Житомирський апеляційний суд
Справа №295/1544/25 Головуючий у 1-й інст. Семенцова Л. М.
Категорія 60 Доповідач Павицька Т. М.
14 липня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Павицької Т.М.,
суддів Борисюка Р.М., Шевчук А.М.
за участю секретаря судового засідання Трикиши Ю.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №295/1544/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення коштів у порядку спадкування за законом та заповітом, за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14 травня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Семенцової Л.М. в м. Житомирі,
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з ГУ Пенсійного фонду України в Житомирській області на свою користь 201 441,74 грн заборгованості по пенсійним виплатам, які належать їй, як дочці померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
В обґрунтування позову зазначала, що за життя її матір ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ГУ Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії. Вказує, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13 червня 2022 року у справі №240/25011/21 було задоволено позов її матері ОСОБА_2 та зобов'язано ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити з 19.02.2021 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Вказує, що рішення набрало законної сили 14.07.2022. Зазначає, що відповідачем була нарахована доплата до пенсії спадкодавцю з 19.02.2021 по 31.12.2022, проте рішення на даний час так і не виконано, вказані кошти так і не виплачені. Вказує, що відповідно до розрахунку відповідача розмір заборгованості складає 201 441,74 грн. Враховуючи вищевикладене просила задовольнити позов в повному обсязі.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 14 травня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ГУ Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом та заповітом неодержані за життя її матір'ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , підвищення до пенсії згідно рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13.06.2022 у справі №240/25011/21 у розмірі 201 441,74 грн та 2014,42 грн судового збору.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ГУ Пенсійного фонду України в Житомирській області подало апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволені позову.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що Пенсійний фонд України за рахунок коштів Державного бюджету України реалізує бюджетну програму КПКВК 2506020 «Дотація на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програми», згідно з якою Пенсійному фонду виділені бюджетні асигнування для виплати пенсій у розмірах, визначених законодавством. Стверджує, що головним розпорядником коштів за вказаною програмою є Міністерство праці та соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня - Пенсійний фонд України. Зазначає, що виплата донарахованої суми, яка перевищує бюджетні призначення на поточний рік, може бути здійснена виключно за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України. Вказує, що відносно ОСОБА_2 як первісного позивача органом пенсійного фонду здійснено перерахунок пенсії на суму 201 441,74 грн., проте звертає увагу на те, що питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду здійснюється у порядку передбаченому постановою КМУ від 22.08.2018 №649 «Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат на виконання судових рішень», за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійного фонду України на цю мету. Зазначає, що з 01 квітня 2021 року функції з фінансування виплати пенсій покладені на Пенсійний фонд України, а не на його територіальні органи. Тому, відсутність у ГУ Пенсійного фонду України в Житомирській області повноважень щодо виплати пенсії (виплати заборгованості на виконання судового рішення) унеможливлює притягнення до відповідальності шляхом стягнення коштів. Враховуючи вищевикладене просить скасувати рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14 травня 2025 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13 червня 2022 року у справі №240/25011/21 позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльність ГУ Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати з 19 лютого 2021 року підвищення до пенсії ОСОБА_2 , як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» задоволено. Зобов'язано ГУ Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 з 19.02.2021 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Рішення набрало законної сили 14 липня 2022 року.
На виконання вищевказаного рішення, ГУ Пенсійним фондом України в Житомирській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 , відповідно до якого невиплачений розмір підвищення до пенсії складає 201 441,74 грн.
ОСОБА_2 померла - ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 15.05.2024.
ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 26.08.1957.
Відповідно до довідки приватного нотаріуса Звягельського районного нотаріального округу Житомирської області Петрук С.П. №150/01-16 від 13.11.2024 єдиним спадкоємцем майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її донька ОСОБА_1 .
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач як спадкоємець за законом та заповітом, яка у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті своєї матері, має право на присуджені їй судом, але не отримані за життя, кошти.
Перевіряючи законність оскаржуваного рішення, колегія суддів враховує наступне.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1227 ЦК України визначено, що суми пенсії, які належали спадкодавцеві, але не були ним отримані за життя, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Зазначена стаття регулює питання спадкування сум соціальних виплат, право на одержання яких виникло у спадкодавця за життя, але не було ним реалізоване. За своєю правовою природою право на одержання заробітної плати, пенсії та інших подібних виплат є суворо особистим, оскільки виникає у чітко визначеної особи і має на меті саме її матеріальне забезпечення. Тому зі смертю одержувача цих коштів правовідносини щодо їх сплати, безумовно, припиняються. Таким чином, у даній статті визначається подальша доля тільки тих платежів, право на які виникло за життя спадкодавця.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначаються ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).
Відповідно до ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Статтею 52 Закону передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій статті 52 цього Закону, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Зміст частини 3 ст. 52 Закону також узгоджується зі змістом ст. 1277 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Положення ч. 2, 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч.1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 06 липня 2020 року по справі №750/8819/19, від 23 вересня 2020 року по справі №428/6685/19, від 23 лютого 2022 року по справі №428/10113/20.
Відповідно до довідки приватного нотаріуса Звягельського районного нотаріального округу Житомирської області Петрук С.П. №150/01-16 від 13.11.2024 ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відтак, прийнявши спадщину у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 як спадкоємець набула право на все майно, яке належало спадкодавцеві на час смерті, а тому відповідно до статті 1227 ЦК України вона має право на отримання неодержавної за життя її матері підвищення до пенсії.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 13 квітня 2022 року у справі №220/30/21, від 23 лютого 2022 року у справі №428/10113/20.
Згідно розрахунку ГУ Пенсійного фонду України в Житомирській області розмір невиплаченої за життя ОСОБА_2 підвищення до пенсії становить 201 441,74 грн.
Оскільки ОСОБА_2 за життя було здійснено перерахунок пенсії на підставі судового рішення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач як спадкоємець за законом після смерті ОСОБА_2 набула право на отримання нарахованого підвищення до пенсії в розмірі 201 441,74 грн.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 14 лютого 2022 року в справі №243/13575/19 зазначив, що тлумачення ст. 1227 ЦК України доводить, що:
- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Вказані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (ст. 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до ст. 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (ст. 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (ст. 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (ст. 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень ст. 1217 ЦК України, за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша ст. 18 ЦПК України).
Тлумачення ст. 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке набрало законної сили за життя спадкодавця, про зобов'язання пенсійного фонду здійснити нарахування та виплату спадкодавцю підвищення до пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень ст. 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації, коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати. Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05 січня 2024 року в справі №295/4158/23.
Враховуючи викладене вище, суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 недоотриманого підвищення до пенсії після померлої матері ОСОБА_2 в сумі 201 441,74 грн., оскільки вказані грошові суми належали за життя ОСОБА_2 та увійшли до складу спадщини, яку прийняла позивач.
Таким чином, встановивши, що позивач як спадкоємець за законом, яка прийняла спадщину, має право на спадкове майно, тобто підвищення до пенсії, відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», приймаючи до уваги, що дії відповідача порушують право позивача як спадкоємця на отримання всього належного їй спадкового майна, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.
На підставі викладеного, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки судом першої інстанції повно з'ясовані фактичні обставини справи, які мають істотне значення для справи в межах наданих сторонами доказів, правильно визначені правовідносини, що склалися між сторонами, їх об'єктивний склад, права та обов'язки сторін, вірно застосовані норми матеріального права та не порушені норми процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для скасування рішення суду.
Таким чином, доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з оскаржуваним рішенням та посилання які містяться в ній є власним трактуванням норм законодавства, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується колегія суддів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді