Дата документу 10.07.2025Справа № 554/6496/25
Провадження № 1-кп/554/817/2025
«10» липня 2025 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальне провадження № 12025170440000199 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 259, ч.1 ст. 345, ч.1 ст. 436-2 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
В провадженні Шевченківського районного суду міста Полтави перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 259, ч.1 ст. 345, ч.1 ст. 436-2 КК України.
03.07.2025 року до Шевченківського районного суду міста Полтави надійшла скарга захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 щодо неналежного надання медичної допомоги обвинуваченому ОСОБА_6 , який утримується в ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23».
Скарга обґрунтована тим, що ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому було продовжено ухвалами суду.Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи №73, ОСОБА_3 страждає на розлад особистості, що належить до групи хронічних психічних порушень та визнаний обмежено осудним. Вказаний висновок також встановлює необхідність застосування примусових заходів медичного характеру. Крім того, у ОСОБА_3 діагностовано гепатит С та гострий риніт, що підтверджується відповіддю Полтавської міської медичної частини №23 філії ДУ «Центр охорони здоров?я Державної кримінально-виконавчої служби України» від 10.06.2025 року. Незважаючи на зазначені діагнози, ОСОБА_3 не надається належна медична допомога в умовах ДУ ПУВП №23. Зокрема, медична частина установи не встановила факт наявності психічного захворювання, не призначила лікування гепатиту С, що свідчить про невідповідність умов тримання вимогам пенітенціарної медицини. Факт зараження гепатитом С під час перебування в установі вказує на неналежні умови утримання, які становлять загрозу життю та здоров?ю обвинуваченого. Відсутність належної медичної допомоги за наявності тяжкого психічного розладу та небезпечного інфекційного захворювання (гепатит С) є нелюдським поводженням та створює пряму загрозу життю ОСОБА_3 . Ненадання медичної допомоги ОСОБА_3 , зокрема щодо психічного розладу, гепатиту С, порушує його права, гарантовані національним та міжнародним законодавством. Відсутність належного обстеження та лікування створює реальну загрозу погіршення стану здоров?я, що є підставою для вжиття заходів відповідно до ст. 206 КПК України. Тому просить зобов?язати філію ДУ «Центр охорони здоров?я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Полтавській області організувати протягом найкоротшого об?єктивно можливого строку проведення медичного обстеження обвинуваченого ОСОБА_3 , включаючи психіатричне, інфекційне та загальнотерапевтичне обстеження, для встановлення об'єктивного стану здоров?я, призначити та надати відповідне лікування за діагнозами (розлад особистості, гепатит С), за рахунок державного бюджету України, провести необхідні лабораторні, інструментальні та інші дослідження. Зобов?язати адміністрацію ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23» вжити заходів для виконання положень «Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров?я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров?я України від 10.02.2012 №239/5/104, в частині забезпечення належного медичного огляду та лікування обвинуваченого ОСОБА_3 . Витребувати матеріали медичної документації для перевірки фактів ненадання медичної допомоги.
Також просить залишити без розгляду подане ним клопотання про виклик свідків.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав скаргу свого захисника.
Прокурор в судовому засіданні просив частково задовольнити скаргу, а саме в частині проведення медичного обстеження ОСОБА_3 не заперечував, а в іншій частині скарги просив відмовити, оскільки доказів ненадання чи відмови у наданні медичної допомоги не надано.
Суд, вислухавши пояснення захисника обвинуваченого, думку обвинуваченого, прокурора, вивчивши доводи скарги, матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров?я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов?язком держави.
Статтею 28 Конституції України визначено, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність поводженню чи покаранню.
Згідно ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими незабороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Кожен зобов?язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (ст. 68 Конституції України).
Вимогами статті 11 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи. Забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність. Кожен має право захищати усіма засобами, що не заборонені законом, свою людську гідність, права, свободи та інтереси, порушені під час здійснення кримінального провадження.
Частиною 6 ст.206 КПК України визначено, що, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та: 1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; 2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи; 3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.
Чинний кримінальний процесуальний закон не містить прямого регулювання випадків подання таких заяв особою не на стадії досудового розслідування, а під час судового провадження.
Разом із тим, ч.6 ст.9 КПК України передбачає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 цього Кодексу.
За викладених обставин, суд вважає за можливе застосувати в даному випадку загальні засади кримінального провадження, зокрема, засаду законності, яка закріплена статтею 9 КПК України, відповідно до ч. 1 якої, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов?язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Також ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод покладає на державу обов?язок захищати фізичне здоров?я ув?язнених, яке має адекватно охоронятись.
Держава має забезпечити належний захист здоров?я ув'язнених, зокрема шляхом надання необхідної медичної допомоги (п. 72 рішення ЄСПЛ від 18.12.2008 року у справі «Ухань проти України», заява №30628/02).
Відповідно до п.135 Рішення Європейського суду з прав людини, у справі «Кушнір проти України» від 11 березня 2014 року (заява № 42184/09), Суд зазначає, що влада повинна забезпечити всеосяжне спостереження за станом здоров?я затриманого та його лікування під час перебування під вартою, своєчасні і правильні діагнози й лікування та, якщо цього вимагає медичний стан ув?язненого, регулярний і систематичний контроль і всебічну терапію, спрямовану, по можливості, на лікування захворювань затриманого або запобігання їх загостренню, а не на усунення симптомів. Влада повинна також показати, що були створені всі необхідні умови для призначеного лікування. У той самий час при оцінці адекватності лікування слід керуватися перевіркою на належне старання, бо зобов?язання держави надати лікування важко хворому затриманому є зобов'язанням дії, а не зобов'язанням результату.
Пунктом 66 рішення ЄСПЛ у справі «Барило проти України» від 16 травня 2013 року (заява №9607/06) Суд також зазначає, лише той факт, що ув?язненого оглянув лікар та призначив певний вид лікування, автоматично не може привести до висновку, що медична допомога була достатньою.
Органи влади мають забезпечити повну фіксацію стану здоров?я особи, яка тримається під вартою, та лікування, яке ця особа отримувала під час перебування під вартою чи позбавлення свободи; забезпечити своєчасність та правильність діагнозів та догляду; а також, у разі необхідності та залежно від характеру захворювання, забезпечити регулярний та систематичний нагляд, який включає в себе всебічний план лікування, що має бути спрямований на лікування захворювань ув?язненого та запобігання їх погіршення, а не на усунення симптомів. Державні органи також повинні довести, що були створені умови, необхідні для призначеного лікування, щоб це лікування було дійсно отримано.
Викладені в рішеннях Європейського суду з прав людини вимоги, є такими, що підлягають обов?язковому застосуванню відповідними державними інституціями, в тому числі для забезпечення належного медичного обстеження та лікування будь-якої особи, яка тримається під вартою, тобто знаходиться під юрисдикцією держави.
Відповідно до пункту 138 рішення ЄСПЛ від 15.05.2012 року у справі «Каверзін проти України» (Kaverzin v. Ukraine), заява № 23893/03, надання необхідної медичної допомоги особам у місцях тримання під вартою є обов?язком держави (див., наприклад, рішення від 18 грудня 2008 року у справі «Ухань проти України» (Ukhan v. Ukraine), заява № 30628/02, пп. 72-74, з подальшими посиланнями). Встановлюючи те, чи виконали державні органи свої обов?язки з надання медичної допомоги особі, яка перебуває під вартою і під їхнім контролем, Суд має оцінити якість медичних послуг, наданих такій особі з урахуванням стану її здоров?я та «практичних вимог ув?язнення», і, якщо її було позбавлено адекватної медичної допомоги, з?ясувати, чи становило це нелюдське і таке, що принижує гідність, поводження на порушення статті 3 Конвенції (див. рішення у справах «Сарбан проти Молдови» (Sarban v. Moldova), заява №3456/05, п.78, від 4 жовтня 2005 року, «Алексанян проти Росії» (Aleksanyan v. Russia), заява №46468/06, п.140, від 22 грудня 2008 року, і «Євген Олексеєнко проти Росії» (Yevgeniy Alekseyenko v. Russia), заява №41833/04, п.104, від 27 січня 2011 року).
Положеннями статті 11 Закону України «Про попереднє ув?язнення» та ст.ст. 6, 39, 72 Основ законодавства України про охорону здоров?я, передбачено, що особи, узяті під варту, мають право на надання їм медичної допомоги.
Відповідно до пункту 2.3 Розділу ІІ «Порядку взаємодії закладів охорони здоров?я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров?я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, МОЗ України №239/5/104 від 10.02.2012 року, медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров?я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО. Під час медичного обстеження особи, узятої під варту, з метою встановлення діагнозу лікар медичної частини СІЗО використовує дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до особової справи, результати огляду, дані лабораторних, рентгенологічних і функціональних методів дослідження. За необхідності керівництво СІЗО подає запит до закладу охорони здоров?я, який надавав медичну допомогу особі, узятій під варту, щодо результатів диспансерного, амбулаторного, стаціонарного нагляду або лікування. У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров?я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров?я.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 утримується під вартою в Державній установі «Полтавська установа виконання покарань №23».
Із оглянутої в судовому засіданні відповіді завідувача ПММЧ №23 на адвокатський запит, вбачається, що по прибуттю до установи 10.03.2025 ОСОБА_3 пройшов первинний медичний огляд 11.03.2025, призначено та виконано лабораторні дослідження, РПМ, швидкий тест на ВІЛ - негативний, швидкий тест на гепатит В - негативний, гепатит С - позитивний, рентгенологічне дослідження легень, РМП - негативна. Оглянутий лікарями медичної частини: терапевтом (гострої терапевтичної патології на момент огляду не виявлено), психіатром (без ознак психозу), дерматовенерологом (захворювань шкіри та клінічно венеричних захворювань не виявлено), фтизіатром (ознак активного туберкульозу на момент огляду немає), стоматологом (потребує планової санації, взятий під динамічний контроль). 13.03.2025 оглянутий терапевтом, встановлено діагноз: «Гострий риніт». Призначено лікування. 19.03.2025 оглянутий терапевтом, на момент огляду скарг не висловлював. Висновок: виздоровлення. 09.06.2025 оглянутий черговим лікарем. Скарг не висловлював. Проведена бесіда стосовно санітарно-гігієнічного режиму. Випадків ненадання чи відмови у наданні медичної допомоги ув?язненому ОСОБА_3 за час його перебування в установі не було. На сьогоднішній день (час надання відповіді 10.06.2025) загальний стан здоров?я ОСОБА_3 задовільний та стабільний. Ув?язнений перебуває під динамічним наглядом медичних працівників медичної частини ПММЧ №23.
Судово-психіатрична експертиза №73 від 04.02.2025 року, яка встановила наявність у ОСОБА_3 ознаки іншого хворобливого стану психіки у вигляді розладу особистості та поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку комбінованого генезу /посттравмтичного, токсичного/ була проведена в рамках іншого кримінального провадження.
В рамках даного кримінального провадження судово-психіатрична експертиза ОСОБА_3 на сьогодні не призначалась.
Не встановлення факту наявності психічного захворювання у ОСОБА_3 в умовах ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23» не свідчить про неналежне надання медичної допомоги, адже для встановлення певних психічних чи інших хворобливих станів не завжди є достатнім огляду психіатра.
Факту зараження гепатитом С саме під час перебування в установі, на що вказує захисник у скарзі, жодним доказом не підтверджено, посилання на це є хибним.
Доказів того, що обвинувачений звертався за медичною допомогою та йому було відмовлено у наданні такої матеріалами скарги не підтверджено.
Випадків ненадання чи відмови у наданні медичної допомоги ув?язненому ОСОБА_3 за час його перебування в установі не встановлено.
Даних про неналежні умови утримання, які б становили пряму загрозу життю та здоров?ю обвинуваченого стороною захисту не надано.
Крім того, суд враховує, що пунктом 2.7 Розділу ІІ вищевказаного Порядку визначено, що, у разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров'я з орієнтовного переліку. Про необхідність проведення обстеження, яке потребує вивезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров'я, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров'я та запит до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраного лікарем медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
Згідно з вимогами п. 2.8 Розділу ІІ цього Порядку, якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров?я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров?я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує перевезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров?я з орієнтовного переліку та направляє довідку про стан здоров?я особи, узятої під варту, органу або особі, в провадженні яких знаходиться кримінальна справа цієї особи. Керівництво СІЗО організовує та забезпечує цілодобову охорону особи, узятої під варту, під час лікування у закладах охорони здоров?я відповідно до вимог нормативно-правових актів Міністерства юстиції, Міністерства охорони здоров?я.
Таким чином, суд вважає за необхідне скаргу захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 щодо неналежного надання медичної допомогу обвинуваченому ОСОБА_3 , який утримується в ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23» задовольнити частково, зобов?язати філію ДУ «Центр охорони здоров?я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Полтавській області провести медичне обстеження обвинуваченого ОСОБА_3 , з проведенням, у разі необхідності, відповідних лабораторних досліджень, забезпечивши надання належної медичної допомоги, з урахуванням встановленого діагнозу (діагнозів), а також, у разі встановлення, що ОСОБА_3 потребує додаткового обстеження чи лікування у закладі охорони здоров?я з орієнтовного переліку, суд вважає за необхідне зобов?язати адміністрацію ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23» вжити заходів для виконання положень «Порядку взаємодії закладів охорони здоров?я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров?я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров?я України від 10.02.2012 №239/5/104. В іншій частині скарги суд вважає за необхідне відмовити.
Крім того, згідно з ч.2 ст. 22 КПК України, сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи, що захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 не бажає відстоювати свою правову позицію під час розгляду клопотання про виклик свідків, є вільним у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, просить залишити без розгляду клопотання про виклик свідків, суд приходить до висновку про можливість залишення без розгляду поданого клопотання.
Керуючись ст.ст. 22, 26, 206, 369 - 372, 376КПК України,
Скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 щодо неналежного надання медичної допомогу обвинуваченому ОСОБА_3 , який утримується в ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23» - задовольнити частково.
Зобов?язати філію Державної установи «Центр охорони здоров?я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Полтавській області (36022, м. Полтава, пров. Родини Іваненків, буд. 34) провести медичне обстеження обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з проведенням, у разі необхідності, відповідних лабораторних досліджень, забезпечивши надання належної медичної допомоги, з урахуванням встановленого діагнозу (діагнозів).
Зобов?язати адміністрацію Державної установи «Полтавська установа виконання покарань №23» вжити заходів для виконання положень «Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров?я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров?я України від 10.02.2012 №239/5/104, в частині забезпечення належного медичного огляду та лікування обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В іншій частині скарги відмовити.
Про результати проведеного медичного обстеження негайно повідомити Шевченківський районний суд міста Полтави.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 про виклик свідків - залишити без розгляду.
Копію ухвали направити Державній установі «Центр охорони здоров?я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Полтавській області та Державній установі «Полтавська установа виконання покарань №23», для виконання, а учасникам кримінального провадження до відома.
Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального прокурора Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_4 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Шевченківського районного суду
міста Полтави: ОСОБА_1