про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
14 липня 2025 р. Справа № 120/14410/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Бошкова Юлія Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого умісті Миколаєві про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого умісті Миколаєві про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Отже, позивач звертається до суду щодо виплати середнього заробітку за час затримки фактичного розрахунку, а саме з 01.03.2021 по 01.08.2021, в сумі 200 000 грн.
14.11.2024 представник військової частини у клопотанні про залишення позовної заяви без руху зазначив, що позивачем пропущено строки звернення до суду, оскільки 01.08.2024 йому виплачено компенсацію за невикористану у 2020 та 2021 роках додаткову відпустку як учаснику бойових дій у розмірі 62 200,88 грн. Відтак, строк звернення до суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки сплив 01.09.2024, тоді як з даним адміністративним позовом позивач звернувся лише 25.10.2024.
У зв'язку з чим під час розгляду справи суд дійшов висновку про передчасність зробленого висновку щодо строку звернення позивача до суду з цим адміністративним позовом. А тому, у суду виникла необхідність залишити позовну заяву без руху.
Отже, відповідно до ст. 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені ст. 160, 161 КАС України.
Норми ст. 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Разом із тим, за приписами ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Так, позивачем в межах даної справи заявлено позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачеві середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні та зобов'язання відповідача стягнути на користь позивача середній заробіток.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що проходив службу у відділі розслідувань злочинів у сфері службової діяльності та корупції управління ДБР у м. Миколаєві та 01.03.2021, позивача звільнено. Разом з тим, як стверджує позивач, що остаточний розрахунок з ним відбувся 01.08.2024 року шляхом виплати відповідачем на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/9998/21 компенсацію за невикористанні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2020-2021 роки в розмір 62 200, 88 грн., що свідчить про те, що розрахунок відбувся із затримкою.
Отже, предметом спору у цій справі є стягнення середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
У Рішенні від 22.02.2012 у справі №4-рп/2012 Конституційний Суд України розтлумачив, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічною службою є, зокрема, військова служба.
Суд зазначає, що оскільки спірні правовідносини пов'язані зі звільненням позивача з публічної служби, до спірних правовідносин підлягають застосування саме положення ч. 5 ст. 122 КАС України, оскільки такі положення є спеціальними по відношенню до ч. 1 ст. 233 КЗпП України.
Таким чином, враховуючи, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, до спірних правовідносин всеж таки має бути застосований спеціальний процесуальний строк, встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України для спорів, пов'язаних зі звільненням з публічної служби.
Наведене узгоджується з позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 17.11.2022 року по справі №520/12661/19 та постанові від 30.01.2025 у справі № 320/26833/23.
Відтак, оскільки остаточний розрахунок з позивачем відбувся 01.08.2024 року, кінцевим строком звернення до суду з вимогою про нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні було 01.09.2024 року. Натомість позивач звернувся до суду з даним позовом лише 25.10.2024 року.
Частиною 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Заява про поновлення строку звернення до суду позивачем не подана.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України визначено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, за правилами, визначеними ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого адміністративного позову вимогам ст. 160, 161 КАС України, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин його пропуску та наданням підтверджуючих обставини доказів.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого умісті Миколаєві про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 10-ти денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна