Справа № 761/6344/25
Провадження № 2/761/5304/2025
14 липня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Харечко О.В.
за участі:
відповідача: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги; трьох відсотків річних; стягнення інфляційних втрат,
У лютому 2025р. позивач КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просив суд:
- стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за спожиті послуги у розмірі 70384,26 грн. (основна сума заборгованості - 62129,32 грн.; інфляційні втрати - 6242,19 грн.; 3,0 % річних - 2012,75 грн.); судовий збір у розмірі 3028,0 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідач не сплачує кошти за наданні йому комунальні послуги по обслуговуванню будинку, прибудинкової території та комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_1 , власником якої він є.
Ухвалою судді Шевченківського районного суд м. Києва від 17 лютого 2025р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
01 квітня 2025р. на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що він є власником вищезазначеної квартири лише з 31 серпня 2023р., до цього часу, він ніколи не був зареєстрованим та не проживав в цій квартирі, при цьому відповідач вважає, що позивачу було достовірно відомо, що попередній власник квартири ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте заявляючи вказані позовні вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з червня 2017р. позивачем не були враховані положення ст. 1281 ЦК України. Одночасно з відзивом на позов, стороною відповідача було подано до суду заяву про застосування строків позовної давності, в порядку ст. 267 ЦК України.
01 травня 2025р. на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій сторона позивача заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, зазначивши, що строки позовної давності стороною позивача при зверненні до суду не пропущені, та в силу положень ст. ст. 1218, 1219 ЦК України, відповідач повинен виконувати і зобов'язання, які виникли у спадкодавця зі сплати заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Заперечення на відповідь на відзив стороною відповідача до суду не подавались.
До судового засідання представником позивача було подано до суду заяву про розгляд справи у відсутність сторони позивача, заявлені позовні вимоги сторона позивача підтримує в повному обсязі, з підстав, зазначених в позові та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав, наведених у відзиві, зазначав, що не заперечує сплатити наявну суму заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка утворилась після смерті спадкодавця.
В силу положень ст. ст. 211, 223 ЦПК України, суд вважає, за можливе продовжити розгляд справи у відсутність сторони позивача.
Суд, заслухавши пояснення відповідача, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що квартира АДРЕСА_1 , належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 31 серпня 2023р.
Судом встановлено, що до 19 січня 2023р. власником вищезазначеної квартири був ОСОБА_2 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом (органом) приватизації державного житлового фонду Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації від 29 листопада 2022р.
У вище вказаній квартирі відповідач не зареєстрований та не проживає.
Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» відповідно до рішень Київської міської ради від 22 вересня 2011р. № 24/6240 «Про питання діяльності комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва» та від 09 жовтня 2014р. №270/270 перейменоване з КП «Керуюча дирекція «Шевченківської районної у м. Києві ради» від 19 лютого 2007р. № 187.
Відповідно до п.п. 2 Статуту, предметом діяльності позивача є: утримання житлового і нежитлового фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва та закріплений за підприємством на праві господарського відання, а також обслуговування житлового і нежитлового фонду, що не належить до комунальної власності м. Києва, на договірних засадах у встановленому законом порядку. Надання послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій та інших житлово-комунальних послуг, виконання функцій балансоутримувача житлового та нежитлового фонду, укладення договорів на надання житлово-комунальних послуг, контроль за виконанням договорів у встановленому порядку.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, сторона позивача зазначала, що, в результаті несплати коштів відповідачем в повному обсязі за спожиті комунальні послуги, станом на день подання до суду позову сума заборгованості останнього складає: 70384,26 грн. (основна сума заборгованості - 62129,32 грн.; інфляційні втрати - 6242,19 грн.; 3,0 % річних - 2012,75 грн.).
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною.
Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (сплатила суму коштів), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.
Таким чином, наявність взаємовідносин між позивачем та відповідачем, а отже, і виникнення цивільних прав і обов'язків, підтверджується діями сторін: позивач здійснює надання житлово-комунальних послуг до майна відповідача, а останній отримує та користується даними послугами та відповідно зобов'язаний здійснювати оплату наданих житлово-комунальних послуг.
На підставі ст.ст. 66, 67, 162 ЖК України плата за користування житлом /квартирна плата/ обчислюється виходячи із загальної площі квартири, а плата за комунальні послуги /водопостачання, газ, та інші послуги/ береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами у відповідності до кількості проживаючих в квартирі осіб.
Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 р. «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з ст. 179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватизованого житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із п. 5) ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції, яка діяла до 09 червня 2018р., споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Законом України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції, яка діє з 09 червня 2018р., врегульовані відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання комунальних послуг, і фізичною особою, яка отримує послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Крім того, вимогами ст. 322 ЦК України визначено, що тягар утримання майна покладається на власника, а саме: власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Положеннями ст. 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
У відповідності до положень ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.
Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Як встановлено судом, квартира АДРЕСА_1 , належала на праві приватної власності ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, звертаючись до суду з вказаним позовом 10 лютого 2025р., сторона позивача просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 62129,32 грн., за період часу з листопада 2009р. по січень 2025р., тобто позивач фактично пред'явив вимоги до відповідача, як спадкоємця спадкодавця ОСОБА_2 , так і до теперішнього власника зазначеної вище квартири.
Оскільки зі смертю боржника ОСОБА_2 зобов'язання зі сплати заборгованості за житлово-комунальні послуги включаються до складу спадщини, строки пред'явлення позивачем, кредитодавцем вимог до спадкоємця відповідача ОСОБА_1 , як боржника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Тобто, ст. 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред'явлення таких вимог, застосовується і до зобов'язань зі сплати заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Поняття «строк пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців» не тотожне поняттю «позовна давність». Так, ч. 4 ст. 1281 ЦК України визначає наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред'явлення вимог до спадкоємців позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами 2 і 3 цієї статті. Тоді як згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відтак, визначені ст. 1281 ЦК України строки пред'явлення кредитором вимоги до спадкоємців і позовна давність є різними строками. Сплив перших має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права. Натомість, сплив позовної давності не виключає наявність у кредитора права вимоги та є підставою для відмови у позові за умови, якщо про застосування позовної давності у суді заявила одна зі сторін.
Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Сплив визначених ст. 1281 ЦК України строків пред'явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов'язаннями, а також припинення таких зобов'язань.
Оскільки зі смертю боржника зобов'язання зі сплати заборгованості за житлово-комунальні послуги включаються до складу спадщини, Велика Палата Верховного Суду вважає, що строки пред'явлення кредитором вимог до спадкоємців, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Тобто, ст. 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред'явлення таких вимог, застосовується і до спірних правовідносин.
При цьому, тлумачення ст. 1281 ЦК України свідчить про те, що вказана норма не встановлює певного порядку пред'явлення вимог кредиторів. Пред'явлення вимог може відбутися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса (постанова Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 13 червня 2018р. у справі № 758/8549/15, провадження № 61-8438св18).
В судовому засіданні відповідач наголошував, що в січні 2023р. позивачу стало відомо, що спадкодавець ОСОБА_2 помер, оскільки останній був знятий з реєстраційного обліку у квартирі АДРЕСА_1 .
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи положення ст. ст. 1281, 1282 ЦК України, в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин, вище наведені правові позиції Верховного Суду, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позову, в частині вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за житлово-комунальні послуги за період часу з листопада 2009р. по 19 січня 2023р., а також інфляційні втрати та 3,0 % річних, які нараховані до 19 січня 2023р., при цьому судом враховано, що з вказаним позовом до суду позивач звернувся лише в лютому 2025р.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 7915,5 грн. за період часу з 20 січня 2023р. по 31 січня 2025р., а також 3,0 % річних у розмірі 196,5 грн. та інфляційні втрати в розмірі 832,08 грн., при цьому судом враховані положення постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022р. за № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану».
Оскільки відповідач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, то судовий збір за подання позову до суду, який понесла сторона позивача у розмірі 3028,0 грн. необхідно компенсувати позивачу, за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 12,13, 76-81, 89, 133, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 274, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 322, 509, 525, 526, 610, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 64, 66, 67, 68, 162 ЖК України; ст. ст. 20, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд, -
Позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (код ЄДРПОУ 34966254, місцезнаходження: м. Київ, вул. Білоруська, 1) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) про стягнення суми заборгованості за житлово-комунальні послуги; три відсотки річних; інфляційні втрати - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» суму заборгованості житлово-комунальні послуги, з урахуванням інфляційних втрат та трьох відсотків річних у розмірі 8944 /вісім тисяч дев'ятсот сорок чотири/ грн. 08 коп.
Компенсувати за рахунок Держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» судовий збір за подання позову до суду у розмірі 3028,0 /три тисячі двадцять вісім/ грн.
В решті позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 14 липня 2025р.
Суддя: