11 квітня 2025 рокуСправа №640/6394/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу №640/6394/20 за позовом Приватного акціонерного товариства "Київська овочева фабрика" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
16.03.2020 року Приватне акціонерне товариство "Київська овочева фабрика" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 26 листопада 2019 року №0149755404 на суму 65 725,93 грн., податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 26 листопада 2019 року №0149705404 на суму 16 137,40 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення за порушення терміну сплати узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість є протиправними, винесені без законних підстав, прийняті з порушенням норм діючого законодавства та у зв'язку з відсутністю в діях позивача складу податкового правопорушення підлягають скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 640/6394/20. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження.
06.04.2020 року до суду від Головного управління ДПС у Київській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити. Відзив обґрунтований тим, що ГУ ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності ПАТ «Київська овочева фабрика» з питання порушення строків сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за результатами якої складено акт від 17.10.2019 №327/10-36-54-04/00849304. ПАТ «Київська овочева фабрика» порушило вимоги п.203.2 ст.203, п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України: платником порушено терміни сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а саме затримка сплати на 28,27,26,25,24,23,17,7,659,218,39 календарних днів на суму ПДВ 737 946,3 грн. На підставі статтей 122-126 Податкового кодексу України ГУ ДПС у Київській області прийняті податкові повідомлення - рішення від 26.11.2019 №0149755404, №0149705404 про застосування до ПАТ «Київська овочева фабрика» штрафних санкції в розмірі 10% на суму 65 725.93 грн. (ППР від 26.11.2019 №0149755404) та 20 % на суму 60 037.40 грн.(ППР від 26.11.2019 №0149705404) , які були відправлені на податкову адресу позивача та вручені платнику податків 05.12.2019.
Відповідно до абзаців 1, 4 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п'ятої статті 153 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2825 “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно-правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва.
07.02.2025 року зазначена справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду на супровідному листі, та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2025 року справу № 640/6394/20 передано для продовження розгляду судді Озерянській С.І.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 року позовну заяву прийнято до провадження адміністративну справу № 640/6394/20. Розгляд справи призначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
11.03.2025 року Головним управлінням ДПС у Київській області надано відзив на позовну заяву в якому наведені аналогічні заперечення проти задоволення позовних вимог, які викладені у відзиві на позовну заяву, поданому 06.04.2020 року.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив та зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що Приватне акціонерне товариство "Київська овочева фабрика" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 00849304 та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Київській області, що підтверджується матеріалами справи.
Основним видом діяльності Приватного акціонерного товариства "Київська овочева фабрика" є 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами.
17.10.2019 року Головним управлінням ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку даних Приватного акціонерного товариства "Київська овочева фабрика", сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за квітень 2016 року, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2019 року.
За результатами перевірки складено акт № 327/10-36-54-04/00849304 від 17.10.2019 року.
Перевіркою встановлено порушення пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України платником несвоєчасно сплачено податок на додану вартість по наступних податкових деклараціях з податку на додану вартість. Відповідальність за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.
Не погодившись з актом перевірки, позивачем було подані заперечення до Головного управління ДПС у Київській області.
Листом Головного управління ДПС у Київській області №8615/10/10-36-04-01-18 від 20.11.2019 року «Про результати розгляду заперечення» висновки акту камеральної перевірки залишені без змін, а заперечення без задоволення.
На підставі акту № 327/10-36-54-04/00849304 від 17.10.2019 року податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення «форми Ш» від 26.11.2019 року №0149755404 на суму 65 725,93 грн. та №0149705404 на суму 16 137,40 грн.
Позивач, не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, подав скаргу до Державної податкової служби України.
Рішенням Державної податкової служби України залишені без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві, а скаргу позивача - без задоволення.
Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи позовні вимоги по суті спору, суд враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються та регулюються Податковим кодексом України.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Підпунктами 16.1.2, 16.1.4 пунктом 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно підпунктів 20.1.4., 20.1.6., 20.1.9. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.
Пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
У відповідності до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно пункту 57.1 статі 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно із пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах
Згідно з пунктом 76.1. статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Згідно з пунктом 87.9 статті 87 Кодексу у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.10.2019 року Головним управлінням ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку даних Приватного акціонерного товариства "Київська овочева фабрика", сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за квітень 2016 року, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2019 року, за результатами якої складено акт № 327/10-36-54-04/00849304 від 17.10.2019 року.
Перевіркою встановлено що в порушення вимог Податкового кодексу України ПАТ «Київська овочева фабрика» несвоєчасно сплачено узгоджені податкові зобов'язання з ПДВ у загальній сумі 737 946,30 грн. із затримкою до та більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання. Відповідно на момент погашення в ІКП в автоматичному режимі розрахувався штраф за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу Кодексу у розмірі 10 і 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
На підставі висновків акта перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області прийняті податкові повідомлення-рішення «форми Ш» від 26.11.2019 року №0149755404 на суму 65 725,93 грн. та №0149705404 на суму 16 137,40 грн.
Відповідно до пункту 203.1 статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з пунктом 203.2. статті 203 Кодексу сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Кодексу у разі якщо платник податків не сплачує зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
У позовній заяві позивач обґрунтовує свою позицію щодо своєчасності сплати узгоджених сум тим що 31.05.2017 року щодо нього було винесено податкове повідомлення-рішення №0019831402, яким донараховано ПДВ у сумі 31 447 грн. та штрафні санкції у сумі 7 862 грн. Враховуючи наявну переплату у сумі 53 779,84 грн. відбулось списання податкового боргу та станом на 01.01.2018 року рахувалась переплата у розмірі 746,16 грн. Однак в березні 2018 року відповідачем було повторно відображено недоїмку на наведені суми ПДВ та штрафної санкції.Сума переплати становить 40 190,28 грн. Клопотання позивача про погашення податкового боргу за рахунок наявної переплати залишено відповідачем без жодного реагування.
Надаючи оцінку доводам позивача суд враховує наступне.
Так, відповідно частини 87.1 та 87.9 статті 87 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов'язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов'язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.
Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".
У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
В даному випадку відповідачем зазначено, що відповідно даних Інтегрованої картки платника податку позивача переплата у розмірі 53 914,96 грн. виникла 10.06.2015 року за рахунок подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9119400275 із зазначенням зарахування від'ємного значення у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.
Позивачем наведене жодними доказами не спростовано.
Отже, переплата у розмірі 53 914,96 грн. не може бути джерелом погашення податкового боргу в розумінні частини 87.1 статті 87 Податкового кодексу України.
Оскільки, станом на 19.08.2017 року за позивачем обліковувалась заборгованість у розмірі 39 444,12 грн. за податковим повідомленням рішенням від 31.05.2017 року, факт сплати узгоджених сум грошових зобов'язань відбувався з порушенням встановлених термінів у період з 26.03.2018 року внаслідок надходжень до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ на підставі платіжних доручень.
Враховуючи встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення податкові повідомлення-рішення «форми Ш» від 26.11.2019 року №0149755404 та №0149705404, прийняті Головним управлінням ДПС у Київській області на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що визначені Конституцією та законодавством України.
Щодо клопотання про заміну відповідача у цій справі в порядку правонаступництва, а саме: з Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ: 43141377) на Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС (код ЄДРПОУ: 44096797), суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Постанова № 893) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком., зокрема ГУ ДПС у Київській області.
Пунктом 2 Постанови № 893 установлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов'язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.
Відповідно до пункту 3 Постанови № 893 права та обов'язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.
Відповідно до статті 21-1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» та Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 (зі змінами), Державна податкова служба України видала наказ від 30.09.2020 № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Наказ № 529), яким наказала утворити як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, а Департаменту правової роботи - подати державному реєстратору документи для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідної інформації про утворення територіальних органів Державної податкової служби як її відокремлених підрозділів.
Відповідно до Наказу Державної податкової служби України від 24.12.2020 № 755 розпочато з 01.01.2021 здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови № 893.
Згідно з Положенням Головне управління ДПС у Київській області затверджене наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 № 643 (далі - Положення), Головне управління ДПС у Київській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, забезпечує реалізацію повноважень Державної податкової служби на території Київської області і є правонаступником майна, прав та обов'язків Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377).
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис в Єдиному державному реєстрі про державну реєстрацію Головного управління ДПС у Київській області як територіальний орган, утворений на правах відокремленого підрозділу.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про необхідність заміни сторони у справі № 640/6394/20 - Головного управління ДПС у Київській області (ЄДРПОУ 43141377) правонаступником - Головним управлінням ДПС у Київській області (ЄДРПОУ 44096797).
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов?язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 243, 245-247, 250, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Київська овочева фабрика" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська