16 квітня 2025 рокуСправа №640/3138/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу №640/3138/22 за позовом Департамента з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ванбуд" про скасування реєстрації декларацій,-
24.01.2022 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою, в якій просить скасувати реєстрацію декларацій про початок виконання будівельних робіт від 06.11.2015 № КВ 08215310960 та про готовість до експлуатації об'єкта з незначними наслідками (СС1) від 21.09.2021 № КВ 101210908309 на об'єкт: «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі під індивідуальний житловий будинок по АДРЕСА_1 », замовник будівництва - ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що департаментом через необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність до експлуатації об'єкта з незначними наслідками (СС1) від 21.09.2021 № КВ 101210908309 здійснено заходи державного архітектурно-будівельного контролю щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об'єкті будівництва: «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі під індивідуальний житловий будинок по АДРЕСА_1 ». Також на виконання Закону та постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 671 «Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю» Державною архітектурно-будівельною інспекцією України до Департаменту передано, зокрема, зареєстровану замовникові будівництва, ОСОБА_1 , декларацію про початок виконання будівельних робіт: «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі під індивідуальний житловий будинок по вул. Кобзарській, 23-Б в Подільському районі м. Києва» від 06.11.2015 № КВ 08215310960. Вказує, що замовником будівницва, ОСОБА_1 у деклараціях наведені наступні дані, зокрема проєктна документація розроблена ТОВ «Ванбуд» та затверджена замовником, відповідальною особою проєктувальника, що здійснює авторський нагляд визначено ОСОБА_2 . Зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ванбуд" листом від 25.10.2021 року №27 повідомило позивача, що не розробляло проєкт за цією адресою, не виступало проєктною організацією та ОСОБА_2 не здійснювала авторській нагляд. Стверджує, що беручи до уваги лист ТОВ «Ванбуд» від 25.10.2021 №27, замовником будівництва ОСОБА_1 , наведено недостовірні дані у декларації про початок виконання будівельних робіт від 06.11.2015 № КВ 08215310960 та у декларації про готовність до експлуатації об'єкта з незначними наслідками (СС1) від 21.09.2021 № КВ 101210908309 в частині: розроблення та затвердження проектної документації; характеристики інших нежитлових приміщень (за наявності); інформації щодо проектантної документації та відповідальної особи, що здійснює авторський нагляд, чим порушено вимоги ч. 8 ст. 36 та ч. 10 ст. 39 Закону.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 640/3138/22. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження.
10.08.2022 року до суду від ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, в якому вона просить в задоволенні позову відмовити та зазначає, що під час реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт жодних порушень законодавства не вчинено. Стверджує, що питання порушення будівельних норм і правил під час проведення будівельних робіт позивачем взагалі не досліджувались. Отже відповідні доводи позивача є необгрунтованими та позивачем не наведено доказів про доведення наявності підстав вважати, що будинок відповідача за адресою АДРЕСА_1 є об'єктом самочинного будівництва. Також наявність будь-яких інших даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації.
Відповідно до абзаців 1, 4 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п'ятої статті 153 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2825 “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно-правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва.
11.02.2025 року зазначена справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду на супровідному листі, та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2025 року справу № 640/3138/22 передано для продовження розгляду судді Озерянській С.І.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 640/3138/22.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року було направлено на адресу місцезнаходження відповідача, що зазначена у позовній заяві. Поштове повідомлення повернулось на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Проте, в матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву від 10.08.2022 року в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні.
Третя особа ТОВ «Ванбуд» 19.02.2025 року отримала ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, проте письмових пояснень не надала.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 02.11.2015 року замовником ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві подано декларацію про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі під індивідуальний житловий будинок по вул. Кобзарській, 23-Б в Подільському районі м. Києва», згідно якої вбачається, що зокрема технічний нагляд здійснює ОСОБА_3 (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АТ № 000550, проектна документація розроблена Товариством з обмеженою відповідальністю "Ванбуд", відповідальною особою проектувальника, що здійснює авторський нагляд визначено ОСОБА_2 (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АА № 000262); містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не вимагаються згідно п. 25 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 (зі змінами та доповненнями); земельна ділянка не використовується відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; загальна площа об'єкта відповідно до проектної документації - 250,0 м2.
08.09.2021 до Департаменту надійшла подана замовником будівництва, ОСОБА_1 , декларація про готовність до експлуатації об'єкта з незначними наслідками (CCI) «Реконструкція приміщень садового будинку по АДРЕСА_1 ».
Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) через необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність до експлуатації об'єкта з незначними наслідками (CCI) від 21.09.2021 № КВ 101210908309 принятно наказ «Про проведення позапланової перевірки» від 04.10.2021 року №1125, яким наказано, зокрема здійснити проведення позапланової перевірки ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ванбуд», особи, відповідальної за проведення авторського нагляду, ОСОБА_2 (серія ти номер кваліфікаційного сертифіката АА № 000262); особи, відповідальної за проведеній технічного нагляду, ОСОБА_3 (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АТ № 000550) на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об'єкті будівництва: «Реконструкція приміщення нежитлової будівлі під індивідуальний житловий будинок по АДРЕСА_1 ».
04.10.2021 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), видано направлення № б/н для проведення планового (позапланового) заходу щодо дотримання суб'єктом містобудування ОСОБА_1 , ТОВ «Ванбуд», особою, відповідальною за проведення авторського нагляду, ОСОБА_2 , особою, відповідальною за проведення технічного нагляду, ОСОБА_3 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу (розпорядження) Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 04.10.2021 № 1125 та на підставі перевірки необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність до експлуатації об'єкта з незначними наслідками (СС1) від 21.09.2021 року № КВ 101210908309.
Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 07.10.2021 № 073-8805 запросив суб'єктів містобудування до Департаменту з необхідними для проведення перевірки документами, проте останні до Департаменту не з'явились, документів не надали.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 05.10.2021 року № 278046421, зазначена інформація про нежиле приміщення, за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 123,8 кв.м., власником якої зазначена ОСОБА_1 .
Департамент листом звернувся до комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» з проханням надати усі наявні креслення з експлікацією площ приміщень нежитлової будівлі на вул. Кобзарській, 23-Б в Подільському районі.
Відповідно до листа комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 11.10.2021 року № 062/14-13333 (И-2021), який надійшов на адресу Департаменту, надано копію поверхового плану з експлікацією внутрішніх площ з інвентаризаційної справи за адресою: вул. Кобзарська, 23-Б, виконану станом на 27.11.2013.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ванбуд" листом №27 від 23.10.2021 року на запит позивача від 07.10.2021 № 073-8805 повідомило, що ТОВ «Ванбуд» та ОСОБА_2 не розробляли проект вищевказаного об'єкту будівництва, не виступали ні проектною організацією, ні авторським наглядом.
Згідно долученого відповідачем до відзиву на позовну листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Ванбуд" від 22.07.2022 року №8 вбачається, що ТОВ «Ванбуд» розроблялася проектна документація на об'єкт: «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі під індивідуальний житловий будинок по вул. Кобзарській, 23-Б в Подільському районі м. Києва». Відповідальною особою проектувальника було визначено ОСОБА_2 . При цьому, на вищезазначений запит Департаменту з питань держаного архітектурно - будівельного контролю м. Києва було надано помилкову відповідь, з огляду на те, що станом на час надання вищезазначеної відповіді відповідні матеріали проектної документації ТОВ «Ванбуд» у зв'язку з перебігом часу вже не зберігалися, а проектант ОСОБА_2 тимчасово не працювала у ТОВ «Ванбуд» і не могла надати відповідні пояснення. При цьому, жодних актів про результати перевірки за адресою м. Київ, вул. Кобзарська, 23Б ТОВ «Ванбуд» не отримувало та не підписувало.
Вважаючи, що відповідачем було подано недостовірні дані, що є підставою для скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовість до експлуатації об'єкта з незначними наслідками (СС1), позивач звернувся із цим позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Статтею 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.
Законом, який визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є, зокрема, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).
Статтею 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник - це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Згідно з абзацом 5 частини 1 статті 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури. А частиною другою цієї статті передбачено, що суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
Статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність».
До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.
У відповідності з пунктом 1 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно частини 4 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Частинами 5, 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.
Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю. Форма повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України. Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту і достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, та виконання підготовчих робіт з порушенням вимог, визначених у цій статті (частина перша, десята статті 35 Закону №3038-VI).
За правилами частини 1, абзацу 1 частини 2 та частини 8 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.
Відповідно до частини сьомої цієї статті, право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: 1) подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт; 2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником; 3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили.
Згідно з положеннями пункту 1 частини 1 частини 10 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
Згідно з частиною 1 статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а також у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації.
Відповідно до частини 2 статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.
Відомості про набрання законної сили судовим рішенням про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, вносяться до Реєстру будівельної діяльності.
Таким чином, право на виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасоване у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ньому недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, згідно з пунктом 15 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 (далі - Порядок №466) у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.
Право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, також може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт особисто або рекомендованим листом з повідомленням чи через електронний кабінет;
отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником будівництва;
встановлення під час проведення перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Держсервісбуд не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про скасування реєстрації повідомлення вносить до реєстру відповідний запис.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, за рішенням суду, що набрало законної сили.
Як слідує з вищенаведених норм права виключною підставою для скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення та декларації про початок будівництва є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, зокрема, якщо: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що невідведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проекту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження. При цьому, виявлені недостовірні дані, зазначені у деклараціях про початок виконання будівельних робіт або про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, повинні відповідати одній із зазначених умов, які дають підстави вважити об'єкт самочинним будівництвом.
Наявність даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації, однак може бути підставою для притягнення винних осіб до відповідальності іншого характеру.
Аналогічні підходи до застосування зазначених вище актів законодавства викладені, зокрема, Верховним Судом у постановах від 14.03.2018 у справі №814/1914/16, 26.06.2018 у справі №826/20445/16, від 18.10.2018 у справі №695/3442/17, від 23.10.2018 у справі №826/9275/17, від 13.12.2018 у справі №522/6212/17, від 22.01.2019 у справі №826/17907/17, від 07.10.2021 у справі №640/11869/20.
Згідно зі статтею 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Так, у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №420/1674/19 міститься правовий висновок, згідно із яким зі змісту положень статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (далі - Порядок №553) слідує, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, заходи, які здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть проводитися лише під час виконання відповідними суб'єктами підготовчих та будівельних робіт.
Тобто, за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об'єктів, які знаходяться в процесі будівництва.
За правилами статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» завершальним етапом будівництва об'єкта містобудування є реєстрація права власності на такий об'єкт.
З огляду на викладене, повідомлення про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, в даному випадку вчинення позивачем дій щодо реалізації наданого йому цим повідомленням права на проведення будівельних робіт (реконструкції).
Разом з тим, після реєстрації права власності на відповідний об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №804/1510/16 та від 02.10.2018 у справі №465/1461/16-а, від 01.10.2019 №826/9967/18, від 05.06.2019 у справі №815/3172/18, від 23.07.2019 у справі №826/5607/17, від 20.01.2021 у справі №420/1674/19, від 04.08.2021 у справі №640/20369/18.
Відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 05.10.2021 року № 278046421 нежиле приміщення загальною площею 123,8 кв.м., зареєстроване на власника, ОСОБА_1
З матеріалів справи вбачається, що 02.11.2015 року замовником ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві подано декларацію про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі під індивідуальний житловий будинок по вул. Кобзарській, 23-Б в Подільському районі м. Києва», яку прийнято та зареєстровано 06.11.2015 за № КВ 08215310960.
08.09.2021 ОСОБА_1 подано декларацію про готовність до експлуатації об'єкта з незначними наслідками (CCI) «Реконструкція приміщень садового будинку по АДРЕСА_1 », яку прийнято та зареєстровано 21.09.2021 за № КВ 101210908309.
Як слідує з обставин справи, підставою для висновку Департаменту про те, що у деклараціях про початок виконання будівельних робіт від 06.11.2015 № КВ 08215310960 та про готовність до експлуатації об'єкта з незначними наслідками (CCI) від 21.09.2021 № КВ 101210908309 замовником будівництва ОСОБА_1 вказано, що проектна документація розроблена Товариством з обмеженою відповідальністю "Ванбуд", відповідальною особою проектувальника, що здійснює авторський нагляд визначено ОСОБА_2 , проте у листі №27 від 23.10.2021 року на запит позивача, адресованому Департаменту, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ванбуд" заперечило свою участь у розробленні проектної документації та здійснення ОСОБА_2 авторського нагляду на об'єкті будівництва.
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду Верховного Суду у справі №640/12885/21 від 20.12.2023 року, за результатами якого суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що інформація, отримана в такому випадку може бути самостійною і достатньою підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, без проведення відповідної перевірки, зокрема якщо він (об'єкт) збудований або будується без належно затвердженого проекту, лише у випадку, якщо недостовірність зазначених у повідомленні чи декларації даних є очевидною.
Проте, Верховний Суд не погодився з тим, що інформація про те, що не проводилися проектні роботи по об'єкту будівництва, не укладалося жодних договорів і не видавалися накази на призначення головного архітектора проекту та авторського нагляду, очевидно свідчить про те, що об'єкт збудований або будується без належно затвердженого проекту, адже ця інформація не вказує на те, що проектні роботи не були проведені, не було складено проектної документації, а лише вказує про те, що головний архітектор заперечує, що саме ним складено проект.
За висновком Верховного Суду у справі №640/12885/21 у разі, якщо, наприклад, замовником будівництва у зареєстрованій декларації невірно вказано особу, яка проводила проектні роботи, не є обставиною, що свідчить про те, що об'єкт є самочинним будівництвом.
Отже, такі обставини потребують перевірки достовірності даних про генерального проектувальника та головного архітектора проекту (особи, що здійснює авторський нагляд) та встановлення наявності чи відсутності належно затвердженого проекту у замовника будівництва, що може бути виявлено під час проведення перевірки контролюючим органом.
В даному випадку, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) провів перевірку щодо об'єкта будівництва «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі під індивідуальний житловий будинок по вул. Кобзарській, 23-Б в Подільському районі м. Києва», а відтак на час звернення до суду із цим позовом у нього були наявні безумовні підстави стверджувати, що у спірних правовідносинах не проводилися проектні роботи по такому об'єкту будівництва та не здійснювався авторський нагляд за ним, що очевидно свідчить про те, що об'єкт збудований або будується без належно затвердженого проекту.
Також судом враховується і те, що відповідно копії поверхового плану з експлікацією внутрішніх площ з інвентаризаційної справи за адресою: вул. Кобзарська, 23-Б, що виконана станом на 27.11.2013 року, надана КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», площа приміщень громадського будинку сстановить 120,4 кв.м; поверховість І поверх.
В наданих матеріалах інвентаризаційної справи наявна примітка, що дозвільна документація на будівництво в БТІ не подана; об'єкт знаходиться в аварійному стані; використання за призначенням не можливо; загальна площа зменшилась на 3,4 кв.м. за рахунок встановлення не капітальних перегородок.
В Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно наявна інформація про загальну площу об'кта нерухомого майна 123,8 кв.м.
При цьому позивачем зазначено, а відповідачем не спростовано, що Департаментом не видавалось та не реєструвалось жодних документів що давали право на виконання будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчего будівництвом об'єкта за цією адресою.
Також відсутня інформація щодо реєстрації документів, що дають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінчого будівництвом об'єкта загальною площею 250 кв.м.
За наведених обставин, суд погоджується з доводами позивача, що вказаний об'єкт не підлягає реконструкції, оскільки не приймався в експлуатацію в установленому законодавством порядку загальною площею 250 кв.м. та проектна документація «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі під індивідуальний житловий будинок по вул. Кобзарській, 23-Б в Подільському районі м. Києва» не розроблялась.
Враховуючи встановлені судом обставин справи, суд приходить до висновку про підтвердження факту надання відповідачем недостовірних даних у деклараціях щодо розроблення та затвердження пректної документації, характеристики нежитлових приміщень, інформації щодо проектної документації та відповідальної особи, що здійснює авторський нагляд та відповідно про порушення відповідачем вимог частини 8 статті 36 та частини 10 статті 39 Закону.
При цьому, судом не приймається до уваги лист ТОВ «Ванбуд» від 22.07.2022 року адресований відповідачу, в якому ТОВ «Ванбуд» спростовує інформацію надану позивачеві листом від 25.10.2021 року №27, оскільки такий лист не являється доказом розроблення проектної документації та призначення відповідальної особи проектувальника ОСОБА_2 ТОВ «Ванбуд».
ТОВ «Ванбуд» листа такого змісту до позивача направлено не було, так як не було направлено і документів які підтверджують розроблення проектної документації та призначення відповідальної особи проектувальника Андрееву Т.Ю. ТОВ «Ванбуд» з метою перевірки таких даних позивачем, як спеціально уповноваженим органом.
Також, на виконання ухвали суду третьою особою ТОВ «Ванбуд» до суду не було надано жодних пояснень та доказів на підтвердження своєї позиції.
Відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо дотримання позивачем строку звернення до суду та клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду суд зазначає наступне.
Відповідно частин 1 та 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
В даному випадку, підставами для звернення до суду стали виявлені перевіркою факти надання відповідачем недостовірних даних у деклараціях щодо розроблення та затвердження пректної документації, характеристики нежитлових приміщень, інформації щодо проектної документації та відповідальної особи, що здійснює авторський нагляд, про які стало відомо з листа ТОВ «Ванбуд» від 25.10.2021 року (отримано 08.11.2021 року).
Отже, звернувшись до суду 20.01.2022 року (дата фактичного поштового направлення позовної заяви на адресу суду) позивач не пропустив строк звернення до суду з даною позовною завою.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 32-А, ЄДРПОУ 40224921) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ванбуд" про скасування реєстрації декларацій - задовольнити.
Скасувати реєстрацію декларацій про початок виконання будівельних робіт від 06.11.2015 року № КВ 08215310960 та про готовість до експлуатації об'єкта з незначними наслідками (СС1) від 21.09.2021 року № КВ 101210908309 на об'єкт: «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі під індивідуальний житловий будинок по АДРЕСА_1 », замовник будівництва - ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська