про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
14 липня 2025 р. Справа № 120/9385/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Віятик Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Приватного підприємства "Центр-Скло" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови у прийнятті митних платежів
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства "Центр-Скло" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови у прийнятті митних платежів.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами вважаю, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статтей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За змістом ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Положеннями п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 р. у розмірі 3 028 грн.
Так, предметом оскарження є рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості від 21.01.2025 та картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення .
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в ухвалі від 20.01.2020 у справі №160/1989/19 позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів є вимогами майнового характеру, а позовні вимоги про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є вимогами немайнового характеру.
Відтак, вимога про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 21.01.2025 має майновий характер, оскільки безпосереднім наслідком оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів є зміна майнового стану позивача.
Вимога ж про визнання протиправною і скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, має немайновий характер.
Отже позивачем заявлено одночасно вимоги, що мають майновий і немайновий характер.
В свою чергу, до позовної заяви додано платіжну інструкцію про сплату судового збору у сумі 3 028 грн (за вимогу немайнового характеру). Доказів сплати судового збору за вимогу майнового характеру не надано.
Разом з тим, щодо сплати судового збору за вимогу майнового характеру зазначаю, що ціною позову в даному випадку є різниця митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів.
Вказаний підхід до розрахунку суми судового збору наведений Верховним Судом в ухвалі від 07.07.2023 у справі 380/7438/22, від 25.09.2023 у справі №380/10501/22.
Однак, з рішення про коригування митної вартості товарів суд не може встановити розмір мита, який необхідно буде доплатити позивачеві для випуску товару у вільний обіг.
Позивачем також не надано до суду інформації щодо різниці митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні, що позбавляє суд можливості розрахувати суму судового збору, необхідного для сплати за вищезазначені вимоги майнового характеру.
Отже, з метою усунення даного недоліку позивачу необхідно самостійно обчислити (з урахуванням висновків даної ухвали) суму судового збору, сплатити таку, а також надати суду доказ його сплати.
За правилами визначеними частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву Приватного підприємства "Центр-Скло" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови у прийнятті митних платежів залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 5- денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна