м. Вінниця
14 липня 2025 р. Справа № 120/15714/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення протиправними, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання рішення протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, рішенням ГУ ПФУ у Вінницькій області № 905090187705 від 08.11.2024, відмовлено позивачу в частині перерахунку пенсії щодо переходу на пенсію за віком відповідно до ЗУ "Про державну службу", за відсутності необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Ухвалою суду від 29.11.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
11.12.2024 представником відповідача до суду подано відзив на адміністративний позов, яким заперечує заявлені позовні вимоги. Крім іншого зазначає, що позивач займав посади в органах державної податкової служби, йому присвоювалися спеціальні звання. Підпунктом 17 пункту 3 статті 3 Закону 889 визначено, що дія цього Закону не поширюється на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання. Отже, періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
19.12.2024 позивачем на адресу суду надіслано заперечення на відзив, яким заперечує твердження ГУ ПФУ у Вінницькій області викладені у відзиві.
Однак, подані заперечення на відзив суд до уваги не бере, оскільки відповідно до частини 3 статті 263 КАС України заявами по суті в даній категорії справ є позов та відзив.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
04.11.2024 позивач звернувся до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV, на пенсію за віком згідно із Законом України "Про державну службу".
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 905090187705 від 08.11.2024, позивачу відмовлено у переведенні на пенсію за нормами Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII, з підстав відсутності необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Позивач не погодившись із відмовою відповідача щодо переведення на пенсію державного службовця, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям, оплати праці державних службовців встановлені Законом України "Про державну службу" № 889-VIII.
Відповідно до п. 2 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон № 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно ст. 46 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII визначені особливості стажу державної служби, а саме у частині 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.
Згідно пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, в даному випадку слід керуватись Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283.
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової служби.
Крім цього, згідно п. 342.4 ст. 342 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.
Відповідно до ст. 344 ПК України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу".
При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Згідно ст. 343 ПК України посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються, зокрема, такі спеціальні звання: інспектор податкової служби I рангу; інспектор податкової служби II рангу; інспектор податкової служби III рангу; радник податкової служби III рангу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію.
Отже, період роботи позивача в органах державної податкової служби зараховується до стажу державної служби.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до стажу державної служби позивача періоди роботи з 26.06.1990 по 24.12.2010, стаж державної служби позивача на день набрання чинності Законом № 889-VІІІ становить більше 20 років.
Тобто, на позивача поширюється дія пункту 10, 12 Прикінцевих і перехідних положень Закону №889-VIII.
Отже, з урахуванням того, що зазначений період підлягає зарахуванню до стажу державної служби позивача, який у сукупності становить понад 20 років, суд констатує, що позивачем дотримано вимогу щодо наявності 20 років стажу. Незалежно від того, чи обіймала особа посаду державної служби станом на 1 травня 2016 року, а отже, позивач має право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу".
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 905090187705 від 08.11.2024, яким відмовлено позивачу у перерахунку пенсії щодо переходу на пенсію за віком відповідно до ЗУ "Про державну службу".
Як наслідок, необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до стажу державної служби позивача періоди роботи в органах державної податкової служби з 26.06.1990 по 24.12.2010.
Разом з тим, що стосується вимоги про призначення пенсії, суд зазначає, що у спірних відносинах відповідач не реалізував свої повноваження щодо зарахування періоду роботи позивача в податкових органах з 26.06.1990 по 24.12.2010, до стажу державної служби, тому у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Крім того, відмовляючи позивачу у задоволенні заяви про переведення її на пенсію за Законом України «Про державну службу», відповідач питання відповідності позивача іншим вимогам закону, а саме: щодо віку та страхового стажу, не перевіряв, а тому належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії від 04.11.2024 року, з урахуванням висновків суду, наведених в даному судовому рішенні.
Такий висновок суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 29 листопада 2022 року у справі № 431/991/17.
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат у цій справі не здійснюється, оскільки позивача відповідно до норм ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" звільнено від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 905090187705 від 08.11.2024 про відмову в перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, періоди роботи в органах державної податкової служби, з 26.06.1990 по 24.12.2010 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.11.2024 року про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403)
Рішення суду сформовано: 14.07.2025.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна