Справа № 541/1942/25
Номер провадження 2-о/541/105/2025
іменем України
14 липня 2025 року м.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області, в складі головуючої судді Шатілової Л.Г., за участі секретаря судового засіданні - Гуриної В.М., заявника ОСОБА_1 , представника заінтересованої особи - Білоус В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Управління державної міграційної служби України Полтавської області в особі Миргородського відділу Управління державної міграційної служби України в Полтавській області,
Заявниця звернулася до суду із зазначеною заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) та на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року).
В обґрунтування заяви зазначила, що вона після звернення у березні 2025 року до Миргородського відділу Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області із заявою щодо оформлення паспорта громадянина України, було відмовлено в оформленні та видачі паспорта громадянина України, оскільки не встановлено її належність до громадянства України та рекомендовано звернутись до суду для встановлення факту постійного проживання на території України.
Таким чином, без встановлення факту постійного проживання на території України вона позбавлена можливості отримати паспорт громадянина України.
Заявниця в судовому засіданні заяву підтримала, просила задовольнити в повному обсязі. Суду пояснила, що народилася вона ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Хомутець Миргородського району Полтавської області. Паспорт громадянина СРСР втратила у 1994 році, новий паспорт не отримала. Весь час проживала і проживає на території Миргородського району.
В судовому засіданні представник заінтересованої особи Білоус В.В. щодо задоволення заяви не заперечила.
Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи суд вважає, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав:
Згідно свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 від 15.06.1969 вбачається, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Хомутець Миргородського району Полтавської області, Україна /а.с.5/.
23 липня 1991 року в книзі реєстрації актів про народження виконкому Хомутецької сільської ради Миргородського району Полтавської області, Україна, проведено запис № 18 про народження ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_1 ./а.с.6/
Відповідно до інформації яка надана на №5332/2358-24 від 13.09.2024 року УДМСУ в Полтавській області зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 документована паспортом громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року серії НОМЕР_2 виданого 02.07.1989
Судом встановлено, що до початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, заявниця ОСОБА_1 проживала на адресою: АДРЕСА_1 .
Свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що заявниця- її рідна сестра. ОСОБА_1 народилася і весь час мешкає у с.Хомутець Миргородського району. На теперішній час ОСОБА_1 мешкає з цивільним чоловіком у АДРЕСА_1 . За весь час проживання ОСОБА_1 ніколи не виїжджала за межі Миргородського району.
21.05.2025 року заявниця звернулась до Миргородського відділу УДМС у Полтавській області щодо оформлення паспорта громадянина України на підставі ст.3 Закону України «Про громадянство», але їй було відмовлено в оформленні та видачі паспорта громадянина України, оскільки не встановлено її належність до громадянства України.
Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України», і може пов'язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.
Відповідно до п.1 ч.1ст.3 Закону України «Про громадянство України», громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.
Згідно із п. 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого указом Президента України від 27.03.2001 року №215, встановлення належності до громадянства України стосується громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.
Пунктом 8 цього Порядку визначено, що для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає: 1) заяву про встановлення належності до громадянства України; 2) копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального органу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт); 3) судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.
Відповідно до пункту 44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України і виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 року №215, в редакції Указу Президента України від 27.06.2006 року №588/2006зі змінами, у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24.08.1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво», або на інших територіях, що входили на момент її народження чи підчас її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.
За таких обставин, юридичне значення має факт постійного проживання заявника на території України в певний період часу, а саме станом на 24 серпня 1991 року чи станом на 13 листопада 1991 року.
За змістом п. 3 ч. 2ст.9 Закону України «Про громадянство України», безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років є однією з умов прийняття до громадянства України.
Стаття 1 цього ж Закону дає чітке визначення поняття «безперервне проживання на території України» та «проживання на території України на законних підставах».
Безперервне проживання на території України - проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів.
Проживання на території України на законних підставах - проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України, або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або їм надано статус біженця чи притулок в Україні.
Розширене тлумачення цих понять та переліку умов, за яких можливе встановлення факту безперервного проживання та прийняття до громадянства України, Законом не передбачено.
У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального органу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт).
З матеріалів справи вбачається, що заявниця зверталася до Управління Державної міграційної служби у Полтавській області з заявою про видачу паспорта громадянина України.
Пунктом 1Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Наведений уст..273 ЦПК України перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення.
Листом Верховного суду України від 01.01.2012 року про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення роз'яснено, що у порядку ч.2ст.256 ЦПК України суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема, постійного проживання на території України. Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень ст.256 ЦПК України та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути, зокрема, заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року. Отже, реалізація права на набуття громадянства України залежить від встановлення судом факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року, який має юридичне значення. Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України» і може пов'язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.
Відповідно до п.2 ч.5ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно ч.2ст.315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Приймаючи до уваги те, що встановлення факту постійного проживання на території України має для заявниці юридичне значення та необхідне їй для отримання паспорту громадянина України, враховуючи наявність доказів на підтвердження постійного проживання на території України впродовж життя та зокрема станом на 24.08.1991 та станом на 13.11.1991, суд доходить висновку, що заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.12,13,81,259,263-265, 268,315-319 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Управління державної міграційної служби України Полтавської області в особі Миргородського відділу Управління державної міграційної служби України в Полтавській області-задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території України станом на 24.08.1991.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНКОПП відсутній, адреса: АДРЕСА_2 .
Заінтересована особа: Управління державної міграційної служби України Полтавської області , код ЄДРПОУ 37829297, адреса, 36039 м.Полтава, вул. Матвійчука Юліана, 63.
Суддя: Л. Г. Шатілова