Справа № 761/28111/25
Провадження № 3/761/5932/2025
11 липня 2025 року, суддя Шевченківського районного суду міста Києва Міхєєва Інна Миколаївна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 130 КУпАП,
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 18.06.2025 серії ЕПР1 №365566, 18.06.2025 року о 13 год. 00 хв. у м. Києві по вул. Дегтярівська, 39, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Nissan», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці які не реагують на світло, неприродня блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря нарколога відмовився, вчинено повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Такі дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання, призначене на 11.07.2025 ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
У поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).
Протокол про адміністративне правопорушення було складено у присутності ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис, отже останньому було відомо про існування судового провадження відносно нього.
З огляду на викладене, судом не встановлено поважності причини неявки ОСОБА_1 11.07.2025 до суду, що на переконання суду, відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, а тому суд вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення та доказам, долученим до матеріалів, за відсутності останнього.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 365566 від 18.06.2025, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, довідку щодо проведення заходів із встановлення повторності вчиненого адміністративного правопорушення від 19.06.2025, копію постанови Дарницького районного суду міста Києва від 24.12.2024 (справа №753/22681/24), копію постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 24.09.2024 (справа №761/32933/24), сд-диск із відеозаписом та інші матеріали справи, суд, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Так, як вбачається з відеозапису, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейським патрульної поліції було повідомлено ОСОБА_1 про обов'язок пройти огляд на встановлення наявності чи відсутності у нього стану наркотичного сп'яніння в спеціалізованому закладі охорони здоров'я. Однак останній, виявляючи ознаки сп'яніння, відмовився від проходження запропонованого огляду, у зв'язку з чим за фактом відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на встановлення стану наркотичного сп'яніння складено протокол про адміністративне правопорушення, у зв'язку з порушенням останнім п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Так, згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачено, що дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Отже, законодавцем визначено, що водій на вимогу працівника поліції зобов'язаний пройти огляд з метою встановлення чи відсутності стану сп'яніння.
Таким чином, дослідивши та проаналізувавши наявні докази у матеріалах справи, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 , відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та в діях останнього вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції зазначеної статті, без конфіскації транспортного засобу, оскільки автомобіль належить іншій особі.
В порядку, визначеному ст. 401 КУпАП суддя вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 401, 130, 245, 251, 252, 266, 280, 283, 284, 285, 294 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3000 (три тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя І.М. Міхєєва