м. Вінниця
14 липня 2025 р. Справа № 120/2113/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши в письмовому провадженні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 )
про: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що з 14.12.2012 по 10.06.2023 проходив військову службу у відповідача, а в подальшому - у військовій частині НОМЕР_2 , звідки наказом №324 від 03.12.2024 й був звільнений з військової служби. Позивач зауважує, що в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 відповідачем не нараховувалась та не виплачувалась йому індексація грошового забезпечення з урахуванням базового місяця січня 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 10.06.2023 відповідач виплачував індексацію грошового забезпечення не в повному розмірі (без врахуванням вимог абз. 4, 5, 6 п. 5 постанови КМУ від 17.07.2003 року №1078). Також позивач вказує, що під час проходження служби в період з 29.01.2020 по 01.06.2023 для обчислення та виплати грошового забезпечення, а також всіх інших виплат, відповідач при визначенні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням застосовував прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018 - 1762,00 грн. Водночас позивач вважає, що при обчисленні грошового забезпечення за період 29.01.2020 по 01.06.2023 відповідач повинен був застосовувати як розрахункову величину прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня відповідного року. Наведене зумовило позивача звернутися до суду з цим позовом.
Ухвалою від 24.02.2025 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 08.07.2025 позову заяву залишено без руху та надано позивачеві 5-денний строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог, що стосуються періоду з 19.07.2022 по 19.05.2023, із доказами поважності причин його пропуску.
10.07.2025 за вх.№44077/25 до суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, в якій він зазначає, що при переведенні йому було вручено лише витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.06.2023 №165, який не містить інформації про складові та розміри грошового забезпечення. Позивач наголошує, що йому не доводився до відома розмір посадового окладу та окладу за військовим званням; він не мав підстав для сумнівів у добросовісності відповідача при здійсненні розрахунку грошового забезпечення. Після переведення, перебуваючи на військовій службі в іншій військовій частині, яка знаходиться у АДРЕСА_3 , така інформація позивачем не з'ясовувалась через цілодобове виконання обов'язків військової служби. В свою чергу, після звільнення з військової служби (03.12.2024), на адресу відповідача представником позивача спрямовано адвокатський запит з метою отримання інформації про розмір посадового окладу та окладу за військовим званням. Лише після отримання відповіді на адвокатський запит (27.01.2025) позивачеві фактично стало відомо про порушення його прав.
В контексті наведеного, суд зазначає наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Верховний Суд у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, вирішуючи питання щодо застосування ст. 233 КЗпП України, в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, у постанові від 21.03.2025 по справі №460/21394/23 дійшов висновків, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні.
Виходячи з цього, саме дата вручення позивачу такого письмового документа є подією, з якою пов'язаний початок перебігу строку звернення до суду.
З матеріалів судом встановлено, що листом від 27.01.2025 позивачеві надано довідки-розрахунки про нараховане та виплачене йому грошове забезпечення за період проходження служби у відповідача та повідомлено про те, що для обчислення грошового забезпечення використовувалась як розрахункова величина прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018 у розмірі 1 762, 00 грн.
Доказів ознайомлення позивача з інформацією про обсяг і характер виплачених йому сум раніше отримання вищевказаного листа матеріали справи не містять.
За наведених обставин, суд вважає, що позивач усунув недоліки позовної заяви.
Згідно з ч. 14 ст. 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне продовжити розгляд справи в межах заявлених позовних вимог.
Керуючись ч. 14 ст. 171, ст.ст. 248, 256 КАС України,
Продовжити розгляд адміністративної справи №120/2113/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію даної ухвали направити сторонам.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Маслоід Олена Степанівна