі обчислення вартості товару (поштучно чи на вагу) не впливає на митну вартість товару, сам відповідач не вбачав розбіжності у зазначених митних вартостях, адресувавши зауваження лише до об'єкту оцінювання, а не до суми постачання. Отже вказані зауваження є необґрунтованими.
З приводу зауважень митного органу до транспортної складової, суд зазначає наступне.
Відповідно до умов контракту товар поставляється на умовах FOB Qingdao згідно з Інкотермс-2010. Умови поставки узгоджуються специфікаціями на кожну партію (п.4).
В специфікаціях сторонами погоджено умови поставкиQingdao (Інкотермс 2010), місце призначення - Україна.
Згідно базису поставки FOB Інкотермс 2010 продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Отже, ціна FOB складається з: закупівельної ціни товару; упаковки, маркування; отримання ліцензій та дозволів; держмита та інших митних зборів, податків (імпортні та експортні); витрат на транспортування в порт відправлення; фрахту судна; завантаження та розміщення товару на кораблі.
Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Отже, документами на підтвердження витрат на транспортування можуть бути не лише транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
При цьому, судом встановлено, що 01.03.2019 року між позивачем та ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді» (виконавець) укладеного договір №01039-30 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів, пунктом 1.1 якого передбачено, що виконавець зобов'язується за відповідну плату та за рахунок Замовника надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великотоннажних контейнерах і додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень вантажу.
Пунктом 2.1.2 цього договору виконавець укладає від свого імені договори з портами, перевізниками, складами, судноплавними компаніями, їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та необхідні додаткові робот та послуги, в т.ч. переупакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження та розвантаження контейнерів, відбір проб та зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості та якості, сертифікацію та страхування вантажів і контейнерів. За рахунок коштів замовника, проводить розрахунки з ними, оплачує збори та інші обов'язкові платежі.
Таким чином умовами договору №01039-30 від 01.03.2019 року передбачена можливість залучення експедитором до перевезення вантажу третіх осіб, укладання договорів з ними та виставлення єдиного рахунку щодо оплати транспортно-експедиторських послуг замовнику.
З наведеного вбачається, що «CATENA TRANSPORT LLC», зазначене в СМR від 27.01.2025 року №4562, оскільки, дане товариство було залучене експедитором ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді» для перевезення товарів автомобільним транспортом.
Отже відповідачем не спростовано відсутність договірних відносин щодо перевезення вантажу безпосередньо у позивача з «CATENA TRANSPORT LLC», а, тому у розпорядженні позивача не можуть перебувати документи, що підтверджують вартість перевезення безпосередньо від означеного товариства.
Крім того, відповідно до довідки №27.01/25-19 від 27.01.2025 року ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді» повідомив, що морський фрахт за межами митної території України: Циндао, Китай - Констанца, Румунія для ТОВ «ТД «АЛЬФАТЕХ», м. Дніпро 1*40НС контейнер № 8110118944562 складає 132 538,45 грн. без ПДВ. Навантажувально-розвантажувальні роботи за межами території України (Констанца, Румунія) - 17 084,56 грн. без ПДВ. Оформлення ВМД (за межами митної території України) - 6 288,80 грн. без ПДВ. Організація локального обслуговування контейнеру в порту вивантаження Констанца, Румунія - 4 192,53 грн без ПДВ. Експедиторська винагорода (на території України) - 5 462,87 грн., включаючи ПДВ 20%. Міжнародне автоперевезення за межами території України: Констанца, Румунія - п.п. Порубне, Україна - 50 729,61 грн. без ПДВ. Міжнародне автоперевезення по території України: п.п. Порубне, Україна - Підгороднє, Україна - 83 431,35 грн без ПДВ. Транспортно-експедиційне обслуговування на території України -4 192,53 грн, включаючи ПДВ 20%.
Отже, наведені документи у повній мірі підтверджують вартість витрат з транспортування товару до кордону України.
Митним кодексом України не визначено вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи, а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Крім того, положення пункту 6 частини 2 статті 53 Митного кодексу України та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надані перевізником довідки про транспортно-експедиторські витрати є допустимими доказами розміру таких витрат.
Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Отже, подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену товариством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Натомість, зазначені митницею у повідомленні декларанту та рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об'єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.
Суд враховує, що відповідно до норм чинного законодавства з питань митної справи митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим можуть бути витребувані лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 13.07.2021 року у справі № 200/6521/20-а та від 18.11.2022 року у справі № 818/902/17.
Суд вважає, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а відповідачем не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.
Верховний Суд у постанові № 1140/3242/18 від 23.07.2019 року вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Натомість під час розгляду справи судом з'ясовано, що зауваження митного органу по суті носять формальний характер та окремо або у своїй сукупності не свідчать про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.
При цьому суд додатково звертає увагу на те, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Відтак зазначені митним органом у повідомленні та в рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність, які стали підставою для витребування додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості товару не можуть бути визнані судом об'єктивними, обґрунтованими і такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що при здійсненні імпортування товару на митну територію України, позивачем для підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів відповідно до переліку, передбаченого частиною другою статті 53 Митного кодексу України, а тому використання відповідачем другорядного методу визначення митної вартості товару є неправомірним.
Згідно з пунктами 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Окремо суд зазначає, що в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 09.11.2022 року у справі №814/141/17.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та їх задоволення шляхом визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2025/000036/2 від 03.02.2025 року.
Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову в загальному розмірі 2422,40 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією від 04.03.2025 року.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2422,40 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Альфатех» (52001, Дніпропетровська область, с-ще Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд. 48Б, код ЄДРПОУ 37383046) до Чернівецької митниці (58023, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Руська, буд. 248М, код ЄДРПОУ 43971359) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2025/000036/2 від 03.02.2025 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Альфатех» за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська