Справа № 583/3071/25
2-о/583/168/25
14 липня 2025 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Ярошенко Т.О.
за участю секретаря судового засідання Алєксєєнко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Охтирка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,
Короткий зміст вимог.
14.07.2025 року заявник звернувся до суду з вказаною заявою, яку мотивує тим, що він є батьком ОСОБА_2 . Протягом 2023-2025 ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_3 систематично потерпають від домашнього насильства з боку їх сина ОСОБА_2 , який неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за фактом вчинення домашнього насильства. У лютому 2025 року ОСОБА_2 лікувався в неврологічному відділенні Охтирської ЦРЛ, однак лікування не дало бажаного результату. Після повернення з лікарні ОСОБА_2 продовжує погрожувати, ображати, виганяти з квартири. Охтирським РВП відкрито кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 за ст.126-1 та за ст.125 ч.1 КК України. На підставі вищевикладеного просить видати обмежувальний припис, яким визначити наступні заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 ; заюоронити ОСОБА_2 наближатися на відстань менше 50 (п'ятдесяти) метрів до місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 .
Процесуальні дії та аргументи сторін.
Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14.07.2025 відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами окремого провадження.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлені в установленому законом порядку, їх неявка у відповідності до положень ч1 ст.350-5 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд проаналізувавши матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов наступного висновку.
Фактичні обставини справи, встановлені судом та мотиви суду.
Розділом IV глави 13 ЦПК України визначений порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису.
Відповідно до ст. 350-2 ЦПК заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі Закон), обмежувальний припис по суті не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
Згідно з пунктами 3, 4, 14 та 17 частини 1 статті 1 Закону домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
До переліку осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, входять, у тому числі - подружжя (п.1 ч.2 ст.3 Закону).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 24 Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
За визначенням наведеним у пункті 7 частини 1 статті 1 Закону обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Згідно із частиною 3 статті 26 Закону рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
У пункті 9 частини 1 статті 1 Закону зазначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Статтею 26 Закону передбачено, що право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника має постраждала особа. Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб. Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Таким чином видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
Згідно із частиною 8 статті 26 Закону порядок видачі судом обмежувального припису визначається Цивільним процесуальним кодексом України.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст.2 ЦПК).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).
Статтями 12, 13, 81 ЦПК унормовано, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (стаття 89 ЦПК).
Відповідно до частин 1, 2 статті 350-6 ЦПК розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» або Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», на строк від одного до шести місяців.
Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Важливим є те, що виходячи із змісту цього права, воно включає існування як негативних, так і позитивних обов'язків держави, які невід'ємні від реальної «поваги» до приватного та сімейного життя (пункт 78 рішення Європейського Суду з прав людиниу справі «Мамчур проти України»).
Заявник стверджує, що стосовно нього систематично вчиняється домашнє насильство з боку сина ОСОБА_2 , у зв'язку з чим останній неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19.02.2025 року визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за фактом домашнього насильства, вчиненого щодо свого батька ОСОБА_1 . Також, постановою Охтирського міськрайонного суду від 09.05.2025 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.173-2 КУпАП за фактом домашнього насильства, вчиненого щодо свого батька ОСОБА_1 .
Крім того, в провадженні СВ Охтирського РВП ГУНП в Сумській області знаходиться кримінальне провадження № 12025200460000388 від 15.04.2025 року за правовою кваліфікацією ст.126-1 та ч.1 ст.125 КК України, відкрите за фактом вчинення систематичного домашнього насильства ОСОБА_2 щодо свого батька ОСОБА_1 , а також за фактом спричинення ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень матері ОСОБА_3 .
Проте, ОСОБА_2 належних висновків не зробив і продовжує неправомірні дії.
Отже, наведені у заяві факти знайшли підтвердження під час дослідження матеріалів, а тому суд констатує, що ОСОБА_1 систематично зазнає зі сторони свого сина ОСОБА_2 домашнього насильства у формі психологічного та фізичного насильства. Відтак, наявні обґрунтовані ризики продовження вчинення ОСОБА_2 насильства щодо заявника у майбутньому та можливість настання тяжких або особливо тяжких наслідків від таких неправомірних дій, а тому права заявника підлягають захисту у визначений законодавцем спосіб.
Висновок суду.
Таким чином, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, виходячи з принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог за заявою.
На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 19, 95, 258, 259, 263-265, 350-1, 350-8, 354, 355, 430 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Видати обмежувальний припис, яким визначити наступні заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
-заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 , строком на 6 місяців;
- заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань менше 50 (п'ятдесяти) метрів до місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 , строком на 6 місяців.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити Охтирський РВП ГУНП в Сумській області для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також виконавчий орган Охтирської міської ради Сумської області .
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Повний текст рішення складено 14.07.2025 року.
Суддя Охтирського
міськрайонного суду Т.О.Ярошенко