Справа № 761/23673/22
Провадження № 1-кп/761/1427/2025
09 липня 2025 року м. Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва кримінальне провадження №22022000000000389, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.07.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 111 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
В провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100100000475 від 10.02.2023, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Ухвалою від 22.05.2025 строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 продовжено до 20.07.2025, включно, а також визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
В судовому засіданні прокурором ОСОБА_9 заявлено клопотання про продовження застосованого відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування заявленого клопотання, прокурор зазначив, що наявні підстави для продовження застосованого відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали, оскільки не перестали існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, те, що обвинувачений ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, неодноразово перетинав державний кордон України, відвідуючи рф, може переховуватися від суду. На обґрунтування вказаного ризику прокурор також зазначає, що обвинувачений обізнаний у формах і методах роботи правоохоронних органів, активно застосовував заходи конспірації щодо передачі інформації представникам рф, відтак у разі його перебування під дією запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, останній матиме змогу використовувати вказанні вміння і навики та переховуватися від суду. Крім того, прокурор зазначив, що також продовжують існувати ризики незаконного впливу на свідків в кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення та/або продовження своєї злочинної діяльності.
Захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 заперечували щодо задоволення вказаного клопотання, вважали, що ризики позапроцесуальної поведінки обвинуваченого є непідтвердженими, обвинувачений позитивно характеризується. Крім того, сторона захисту просила у разі продовження строку дії застосованого відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зменшити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав доводи захисників.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Метою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Так, Європейський Суд з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» зазначив, що продовжуване утримання особи під вартою може бути виправдане у тій чи іншій справи лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи.
Ухвалою від 22.05.2025 строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 продовжено до 20.07.2025, включно.
При продовженні запобіжного заходу судом враховані ризики, що не зменшилися, а також обставини щодо тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , майновий та сімейний стан обвинуваченого, існування ризиків переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків в кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення та/або продовжити свою злочинну діяльність.
На час розгляду в суді питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою суд дійшов висновків, що вказані ризики продовжують існувати.
Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, ступінь суспільної небезпеки, тривалість та характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення, відтак останній може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків в кримінальному провадженні.
Так, застосування запобіжного заходу необхідно для забезпечення судового розгляду, який з об'єктивних причин не закінчено на даний час.
Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням інших, більш м'яких запобіжних заходів, судом не встановлено.
З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом продовження застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, але на строк, що не перевищує двох місяців, тобто до 20.07.2025.
В той же час, суд також не доведеним ризик того, що обвинувачений ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він раніше до кримінальної відповідальності не притягався. Крім того, ризик того, що обвинувачений ОСОБА_5 може продовжити свою злочинну діяльність на даний час є також не доведеним, враховуючи, що обвинувачений на даний час не займає посаду, яку займав під час вчинення інкримінованого правопорушення.
Ухвалою суду від 13.02.2025 обвинуваченому ОСОБА_5 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Відповідно до ч. 4 та п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається у таких межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких умов, суд вважає, що розмір застави, визначений обвинуваченому ОСОБА_5 повинен у повній мірі гарантувати виконання покладених на нього обов'язків. Цей розмір має бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від порушення встановлених процесуальними нормами таабо покладених судом на нього обов'язків, забезпечувала його належну процесуальну поведінку, та не була надмірною. Водночас, суд також враховує, що застава може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК.
Зважаючи на тяжкість злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_5 , обставини кримінального правопорушення та відомості про обвинуваченого, його матеріальний стан, суд вважає, що розмір застави, який належить визначити обвинуваченому має бути встановлений в більшому розмірі ніж передбачено п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 2700 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 8 175 600 грн, такий розмір є виправданим за наявних обставин, а тому може бути застосований.
Визначаючи розмір застави, суд враховує не лише обсяг висунутого обвинувачення, а також і правові позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до яких розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного/обвинуваченого, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гафа проти Мальти»).
Оскільки до обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, то у разі внесення застави в розмірі, визначеному цією ухвалою, на нього необхідно покласти також обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КК України.
Суд приходить до висновку, що вказані обов'язки, у разі внесення застави, здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та не зашкодять інтересам судового розгляду.
Зазначені обов'язки покладаються на обвинуваченого строком на два місяці з моменту внесення застави (ч. 7 ст. 194 КПК).
Керуючись ч. 3 ст. 331, ст. 369, ч. 2 ст. 376, КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 06 вересня 2025 року, включно.
Визначити ОСОБА_5 розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбаченим КПК України у розмірі 2700 (дві тисячі сімсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 8 175 600 (вісім мільйонів сто сімдесят п'ять тисяч шістсот) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:
Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві,
ЄДРПОУ: 26268059,
МФО: 820172,
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ,
р/р: № UA128201720355259002001012089,
призначення платежу: застава за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 09.07.2025 у справі №761/23673/22.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
-прибувати до суду за кожним викликом;
-не відлучатися за межі міста Харкова без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до органів державної влади за місцем свого проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
-носити електронний засіб контролю.
Визначити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою суду обов'язків - 60 днів з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти у зв'язку із внесенням застави у розмірі, визначеному судом.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
На ухвалу безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, обвинуваченим, його захисником протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3