Справа № 583/2604/25
1-кс/583/955/25
"14" липня 2025 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого слідчого судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка клопотання слідчого Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця республіки Вірменії, громадянина Вірменії, освіта неповна середня, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
про продовження строку тримання під вартою,
14.07.2025 року слідчий звернувся до суду з зазначеним клопотанням, погодженим прокурором, обґрунтовуючи тим, що здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024202520000050 від 31.05.2024 року за обґрунтованою підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 345 , ч. 2 ст. 147, ч. 1 ст. 263 КК України. Оскільки ризики, визнані Охтирським міськрайсудом в ухвалі від 20.04.2025 року при прийнятті рішення про обрання щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зникли та не зменшилися, посилаючись на необхідність проведення слідчих дій, виконання експертиз, а завершити досудове розслідування у встановлені законом терміни неможливо, просив продовжити застосований до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав повністю, просив продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора та обрати більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту чи застави.
Заслухавши думку учасників провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Встановлено, що в провадженні слідчого відділу Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024202520000050 від 31.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ст. 255-1, ч. 1 ст. 345 ч. 1, ч. 2 ст. 147, ч. 1 ст. 263 КК України.
18.04.2025 о 14 год. 38 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
19.04.2025 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 345, ч. 2 ст. 147 КК України.
20.04.2025 підозрюваному ОСОБА_4 слідчим суддею Охтирського міськрайонного суду Сумської області обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 16.06.2025.
13.05.2025 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 345, ч. 2 ст. 147 КК України.
09.06.2025 року постановою керівника Охтирської окружної прокуратури Сумської області продовжено строк досудового розслідування до 19.07.2025 року.
Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11.06.2025 року ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 19.07.2025 року.
Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14.07.2025 року продовжено строки досудового розслідування до 19.09.2025 року.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 345, ч. 2 ст. 147, ч. 1 ст. 263 КК України підтверджується матеріалами, зібраними органом досудового розслідування, зокрема, протоколом обшуку, проведеному 18.04.2025 за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 та відеозаписом обшуку; протоколами допиту потерпілої ОСОБА_6 ; протоколами допиту потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , протоколами допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , висновками експерта та іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
На переконання слідчого судді, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, переховувати чи знищити докази його причетності до вчинення злочину, вчинити інше кримінальне правопорушення, крім того здійснюється розслідування про скоєння інших кримінальних правопорушень за ст. 255-1 ч. 1, ст. 189 ч. 4 КК України, за скоєння яких ще не пред'явлено підозру, так як виконуються певні експертизи, що потребує певного часу.
Крім того, при встановленні факту наявності (чи відсутності) обґрунтованої підозри стосовно ОСОБА_4 слідчий суддя керується не тільки положеннями національного кримінального процесуального законодавства, а враховує й практику з цього питання Європейського суду з прав людини (ч.5 ст.9 КПК України), який в своїх рішеннях у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 р. (п.175) та у справі «Луканов проти Болгарії» (1997 р.) зазначив, що слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет доведеності обставин, передбачених п.1 ч.1 ст.194 КПК України, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990 року, «Мюррей проти об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності, та визначає лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Таким чином, на даній стадії при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, суд оцінює докази на предмет їх вагомості і не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
Так, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, враховуючи те, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, переховувати чи знищити докази його причетності до вчинення злочину, вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи особу підозрюваного, який офіційно ніде не працює, не має офіційних джерел доходу, не має міцних соціальних зв'язків, є громадянином іншої держави, не проживає зі своєю сім'єю, може ухилитися від слідства та суду, а також враховуючи практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, небезпека якого може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи та інше, слідчий суддя, вважає, що існує обґрунтована наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
З правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у справі «W проти Швеції» від 26 січня 1993 року, слідує, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірність її поведінки, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитися від суду.
На думку суду, тримання підозрюваного під вартою з наведених вище підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного судового розгляду кримінального провадження про тяжкі кримінальні правопорушення, що за таких обставин переважає принцип поваги до особистої свободи, що відповідає вимогам ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, обставини з часу обрання запобіжного заходу не змінились, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились, що унеможливлює застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, а також те, що досудове розслідування не можливо завершити до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою з об'єктивних причин, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню.
В силу положень ч. 4 ст. 196, ст. 197 КПК України слідчий суддя визнав за обов'язок продовжити строк тримання під вартою підозрюваного в межах строку досудового розслідування до 24 години 19.09.2025 року.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя не вбачає законних підстав для зміни запобіжного заходу, а тому клопотання сторони захисту не підлягає задоволенню.
Твердження сторони захисту про відсутність претензій з боку потерпілої ОСОБА_6 та наявність її письмової заяви про це, суд відхиляє на даній стадії.
У відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи насильницький характер інкримінованих кримінальних правопорушень слідчий суддя дійшов висновку не визначати заставу.
Керуючись ст.ст. 176, 177 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 376 КПК України,
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 345 ч. 1, ст. 147 ч. 2, ст. 263 ч. 1 КК України до 19.09.2025 року включно.
Строк дії ухвали - до 24 години 19.09.2025 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним протягом п'яти днів з дня отримання ним копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1