про залишення позовної заяви без руху
14 липня 2025 року ЛуцькСправа № 140/7504/25
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Андрусенко О. О., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.02.2025 №18-од «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації» в частині призову позивача на військову службу та відправлення у складі команди НОМЕР_1 ; визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.02.2025 №51 в частині зарахування позивача на військову службу за призовом у воєнний час до особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначення на посаду; визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині), що стосується зарахування позивача на військову службу за призовом у воєнний час до особового складу військової частини НОМЕР_2 та призначення на посаду; зобов'язання Військову частину НОМЕР_2 виключити позивача із списків особового складу даної військової частини; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити позивача з військового обліку військовозобов'язаних.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Позовну заяву належить залишити без руху з таких мотивів та підстав.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Законодавче обмеження строку звернення до суду насамперед обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Частинами другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Натомість частиною третьою статті 122 КАС України обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач оскаржує наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.02.2025 №18-од в частині призову позивача на військову службу та відправлення у складі команди НОМЕР_1 , наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.02.2025 №51 в частині зарахування позивача на військову службу за призовом у воєнний час до особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначення на посаду та наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині), що стосується зарахування позивача на військову службу за призовом у воєнний час до особового складу військової частини НОМЕР_2 та призначення на посаду.
Отже, за змістом заявленого позову спірні правовідносини склались щодо призову ОСОБА_1 на військову службу та звільнення з військової служби, яка відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України належить до публічної.
Згідно з частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У постанові від 14.11.2024 у справі №160/33822/23 Верховний Суд вказав на помилковість застосування судами попередніх інстанцій положення частини другої статті 122 КАС України, оскільки ця адміністративна справа (предмет оскарження - дії щодо призову за мобілізацією позивача) з огляду на предмет її спору є справою щодо проходження позивачем публічної служби, то при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до суду слід керуватися частиною п'ятою статті 122 КАС України, якою передбачено місячний строк звернення до суду, та обчислювати такий строк з моменту, коли позивач дізнався або мав дізнатися про порушення своїх прав у зв'язку із прийняттям оскаржуваних наказів та вчиненням протиправних дій.
При цьому початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або фактично дізналася, або повинна була дізнатися (мала реальну можливість дізнатися) про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Тобто, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Враховуючи те, що спірні відносини пов'язані із призовом ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та з подальшим її проходженням, тому строк звернення до суду із цим позовом становить один місяць з дня, коли позивач дізнався про спірні накази.
При цьому, необхідно зауважити, що позивач, який приступив до виконання обов'язків за посадою, не може не знати (не усвідомлювати), що він призваний на військову службу, та з цього час мав визначити для себе, чи є порушеними його права.
Із цим позовом представник позивача звернулася до суду 04.07.2025 (згідно відбитку календарного штемпеля на конверті, в якому позов було скеровано до суду), тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущений; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Норми КАС України не містять вичерпного, детально описаного переліку причин пропуску строку, які можна визнати поважними чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №9901/405/19).
Отже, КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Надаючи оцінку доводам заяви представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд зауважує, що у такій заяві не зазначено жодних обставин, які унеможливлювали або істотно перешкоджали ОСОБА_1 (його представнику) безпосередньо після призову на військову службу звернутися до суду з позовом про визнання протиправними та скасування наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 про його призов на військову службу та наказу командира Військової частини НОМЕР_1 про зарахування до списків особового складу частини.
Твердження представника позивача про те, що лише 10.06.2025 - після отримання відповіді на адвокатський запит позивачу стало відомо про номер та зміст наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким його було мобілізовано на військову службу, суд оцінює критично, адже такі обставини не змінюють момент, з якого позивач був обізнаний про вчинення протиправного, на його думку, призову на військову службу, тобто знав про оскаржувані у цьому позові накази.
Щодо посилань представника позивача на те, що нею подавалися адвокатські запити до відповідачів з метою отримання оскаржуваних наказів, то вказані обставини самі по собі не змінюють момент, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав, та не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, адже не позбавляли фізично та фактично подати позов до суду у межах встановлених законом строків, при цьому, з клопотанням про витребування судом оскаржуваних рішень.
У заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду не наведено жодних доводів про те, які обставини/причини унеможливлювали позивача (його представника) своєчасно (у межах строку, визначеного частиною п'ятою статті 122 КАС України) звернутися до суду з позовом про визнання протиправними та скасування наказів про призов ОСОБА_1 та зарахування його до особового складу Військової частини НОМЕР_1 , а в подальшому до Військової частини НОМЕР_2 , і за умови відсутності копій оскаржуваних наказів подати до такого позову клопотання про витребування доказів у відповідності до статті 80 та частини сьомої статті 161 КАС України.
Також у постанові від 04.10.2024 у справі № 200/1643/24 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій у тому, що посилання позивача на проходження військової служби під час ведення воєнного стану на території України не може бути безумовною підставою для поновлення строку на подання позовної заяви без зазначення конкретних обставин, які вплинули на можливість своєчасного звернення до суду, та без надання доказів на підтвердження того, що виконання обов'язків служби під час введення військового стану вплинуло на позивача, і, відповідно, обумовило пропуск строку на звернення до суду.
Таким чином, у заяві про поновлення строку звернення до суду, не наведено аргументованих доводів про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду, підтверджених належними і достатніми доказами, тобто про наявність таких об'єктивних, незалежних від волі позивача обставин, які унеможливлювали або ускладнювали можливість звернення до суду в межах місячного строку звернення до суду.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, а також відповідно до частини першої статті 123 КАС України, позовну заяву належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, в якій вказати підстави для поновлення цього строку з наданням доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя О. О. Андрусенко