Справа № 539/14/25
Провадження № 2/539/373/2025
іменем України
09 липня 2025 року Лубенський міськрайонний суд Полтавської області
в складі : головуючого судді - Бєссонової Т.Д.,
за участю секретаря - Джадан І.В.,
прокурора - Пістун К.О.,
представника відповідача - Лисенка А.Ф.,
представника відповідача - Шапошнікова М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни цивільну справу за позовом Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди, скасування державної реєстрації права оренди та повернення земельної ділянки, -
Лубенська окружна прокуратура Полтавської області звернулась до суду з позовом в інтересах держави до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди, скасування державної реєстрації права оренди та повернення земельної ділянки
В позові вказано, що рішенням Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області від 10.06.2021 «Про затвердження проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання в оренду» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 , кадастровий номер 5322880300:03:002:0004, загальною площею 1,0000 га, що знаходиться за межами с. Березівка Лубенського району, за цільовим призначенням - для городництва. У подальшому 25.06.2021 між орендодавцем Лубенською міською радою в особі міського голови Грицаєнка О.П. та громадянкою ОСОБА_1 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки площею 1,0000 га з кадастровим номером 5322880300:03:002:0004 строком на 5 років. Указаний договір зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.07.2021, номер запису про інше речове право 43231943, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59553462. Проте, 27.05.2021 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 №1423-1Х, яким внесено зміни, зокрема, до Земельного кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Земельного кодексу України (чинної на момент прийняття спірного рішення) громадянам або їх об'єднанням із земель державної або комунальної власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки для городництва, а площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 га. Оскільки ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку для городництва в розмірі 1,0000 га, прокурор вважає, що в цій частині рішення Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області від 10.06.2021 «Про затвердження проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання в оренду» прийнято з порушенням вимог законодавства України, а тому укладений на підставі вказаного рішення договір оренди земельної ділянки підлягає визнанню недійсним, зі скасуванням державної реєстрації права оренди, припиненням права оренди та зобов'язанням відповідача ОСОБА_1 повернути вищезазначену земельну ділянку у розпорядження Лубенської територіальної громади в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області.
З урахуванням уточненої позовної заяви від 14.03.2025 року та уточнення позовних вимог в судовому засідання позивач прохає суд ухвалити рішення, яким визнати недійсним договір оренди землі від 25.06.2021, укладений між Лубенською міською радою Лубенського району Полтавської області та ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5322880300:03:002:0004, площею 1,0000 га, дата державної реєстрації права 27.07.2021. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди громадянки ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5322880300:03:002:0004, площею 1,0000 га, розташовану за межами с. Березівка Лубенського району Полтавської області, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Лубенської міської ради Васильченко В.М. від 27.07.2021, індексний номер 59553462 та припинити право оренди на вказану земельну ділянку громадянки ОСОБА_1 . Зобов'язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5322880300:03:002:0004, площею 1,0000 га, розташовану за межами с. Березівка Лубенського району Полтавської області, у розпорядження Лубенської територіальної громади в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області. Стягнути з Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області та ОСОБА_1 на користь Полтавської обласної прокуратури витрати, понесені на сплату судового збору за подання позовної заяви у сумі 9084 грн. 00 коп.
На адресу суду 03.02.2025 надійшов відзив від Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області у якому зазначено, що відповідач позов не визнає, зазначивши, що в Україні діє орган, уповноважений на здійснення державного контролю за використанням та охороною земель в особі Держгеокадастру України та його структурних підрозділів, які наділені повноваженнями щодо контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування у частині дотримання встановленого порядку набуття та реалізації права на землю та надання земельних ділянок у користування, в тому числі в оренду. Прокурором при зверненні до суду не наведено доказів того, що відповідний орган не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатись до суду з відповідним позовом. Прокурор попередньо, до звернення до суду, не повідомляв уповноважений орган про виявлені порушення та не вимагав від нього вжити заходи щодо усунення цих порушень. Прокурор в позовній заяві не обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також не зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу, а саме повернення позовної заяви прокурору. Поданий ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідав усім вимогам. Земельна ділянка площею 1,0 га, кадастровий номер 5322880300:03:002:0004, з цільовим призначенням для городництва, була зареєстрована у Державному земельному кадастрі. На підставі цього, посилання прокурора на те, що при затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Лубенська міська рада порушила вимоги статті 123 Земельного кодексу України вважаємо безпідставними. Також є безпідставною вимога прокурора щодо скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1,0000 га, кадастровий номер 5322880300:03:002:0004, розташовану за межами с. Березівка Лубенського району Полтавської області, так як згідно висновків Великої Палати Верховного Суду не є ефективним способом захисту права власника оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право. Зокрема, вимоги про скасування рішень про державну реєстрацію прав не підлягають задоволенню, оскільки вимога про скасування такого рішення після внесення на його підставі відповідних відомостей (записів) до Державного реєстру прав не відповідає належному способу захисту. Пред'явлення вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права. Така позиція визначена у постановах Великої Палати Верховного Суду. ОСОБА_1 , розробляючи землевпорядну документацію та належним чином виконуючи умови органу місцевого самоврядування, сподівалася на отримання земельної ділянки у користування. Вважає, що прокурором не доведено підстав, за яких може бути виправдано втручання у майнове право відповідача на землю, оскільки таке втручання є непропорційним тому заходу, якого вимагає прокурор. Крім того, відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. ОСОБА_1 отримала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у Засульській сільській раді до прийняття змін до статті 36 Земельного кодексу України, якими були встановленні обмеження у розмірі площі землі, яка може бути передана громадянам для городництва. Нею на виготовлення землевпорядної документації були витрачені кошти, земельна ділянка залишилася у власності громади, а орендар, яка є жителем Лубенської територіальної громади, сплачує орендну плату до місцевого бюджету у максимальному розмірі, згідно податкового законодавства, а саме 12% від нормативної грошової оцінки землі.
Згідно відповіді на відзив представника Лубенської міської ради, поданої заступником керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області, позивач наполягає на задоволенні позову, зазначивши, що доводи представника Лубенської міської ради, викладені у відзиві на позовну заяву, є безпідставними.
Представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надано відзив в якому зазначено, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Визначальним для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави». З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. В той час подаючи даний позов позивач не навів обставин в чому ж порушені інтереси держави. Не враховано, що дана земельна ділянка перебуває в комунальній власності, за оренду даної земельної ділянки відповідач сплачує найвищу суму орендної плати до місцевого бюджету 12% річних. Рішення про виготовлення технічної документації із землеустрою було розроблено до змін до Земельного кодексу України, щодо того, що площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва не може перевищувати 0,6 га, держава порушила норми статті 58 Конституції України, згідно якої Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи і не врахував того, що порушує правомірні очікування громадян які станом на 07.06.2019 року отримала дозвіл Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області на розробку відповідної землевпорядної документації на отримання земельної ділянки для городництва у більших незначних розмірах. Вказує, що прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює. Право органу Держгеокадастру та його посадових осіб на звернення до суду з позовом до органу місцевого самоврядування та фізичних осіб про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації та припинення речового права з огляду на неправомірність таких дій, законодавством не передбачено. Позов у справі, що є предметом розгляду поданий в межах спору про право користування земельною ділянкою, у якому Лубенська міська рада Полтавської області є учасником цивільних відносин та стороною спору. Територіальна громада здійснює свої цивільні права та обов'язки через орган місцевого самоврядування в межах його компетенції, встановленої законом, - селищну раду, замість якої й діє прокурор, а не в межах відносин, зазначених у статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель». На момент ухвалення Засульською сільською радою оспорюваного рішення щодо затвердження проекту землеустрою, Законом №1423-IX від 28.04.2021 року, який набрав чинності 27.05.2021 року, були внесені зміни до ст. 36 Закону України, якими передбачено, що площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 гектара. Однак, стаття 36 ЗК України не встановлює жодних обмежень щодо кількості земельних ділянок, що можуть надаватися в оренду, а положення абз. 1 ч. 1, ч. 2 та ч. 3 ст. 36, ч. 1 ст. 124 ЗК України вказують на множинність земельних ділянок. Таким чином порушень вимог ч. 1 ст. 36 ЗК України при винесенні рішення Лубенської міської ради Полтавської області від 10.06.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 5322880300:03:002:0004 та передачі її в оренду ОСОБА_1 .. А тому, вимоги позивача в частині визнання недійсним рішення Лубенської міської ради Полтавської області від 10.06.2021 не підлягають задоволенню. Також, оскільки наявність рішення уповноваженого органу про надання земельної ділянки є обов'язковою передумовою укладення договору оренди землі, що перебуває у державній чи комунальній власності, враховуючи, що рішення про передачу земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 є законним, то, відповідно і договір оренди землі, в силу вимог ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України, не може бути визнаний не дійсним. Щодо припинення іншого речового права (права оренди), враховуючи зазначене, а також те, що дана позовна вимога є похідною від позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди землі, не має підстав для її задоволення. Вони в повному обсязі погоджуємося з відзивом Лубенської міської ради по даній справі та клопотанням про повернення позовної заяви поданої заступником керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області та просять повернути позовну заяву заступника керівника Лубенської окружної прокуратури, а у разі розгляду справи по суті в задоволенні позову відмовити.
Згідно відповіді на відзив представника відповідача Лисенка А.Ф., поданої заступником керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області, позивач наполягає на задоволенні позову, зазначивши, що доводи представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , викладені у відзиві на позовну заяву, є безпідставними.
В судовому засіданні прокурор Пістун К.О. позов підтримала, прохала його задовольнити, обґрунтовувала його обставинами викладеними в позовній заяві.
Представник відповідача Лубенської міської ради Шапошніков М.С. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, просив відмовити у їх задоволенні, надав пояснення, аналогічні викладеному у відзиві.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась.
Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, прохав відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши учасників справи, з'ясувавши обставини справи на підставі доказів, наданих учасниками справи, суд вважає за необхідне позов задовольнити.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з п. 3 ч.ч. 1, 2 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
На прокуратуру покладаються функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III ЦПК України (ст. 2 Закону України «Про прокуратуру»).
Прокуратура виконує функцію нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами виключно у формі представництва інтересів громадянина або держави в суді. (пункт 1 Розділу ХІІІ Закону України «Про прокуратуру»).
У відповідності до ст. 14 Конституції України, ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Судом встановлено, що рішенням чергової п'ятдесят другої сесії сьомого скликання Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області від 07.06.2019 р. було надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 1,0000 га для городництва за межами с. Березівка шляхом поділу земельної ділянки кадастровий номер 5322880300:03:002:0037, цільове призначення згідно КВЦПЗ 16.00 землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам). (а.с. 76)
Рішенням Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області від 10.06.2021 «Про затвердження проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання в оренду» затверджено проект землеустрою щодо відведення громадянці ОСОБА_1 земельної ділянки, кадастровий номер 5322880300:03:002:0004, загальною площею 1,0000 га, що знаходиться за межами с. Березівка Лубенського району, за цільовим призначенням - для городництва. Вирішено вказану земельну ділянку надати в оренду ОСОБА_1 строком на п'ять років. (а.с. 18-20)
25.06.2021 між орендодавцем Лубенською міською радою в особі міського голови Грицаєнка О.П. та громадянкою ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,0000 га з кадастровим номером 5322880300:03:002:0004 строком на 5 років. (а.с. 21- 25)
Договір оренди землі від 25.06.2021 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.07.2021, номер запису про інше речове право 43231943, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59553462.
Заступник керівника Лубенської окружної прокуратури до подання цього позову до суду звертався до Лубенського міського голови із запитами від 07.03.2024 (а.с. 29-34) та від 10.04.2024 (а.с. 36-37) у порядку ст. 23 Закону «Про прокуратуру», в яких, зокрема, повідомив про те, що договір оренди укладений між Лубенською міською радою та ОСОБА_1 на підставі рішення, прийнятого всупереч земельному законодавству.
У відповідь Лубенська міська рада Лубенського району Полтавської області листом від 06.05.2024 повідомила, що при прийнятті рішення Лубенська міська рада керувалася тим, що відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. ОСОБА_1 ще у Засульській сільській раді отримала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до прийняття змін до ст. 36 Земельного кодексу України, якими були встановлені обмеження у розмірі площі землі, яка може бути передана громадянам для городництва. (а.с. 38)
Згідно рішення Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області від 18.04.2024 вбачається, що рада вирішила відмовити у скасуванні та підтвердити чинність рішень Лубенської міської ради від 18.08.2021 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання в оренду» в частині затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання в оренду, зокрема, ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 1,0000 га, з кадастровим номером 5322880300:03:002:0004, для городництва. (а.с. 39-40)
Згідно зі ст. 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оренду землі» об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.
Згідно ст. 36 ЗК України громадянам або їх об'єднанням із земель державної або комунальної власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки для городництва.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 36 ЗК України площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 гектара.
Відповідно до ст. 116 ЗУ України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно зі ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до ч.1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі, зокрема, формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Згідно з п. 15 ст. 123 ЗК України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно зі ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Матеріалами справи підтверджується, що спірна земельна ділянка належить до земель комунальної власності у межах Лубенського району Полтавської області.
Первинним суб'єктом місцевого самоврядування та суб'єктом права комунальної власності є територіальна громада. Посилаючись на те, що порушення інтересів територіальної громади у цій справі відбулося внаслідок прийняття органом місцевого самоврядування, який є одним із відповідачів, незаконного рішення, прокурор звернувся до суду як самостійний позивач в інтересах держави, що виражаються в інтересах частини Українського народу - членів територіальної громади, яка є власником земельної ділянки.
27.05.2021 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-ІХ, яким внесено зміни, зокрема, до Земельного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Земельного кодексу України (чинної на момент прийняття оспорюваного рішення) громадянам або їх об'єднанням із земель державної або комунальної власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки для городництва. Площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва не може перевищувати 0,6 га.
Таким чином, законодавцем визначено обмеження для городництва щодо площі земельної ділянки, а саме площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 гектара.
Суд вважає, що надання в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею у 1,0000 га не відповідає приписам абзацу 2 ч. 1 ст. 36 ЗК України, оскільки Лубенська міська рада Лубенського району Полтавської області не мала права передавати в оренду для городництва земельну ділянку площею більше ніж 0,6 га.
Відповідач Лубенська міська рада Лубенського району Полтавської області при реалізації владних управлінських рішень, а саме затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки для городництва ОСОБА_1 площею 1,0000 га мала застосовувати норми права, які є чинними на момент прийняття рішення - 10.06.2021.
Тому рішення Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області від 10.06.2021 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання в оренду» в частині надання в оренду громадянці ОСОБА_1 спірної земельної ділянки прийняте у порушення вимог чинного законодавства, а саме ст. 36 Земельного кодексу України.
Статтею 123 ЗК України передбачено вичерпний перелік підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою, серед яких є його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів за змістом та формою.
У постанові від 31.03.2021 у справі № 803/1541/16 Верховний суд зазначив, що якщо під час розгляду заяви особи суб'єктом владних повноважень до прийняття остаточного рішення було змінено нормативно-правове регулювання, суб'єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками. У теорії права допускається можливість застосування до триваючих відносин до їх завершення нормативно-правового регулювання, яке діяло на час їх виникнення, за окремим рішенням і розглядається з позицій встановлення спеціального регулювання перехідного періоду - "переживаючої" (ультраактивної) дії нормативно-правових актів. Водночас, таке застосування повинно бути чітко обумовлено при прийнятті відповідних нормативно-правових актів. Відсутність такого застереження не надає суб'єкту владних повноважень права на самовільне застосування нечинних правових норм. Правова визначеність як елемент верховенства права не передбачає заборони на зміну нормативно-правового регулювання. На думку Конституційного Суду України, особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Однак очікування осіб не можуть впливати на внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів (абзац 4 п. 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018).
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочин це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частинами 1 та 5 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі,-відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.
Згідно з ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Враховуючи те, що за наслідками прийняття вищезазначеного рішення між Лубенською міською радою Лубенського району Полтавської області та ОСОБА_1 25.06.2021 укладено договір оренди землі, який також суперечить вимогам ч. 1 ст. 36 КК України в частині площі земельної ділянки, яка передана в оренду ОСОБА_1 для городництва, такий договір оренди підлягає визнанню недійсним з одночасним поверненням земельної ділянки площею 1,0000 га з кадастровим номером 5322880300:03:002:0004, у розпорядження Лубенської територіальної громади в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області.
Право оренди земельної ділянки на підставі зазначеного договору оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 11 вищевказаного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Пунктами 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права обтяження речових прав, припинені у зв'язку з проведенням відповідно державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
За таких обставин, державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку з кадастровим номером 5322880300:03:002:0004, загальною площею 1,0000 га, розташовану за межами населеного пункту с. Березівка Лубенського району Полтавської області, зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Лубенської міської ради Васильченко В.М. від 27.07.2021, індексний номер 59553462, слід скасувати та припинити право оренди на вказану земельну ділянку ОСОБА_1 ..
Неналежне використання земельних ділянок, тобто тих, які отримано у порушення визначеного законом порядку, може привести до унеможливлення реалізації права на отримання земельних ділянок інших громадян, оскільки при наявності таких звернень орган місцевого самоврядування може відмовити у їх наданні у зв'язку із їх відсутністю, у той час як землі, які б можливо було надати, будуть використовуватись особами, що отримали їх в порушення встановленого порядку.
У свою чергу, держава, яка делегувала органу місцевого самоврядування повноваження щодо реалізації права громадян на землю, не зможе реалізувати надані Конституцією України гарантії на реалізацію такого права. А тому порушення у вказаній сфері беззаперечно є порушенням інтересів держави.
Водночас, інтерес держави (національний, суспільний інтерес) у вказаній сфері суспільних відносин полягає у дотриманні розпорядником та користувачем відповідно конституційних обов'язків здійснювати повноваження щодо реалізації прав на землю Українського народу та користуватися природними об'єктами права власності народу виключно відповідно до вимог закону.
Поняття «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.
Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
У даному випадку порушення інтересу держави відбулося внаслідок порушення встановленого на законодавчому рівні порядку розпорядження земельною ділянкою.
Порушення інтересів держави полягає також у тому, що внаслідок незаконного розпорядження землею порушуються і суспільний інтерес на законний обіг землі, як національного багатства, і положення законодавства України щодо обов'язків органів влади та місцевого самоврядування діяти в межах своїх повноважень та у порядку передбаченому законом.
Отже, вказані обставини свідчать про наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.
Щодо посилань представника відповідача Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області на те, що наявний компетентний орган, який міг звернутися до суду із даним позовом, суд зазначає наступне.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11.06.2024 у справі №925/1133/18 сформульовано правові висновки про застосування ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, згідно з якими: 1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо: -орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси; -орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави; 2) прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо: -відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; -орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.
Прокурор звернувся до суду з цим позовом як самостійний позивач, з огляду на те, що орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції, а саме Лубенська міська рада Лубенського району Полтавської області є відповідачем по справі, оскільки порушені інтереси держави. Інші уповноважені органи у цьому разі відсутні.
Відповідно до пункту до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, має право звертатися до суду з позовами про визнання недійсними угод, укладених із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок державної, комунальної власності.
Серед вказаного переліку повноважень відсутня можливість звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.
Згідно ст.10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначені повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, де передбачено право звернення до суду з позовом щодо відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
Вказані повноваження також передбачені у Положенні про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015, зі змінами у редакції, чинній на час звернення з цим позовом до суду.
У пункті 6 Положення вказано, що посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і додержанням вимог законодавства про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право звертатися до суду з позовом про розірвання договору оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки або договору про встановлення земельного сервітуту, а також про припинення права постійного користування земельною ділянкою.
Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області не є стороною договору оренди землі від 25.06.2021, на відміну від Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області.
За таких обставин Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області не є учасником спірних відносин і не наділене повноваженнями звертатися до суду з позовом про визнання недійсним оспорюваного договору оренди землі, як і визнання незаконним та скасування оспорюваного рішення органу місцевого самоврядування.
Органом, який уповноважений територіальною громадою на здійснення функцій щодо надання земельних ділянок певної категорії у власність та користування, здійснення контролю за додержанням земельного законодавства на підвідомчій території є Лубенська міська рада Лубенського району Полтавської області, оскільки земельна ділянка знаходиться на території Лубенської територіальної громади.
Водночас, предметом вказаного позову є, зокрема, визнання недійсним договору оренди, відтак Лубенська міська рада Лубенського району Полтавської області не може бути стороною позивача і відповідача одночасно.
Таким чином, у даному спорі прокурор має бути самостійним позивачем, оскільки в іншому випадку відбулося би співпадіння позивача та відповідача в одній особі.
Також суд зазначає, що в пункті 38 Постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №469/1044/17 від 15.09.2020 зазначено, що прокурор оскаржив рішення сільської ради, саме тому, визначивши останню відповідачем, він мав підстави звернутися до суду як позивач, вважаючи, що відсутній орган, який може захистити інтереси держави.
У постанові від 07.11.2018 (справа № 916/749/17) Верховний Суд вказав, що безпосередність звернення до суду прокуратури без зазначення компетентного органу, який здійснює функції держави в спірних відносинах, правомірно обґрунтовується перевищенням органом місцевого самоврядування, що здійснює правомочності власника майна, належного територіальній громаді, встановлених законом меж її владних повноважень, а також необхідністю захисту інтересів держави в частині забезпечення права місцевої громади розпоряджатися землею, яка їй належить. Захист інтересів держави в особі територіальної громади має здійснювати відповідна рада, проте, у разі якщо саме цей орган місцевого самоврядування вчинив дії у вигляді прийняття рішення, яке є незаконним та порушує інтереси держави в особі територіальної громади, правомірним є звернення прокурора та визначення ради відповідачем, позаяк іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади не існує.
За таких обставин, суб'єкт, наділений повноваженнями щодо захисту інтересів держави та територіальної громади у випадку прийняття органом місцевого самоврядування незаконного рішення, яке є однією зі стадій процедури відведення земельної ділянки у власність, відсутній, що становить виключний випадок, коли прокурор має не тільки право, але і обов'язок, звернутися до суду для захисту інтересів держави.
На підставі вищевикладеного, позовна заява Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди, скасування державної реєстрації права оренди та повернення земельної ділянки підлягає до задоволення.
Судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідачів у відповідності зі ст. 141 ЦПК України на користь позивача в сумі сплаченої останнім при зверненні до суду (а.с. 1).
Керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 19, 23, 76, 81, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди, скасування державної реєстрації права оренди та повернення земельної ділянки - задовольнити.
Визнати недійсним договір оренди землі від 25.06.2021, укладений між Лубенською міською радою Лубенського району Полтавської області та ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5322880300:03:002:0004, площею 1,0000 га, дата державної реєстрації права 27.07.2021.
Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди громадянки ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5322880300:03:002:0004, площею 1,0000 га, розташовану за межами с. Березівка Лубенського району Полтавської області, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Лубенської міської ради Васильченко В.М. від 27.07.2021, індексний номер 59553462 та припинити право оренди на вказану земельну ділянку громадянки ОСОБА_1 .
Зобов'язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5322880300:03:002:0004, площею 1,0000 га, розташовану за межами с. Березівка Лубенського району Полтавської області, у розпорядження Лубенської територіальної громади в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області.
Стягнути з Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області та ОСОБА_1 на користь Полтавської обласної прокуратури (36000, м. Полтава, вул. 1100 річчя Полтави, 7, р/р №UA118201720343130001000006160, ДКСУ м. Київ 820172, код ЄДРПОУ 02910060) витрати, понесені на сплату судового збору за подання позовної заяви у сумі 9084 грн. 00 коп. в рівних частках, а саме по 4542 грн. 00 коп. з кожного.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:
- позивач Лубенська окружна прокуратура Полтавської області, адреса знаходження: Полтавська область, м. Лубни, вул. Старо-Троїцька, 13.
- відповідач Лубенська міська рада Лубенського району Полтавської області, місце знаходження: Полтавська область, м. Лубни, вул. Я. Мудрого, 33, код ЄДРПОУ 21053182.
- відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання/реєстрації: АДРЕСА_1 .
Дата складання повного рішення суду 14.07.2025 року.
Суддя Т.Д. Бєссонова