м. Вінниця
14 липня 2025 р. Справа № 120/7498/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
30.05.2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 04.06.2025 року вказану позовну заяву залишено без руху, надано позивачу 5-денний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду: уточненої позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, а саме, із зазначенням всіх необхідних відомостей щодо відповідача; довідки органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік; доказів сплати судового збору в сумі 1211,20 грн. або доказів на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору.
30.06.2025 року на адресу суду надійшла заява позивача, у якій вказує, що вимоги ухвали суду від 04.06.2025 року залишити без задоволення, крім вимоги про сплату судового збору, а тому просить звільнити його від сплати судового збору.
Надаючи оцінку клопотанню позивача про звільнення від сплати судового збору, суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 133 КАС України вказано, що суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, з аналізу вищевикладеного вбачається, що питання, зокрема звільнення від сплати судового збору знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин, які мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами скрутного майнового стану сторони.
Так, позивач заявив клопотання про звільнення його від сплати судового збору, яке обґрунтовано відсутність матеріальної змоги сплатити судовий збір.
На підтвердження своїх доводів позивач надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 03.05.2025 року, зі змісту яких встановлено, що за період з січня 2023 року по березень 2025 року інформація про доходи ОСОБА_1 відсутня.
Крім того, позивачем надано довідку Відділу обслуговування громадян № 17 управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 31.01.2025 року № 113/0200-0219-11, згідно якої ОСОБА_1 не перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та не отримує пенсію згідно Закону України у Вінницькій області «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Разом з тим, судом з'ясовано, що в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №120/6791/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.05.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху.
Залишаючи позовну заяву без руху, суд, окрім іншого, зазначив, що позивач постійно проживає у Португальській Республіці, що підтверджується довіреністю.
Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, обставини встановлені у справі №120/6791/25 не доказуються при розгляду даної справи.
З наведеного слідує, що позивач повідомивши суд про відсутність доходів в Україні, не надав доказів їх відсутності за його теперішнім місцем проживання або доказів, що підтверджують факт декларування/реєстрації місця його перебування/проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд зауважує, що відсутність доходів в Україні не виключає можливість їх наявності за кордоном, де він фактично проживає.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що позивачем не надано доказів наявності підстав для звільнення від сплачення судового збору, визначених ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Крім того, у заяві про усунення недоліків позовної заяви зазначено про те, що ідентифікаційний код юридичної особи, а саме відповідача Пенсійного фонду України, не відомий позивачу, а тому такі відомості, в силу п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, можуть не зазначатись.
Разом з тим, слід вказати, що наведені позивачем причини, якими він обґрунтовує свою позицію щодо небажання виконувати вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху є нічим іншим, як довільне та помилкове трактування ним положень статті 160 КАС Україні.
Як вже було зазначено судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, положення пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України визначають обов'язок особи, що звертається до суду з позовною заявою зазначити в ній відомості про склад учасників та умовно розподіляє їх на дві групи: фізичні та юридичні особи.
Відомості про фізичних осіб-учасників спору мають містити інформацію про: ім'я (прізвище, ім'я та по батькові); місце проживання чи перебування; поштовий індекс; реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Відомості про юридичних осіб спору мають містити інформацію про: повне найменування; місцезнаходження; поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Враховуючи те, що учасниками спору позивачем визначено Пенсійний фонд України, судом запропоновано вказати всі відомості, що відповідають реквізитам юридичних осіб.
Виключень щодо обов'язку зазначати в позовній заяві щодо юридичних осіб їх ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України положення статті 160 КАС України не містить.
Більше того, в матеріалах позовної заяви міситься лист Пенсійного фонду України, в якому наявна вся інформація про Пенсійний фонд України, в тому числі ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, що додатково свідчить про небажання виконувати вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, суд констатує, що вимоги ухвали суду від 04.06.2025 року в частині зазначення всіх необхідних відомостей щодо відповідача, а саме: ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, залишилися невиконані.
Відповідно до частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно з частиною 6 статті 121 КАС України про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Враховуючи вищевикладене, а також з метою запобігання обмеження права позивача на звернення до суду, суд вважає за необхідне продовжити строк виконання ухвали суду від 04.06.2025 року.
Дата постановлення ухвали обумовлена перебуванням головуючого судді Дончика В.В. у відпустці з 30.06.2025 року по 01.07.2025 року, з 02.07.2025 року по 04.07.2025 року у відрядженні та з 07.07.2025 року по 11.07.2025 року на лікарняному.
Керуючись ст.ст. 121, 248, 256 КАС України, -
Продовжити ОСОБА_1 строк виконання ухвали суду від 04.06.2025 року на 5 (п'ять) днів з дня отримання даної ухвали суду, для усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- зазначення всіх необхідних відомостей щодо відповідача, а саме: ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
- надання доказів відсутністі доходів за теперішнім місцем проживання або доказів, що підтверджують факт декларування/реєстрації місця його перебування/проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Копію ухвали надіслати позивачу.
Роз'яснити, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Дончик Віталій Володимирович