Справа № 369/6794/25
Провадження № 2-о/369/406/25
14.07.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Мартиненко В. С.,
за участю секретаря судового засідання Шаркової А.О.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту смерті особи,
До Києво-Святошинського районного суду Київської області з вказаною заявою звернулася ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , в якій просила встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який загинув у віці 48 років ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Макіївка Сватівського району Луганської області, Україна, під час виконання бойового завдання, обов'язків військової служби при веденні бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони та територіальної цілісності Батьківщини, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Луганської області в умовах воєнного стану.
В обґрунтування вимог заяви заявник посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання її син ОСОБА_3 отримав мінно-вибухову травму несумісну з життям та загинув, але тіло старшого солдата ОСОБА_3 неможливо було евакуювати в зв'язку з штурмовими діями противника, масованими артилерійськими обстрілами із мінометів, РСЗВ та скидами невідомих боєприпасів із БплА, про що в своїх рапортах повідомили його побратими, які разом з ним виконували бойове завдання. Станом на теперішній час старший солдат ОСОБА_3 рахується зниклим безвісти. Встановлення даного факту є необхідним для оформлення права на спадщину та отримання виплат на підставі ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Заінтересована особа Міністерство оборони України надало письмові пояснення, в яких повідомило, що у вказаній справі вбачається наявність спору про право, оскільки у особи, щодо якої розглядається справа можуть бути й інші спадкоємці, крім того, оскільки Міністерство оборони України має здійснювати виплати, але саме заперечує проти задоволення заяви, вказане також свідчить про наявність спору про право. Також заінтересована особа повідомила, що звернення із заявою про оголошення особи померлою є передчасним, оскільки з часу зникнення особи безвісти не сплив встановлений законом строк.
Заявник та представник заявника в судовому засіданні підтримали вимоги заяви, заявник також повідомила, що у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки їй повідомили про необхідність надання нею відповідного рішення суду для отримання нею виплат, пов'язаних із зникненням безвісти її сина.
Заінтересовані особи в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_3 НОМЕР_2 від 06.01.1976, виданим Залізничним відділом ЗАГС м. Києва, актовий запис №20 від 06.01.1976; свідоцтвом про шлюб ОСОБА_1 НОМЕР_3 від 02.02.1989, виданим відділом ЗАГС Залізничного РВК м. Києва, актовий запис №1066 від 17.09.1988.
Згідно з актом службового розслідування за фактом зникнення старшого солдата ОСОБА_3 , затвердженим 28.08.2024 ТВО командира військової частини НОМЕР_1 , службовим розслідуванням було встановлено, що військовослужбовець військової служби за мобілізацією старший солдат ОСОБА_3 , стрілець 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , під час виконання службових (бойових) завдань, виконуючи завдання за призначенням, приймаючи безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, зник безвісти за особливих обставин, а саме в районі проведення бойових дій на позиції ПВ «М195» в н.п. Макіївка Луганської області. Попередньо встановлено, що після ворожого мінометного обстрілу, обстрілу скидів невідомих боєприпасів із БпЛА противника старший солдат ОСОБА_3 отримав травми несумісні з життям і загинув, а його тіло не було евакуйоване через штурмові дії противника та повторні обстріли із міномета, РСЗВ та ствольної артилерії. Зникнення (загибель) старшого солдата ОСОБА_3 пов'язане з виконанням обов'язків військової служби та не пов'язане з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення. Військовослужбовець перебував у засобах індивідуального захисту. На підставі викладеного вирішено вважати старшого солдата ОСОБА_3 таким, що зник безвісти з 03.08.2024 в населеному пункті Макіївка, Сватівського району, Луганської області під час виконання бойового завдання.
Відповідно до Витягу із Наказу командира військової частини НОМЕР_1 №265 від 27.08.2024, вирішено службове розслідування вважати завершеним, старшого солдата ОСОБА_3 вважати таким, що зник безвісти з 03.08.2024 в населеному пункті Макіївка, Сватівського району, Луганської області під час виконання бойового завдання.
Судом були досліджені пояснення старшого солдата ОСОБА_4 та солдата ОСОБА_5 від 04.08.2024, на підставі яких було проведене вищевказане службове розслідування. Так, ОСОБА_4 пояснив, що 03.08.20204 близько 10-35 старший солдат ОСОБА_3 виконував бойове завдання на позиції ПВ 195 в н.п. Макіївка Луганської області. Внаслідок мінометного обстрілу о 10:39 03.08.2024 отримав мінно-вибухову травму несумісну з життям та загинув, але тіло старшого солдата ОСОБА_3 неможливо евакуювати у зв'язку з штурмовими діями противника, мінометного обстрілу та скидами невідомих боєприпасів із БпЛА. Станом на 08-00 04.08.24 старший солдат ОСОБА_3 вважається зниклим безвісти. Військовослужбовець перебував у засобах індивідуального захисту без ознак алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Вйськовослужбовець ОСОБА_5 пояснив, що 03.08.2024 він виконував бойове завдання на позиції ПВ М195. Разом з ним на цій позиції бойове завдання виконував солдат ОСОБА_3 . Він знаходився приблизно 50-70 м спереду лівіше за нього. Приблизно о 10-10 розпочався мінометний обстріл їхньої позиції, один з приходів влучив біля ОСОБА_6 , іншим було поранено самого ОСОБА_5 , в результаті чого він змушений був заховатися в укриття. Після надання собі допомоги і під час невеликого затишшя він вирішив перевірити як справи у солдата ОСОБА_6 , оскільки на зв'язок він не виходив. Підповзши ближче він виявив, що ОСОБА_6 знаходиться в тому ж місці, де він його бачив до того, але частково засипаним землею і без ознак життя. Оскільки обстріл знову розпочався, а також почалися скиди невідомих боєприпасів із БпЛА, вони змушені були відійти на інший рубіж для збереження власного життя. Нажаль, солдата ОСОБА_6 не було змоги евакуювати: його тіло залишилося там же на позиції.
З наведених пояснень суд робить висновок про наявність високої вірогідності того, що солдат ОСОБА_3 загинув під час виконання бойового завдання, обов'язків військової служби при веденні бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони та територіальної цілісності Батьківщини, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Луганської області в умовах воєнного стану.
Проте суд позбавлений можливості на підставі доказів, долучених до заяви, встановити факт смерті ОСОБА_3 , оскільки з вищевказаних пояснень солдатів, що перебували в момент обстрілу поруч з ним, неможливо встановити, мінно-вибухову травму якого життєво важливого органу отримав солдат; чи вони особисто перевіряли наявність ознак життя у нього; скільки часу мали солдати для перевірки ознак життя у ОСОБА_3 .
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв'язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою, а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи, що відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові № 204/7924/23 від 13.03.2024. Також висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 24.04.2024 у справі 756/5840/23, в якому Верховний Суд погодився з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції, якими, зважаючи на наявність акту про настання смерті, оформленому у ході розслідування, було встановлено факт смерті військовослужбовця, а також правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 29.05.2024 у справі 127/28463/23, в якому Верховний Суд зазначив, що матеріалами справи встановлено, що штаб-сержант під час виконання бойового завдання в населеному пункті Бахмут отримав несумісне з життям поранення, а тому правильними є висновки суду першої інстанції про достатність підстав для оголошення фізичної особи померлою.
При чому відповідно до висновку Верховного Суду, викладеному у постанові № 686/9938/23 від 26.02.2024 були визнані необґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, у порушення вимог частини другої статті 46 ЦК України передчасно, до спливу шести місяців від дня закінчення воєнних дій, постановив рішення про оголошення особи померлим, оскільки як встановлено матеріалами справи солдат брав участь в обороні м. Маріуполя, під час здійснення якої отримав смертельне поранення 19 березня 2022 року, а тому є правильними висновки судів попередніх інстанцій, що шестимісячний строк, передбачений вказаною нормою, слід обраховувати з моменту настання відповідної події.
Також суд дійшов висновку про необґрунтованість доводу заінтересованої особи про наявність у вказаній справі спору про право, оскільки між заявником та Міністерством оборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки Міністерство не є суб'єктом отримання такої соціальної допомоги, що відповідає висновку Верховного Суду у справі № 560/17953/21 від 18.01.2024.
Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту смерті особи.
Керуючись ст. ст. 259, 264-265, 273, 293-294 ЦПК України,
У задоволені заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту смерті особи, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Заявник: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, адреса місцезнаходження: 03168, Україна, місто Київ, проспект Повітряних Сил, будинок, 6, ЄРДПОУ 00034022, Військова частина НОМЕР_1 .
Суддя Мартиненко В.С.