14 липня 2025 року ЛуцькСправа № 140/6348/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) з наступними позовними вимогами:
1) визнати протиправною відмову щодо нарахування податкової знижки відповідно до поданої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік;
2) зобов'язати нарахувати податкову знижку згідно з підпунктом 166.3.3 пункту 166.3 статті 166 Податкового кодексу України відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність дій податкового органу щодо відмови у нарахуванні податкової знижки згідно з пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПК України відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
02.06.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому зазначив, що листом №3010/6/03-20-24-06 від 19.02.2025 року ГУ ДПС у Волинській області було запрошено позивачку на розгляд заперечення від 18.02.2025 б/н. Зауважив, що даний лист був відправлений на адресу позивача ще 20.02.2025. При цьому, згідно з трекінгом, долученим позивачкою, лист прибув на відділення 21.02.2025, тобто завчасно, і у разі вчасного отримання листа позивачка могла б бути присутньою під час розгляду заперечення.
Представник відповідача зазначив, що податковим органом було відмовлено позивачу про включення до складу податкової знижки суму грошових коштів у загальному розмірі 1 538,97 грн, оскільки ОСОБА_1 не в повному обсязі підтверджено фактично здійснені витрати на здобуття відповідної освіти членів сім'ї першого ступеня споріднення, чим порушено вимоги п.166.2 ст.166 Кодексу.
ГУ ДПС у Волинській області звернулося з листом №5832/6/03-20-24-06-06 від 24.03.2025 про надання інформації згідно яких нормативно-правових актів передбачено надання послуг з позашкільної освіти, отримувачу послуг (його законному представнику) та/або юридичній чи фізичній особі, яка здійснює оплату, вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги), реквізити отримувача, код ЄДРПОУ, назва до Комунального закладу «Луцька музична школа №3». Листом №14685 від 09.04.2025 надано копії документів згідно яких передбачено надання послуг з позашкільної освіти. Зокрема, надано витяг зі Статуту Комунального закладу «Луцька музична школа №3».
Статутом передбачено обов'язковість укладення договору, а оскільки член сім'ї першого ступеня споріднення позивачки здобував освіту у даному закладі, такий договір мав бути наявний у позивачки, як у особи, яка здійснює оплату.
Окрім того, долучено типовий договір про навчання/надання освітньої послуги в мистецькій школі, а також додаток №1 до договору про навчання/надання освітньої послуги в КЗ «Луцька музична школа №3».
Таким чином, позивачем невмотивовано не надано договори контролюючому органу, а отже декларантом не підтверджено понесення витрат для цілей здобуття освіти відповідно до підпункту 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 ПК України.
Зокрема, позивачкою не надано до перевірки договір між закладом освіти та здобувачем освіти. Так, обов'язковою умовою для підтвердження декларантом понесених витрат для цілей здобуття освіти відповідно до підпункту 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 ПК України для включення до складу податкової знижки має не лише документ, що засвідчує факт сплати грошового зобов'язання (квитанція, платіжне доручення, фіскальний чек тощо), але і правову підставу понесення таким декларантом, зокрема його розмір, строки сплати тощо.
Представник ГУ ДПС у Волинській область додав, що суд не має повноважень податкового органу та не може визначати право позивача на отримання податкової знижки, оскільки це є дискрецією податкового органу.
Просив відмовити у задоволені позову у повному обсязі.
30.06.2025 через систему «Електронний суд» на адресу суду надійшла від позивача відповідь на відзив у якій зазначила, що відповідний запит до КЗ «Луцька музична школа №3» було направлено лише 24.03.2025, тобто, після прийняття рішення по справі, що свідчить про явно упереджений характер та єдину мету - незалежно від положень чинного законодавства та фактичних обставин - протиправно відмовити позивачу у податковій знижці.
Щодо дискреційних повноважень позивач зауважує, що суд не здійснює замість адміністративного органу певні повноваження, він зобов'язує адміністративний орган самостійно здійснити повноваження, передбачені законом за умови обмеження свободи розсуду, бо без такого обмеження адміністративний орган допустив зловживання і свавілля. Виходячи з основоположного завдання адміністративного судочинства (захисту прав та інтересів від порушень з боку органів державної влади), керуючись ст.245 КАС України суд може зобов'язати відповідача вчинити певні дії, суд може прийняти інше рішення, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи позову, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 було подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік №65934 від 31.12.2024, як особи, що заявляє право на податкову знижку.
До податкової знижки включено витрати на загальну суму 8 550,00 грн, в т.ч. 1 750,00 грн за навчання в Луцькій музичній школі №3 та 6 800,00 грн. - платні послуги відвідування басейну (згідно наданих копій квитанцій про сплату) на користь Комунального закладу «Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву плавання Луцької міської ради».
За результатами камеральної перевірки, на підставі документів доданих до декларації, встановлено, що ОСОБА_1 до податкової знижки включено витрати понесені нею, зокрема, на оплату послуг з відвідування басейну дітей на загальну суму 6 800,00 грн. та за навчання в Луцькій музичній школі №3 на загальну суму 1 750,00 грн. Водночас, надання таких послуг документально не підтверджено договором.
Платнику направлено акт камеральної перевірки №2999/03-20-24-06-05 від 29.01.2025 року щодо питання правомірності включення до податкової знижки витрат у зменшення оподаткованого доходу у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2023, який отримано 04.02.2025.
ОСОБА_1 не погодилась з висновками, викладеними в акті камеральної перевірки №2999/03-20-24-06-05 від 29.01.2025, тому подала заперечення на акт камеральної перевірки.
Відповідно до наданого заперечення на акт камеральної перевірки №2999/03-20-24- 06-05 від 29.01.2025 позивач вважає, що вона надала копії всіх наявних документів, в т.ч і квитанцій, в яких чітко зазначено вся необхідна інформація, яка дозволяє ідентифікувати в т.ч. і платника, вартість та призначення платежу, які надають право на включення заявником вказаних витрат до податкової знижки та свідчать про укладення договору в усній формі.
Листом №3010/6/03-20-24-06 від 19.02.2025 ГУ ДПС у Волинській області було запрошено позивача на розгляд заперечення, яке мало відбутися 26.02.2025 о 09 год. 15хв. Проте, даний лист вручений позивачу лише 27.02.2025, чим позивач вважає порушено його право на захист під час розгляду заперечення.
Враховуючи вище наведене, позивач вважає дії відповідача щодо відмови у нарахуванні податкової знижки відповідно до поданої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік протиправними, тому звернулась до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Згідно з підпунктом 14.1.170 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до підпунктів 166.1.1, 166.3.3 пункту 166.1 статті 166 ПК України, платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати: суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що для отримання податкової знижки платник податків має понести витрати протягом звітного податкового року на користь закладів освіти та сума витрат не може перевищувати розміру доходу, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.
Згідно пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПК України до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Пунктом 166.4 ст. 166 ПК України встановлені обмеження права на нарахування податкової знижки.
Згідно з п. 166.4 ст. 166 ПК України податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту - фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті.
Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 цього Кодексу.
Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Пунктами 179.1, 179.5 ст. 179 ПК України установлено, що платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Згідно з п. 179.8 ст. 179 ПК України сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.
З матеріалів справи вбачається, що податковим органом було відмовлено включення до складу податкової знижки суму грошових коштів на оплату послуг з відвідування басейну дітей на загальну суму 6 800,00 грн. та за навчання в Луцькій музичній школі №3 на загальну суму 1 750,00 грн, із-за відсутності подання декларантом копії договору про надання освітніх послуг.
На підставі положень підпункту 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 ПК України до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що для отримання податкової знижки платник податків має понести витрати протягом звітного податкового року на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім'ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім'ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір'ю, батьком-вихователем, матір'ю-вихователькою.
Пунктом 166.4 ст. 166 ПК України встановлені обмеження права на нарахування податкової знижки.
Згідно з п. 166.4 ст.166 ПК України податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту - фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті.
Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 цього Кодексу.
Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Пунктами 179.1, 179.5 ст. 179 ПК України установлено, що платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Згідно з п.179.8 ст.179 ПК України сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.
Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
З метою використання права на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року платник податку може включити фактично здійснені ним витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, підтверджені відповідними документами, зокрема, копією договору, що ідентифікує заклад освіти - надавача послуг і здобувача освіти - отримувача послуг (його законного представника) та/або юридичну чи фізичну особу, яка здійснює оплату.
Як вбачається з матеріалів справи, діти позивача ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) відвідують позашкільні заклади освіти, а саме: Комунальний заклад «Луцька музична школа №3» та Комунальний заклад «Спеціалізована дитяча юнацька спортивна школа олімпійського резерву плавання Луцької міської ради».
Також встановлено, що Комунальний заклад «Луцька музична школа №3» та Комунальний заклад «Спеціалізована дитяча юнацька спортивна школа олімпійського резерву плавання Луцької міської ради» є закладами позашкільної освіти та надають послуги з неформальної освіти згідно закону України «Про позашкільну освіту», засновниками вищевказаних закладів є Луцька міська рада.
Основним видом діяльності Комунального закладу «Луцька музична школа №3» згідно з Класифікатором видів економічної діяльності (КВЕД) є код: 85.52 «освіта у сфері культури» (основний) та видом діяльності Комунального закладу «Спеціалізована дитяча юнацька спортивна школа олімпійського резерву плавання Луцької міської ради» згідно КВЕД є код: 85.51 «освіта у сфері спорту та відпочинку» (основний), що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює Закон України «Про освіту», «Про позашкільну освіту» із змінами та доповненнями.
Згідно ст. 1 Закону України «Про позашкільну освіту» система позашкільної освіти - освітня підсистема, що включає державні, комунальні, приватні заклади позашкільної освіти; інші заклади освіти як центри позашкільної освіти (заклади загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі школи соціальної реабілітації, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, заклади професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої); гуртки, секції, клуби, культурно-освітні, спортивно-оздоровчі, науково-пошукові об'єднання на базі закладів загальної середньої освіти, навчально-виробничих комбінатів, закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої; клуби та об'єднання за місцем проживання незалежно від підпорядкування, типів і форм власності; культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші заклади освіти, установи; фонди, асоціації, діяльність яких пов'язана із функціонуванням позашкільної освіти; відповідні органи управління позашкільною освітою і науково-методичні установи; інші суб'єкти освітньої діяльності, що надають освітні послуги у системі позашкільної освіти.
Статтею 22 Закону України «Про освіту» визначено, що права та обов'язки закладу освіти, передбачені цим Законом та іншими законами України, має також фізична особа - підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності якого є освітня діяльність. Фізична особа - підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, освітня діяльність якого перестає бути основним видом його діяльності, втрачає права і обов'язки, у тому числі права на пільги, передбачені законодавством для закладу освіти.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про позашкільну освіту» Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти:
формує програми розвитку позашкільної освіти;
розробляє Положення про заклади позашкільної освіти, готує пропозиції щодо нормативів матеріально-технічного, фінансового забезпечення позашкільної освіти;
розробляє нормативно-правові акти стосовно визначення соціальних гарантій педагогічним працівникам, спеціалістам закладів позашкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності;
здійснює інші повноваження, визначені законами та покладені на нього актами Президента України.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, за участю інших центральних органів виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають заклади позашкільної освіти:
бере участь у визначенні та реалізації державної політики у сфері позашкільної освіти;
здійснює навчально-методичне керівництво, контроль та державне інспектування закладів позашкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності;
здійснює інші повноваження, визначені законами та покладені на нього актами Президента України.
Суд звертає увагу, що до повноважень центрального органу виконавчої влади не входить затверджувати положення чи інших уставних документів будь-яких конкретних закладів освіти.
Також слід звернути увагу, що ст. 13 Закону України «Про позашкільну освіту» визначено, що заклад позашкільної освіти діє на підставі статуту, що затверджується засновником закладу.
З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДПС у Волинській області звернулося з листом №5832/6/03-20-24-06-06 від 24.03.2025 про надання інформації згідно яких нормативно-правових актів передбачено надання послуг з позашкільної освіти, отримувачу послуг (його законному представнику) та/або юридичній чи фізичній особі, яка здійснює оплату, вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги), реквізити отримувача, код ЄДРПОУ, назва до Комунального закладу «Луцька музична школа №3».
Листом №14685 від 09.04.2025 надано копії документів згідно яких передбачено надання послуг з позашкільної освіти. Зокрема, надано витяг зі Статуту Комунального закладу «Луцька музична школа №3» (нова редакція).
Пунктом 6.5 даного Статуту перебачено, що розмір та умови оплати навчання у школі та надання нею додаткових освітніх послуг встановлюються договором відповідно до законодавства України. Плата може вноситися за весь строк навчання або надання додаткових освітніх послуг повністю одноразово або частинами - щомісяця, щосеместру, щороку.
Пунктом 6.6. передбачено, що школа має право змінювати розмір плати за навчання (в частині залишку несплаченої суми) у порядку, передбаченому договором, не більше одного разу на рік і не більш як на офіційно визначений рівень інфляції за попередній календарний рік.
Пункт 6.7 передбачає, що договір укладається між школою і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату.
Таким чином, Статутом передбачено обов'язковість укладення договору, а оскільки член сім'ї першого ступеня споріднення позивачки здобував освіту у даному закладі, такий договір мав бути наявний у позивачки, як у особи, яка здійснює оплату.
Фізична особа - підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності яких є освітня діяльність, діють на підставі власних положень про них.
Установчі документи розробляються відповідно до Конституції України, Закону України «Про освіту», цього Закону, положень про заклади позашкільної освіти, які затверджуються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідній сфері, інших нормативно-правових актів.
Положення про заклади спеціалізованої позашкільної освіти затверджуються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідній сфері. Положення про спеціалізовані заклади позашкільної освіти є підставою для розроблення статутів таких закладів.
Центральний орган виконавчої влади затверджує «Положення про заклади позашкільної освіти», що регулює роботу навчальних закладів.
Таким Положенням є «Положення про позашкільний навчальний заклад», затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 № 433
Відповідно до п. 5 Положення про заклади позашкільної освіти установчі документи затверджує засновником (власником) закладу.
Суд зауважує, що з додатків також вбачається, що існує форма типового договору про навчання/надання освітньої послуги в мистецькій школі, який зображений у додатокк №1 до договору про навчання/надання освітньої послуги в КЗ «Луцька музична школа №3».
Таким чином, позивачем невмотивовано не надано договір контролюючому органу, а отже декларантом не підтверджено понесення витрат для цілей здобуття освіти відповідно до підпункту 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 ПК України.
Однак, статуту Комунального закладу «Спеціалізована дитяча юнацька спортивна школа олімпійського резерву плавання Луцької міської ради», з якого би вбачалось обов'язкова умова укладання договору суду не надано.
Стосовно вище наведеного суд зазначає, щ відповідно до наданих з Декларацією документів вищезгадані заклади надають послуги саме з позашкільної освіти та згідно з даними з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основними видами їх економічної діяльності є саме освітня діяльність за класом КВЕД 85.51 та 85.52.
Суд звертає увагу, що позивачем не надано копії договору укладених з Комунальним закладом «Спеціалізована дитяча юнацька спортивна школа олімпійського резерву плавання Луцької міської ради», разом з тим норма п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПК України передбачає, що такі договори можуть буди надані за їх наявності. Відтак обов'язковість договорів не передбачена.
Разом з тим, копії платіжних документів та підтвердження оплати наданих ними послуг, виписки з ЄДР з відповідними видами діяльності наявні в матеріалах справи.
Суд зауважує, що жодним законодавчим актом України, зокрема Законами України «Про освіту» та «Про позашкільну освіту» не встановлюється жодних обмежень щодо режиму роботи закладів позашкільної освіти, а також графіку перебування дітей в закладах позашкільної освіти.
Щодо твердження позивача про порушення право на захист під час розгляду заперечення, оскільки розгляд призначено 26.02.2025, а лист вручений позивачу лише 27.02.2025, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДПС у Волинській області листом №3010/6/03-20-24-06 від 19.02.2025 ГУ ДПС у Волинській області було запрошено позивачку на розгляд заперечення від 18.02.2025, яке мало відбутись 26.02.2025 о 09 год. 15хв. . Даний лист був відправлений на адресу позивача 20.02.2025. При цьому, згідно з трекінгом, долученим позивачкою, лист прибув на відділення іще 21.02.2025, тобто завчасно, і у разі вчасного отримання кореспонденції позивач могла б бути присутньою під час розгляду заперечення.
У постанові Верховного Суду від 08.04.2021 у справі №812/821/17 суд вказав, що у пункті 42.2 статті 42 ПК України закріплено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
У даному випадку ГУ ДПС у Волинській області було направлено лист за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення, тобто даний документ вважається належним чином врученим.
Відповідно до постанови від 09.10.2018 у справі №820/1864/17 Верховний Суд зазначив, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Таким чином, суд вважає, що висновок про порушення ГУ ДПС у Волинській області права платника податків на захист під час розгляду заперечень на акт перевірки є необґрунтованим.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про визнання протиправною відмову щодо нарахування податкової знижки відповідно до поданої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік, та повторно розглянути питання правомірності включення до податкової знижки витрат у зменшення оподаткованого доходу у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік громадянкою ОСОБА_1 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
За наведених обставин у сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково.
Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Отже, оскільки права позивача були порушені саме відмовою ГУ ДПС у Волинській області, а позовні вимоги задоволені частково, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань вказаного відповідача судовий збір в сумі 605,60 грн, сплачений в розмірі 1 211,20 грн квитанцією від 10.06.2025 (а.с. 6).
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Волинській області щодо нарахування ОСОБА_1 податкової знижки відповідно до поданої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Волинській області повторно розглянути питання правомірності включення ОСОБА_1 до податкової знижки витрат у зменшення оподаткованого доходу у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління ДПС у Волинській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43027, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 44106679).
Суддя В.В. Дмитрук