Справа № 761/10929/24
Провадження № 2/761/2024/2025
(заочне)
27 червня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Пономаренко Н.В.,
з участю секретаря Яцишина А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У березні 2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, згідно з якою позивач просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість у загальному розмірі 127 975,55 дол. США , а також судові витрати по сплаті судового збору.
У позовній заяві вказано, що 30 січня 2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 10-29/1398, відповідно до умов якого Банк надав відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковсті, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 95 000 доларів США.
Банк, як вказує позивач, виконав свої зобов'язання за кредитним договором шляхом надання відповідачу кредитних коштів, проте, відповідач взяті на себе зобов'язання з повернення кредиту не виконав, у зв'язку з чим станом на 12 грудня 2023 року утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 127 975,55 дол. США, з яких сума заборгованості за кредитом - 68 070,54 дол. США та сума заборгованості за відсотками - 59 905,01 дол. США.
Позивачем вказано, що рішенням Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» від 15 жовтня 2019 року № 5/2019 припинено Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до Акціонерного товариства «Альфа-Банк». Рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 12 серпня 2022 року змінено найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», а також внесено зміни до статуту Банку шляхом затвердження його в новій редакції.
Позовна заява мотивована тим, що у зв'язку із тим, що відповідачка не сплачує суму наявної заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03.05.2024 року відкрито провадження в цивільній справі за вказаним позовом, розгляд якої вирішено проводити в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 14.01.2025 закрито підготовче провадження по вказаній справі та призначено її до судового розгляду по суті в загальному провадженні
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Разом з тим, в матеріалах справи містять заяви представника позивача АТ «Сенс банк» про розгляд справи без участі представника АТ «Сенс банк», окрім того сторона позивача не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, свого представника не направила, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не сповістила.
Разом з тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивача щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з матеріалів справи, 30 січня 2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 10-29/1398, відповідно до умов якого банк надав Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 95 000,00 доларів США зі сплатою 12,50% процентів за перший рік, подальший розмір процентів за користування кредитом підлягає щорічному перегляду, згідно з умовами п. 2.6. цього Договору та наступним порядком погашення суми основної заборгованості до 15 числа кожного місяця згідно графіку, який вказаний у підпункті 1.1.1. пункту 1.1. статті 1 договору, з кінцевим терміном повернення основної суми заборгованості по кредиту до 29 січня 2016 року. (п.1.1, 1.1.2) (а.с. 12-16).
Згідно п. 1.2. Договору Кредит надається позичальнику на поточні потреби.
Пунктом 1.3. Договорі визначено, що в якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань, щодо погашення кредиту, сплати процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших втрат на здійснення зобов'язань за цим договором, кредитор укладає: 1.3.1 в день укладення цього Договору - з позичальником іпотечний договір, за умовами якого позичальник передає кредитору в іпотеку нерухоме майно, а саме однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , заставною вартістю 641 597,00 грн.
Надання кредиту на цілі, визначені в п.1.2. цього Договору, проводиться шляхом видачі позичальнику готівкових грошей (п.2.1. Договору).
Відповідно пункту 2.4., підпункту 2.4.1. Договору кредиту нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті Кредиту за кількість днів у періоді (28-29-30-31/360), щомісячно в останній робочий день місяця, про розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення Кредиту.
Сплата процентів здійснюється у валюті Кредиту на рахунок № НОМЕР_1 в Київській міській філії АКБ «Укрсоцбанк» до 15 числа місяця наступного за тим, в якому нараховані проценти. У випадку, якщо 15 число місяця є неробочим днем, то Позичальник зобов'язаний сплатити суму нарахованих процентів, згідно з пунктом 2.4. цього договору у попередній робочий день (п. 2.4.1 Договору кредиту).
Підпунктом 3.3.8., 3.3.9. пункту 3.3. Договору кредиту передбачено, що відповідач зобов'язаний сплачувати проценти за використання Кредиту в порядку, визначеному п.п. 2.4., 2.5. цього Договору та своєчасно та в повному обсязі погашати кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями, в порядку визначеному пунктом 1.1. цього Договору.
Статтею 4 Договору кредиту передбачена відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань, передбачених цим Договором.
Позивач виконав свої зобов'язання перед відповідачем щодо надання останньому кредитних коштів за Договором Кредиту, що підтверджується копією заявою на видачу готівки № 32154 від 30 січня 2006 року, що місять підпис відповідачки та представників банку (а.с. 17).
З розрахунків заборгованості за Договором Кредиту № 10-29/1398 від 30.01.2006 вбачається, що відповідачкою взяті на себе зобов'язання за вищевказаним Договором Кредиту належним чином не виконувалися, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 12 грудня 2023 року становить 127 975,55 дол. США, з яких сума заборгованості за кредитом - 68 070,54 дол. США та сума заборгованості за відсотками - 59 905,01 дол. США.
Також, судом встановлено, що з метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про усунення порушень за вих. № 02/01 від 09 січня 2024 року, відповідно до якої Банк вимагав від відповідачки сплати заборгованості до Договором Кредиту № 10-29/1398 від 30.01.2006 у розмірі 127 975,55 дол. США, з яких сума заборгованості за кредитом - 68 070,54 дол. США та сума заборгованості за відсотками - 59 905,01 дол. США, проте, вказана вимога залишилась з боку відповідачки без виконання.
Наведене в сукупності дозволяє суду дійти висновку, що взяті на себе договірні зобов'язання щодо надання відповідачу кредиту, позивач виконав у повному обсязі.
Водночас, відповідачка взяті на себе зобов'язання з погашення кредиту та сплати відсотків за його користування не виконала, у зв'язку з чим, згідно з розрахунком заборгованості борг станом на 12 грудня 2023 року наявна заборгованість за кредитним договором у розмірі 127 975,55 дол. США, з яких сума заборгованості за кредитом - 68 070,54 дол. США та сума заборгованості за відсотками - 59 905,01 дол. США.
Також, судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» від 15 жовтня 2019 року № 5/2019 припинено Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до Акціонерного товариства «Альфа-Банк».
Рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 12 серпня 2022 року змінено найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», а також внесено зміни до статуту Банку шляхом затвердження його в новій редакції.
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положеннями частин першої-третьої статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Відповідно статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У частині першій статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно частини першої статті 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У частині третій статті 12, частинах першій, п'ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно частин першої - третьої статті 89 ЦПК України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як вже зазначалось судом, з матеріалів справи вбачається, що між Банком та відповідачем при укладенні кредитного договору були досягнути усі істотні умови договору. Крім того, відповідачка отримала кредитні кошти, що підтверджується заявою на видачу готівки № 4321154 від 30 січня 2006 року.
Доказів на підтвердження того, що відповідачка належним чином виконує грошові зобов'язання за кредитним договором, матеріали справи не містять, а також матеріали справи не містять будь-яких заперечень відповідачки щодо укладеного договору чи отримання кредитних коштів.
Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, який перевірено судом станом на 12 грудня 2023 року заборгованість відповідачки за договором кредиту становить 127 975,55 дол. США, з яких сума заборгованості за кредитом - 68 070,54 дол. США та сума заборгованості за відсотками - 59 905,01 дол. США.
Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано розмір заборгованості за кредитним договором, який визначений позивачем на підставі первинних бухгалтерських документів, контррозрахунку надано не було.
Доказів погашення вказаного заборгованості за кредитним договором матеріали справи не містять та відповідачкою надано не було.
За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 904/5726/19 у процесуальному та матеріальному законодавстві передбачено обов'язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини. Відповідно, звертаючись із позовом на захист свого порушеного права, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами підстави виникнення в боржника обов'язку та зміст цього обов'язку згідно з нормами права, що регулюють спірні правовідносини. У свою чергу процесуальні обов'язки відповідача полягають також у здійснені ним активних процесуальних дій, наведенні доводів та наданні доказів, що спростовують існування цивільного права позивача. Тож виходячи з принципу змагальності сторін у процесі на позивача за загальним правилом розподілу тягаря доказування не може бути покладено обов'язок доведення обставин, за які відповідає відповідач, зокрема, якщо відповідач нехтує своїми процесуальними обов'язками
Таким чином, оскільки в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що відповідачка не виконав своїх зобов'язань за договором кредиту, суд, перевіривши правильність розрахунків, вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 127 975,55 дол. США, з яких сума заборгованості за кредитом - 68 070,54 дол. США та сума заборгованості за відсотками - 59 905,01 дол. США..
Оскільки позовні вимоги задоволено, відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, таким чином з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 74 718,66 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 16, 207,525, 526, 530, 625, 629, 634,638, 1054 ЦК України,ст.ст. 12, 76-81, 89, 95, 133, 141,229, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 280, 282, 284, 289, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за договором кредиту №10-29/1398 від 30 січня 2006 року у загальному розмірі 127 975,55 дол. США.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 74 718,66 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
1. Позивач - Акціонерне товариство «Сенс Банк», адреса: 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 100, код ЄДРПОУ 23494714;
2. Відповідачка - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст складено 07.07.2025.
Суддя: