м. Вінниця
14 липня 2025 р. Справа № 120/15259/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
14.11.2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління поліції охорони у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що наказом начальника Управління поліції охорони у Вінницькій області №145 о/с від 01.10.2024 року його звільнено з Національній поліції України з 02.10.2024 року.
На переконання позивача, відповідачем невірно розраховано одноразову грошову допомогу при звільнені зі служби в Національній поліції України, у зв'язку з чим звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Ухвалою суду від 19.11.2024 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
04.12.2024 року на виконання вимог ухвали суду позивач подав заяву на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 09.12.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
26.12.2024 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в Національній поліції здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, надбавки за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії, установлених на день звільнення.
Вказав, що пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 передбачено виплату одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби (за власним бажанням) у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний календарний рік служби.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.
При цьому, представник відповідача зазначає, що у період з 18.09.2024 року по 02.10.2024 року позивач проходив службу на посаді поліцейського роти охорони об'єктів та публічної безпеки батальйону Управління поліції охорони у Вінницькій області.
Функціональними обов'язками поліцейського роти охорони об'єктів та публічної безпеки батальйону УПО Вінницької області встановлено: 1) поліцейський (працівник поліції охорони), призначений у наряд, оперативно підпорядковується старшому наряду, відповідальному, працівнику чергової частини УПО, до складу якого він входить чи на території якого він тимчасово здійснює заходи охорони, черговому (Г)ЦС в частині відпрацювання інформаційних повідомлень, що надходять з об'єктів охорони, у невідкладних випадках та у випадках припинення правопорушень або за інших ускладнень оперативної обстановки чи надзвичайних подій (ситуацій) - оперативному черговому ГУНП (ВП або сектору реагування патрульної поліції; 2) поліцейський (працівник поліції охорони), призначений в наряд прибуває на службу за графіком у визначене керівником місце проведення інструктажу заздалегідь, але не пізніше ніж за 15 хвилин до його початку в оголошеній формі одягу.
Представник відповідача зазначає, що в супереч функціональним обов'язкам поліцейського (працівника поліції охорони), 01.10.2024 року старший сержант поліції ОСОБА_1 без поважних причин не прибув на службу по охороні "Генерального консульства Республіки Польща" про, що командиром роти охорони об'єктів та публічної безпеки батальйону Управління поліції охорони у Вінницькій області майором ОСОБА_2 складено рапорт та подано на розгляд кадровій комісії.
02.10.2024 року за результатом розгляду рапорту від 01.10.2024 року засіданням кадрової комісії Управління поліції охорони у Вінницькій області ОСОБА_1 встановлено премію за жовтень 2024 року в розмірі 10% за порушення службової дисципліни, функціональних обов'язків поліцейського під час несення служби, за не вихід на службу без поважних причин. Таким чином розмір премії позивача за жовтень 2024 року визначено на 248% менше від встановленої 258%.
На переконання представника відповідача, при нарахуванні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, відповідачем правильно визначено розмір такої допомоги в сумі 46332,00 грн.
З огляду на викладене, представник відповідача вважає, що підстави для задоволення даного адміністративного позову відсутні.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.
ОСОБА_1 у період з 18.09.2024 року по 02.10.2024 року проходив службу на посаді поліцейського роти охорони об'єктів та публічної безпеки батальйону Управління поліції охорони у Вінницькій області.
Наказом начальника ВКЗ Управління поліції охорони у Вінницькій області №145 о/с від 01.10.2024 року старшого сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського роти охорони об'єктів та публічної безпеки батальйону Управління поліції охорони у Вінницькій області звільнено з Національної поліції України за власним бажанням з 02.10.2024 року. Вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні становить 26 років 08 місяців 15 днів.
Вподальшому, Управлінням поліції охорони у Вінницькій області виплачено позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні в сумі 46332,00 грн.
На переконання позивача, дії відповідача щодо виплати йому одноразової грошової допомоги при звільненні в неповному розмірі є протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Частинами 1, 2 статті 94 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Положеннями статті 102 Закону України від 02.07.2015 року №580-VIII встановлено, що пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII).
Нарахування та виплата поліцейським одноразової допомоги при звільненні зі служби здійснюється відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і одноразової грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», а також «Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року №260.
Пунктом 3 розділу І Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: 1)посадовий оклад; 2)оклад за спеціальним званням; 3)щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Розділом VIІІ Порядку №260 визначена виплата одноразової грошової допомоги при звільненні із служби.
Так, згідно пункту 2 розділу VIІІ Порядку №260 поліцейським, які звільняються із служби за власним бажанням та мають календарну вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та пункту 3 наказу МВС України від 06.04.2016 року №260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейських Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських», грошове забезпечення поліцейського складається з посадового окладу, окладу (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер) та премії.
Так, відповідно до Порядку №260, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії, одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно, до пункту 3 розділу І Порядку №260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять:
1) посадовий оклад;
2) оклад за спеціальним званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер);
4) премії;
5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Положеннями абзацу 1 пункту 6 розділу VI Порядку №260 встановлено, що нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення.
Відповідно до пункту 7 розділу VIІІ Порядку №260 у наказі про звільнення підрозділом кадрового забезпечення в разі необхідності виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зазначається стаж служби для її виплати. Крім того, у разі необхідності в наказі про звільнення додатково вказується підстави для проведення відрахувань з грошового забезпечення та інших виплат.
Судом встановлено, що відповідно до наказу начальника ВКЗ Управління поліції охорони у Вінницькій області №145 о/с від 01.10.2024 року, вислуга років позивача на день звільнення з Національної поліції України в календарному обчисленні становить 26 років 08 місяців 15 днів.
Враховуючи вищезазначене, суд зауважує, що розмір грошового забезпечення для обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні розраховується з окладу за посадою, спеціальним званням, процентною надбавкою за стаж служби в поліції, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення.
Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок одноразової грошової допомоги позивача при звільненні зі служби здійснювався з урахуванням таких складових:
- посадовий оклад - 1700,00 грн.;
- оклад за спеціальним званням - 1000,00 грн.;
- надбавка за вислугу років (50%) - 1350,00 грн.;
- надбавка за специфічні умови проходження служби (60%) - 2430,00 грн.;
- премія (10%) - 648,00 грн.;
- вислуга років - 26 років;
- відсоток вихідної допомоги - 25%.
Таким чином, сума одноразової грошової допомоги позивача при звільненні, яка підлягає виплаті за 26 повних відпрацьованих років становить 46332,00 грн. (1700,00+1000,00+1350,00+2430,00+648,00)*25%*26 років.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивачу виплачена одноразова грошова допомога при звільненні у сумі 46332,00 грн., що відповідає як наявній вислузі так і грошовому забезпеченню, що установлено позивачу на день звільнення.
При цьому, суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що відповідач протиправно розрахував одноразову грошову допомогу при звільненні виходячи з грошового забезпечення отриманого ним у жовтні 2024 року, з урахуванням, зокрема, премії 10%, а не вересні 2024 року, де премія становила 258%, оскільки нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення.
Таким чином, оскільки позивача звільнено 02 жовтня 2024 року, правомірними є дії відповідача щодо розрахунку грошової допомоги на основі грошового забезпечення, нарахованого в місяці звільнення - жовтні 2024 року, включаючи премію в розмірі 10%, яка була встановлена відповідним наказом.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що визначення розміру премії поліцейських є дискреційним повноваженням їхнього керівника, а тому суд не може надавати оцінку та змінювати таке рішення.
Так, згідно п. 12 розділу II Порядку № 260, керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та в межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції України.
Крім того, згідно пп. 2 п. 4 Постанови КМУ № 988, надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.
В даному випадку, аналізуючи вищевказані норми матеріального права, суд вважає, що право поліцейського на отримання щомісячної премії не є абсолютним та залежить від рішення керівника органу поліції щодо доцільності преміювання поліцейського за поточний місяць роботи та наявності відповідних бюджетних асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції України.
При цьому, рішення керівника органу поліції щодо доцільності преміювання поліцейського за поточний місяць роботи також залежить від особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань.
Таким чином, повноваження керівника органу поліції, який безпосередньо здійснює оцінку служби своїх підлеглих працівників, є дискреційними, а як наслідок суд не може переоцінювати визначений ним у відповідних наказах розмір премії позивача у спірному періоді на власний розсуд.
Більш того, сторонами у справі не заперечується, що позивачу у жовтні 2024 року виплачено премію, а тому право на отримання ним щомісячної премії не порушено суб'єктом владних повноважень.
Крім того, судом встановлено, що 02.10.2024 року за результатом розгляду рапорту від 01.10.2024 року засіданням кадрової комісії Управління поліції охорони у Вінницькій області ОСОБА_1 встановлено премію за жовтень 2024 року в розмірі 10% за порушення службової дисципліни, функціональних обов'язків поліцейського під час несення служби, за не вихід на службу без поважних причин.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що нарахування та виплата позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні здійснена відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством, а тому правові підстави для задоволення даного адміністративного позову відсутні.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши дії суб'єкта владних повноважень, суд доходить висновку, що підстави для задоволення даного адміністративного позову відсутні.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: Управління поліції охорони у Вінницькій області (провулок Залізничний, 4, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 40109131).
Суддя Дончик Віталій Володимирович