Справа № 369/10266/25
Провадження №1-кс/369/1830/25
16.06.2025 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: cлідчого судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна,
10.06.2025 року на адресу Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту накладеного ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.01.2022 по справі № 369/403/22 на:
-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу автомобіля марки “Mercedes-Benz», модель “R350», д.н.з. НОМЕР_1 , 2006 року випуску, серії НОМЕР_2 та електронний ключ який вилучено та поміщено до спец. Пакету № 4224556;
-автомобіль марки “Mercedes-Benz», модель “R350», д.н.з. НОМЕР_1 , 2006 року випуску, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , яке видано 13.08.2020, власником транспортного засобу є ОСОБА_4 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування поданого клопотання зазначає, що у провадженні Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області перебуває кримінальне провадження № 12022111050000027 від 03.01.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.01.2022 по справі № 369/403/22 задоволено клопотання слідчого СВ Бучанського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_5 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 12022111050000027 від 03.01.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Постановлено накласти арешт на тимчасово вилучене майно 03.01.2022 у період часу з 15 год. 50 хв. до 16 год. 30 хв. в ході проведення огляду на парковці, що знаходиться на загальнодоступній ділянці місцевості за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом тимчасового позбавлення їх власника права розпорядження, користування цим майном та його відчуження, а саме на: 1) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу автомобіля марки “Mercedes-Benz», модель “R350», д.н.з. НОМЕР_1 , 2006 року випуску, серії НОМЕР_2 та електронний ключ який вилучено та поміщено до спец. Пакету № 4224556; 2) автомобіль марки “Mercedes-Benz», модель “R350», д.н.з. НОМЕР_1 , 2006 року випуску, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , яке видано 13.08.2020, власником транспортного засобу є ОСОБА_4 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_4 є власником автомобіля марки “Mercedes-Benz», модель “R350», д.н.з. НОМЕР_1 , 2006 року випуску, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , яке видано 13.08.2020.
Як зазначено вище, арешт на транспортний засіб накладено ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.01.2022.
Станом на 04.06.2025 у кримінальному провадженні № 12022111050000027 від 03.01.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 2194 КК України проведено автотехнічну експертизу та всі необхідні слідчі дії з тимчасово вилученим транспортним засобом, у зв'язку з чим подальше втручання у користування ОСОБА_4 зазначеним транспортним засобом є недоцільним.
16.06.2025 року представник заявника адвокат ОСОБА_3 через канцелярію суду зареєстрував заяву, в якій просив слідчого суддю здійснювати розгляд клопотання у його відсутність, вимоги клопотання про скасування арешту підтримав у повному обсязі.
У судове засідання прокурор та представник органу досудового розслідування не з'явилися.
Згідно вимог ч. 1 ст. 107 КПК України, застосування технічних засобів фіксування судового розгляду даного питання не здійснювалося.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього документи, дійшов наступного висновку.
У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч .2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт накладався у випадку, передбаченому п.1ч.2 ст.170цьогоКодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт накладається у випадках, передбачених п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним.
Згідно зіст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно із ст.1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
У відповідності до ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або був вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166,170-174цього Кодексу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Згідно з практикою Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСі» проти Сполученого Королівства» (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108. п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
З огляду на викладене, не вбачається потреби, яка б виправдовувала такий ступінь втручання у права третьої особи-власника майна, яка володіє вказаним майном на законних підставах. Розумність та співрозмірність обмеження права власності законного власника зазначеного майна суперечить завданням кримінального провадження. Зазначений захід забезпечення кримінального провадження порушує права заявника, оскільки призводить до надмірного обмеження прав, тому вказаний арешт підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 2, 7, 98, 100, 131, 132,170-174, 309, 372, 376 КПК України
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.01.2022 по справі № 369/403/22 на:
-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу автомобіля марки “Mercedes-Benz», модель “R350», д.н.з. НОМЕР_1 , 2006 року випуску, серії НОМЕР_2 та електронний ключ який вилучено та поміщено до спец. Пакету № 4224556;
- автомобіль марки “Mercedes-Benz», модель “R350», д.н.з. НОМЕР_1 , 2006 року випуску, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , яке видано 13.08.2020, власником транспортного засобу є ОСОБА_4 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає
Слідчий суддя ОСОБА_1