30 березня 2007 року справа № 2-о-36/07 м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого Свередюка А.В.
народних засідателів ОСОБА_6ОСОБА_7
при секретарі Гнатюк К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську справу за заявою ОСОБА_1про визнання безвісно відсутнім ОСОБА_2, суд,
встановив:
27 лютого 2007 року ОСОБА_1 звернулася в суд з заявою про визнання її сина ОСОБА_2безвісно відсутнім. Заяву обґрунтувала тим, що її син ОСОБА_2, 1967 року народження, прописаний в квартиріАДРЕСА_1. ОСОБА_1 періодично їздив на заробітки в Польщу, повертався додому на деякий час і знову виїжджав. В березня 1998 року син черговий раз приїхав із заробітків і через декілька днів знову виїхав на заробітки, куди точно заявниці не відомо, після цього додому більше не повертався і не давав про себе знати, ніяких відомостей від нього більше не було. 3 березня 1998 року вона не має ніяких відомостей про сина ОСОБА_2. Заявницязверталась в Ново волинський MB УМВС з приводу зникнення сина ОСОБА_2, однак розшуковими заходами його не вдалось віднайти. Впродовж багатьох років, з 1998 року, син ОСОБА_2 залишається прописаним в квартирі, де вона проживає, весь цей час йде нарахування комунальних платежів на всіх прописаних в квартирі осіб, в тому числі і на сина ОСОБА_2, який фактично в квартирі не проживає, тому виникла необхідність визнати його безвісно відсутнім.
В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 заяву підтримала. Просить визнати ОСОБА_2безвісно відсутнім, так як останній більше року відсутній по місцю постійного проживання.
Об'єктивність вимог заявниці в судовому засіданні стверджується адресною довідкою (а.с. 5), з якої вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, довідкою Нововолинського MB УМВС (а.с. 7), та показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та
2
ОСОБА_5, які підтвердили, що по місцю постійного проживання ОСОБА_1 відсутній з 1998 року, на даний час немає жодних відомостей про місце його перебування.
Відповідно до ч.1 ст. 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.
Таким чином, в суді встановлено, що ОСОБА_2 більше року відсутній по місцю постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1, де відсутні відомості про місце його перебування, тому суд заяву задовольняє.
Керуючись ст.ст. 212, 213, 214, 215, 218, 246-249 ЦПК України, ст. 43 ЦК України, - суд,
вирішив:
Заяву задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, 1967 року народження, уродженця м.Нововолинська Волинської області безвісно відсутнім по місцю постійного проживання з 01 лютого 1998 року.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.