Дата документу 11.07.2025Справа № 554/9979/25
Провадження № 1-кп/554/922/2025
«11» липня 2025 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава клопотання прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12014170040002483 від 24.09.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,
В провадженні Шевченківського районного суду міста Полтави перебуває клопотання прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12014170040002483 від 24.09.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що24.09.2014 року до Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області надійшло повідомлення від ОСОБА_4 про те, що 24.09.2014 року у період часу з 08 год. 30 хв. до 16 год. 15 хв. невідома особа шляхом пошкодження замка вхідних дверей проникла до квартири АДРЕСА_1 , звідки викрала майно заявника. Відомості по даному факту внесено до ЄРДР 24.09.2014 року за №12014170040002483 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України. У ході досудового розслідування кримінального провадження не встановлено жодного доказу, що вказував би на особу, яка є причетною до крадіжки майна ОСОБА_4 . Під час проведення досудового розслідування допитано потерпілого ОСОБА_4 , допитано свідків події, однак встановити особу, причетну до вчинення вказаного кримінального правопорушення, не вдалося. У зв'язку із тим, що під час досудового розслідування особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України не встановлено, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності закінчився, вказане кримінальне правопорушення не є особливо тяжким злочином проти життя чи здоров'я особи та не є злочином, за яким згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, прокурор просить закрити кримінальне провадження, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Від прокурора надійшла заява з проханням розглянути клопотання без її участі, на задоволенні клопотання наполягає в повному обсязі та просить його задовольнити.
Потерпілий в судове засідання не з'явився, від нього до суду надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності, просить прийняти рішення на розсуд суду.
У відповідності до вимог ч.2 ст. 22, ч.1 ст. 26 КПК України суд вважає за можливе проводити судовий розгляд за відсутності прокурора та потерпілого.
В зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в кримінальному провадженні, на підставі ч.4 ст. ст.107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.
Суд, дослідивши клопотання прокурора, додані до нього матеріали, а також матеріали кримінального провадження №12014170040002483 від 24.09.2014 року вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що СВ Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014170040002483 від 24.09.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
Частиною 3 ст. 185 КК України визначено кримінальну відповідальність за крадіжку, поєднану з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому.
Відповідно до ч.4 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, є тяжким злочином.
Згідно з п.4 ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.
Відповідно до п. 3-1 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Відповідно до п. 1-1 ч.2 ст. 284 КПК України з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті кримінальне провадження закривається судом.
Згідно з ч.4 вказаної статті закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
Аналізуючи клопотання прокурора та матеріали кримінального провадження №12014170040002483 від 24.09.2014 року, суд приходить до висновку про невідповідність поданого клопотання вимогам закону.
Статтею 1 КПК України встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких у тому числі відносяться: законність, публічність.
Законність відповідно до ч. 2 ст.9 КПК України, зокрема, полягає у тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
А публічність, відповідно до вимог ст. 25 КПК України, передбачає, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Внесення змін до КПК України і, зокрема, доповнення ч.1 ст. 284 КПК України пунктом 3-1 не звільняє слідчого та прокурора від виконання завдань кримінального провадження та виконання обов'язків, визначених загальними засадами - ст.ст. 9, 25 КПК України.
Крім того, в ч. 5 ст. 38 КПК України вказано, що орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
При чому, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об?єктивного дослідження всіх обставин, оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів в їх сукупності.
З наданих суду матеріалів кримінального провадження вбачається, що відомості про кримінальне правопорушення за ч.3 ст. 185 КК України були внесені до ЄРДР 24.09.2014 року.
Надалі, в ході досудового розслідування проведено наступні слідчі (розшукові) дії, спрямованих на встановлення осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, а саме: проведено огляд місця події, допитано потерпілого та двох свідків.
Таким чином, з вересня 2014 року аж до дня звернення прокурора до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження у червня 2025 року жодних активних дій по встановленню обставин кримінального провадження взагалі не вчинялось. Відтак, враховуючи таку тривалу пасивність досудового розслідування, висновок про дотримання вимог всебічності, повноти і об?єктивності при дослідженні обставини кримінального провадження не може вважатися обґрунтованим.
Як зазначив Європейський суд з прав людини по справі “Євген Петренко проти України» (заява N 55749/08 від 29.01.2015 року) п. 65 “…для того, щоб розслідування могло вважатися “ефективним», воно має в принципі призвести до встановлення фактів у справі та встановлення і покарання винних. Державні органи повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для збереження доказів, що стосуються події, включаючи показання свідків, висновки судових експертиз тощо. Будь-які недоліки розслідування, які підривають його здатність до встановлення причин заподіяння ушкоджень або винних осіб, ставлять під сумнів дотримання цього стандарту та вимог оперативності й розумної швидкості“.
Як вбачається з п. 40 рішення Європейського суду з прав людини “Юрій Іларіонович Щокін проти України» від 03.10.2013 року, заява N 4299/03 “…державні органи мають вживати усіх заходів, які було б розумно від них очікувати, для зібрання доказів щодо ходу подій. Якщо розслідування містить недоліки, які не дозволяють встановити причину смерті або визначити винних осіб, які є безпосередніми виконавцями злочину або особами, які його фінансували чи організовували, то таке розслідування може не відповідати вимозі ефективності (див. вищезгадані рішення у справах “Начова та інші проти Болгарії» (Natchova et autres c. Bulgarie), пункт 113, та “Рамсахай та інші проти Нідерландів» (Ramsahai et autres c. Pays-Bas), пункт 324).
Враховуючи дані обставини, суд приходить до висновку, що органом досудового розслідування не було вжито належних заходів для встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, а тому, за таких обставин досудове розслідування не може вважатися повним, всебічним та об?єктивним, а закриття провадження буде суперечити зазначеним завданням та засадам кримінального провадження.
Крім того, суд наголошує, що орган досудового розслідування після проведення повного, всебічного та об?єктивного досудового розслідування наділений повноваженнями закрити кримінальне провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 284 КПК України у разі, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення, на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України у разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення чи на підставі п.3 ч.1 ст. 284 КПК України у разі, якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання.
Суд вважає, що закриття кримінального провадження, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, при наявності інших підстав для закриття кримінального провадження порушує принцип верховенства права, відповідно до якого, ніхто не може бути покараним державою, крім як за порушення закону, і що ніхто не може бути засудженим за порушення закону іншим чином, ніж у порядку, встановленому законом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що клопотання прокурора про закриття кримінального провадження у зв?язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності не підлягає задоволенню, а матеріали кримінального провадження №12014170040002483 від 24.09.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України слід повернути для подальшого проведення досудового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 7, 9, 25, 284, 371-372 КПК України, суд
У задоволенні клопотання прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12014170040002483 від 24.09.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України - відмовити.
Матеріали кримінального провадження № 12014170040002483 від 24.09.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, повернути прокурору Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 для подальшого проведення досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Шевченківського районного
суду міста Полтави: ОСОБА_1