Справа № 991/4139/24
Провадження № 1-кп/991/51/24
09 липня 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції),
їх захисників ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
представника заявників ОСОБА_13 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 - адвоката ОСОБА_13 про скасування арешту майна, подане в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000280 від 26.09.2022, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мостиська Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дрогобич Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Гибалівка Шаргородського району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 369 КК України,
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває вказане кримінальне провадження.
03.07.2025 до суду від представника ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 - адвоката ОСОБА_13 надійшло клопотання, у якому він просить скасувати:
- арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.02.2023 у справі № 991/573/23 на: 44/100 частку земельної ділянки з кадастровим номером 4610137500:06:005:0302; 44/100 частку житлового будинку АДРЕСА_6 ;
- попередній арешт, накладений у порядку ч. 9 ст. 170 КПК України Національним антикорупційним бюро України на вказане нерухоме майно.
Обґрунтування клопотання
Адвокат ОСОБА_13 мотивував подане клопотання тим, що ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_8 із 21.05.2021 були співвласниками житлового будинку АДРЕСА_7 , та земельної ділянки під ним з кадастровим номером 4610137500:06:005:0302. Розміри часток вказаних осіб у цьому майні становили: 22/100, 22/100, 12/100, 44/100 відповідно.
У зв'язку із проведенням досудового розслідування кримінального провадження № 52022000000000280 від 26.09.2022 та повідомленням ОСОБА_8 про підозру, на майно останнього, у тому числі на означені частки нерухомості, накладено спочатку попередній арешт в порядку ч. 9 ст. 170 КПК України та надалі арешт на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.02.2023 у справі № 991/573/23.
Усвідомлюючи неможливість вчинення зокрема таких дій як узгодження проекту реконструкції, подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації тощо, заявники звернулись до Шевченківського районного суду м. Львова із позовною заявою про припинення права ОСОБА_8 на частку у спільному майні в порядку ст. 365 ЦК України.
За результатами розгляду відповідної справи № 466/10379/23 суд ухвалив рішення про припинення права ОСОБА_8 на частку у спільному майні та визнання за заявниками права власності на раніше належну йому 44/100 частку житлового будинку та земельної ділянки, а саме: за ОСОБА_14 - 15/100, за ОСОБА_15 - 15/100, за ОСОБА_16 - 14/100.
На підставі рішення суду, яке не оскаржувалось та набрало законної сили, заявники звернулись до органів державної реєстрації речових прав і зареєстрували за собою право власності на відповідні частки у спільному майні.
Адвокат ОСОБА_13 в порядку ст. 174 КПК України звернувся до Вищого антикорупційного суду в інтересах ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 із клопотанням про скасування арешту майна, проте ухвалою від 17.07.2024 суд відмовив у задоволенні такого клопотання, оскільки Спеціалізована антикорупційна прокуратура, яка не погоджується із розміром грошової компенсації в сумі 187 055,42 грн (внесеної позивачами за припинення права ОСОБА_8 у спільній частковій власності) і вважає його значно заниженим, не була залучена до участі у справі № 466/10379/23.
Надалі заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, діючи в інтересах Держави в особі Міністерства юстиції України, подав апеляційну скаргу на означене рішення.
У ході апеляційного провадження сторони, за погодженням із Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, уклали мирову угоду, яка затверджена ухвалою Львівського апеляційного суду від 16.06.2025, рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23.04.2024 визнано нечинним, а провадження у справі закрито.
Зважаючи на виконання заявниками взятих на тебе зобов'язань за мировою угодою (перерахували узгоджений еквівалент вартості 44/100 частки будинку та земельної ділянки у сумі 1 700 000 грн на потреби Збройних Сил України та компенсували Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі 4 001,28 грн сплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення у справі № 466/10379/23), ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 набули право власності на відповідні частки нерухомого майна, які належали ОСОБА_8 .
З огляду на викладене, беручи до уваги, що Держава отримала кошти у більшому розмірі, аніж могла б отримати у випадку виконання вироку щодо ОСОБА_8 в частині конфіскації майна (за умови наявності такого вироку та набрання ним законної сили), адвокат ОСОБА_13 просить суд скасувати як попередній арешт, так і арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.02.2023 у справі № 991/573/23, оскільки в подальшому застосуванні таких заходів відпала потреба.
Позиції учасників судового провадження
Представник ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 - адвокат ОСОБА_13 підтримав заявлене клопотання та просив суд скасувати арешт.
Обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та їх захисники ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 підтримали позицію представника заявників та просили суд задовольнити клопотання.
Прокурор ОСОБА_5 не заперечував щодо задоволення клопотання.
Мотиви та висновки суду
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесено арешт майна (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).
За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. У цьому випадку арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
Частиною 4 ст. 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Тобто суд має право скасувати арешт майна лише з двох підстав, а саме у разі доведення існування обставин, які підтверджують, що арешт накладено необґрунтовано або в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, за наявності яких суд може встановити такі підстави, однак логічне тлумачення відповідної норми свідчить, що, перевіряючи наявність першої підстави, суд повинен враховувати обставини, які існували на час накладення арешту, а наявність другої - з огляду на існуючі обставини на час розгляду клопотання про скасування арешту майна.
При цьому, відповідно до засади диспозитивності (ч. 3 ст. 26 КПК України), суд виходить тільки із тих обставин, на які посилаються учасники провадження. Саме на особу, яка звернулася із клопотанням про скасування арешту покладається обов'язок довести те, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Суд встановив, що на підставі договору купівлі-продажу від 21.05.2021 № 691 ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_8 на праві спільної часткової власності належать житловий будинок АДРЕСА_7 , та земельна ділянка під ним з кадастровим номером 4610137500:06:005:0302.
Розміри часток вказаних осіб у спільному майні становлять: 44/100 належить ОСОБА_8 , 22/100 - ОСОБА_14 , 22/100 - ОСОБА_15 ; 12/100 - ОСОБА_16 .
24.01.2023 тимчасово виконуючий повноваження Директора Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_17 , за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_18 , в межах кримінального провадження № 52022000000000280 від 26.09.2022, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, прийняв рішення про накладення в порядку ч. 9 ст. 170 КПК України попереднього арешту на майно підозрюваного ОСОБА_8 , із забороною розпорядження та відчуження, у тому числі на: 44/100 частку земельної ділянки площею 0,0907 га, кадастровий номер 4610137500:06:005:0302, розташованої за адресою: АДРЕСА_7 ; 44/100 частку житлового будинку площею 78,9 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_7 .
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 01.02.2023 у справі № 991/573/23 в межах кримінального провадження № 52022000000000280 від 26.09.2022 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання наклав арешт зокрема на вказане майно підозрюваного ОСОБА_8 , із забороною розпорядження та відчуження.
ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 звернулись до Шевченківського районного суду м. Львова із позовною заявою до ОСОБА_8 про припинення права власності на частку останнього у спільному майні та визнання права власності. За результатами розгляду відповідної справи № 466/10379/23 суд ухвалив рішення про припинення права ОСОБА_8 на частку у спільному майні та визнав за заявниками право власності на раніше належну обвинуваченому частку в розміру 44/100 житлового будинку та земельної ділянки, а саме: за ОСОБА_14 - 15/100, за ОСОБА_15 - 15/100, за ОСОБА_16 - 14/100.
На підставі цього рішення заявники звернулись до органів державної реєстрації речових прав і зареєстрували за собою право власності на відповідні частки у спільному майні.
Зважаючи на викладене, у липні 2024 року представник ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 - адвокат ОСОБА_13 подав до Вищого антикорупційного суду клопотання про скасування арешту, накладеного на означену частку ОСОБА_8 в нерухомості. Однак ухвалою від 17.07.2024 у цій справі суд відмовив у задоволенні такого клопотання, оскільки арешт накладено обґрунтовано, а потреба в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження не відпала.
Надалі заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, діючи в інтересах Держави в особі Міністерства юстиції України, подав апеляційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23.04.2024 у справі № 466/10379/23.
Під час апеляційного провадження сторони (позивачі ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та відповідач ОСОБА_8 ), за погодженням із Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, уклали мирову угоду у справі № 466/10379/23, якою, серед іншого передбачили, що ринкова вартість належної ОСОБА_8 частки у спільному майні - житловому будинку по АДРЕСА_7 та земельній ділянці з кадастровим номером 4610137500:06:005:0302 - становить 919 687,12 грн. Водночас для цілей цієї мирової угоди вартість означеної частки встановлена в розмірі 1 700 000 грн.
Сторони дійшли згоди щодо вирішення спору на умовах взаємних поступок з метою досягнення належного рівня балансу інтересів позивачів та відповідача з однієї сторони та Держави з другої сторони, з урахуванням нагальної необхідності фінансової підтримки Збройних Сил України у протидії збройній агресії російської федерації проти України.
Зокрема сторони вирішили:
- припинити право власності ОСОБА_8 на частку розміром 44/100 у праві спільної часткової власності на вказані житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, а також на земельну ділянку;
- визнати за позивачами право власності на раніше належну ОСОБА_8 частку розміром 44/100 у праві спільної часткової власності на вказані об'єкти нерухомості, а саме за: ОСОБА_14 - 15/100, ОСОБА_15 - 15/100, ОСОБА_16 - 14/100.
ОСОБА_8 надав згоду на те, щоб кошти в розмірі 1 700 000 грн, які повинні бути сплачені йому позивачами як компенсація за припинення права власності на частку розміром 44/100 у праві спільної власності на житловий будинок та земельну ділянку, були перераховані безпосередньо позивачами на потреби Збройних Сил України у таких розмірах: ОСОБА_14 - 579 546 грн, ОСОБА_15 - 579 546 грн, ОСОБА_16 - 540 908 грн.
Позивачі зобов'язались компенсувати Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі 4 001,28 грн сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги у таких розмірах: ОСОБА_14 - 1 364,07 грн, ОСОБА_15 - 1 364, 07 грн, ОСОБА_16 - 1 273,14 грн.
Угода в частині припинення права власності ОСОБА_8 та визнання права власності за ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 на спірне майно набирає законної сили після виконання умов угоди щодо перерахування 1 700 000 грн на користь Збройних Сил України та 4 001,28 грн Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.
Водночас виконання усіма позивачами в повному обсягу своїх зобов'язань за угодою та відповідно набрання нею чинності є достатньою підставою, передбаченою ч. 1 ст. 174 КПК України («в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба»), для звернення до Вищого антикорупційного суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, з клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.02.2023 у справі № 991/573/23 на майно, що є предметом цієї мирової угоди.
Сторони у справі стверджують, що ця мирова угода не суперечить закону, не порушує права і охоронювані законом інтереси інших осіб, зокрема права та охоронювані законом інтереси Держави, які можуть виникнути в майбутньому у разі настання умов для конфіскації належного ОСОБА_8 нерухомого майна, що є предметом цієї мирової угоди.
Означена мирова угода затверджена Львівським апеляційним судом ухвалою від 16.06.2025 у справі № 466/10379/23, рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23.04.2024 визнано нечинним, а провадження у справі закрито.
Із наданих адвокатом ОСОБА_13 копій платіжних інструкції від 19.06.2025 № 1, 18.06.2025 № 22073986, від 19.06.2025 № 1, від 18.06.2025 № f81971af-003c-4944-b49a-f117b2ffa55b, від 19.06.2025 № 1, від 19.06.2025 № 23267968, листів АТ «ОТП БАНК» щодо підтвердження зарахування грошових переказів від 30.06.2025 № 600-1-0-600-1/184, від 30.06.2025 № 600-1-0-600-1/185, від 30.06.2025 № 600-1-0-600-1/186 вбачається, що ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 виконали взяті на себе зобов'язання за мировою угодою, а саме перерахували 1 700 000 грн на потреби Збройних Сил України та 4 001,28 грн - Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.
Отже, наразі мирова угода в частині припинення права власності ОСОБА_8 на частку в розмірі 44/100 у спільному майні та визнання права власності на відповідні частки за ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 набрала законної сили та умови угоди виконані.
Відповідно суд враховує той факт, що станом на даний час ОСОБА_8 не належить означене майно, тому наразі відпала потреба в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження. Таким чином наявні підстави для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_13 та скасування арешту, накладеного слідчим суддею ухвалою від 01.02.2023 у справі № 991/573/23. Із цих же підстав слід вважати скасованим попередній арешт, накладений в порядку ч. 9 ст. 170 КПК України.
Керуючись ст. 170, 174, 372, 392 КПК України, суд
Задовольнити клопотання представника ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 - адвоката ОСОБА_13 про скасування арешту майна.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.02.2023 у справі № 991/573/23, а саме на:
- 44/100 часток земельної ділянки з кадастровим номером 4610137500:06:005:0302 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2241591246101, номер запису про обтяження 49143208);
- 44/100 часток житлового будинку АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2241576046101, номер запису про обтяження 49143800).
Вважати скасованим попередній арешт, накладений за рішенням тимчасово виконуючого повноваження Директора Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_17 , погодженим прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_18 (постанова від 24.01.2023), а саме на:
- 44/100 часток земельної ділянки з кадастровим номером 4610137500:06:005:0302 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2241591246101, номер запису про обтяження 49119393);
- 44/100 часток житлового будинку АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2241576046101, номер запису про обтяження 49064789).
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3