Рішення від 14.07.2025 по справі 640/28040/21

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 липня 2025 р. Справа № 640/28040/21

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Акціонерного товариства "Київметробуд" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Акціонерного товариства "Київметробуд" про стягнення заборгованості в сумі 64533,91 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що відповідач зобов'язаний сплатити суму по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 - № 2 в розмірі 64533,91 грн. за період з квітня 2021 року по липень 2021 року включно.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що у нього відсутній обов'язок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки така заборгованість не має відношення до Акціонерного товариства "Київметробуд", а також не підтверджена належними доказами.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої останній просить позов задовольнити.

Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 року № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

На момент набрання чинності цим Законом дана адміністративна справа не була розглянута судом.

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2825 (в редакції Закону України від 16.07.2024 № 3863-ІХ "Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" (далі - Закон № 3863), який набрав чинності 26.09.2024), установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.

До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом 4 цього пункту.

Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом № 3863, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом № 3863, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

На підставі пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825 (в редакції Закону №3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399.

За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/28040/21 передана на розгляд та вирішення Вінницькому окружному адміністративному суду.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 10.03.2025 дану справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Цією ж ухвалою суд запропонував сторонам в 15-ти денний термін надати свої письмові пояснення щодо актуальності спірних правовідносин на момент прийняття справи до провадження Вінницьким окружним адміністративним судом; щодо актуальних та дійсних засобів зв'язку із сторонами; письмових пояснень та/або заяв у разі зміни фактичних обставин по цій справі, вибуття, необхідності залучення або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір; відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.

13.03.2025 від представника позивача надійшло письмове пояснення у якому останній повідомив суду, що станом на теперішній час відповідачем заборгованість не погашена, а тому розгляд цього спору є актуальним для позивача. Також надано суду інформацію про діючі реквізити для сплати заборгованості.

Станом на дату ухвалення рішення відповідач не скористався своїм правом на подання додаткових пояснень, визначених в ухвалі суду.

Згідно із частиною 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали було доставлено відповідачу до його електронного кабінету 10.03.2025 року о 22:25 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.

Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2024 року у справі №640/22958/21 дійшов висновку, що довідка про доставку електронного листа є допустимим доказом, що підтверджує вручення стороні судового рішення, надісланого в електронній формі.

Інших заяв по суті справи від сторін спору до суду не надходило.

Згідно з частино 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено, що відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та має обов'язок щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем складені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно з якими відповідачу визначено суму витрат по пільговим пенсіям, яка підлягає до сплати за списком № 1 за період з квітня 2021 року по липень 2021 року включно в загальному розмірі 50307,90 грн та за списком № 2 за період з квітня 2021 року по липень 2021 року включно в загальному розмірі 14226,01 грн, що підтверджується долученими до позову копіями таких розрахунків за означений період.

Вказані розрахунки направлені на адресу відповідача та отримані ним, що не заперечується сторонами.

Згідно з карткою особового рахунку відповідача, останній має заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за вказаний період у сумі 64533,91 грн.

Як зазначає позивач, дана заборгованість відповідачем не була сплачена, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Особливості відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовані Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон від 09.07.2003 року № 1058-IV), Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон від 26.06.1997 року № 400/97-ВР) та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі - Інструкція від 19.12.2003 року № 21-1).

Так, згідно зі статтею 5 Закону від 09.07.2003 року № 1058-IV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону від 09.07.2003 року № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;

за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та після цієї дати відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.

Абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону від 26.06.1997 року № 400/97-ВР передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", встановлюються ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в таких розмірах: 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону (пункт 1 статті 4 Закону від 26.06.1997 № 400/97-ВР).

Пунктом 6.1 Інструкції від 19.12.2003 № 21-1 визначено, що для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування":

- особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

- особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно із пунктом 6.4 Інструкції від 19.12.2003 № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

За правилами, встановленими пунктом 6.7 Інструкції від 19.12.2003 № 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Отже, зазначеними нормами визначено обов'язок підприємств, установ, організацій своєчасно відшкодовувати органам Пенсійного фонду витрати на виплату та доставку пенсій особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

При цьому, підставою для відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1 та № 2.

Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі N 640/18421/19 зазначав, що підставою для відшкодування підприємством органам пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Тобто, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є підставою для стягнення заборгованості.

З розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" вбачається, що відповідачу визначено суму витрат по пільговим пенсіям, яка підлягає до сплати за списком № 1 за період з квітня 2021 року по липень 2021 року включно в загальному розмірі 50307,90 грн та за списком № 2 за період з квітня 2021 року по липень 2021 року включно в загальному розмірі 14226,01 грн.

Отримання вказаних розрахунків відповідачем не заперечується.

Судом також враховано, що вказані розрахунки складені з дотриманням позивачем всіх необхідних вимог Інструкції №21-1. Розмір сум відшкодування фактичних витрат на витрату та доставку пенсій визначено позивачем з дотриманням вимог Закону №1058-IV та Інструкції №21-1.

Отже, з огляду на те, що відповідні розрахунки не оскаржені відповідачем, вони є узгодженими та обов'язковими для виконання.

Таким чином судом не приймаються до уваги доводи відповідача щодо відсутності підстав для нарахування йому витрат з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за спірний період, оскільки відповідні розрахунки за період з квітня 2021 року по липень 2021 року включно є підставою для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку таких пенсій.

Суд також враховує, що відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

При цьому, до основних завдань, які стоїть перед органами Пенсійного фонду України, відноситься забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплата пенсій.

Одним із джерел наповнення бюджету Фонду є надходження від відшкодування фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Добросовісне виконання суб'єктами господарювання свого обов'язку відповідно до закону брати участь у соціальному захисті громадян України є проявом соціальної відповідальності бізнесу, який враховує інтереси суспільства та бере на себе певну частину відповідальності за соціальний захист осіб, які його потребують.

Саме такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 640/18421/19.

У відповідності до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Отже, з огляду на викладене та враховуючи те, що на час розгляду судом адміністративної справи заборгованість по сплаті невідшкодованих фактичних витратах на виплату і доставку пенсії призначених на пільгових умовах в розмірі 64533,91 грн. за період з квітня 2021 року по липень 2021 року відповідачем не сплачена, а наявність цієї заборгованості підтверджується матеріалами справи, тому адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. В той же час, суд зазначає про відсутність таких витрат у даній справі.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Київметробуд" заборгованість на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з квітня 2021 року по липень 2021 року в сумі 64533,91 грн (шістдесят чотири тисячі п'ятсот тридцять три гривні 91 копійок) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (реквізити для сплати: р/р НОМЕР_1 , МФО 322669, одержувач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, назва банку одержувача - Головне управління по м. Києву та області AT "Ощадбанк", код ЄДРПОУ 42098368).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду в м.Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, код ЄДРПОУ 42098368)

Відповідач: Акціонерне товариство "Київметробуд" (вул. Світлодарська, 2/25, м. Київ, код ЄДРПОУ 01387432)

Суддя Мультян Марина Бондівна

Попередній документ
128823986
Наступний документ
128823988
Інформація про рішення:
№ рішення: 128823987
№ справи: 640/28040/21
Дата рішення: 14.07.2025
Дата публікації: 16.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; нагляду та контролю у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (27.08.2025)
Дата надходження: 03.03.2025
Предмет позову: стягнення заборгованості