"19" червня 2025 р. Справа № 596/1963/24
Провадження № 2-а/596/10/2025
Гусятинський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Митражик Е.М.
при секретарі судового засідання Кузик М.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Гусятинського районного суду Тернопільської області в селищі Гусятин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 і просить визнати протиправною та скасувати постанову №1262 від 12.08.2024 року винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , у відповідності до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 34 000 гривень. В обґрунтування позову посилається на те, що він являється директором СФГ «ТАК» та згідно постанови, нібито порушив Постанову КМУ №405 від 17.06.2015 року, а саме: подав звіт по наявності транспортних засобів на підприємстві із порушенням строків, а саме не подав даний звіт до 20 червня 2024 року. Вважає, що винесена відповідачем постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню, так як прийнята не на підставі, не у межах та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з огляду на наступне. В оскаржуваній постанові відповідач не вказав який пункт Положення про військово-транспортний обов'язок, позивачем порушено. Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стала неподача посадовими особами СФГ «ТАК» інформації щодо наявних у підприємства транспортних засобів до відповідача, що в свою чергу стало причиною унеможливлення належного виконання мобілізаційного плану, в особливий період. Посилання в оскаржуваній постанові на порушення позивачем п. 15 Положення про військово-транспортний обов'язок є відсутнім. Будь-яких запитів чи розпоряджень щодо надавання зазначеної інформації на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 на адресу СФГ «ТАК» не надходило. Позивач добросовісно та в добровільному порядку (самостійно), 26.06.2024 року надав зазначену інформацію за формою згідно з додатком 1. Окрім того, провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає складення протоколу про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з врученням їй копії протоколу. На розгляд справи його не було викликано, не було надано можливості надати пояснення у даній та навіть не направлено копію протоколу на його поштову адресу, а лиш надіслали копію постанови. Можливості скористатись правами, визначеними статтею 268 КУпАП, в нього не було. Вважає, що таким чином, уповноваженими особами відповідача допущені процесуальні порушення під час розгляду та складання постанови №1262 від 12.08.2024 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, що тягне за собою її скасування.
В позовній заяві ОСОБА_1 просить поновити строк звернення до суду, зазначаючи, що оскаржувану постанову №1262 від 12.08.2024 року він отримав поштовою кореспонденцією 12.11.2024 року. Просить поновити строк для звернення до суду про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення №1262 від 12.08.2024 року.
Ухвалою суду від 26.12.2024 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Від ІНФОРМАЦІЯ_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому викладено заперечення на позов з наступних підстав. ОСОБА_1 який працює головою СФГ «ТАК» було вчинено адміністративне правопорушення частини 3 статті 210-1 КУпАП, так як порушено пункт 15 постанови Кабінету Міністрів України №405 від 17.06.2024 року, а саме не надано у ІНФОРМАЦІЯ_2 звіт по наявності транспортних засобів на підриємстві до 20 червня 2024 року. Постанова була направлена поштовим зв'язком. Просить відмовити в задоволенні позову повністю, розгляд справи проводити без участі представника відповідача.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про слухання справи в його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задоволити.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явився, в резолютивній частині відзиву зазначив про слухання справи в відсутності їх представника.
Дослідивши подані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов необхідно задовольнити, виходячи з наступного.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян на встановлений порядок управління за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно зі ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно постанови за №1262 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП складеної 12 серпня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання АДРЕСА_1 , місце роботи та посада: голова СФГ «ТАК», «05.08.2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено факт, що гр. ОСОБА_1 , як голова СФГ «ТАК» подав з порушенням строків звіт про наявність транспортних засобів на підприємстві до 20.06.2024 року, що є порушенням вимог Постанови КМУ 405 від 17.06.2015 р. Вказані обставини свідчать про факт адміністративного правопорушення передбаченого частиною 3 статті 2101 КУпАП, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період». Враховуючи, що громадянин скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 34 000 гривень 00 копійок.
Відповідальність за ч.1 ст.210-1 КУпАП передбачена за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідальність за ч.3 ст.210-1 КУпАП передбачена за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Диспозиція ч.3 ст. 210-1 КУпАП передбачає порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинено особливий період, і вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
Серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов'язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.
В спірній постанові відповідач зазначив про порушення позивачем як головою СФГ «ТАК» постанови Кабінету Міністрів України №405 від 17.06.2015 року.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року, у справі № 357\10134\17 Верховний Суд звернув увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Крім того, згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.
Згідно з частиною другою статті 77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі N 524/5536/17 та від 17.07.2019 у справі N 295/3099/17.
В матеріалах справи відсутні та не надано відповідачем, окрім відзиву на позову, матеріалів справи про адміністративне правопорушення, за результатами розгляду яких, було складено оскаржувану постанову щодо позивача.
Судом встановлено, що відповідачем не подано жодних доказів у підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у постанові адміністративного правопорушення та не надано доказів того, що прийняте ним рішення є правомірним.
Заслуговують на увагу і доводи сторони позивача про недотримання процедури притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Так, за приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.
Аналіз наведених вище правових положень дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 КУпАП.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
При цьому обов'язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи.
Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, висвітленою у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі N 742/3757/16-а, від 31 січня 2019 року у справі N 760/10803/15-а, від 19 вересня 2019 року у справі N 686/21230/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі N 486/92/17, від 14 листопада 2019 року у справі N 815/1570/16, від 06 грудня 2019 року у справі N 804/7725/17, від 24 грудня 2019 року у справі N 360/403/19.
30 січня 2020 року Верховний Суд у справі N 482/9/17 та у справі N 308/12552/16-а досліджував принцип належного повідомлення особи про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності та вказав, що особі до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав-на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
Зміст обов'язку уповноваженої посадової особи щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.
Отже, саме на уповноважену посадову особу покладається обов'язок з'ясувати чи поінформовано особу. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.
В матеріалах справи відсутні докази інформування позивача про притягнення до адміністративної відповідальності або докази, які б свідчили про ухилення останнього від отримання повідомлення про час та місце розгляду справи.
Таким чином, постанова №1262 від 12 серпня 2024 року винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 за відсутності належних та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а також безспірних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача відповідачем виконані вимоги ст.ст. 254-256, 268, 277, 277-2, 280 КУпАП.
З урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.
В позовній заяві позивач просить поновити строк звернення до суду з адміністративним позовом, посилаючись на те, що про існування оскаржуваної постанови від 12.08.2024 року він дізнався 12.11.2024 року, що підтверджується поштовим конвертом. З огляду на вищенаведене, суд приходить до переконання, що слід поновити позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки пропущений з поважної причини.
Керуючись ст.ст. 5, 9, 72-79, 139, 205, 229, 242, 244-246, 286 КАС України, ст.19, 62 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 210-1, 246, 247, 249, 251, 268, 277-2, 278, 279, 280, 283, 285 КУпАП, суд,-
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом про оскарження спірної постанови.
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя с. Гадинківці, Чортківського району Тернопільської області, паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 №1262 від 12 серпня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 34 000,00 гривень - скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Гусятинський районний суд Тернопільської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Елла МИТРАЖИК