14 липня 2025 року ЛуцькСправа № 140/4139/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ксензюка А.Я.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - В/ч НОМЕР_1 , відповідач) про визнання протиправної бездіяльності щодо ненарахування у повному обсязі та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 18.11.2024 з врахуванням базового місяця січня 2008 року; зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 18.11.2024 з врахуванням базового місяця січня 2008 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходила військову службу службу у В/ч НОМЕР_1 з 22з 19.10.2004 по 18.11.2024, що підтвер джується витягом із послужного списку.
Позивач звернулася із заявою до відповідача стосовно здійснення перерахунку та виплати індекса ції грошового забезпечення, у відповідь на яку листом від 19.02.2025 №145 фс В/ч НОМЕР_1 повідомила про те, що індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 була нарахована у розмірі 00,00 грн. Крім того зазначив, що індексація грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 нарахована у розмірі 22 486,86 грн. із застосуванням базового місяця - березень 2018 року, а за період з 01.08.2024 по 18.11.2024 у розмірі 468,72 грн.
Вважаючи нараховані відповідачем суми протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.37).
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти позовної заяви з огляду на наступне (а.с.47-57).
В обґрунтування позовної заяви вказав, що позивач проходила військову службу у В/ч НОМЕР_1 в період з 15.05.2015 по 18.11.2024.
Щодо періоду з 01.01.2016 по 28.02.2018 представник відповідача зазначає, що командування В/ч НОМЕР_1 , здійснюючи нарахування та виплати позивачу діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже, в діях відповідача відсутня протиправна бездіяльність щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2016 до 01.03.2018, оскільки відповідно до норм та правил, визначених Порядком №1078 розмір індексації становить 0,00 грн. щомісячно.
Разом з тим, представник відповідача зазначає, що 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 102 Порядку №1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Оскільки в подальшому позивачу нараховувалась і виплачувалась індексація грошового забезпечення, що підтверджується картками особового рахунку за 2018-2024 роки тому заборгованість відповідача перед позивачем щодо виплати індексації грошового забезпечення за період 01.03.2018 по 18.11.2024 - відсутня.
Враховуючи наведені обставини, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
Позивач, ОСОБА_1 проходила військову службу у В/ч НОМЕР_1 та наказом командира (по стройовій частині) №330 від 18.11.2024 була з 18.11.2024 виключена зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с.8).
У відповідь на звернення позивача, В/ч НОМЕР_1 листом №145/1/фс від 19.02.2025 повідомила про те, що індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 нараховувалася у відповідності до вимог Порядку №1078 з урахуваннням місяця підвищення доходу при нарахуванні індексації - грудень 2015. Зазначено, що оскільки нарахована випереджаючим шляхом сума ймовірної індексації протягом січня 2016 року - лютого 2018 року не перевищила суму підвищення грошового забезпечення за грудень 2015 року, то нарахована індексація за вказаний період становить 0,00 грн. (а.с.13).
Не погоджуючись із такою бездіяльністю відповідача, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII).
Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
За приписами пункту 2 статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (пункт 3 статті 9 Закону №2011-XII).
Згідно зі статтями 18, 19 Закону України від 05.10.2000 №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Закон України від 03.07.1991 №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-XII) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За приписами статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Статтею 4 Закону №1282-XII встановлено підстави для проведення індексації, зокрема, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Законом України від 24.12.2015 №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у частині першій статті 4 Закону №1282-XII цифри «101» замінено цифрами «103».
Частинами першою, другою статті 5 Закону №1282-XII встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частина шоста статті 5 Закону № 1282-XII).
Статтею 9 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення встановлено Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі Порядок №1078).
Відповідно до пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації. Положеннями Закону №1282-XII та Порядку №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Разом з тим, виплата індексації не ставиться вищевказаними нормативно-правовими актами у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації.
За приписами пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність з 01.03.2018 (далі - Постанова №1294), встановлено посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови №1294.
Підвищення тарифних ставок (окладів) після 01.01.2008 в тому, числі в період перебування позивача на службі, що є підставою для встановлення іншого базового місяця при проведенні індексації, не відбувалося.
Відтак, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача з 01.01.2016 до 28.02.2018 є саме січень 2008 року, в якому Постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців.
У подальшому після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
Таким чином, якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулось у січні 2008 року, то для визначення суми індексації грошового забезпечення військовослужбовцю має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з січня 2008 року до березня 2018 року, оскільки після прийняття Постанови №704, якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року. Тому суд погоджується із доводами позивача щодо необхідності врахування при проведенні індексації грошового забезпечення у період з 22.06.2016 по 28.02.2018 з урахуванням січня 2008 року, як базового місяця для нарахування індексації, відповідно до Порядку №1078, оскільки в цей період посадові оклади військовослужбовців не змінювались.
Згідно долучених до матеріалів справи копій карток особового рахунку ОСОБА_1 за 2016-2018 роки вбачається, що позивачу не була нарахована та не виплачена індексація грошового забезпечення за спірний період проходження військової служби (а.с.14-16).
При цьому, відповідачем не заперечується факт ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
Таким чином, всупереч вимогам наведених вище нормативно-правових актів позивачу не була нарахована та виплачена відповідачем індексація грошового забезпечення за період з 22.06.2016 по 28.02.2018.
При вирішенні спору відповідно до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України суд враховує також висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 07.08.2019 у справі №825/694/17, відповідно до яких виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Як зазначено Верховним Судом у постановах від 19.06.2019 у справі №825/1987/17, від 20.11.2019 у справі №620/1892/19, від 05.02.2020 у справі №825/565/17 індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця - січень 2008 року в повному обсязі, то це свідчить саме про протиправну бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за вказаний період, право на отримання якої не може обмежуватися відповідачем.
Враховуючи вищевикладене, на підставі досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з встановленням базового місяця для обчислення її розміру січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.
Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 стосовно виплати з 01.3.2018 по 18.11.2024 індексації грошового забезпечення із застосування базового місяця січень 2008 року, суд зазначає наступне.
Після прийняття Постанови №704 (набрала чинності 01 березня 2018 року) базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
При цьому згідно з абзацом першим пункту 5 Порядку №1078 у зв'язку з набранням чинності Постановою №704 індекс споживчих цін за березень 2018 року приймається за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця.
Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%, тому передбачені Законом №1282-XII підстави для індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по листопад 2018 року були відсутні. Право на проведення індексації грошових доходів у військовослужбовців з урахуванням базового місяця березень 2018 року виникло лише в грудні 2018 року.
Як слідує з листа В/ч НОМЕР_1 №145/фс від 19.02.2025 ОСОБА_1 індексація грошового забезпечення за період 01.03.2018 по 31.12.2022 нараховувалась із застосуванням базового місяця - березень 2018 року на загальну суму 22486,86 грн., з з 01.01.2023 по 31.12.2023 не нараховувалась у зв'язку із зупиненням дії Закону України «Про індексацію грощових доходів населення» - Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»; з 01.08.2024 по 18.11.2024 нарахована на загальну суму 468,72 грн. (а.с.12).
Виходячи із заявлених меж позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів у справі, суд дійшов висновку про відсутність законодавчих підстав для перерахунку позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 18.11.2024 із встановленням базового місяця січень 2008 року. Тобто, позовні вимоги є безпідставними, ґрунтуються на помилковому розумінні позивачем приписів пункту 5 Порядку №1078 щодо механізму нарахування індексації грошового забезпечення і задоволенню не підлягають.
На підставі наведених положень законодавства, що врегульовує спірні правовідносини, враховуючи встановлені у справі обставини з урахуванням наданих статтею 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправною бездіяльності В/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січень 2008 року та зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплатити позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січень 2008 року. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із урахуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Суддя А.Я. Ксензюк