Справа № 486/1291/25
Провадження № 1-кс/486/264/2025
14 липня 2025 року м. Південноукраїнськ
Слідчий суддя Південноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого CВ Відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_3 погоджене прокурором Первомайського відділу Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному 11 липня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025152120000233, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тузли, Татарбунарського району, Одеської області, громадянина України, розлученого, гранатометника 2 відділення морської піхоти 2 взводу морської піхоти 2 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , військове звання «матрос», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 в режимі відеоконференції,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
14 липня 2025 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ Відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Первомайського відділу Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному 11 липня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025152120000233, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що будучи військовослужбовцем по мобілізації та проходячи військову службу на посаді гранатометника 2 відділення морської піхоти 2 взводу морської піхоти 2 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , військове звання «матрос», 11липня 2025 року близько 16:30 год., більш точного часу не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи поруч з приміщення під'їзду №4, багатоповерхового житлового будинку АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно, відкрито для потерпілого, в умовах воєнного стану, що значно підсилювало суспільну небезпечність його діяння, переслідуючи корисний мотив та ціль незаконного збагачення, перебуваючи у вказаному вище місці та у вказаний час, підійшов до ОСОБА_7 , та діючи відкрито, розуміючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, просунув руку до зовнішньої кишені футболки ОСОБА_7 , в яку останній був одягнутий, звідки дістав мобільний телефон марки «NOKIA», моделі «TA-1010», IMEI1: НОМЕР_2 з sіm-карткою мобільного оператору ПрАТ «Київстар» з контактним номером НОМЕР_3 , вартістю 510 (п'ятсот десять) грн, після чого достовірно усвідомлюючи, що його дії помічені власником майна та оцінюються як відкрите викрадення чужого майна, ігноруючи це та не реагуючи на подальші зауваження потерпілого повернути викрадене, залишив місце події разом із викраденим мобільним телефоном, яким надалі розпорядився на свій розсуд.
За таких обставин, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому в умовах воєнного стану.
11 липня 2025 року о 19:15 год. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
12 липня 2025 року ОСОБА_5 відповідно до вимог ст.ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Обґрунтованість підозри відносно ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: рапортом про вчинене кримінальне правопорушення, який зареєстрований в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України»(журнал єдиного обліку) відділення поліції № 3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області за №4459від 11 липня 2025 року; протоколом огляду місця події від 11 липня 2025 року за адресою: Миколаївська область, м. Південноукраїнськ, просп. Незалежності, 8, прилегла територія вказаного двору та додатком до нього - фототаблицею; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 11 липня 2025 року; протоколом пред'явлення потерпілому ОСОБА_7 особи для впізнання за фотознімками від 11 липня 2025 року; протоколом слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_7 від 11 липня 2025 року; протоколом огляду речі - блокноту потерпілого ОСОБА_7 від 11 липня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 11 липня 2025 року; протоколом огляду речі - мобільного телефону «NokiaTA-1010»від 11 липня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 11 липня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 11 липня 2025 року; протоколом огляду речі - відеозаписів з камер відеоспостереження з буд. АДРЕСА_3 від 11 липня 2025 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 11 липня 2025 року; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 11 липня 2025 року; речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження.
На даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме, питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні злочину.
Таким чином, сукупність вищезазначених доказів, які зібрані на даному етапі досудового розслідування, є достатньою, а відтак, підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, є обґрунтованою.
Разом з тим, на даний час наявні ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України) та вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Таким чином, виникли підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 .
Доказами того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду є те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Усвідомлюючи та будучи обізнаним про покарання, яке загрожує йому в разі визнання винним за вироком суду, підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності може вжити заходів до переховування від органів досудового розслідування, суду, для уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. Ризик переховування обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Доказами можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є те, що на даний час не проведено всіх необхідних і можливих слідчих дій з метою отримання доказів вини ОСОБА_5 . Знаходячись на свободі, ОСОБА_5 дізнавшись від органу досудового розслідування про здобуті в ході слідства докази на обґрунтованість його підозри та виявлені під час слідства обставини кримінального правопорушення, наявні у наданих йому додатках до клопотання про обрання запобіжного заходу, може вживати заходи до перешкоджання об'єктивності досудового розслідування; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, міцних соціальних зв'язків не має (не одружений, не є учасником бойових дій, не навчається, на обліку як безробітний не перебуває), тож не має законних джерел існування, хоча в силу віку та стану здоров'я міг би влаштуватися на роботу в умовах дефіциту кадрів через мобілізацію населення, про що свідчить його протиправна поведінка, оскільки вказаний злочин він вчинив, будучи у статусі обвинуваченого у іншому кримінальному провадженні. ОСОБА_5 самовільно залишив військову частину, його перебування за місцем вчинення злочину безпідставне. Тому в органу досудового розслідування є вагомі підстави вважати, що ОСОБА_5 може вчинити інші злочини, наприклад такий злочин, як дезертирство.
Між тим, вік, стан здоров'я є тими факторами, які надають змогу безперешкодно обрати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Однак, більш м'які запобіжні заходи не можуть бути застосовані, оскільки згідно з ч. 1 ст. 179 КПК України сутність особистого зобов'язання полягає у виконанні обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, проте, застосування особистого зобов'язання щодо ОСОБА_5 жодним чином не сприятиме запобіганню ризикам, передбаченим п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, його поведінка свідчить про неможливість ним особисто забезпечити виконання процесуальних обов'язків; для застосування особистої поруки згідно зі ст. 180 КПК України потрібна наявність поручителів, що заслуговують на довіру, та які поручаються за виконання покладених на ОСОБА_5 обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України, але жодна особа не виявила намір бути поручителем підозрюваного; - при обранні домашнього арешту виникає ризик того, що ОСОБА_5 зможе продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, тим більше, що в умовах воєнного стану контролювати його поведінку вкрай важко.
Крім того, сторона обвинувачення вважає за неможливе при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави ОСОБА_5 оскільки він підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто злочину, вчиненого із застосуванням насильства, тим більше, насильства, небезпечного для життя людини, яке могло спричинили загибель потерпілого у разі не надання своєчасної кваліфікованої медичної допомоги.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, зауважив, що відносно ОСОБА_5 за ст. 128 КК України перебуває на розгляді в суді обвинувальний акт.
Підозрюваний в судовому засіданні просив обрати йому запобіжний захід домашній арешт. Повідомив, що самовільно залишив частину, оскільки помер його батько. Крім того, внаслідок захворювання легень, йому необхідно пройти лікування.
Захисник посилався на те, що підозрюваний розкаявся, на підтвердження щирого каяття за участі підозрюваного було проведено слідчий експеримент. Зауважив, що того дня ОСОБА_5 разом з потерпілим вживали алкогольні напої. Просив обрати запобіжний захід - домашній арешт, оскільки ОСОБА_5 має постійне місце проживання та перебуває у фактичних шлюбних відносинах.
Заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання та кримінальне провадження, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025152120000233, 11 липня 2025 року внесені відомості за ч. 4 ст. 186 КК України. Короткий виклад обставин: 11 липня 2025 року до ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області надійшла заява від ОСОБА_7 про те, що 11 липня 2025 року близько о 16:30 год. невідома особа, перебуваючи поруч з під'їздом №4 по АДРЕСА_2 , відкрито, заволоділа належним заявнику мобільним телефоном «Nokia», спричинивши матеріальні збитки.
11 липня 2025 року о 19:15 год. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
12 липня 2025 року ОСОБА_5 відповідно до вимог ст.ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно вимог ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до приписів п. 4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 зазначеного кримінального правопорушення підтверджується матеріалами доданими до клопотання, а саме, протоколом огляду місця події прилеглої території двору будинку АДРЕСА_2 від 11 липня 2025 року фото таблицею до нього; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 11 липня 2025 року; протоколом пред'явлення потерпілому ОСОБА_7 особи для впізнання за фотознімками від 11 липня 2025 року; протоколом слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_7 від 11 липня 2025 року; протоколом огляду речі - блокноту потерпілого ОСОБА_7 від 11 липня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 11 липня 2025 року; протоколом огляду речі - мобільного телефону «NokiaTA-1010» від 11 липня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 11 липня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 11 липня 2025 року; протоколом огляду речі - відеозаписів з камер відеоспостереження з буд. АДРЕСА_3 від 11 липня 2025 року; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 12 липня 2025 року; протоколом проведення слідчого експерименту.
При цьому слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Слідчий суддя вважає доведеним ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, а також вчинення інших кримінальних правопорушень оскільки відносно ОСОБА_5 на розгляді Арбузинського районного суду Миколаївської області перебуває обвинувальний акт за ст.128 КК України, крім того ОСОБА_5 не надав офіційних даних про місце працевлаштування, що свідчить про відсутність у останнього офіційних джерел для існування, також не має міцних соціальних зв'язків, неповнолітніх дітей не має, наведене свідчить про те, що ОСОБА_5 може умисно ухилятись від явки до слідчого, прокурора або суду.
Слідчий суддя вважає не доведеним ризик можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, враховує відсутність міцних соціальних зв'язків, та те, що немає даних щодо офіційного працевлаштування підозрюваного а отже вважає, що до ОСОБА_5 може бути застосований запобіжний захід.
При застосуванні виду запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з наступного.
Щодо особистого зобов'язання, згідно з ч. 1 ст. 179 КПК України сутність особистого зобов'язання полягає у виконанні обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, проте, застосування особистого зобов'язання щодо ОСОБА_5 жодним чином не сприятиме запобіганню ризикам, передбаченим п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки його поведінка свідчить про неможливість ним особисто забезпечити виконання процесуальних обов'язків.
Для застосування особистої поруки згідно зі ст. 180 КПК України потрібна наявність поручителів, що заслуговують на довіру, та які поручаються за виконання покладених на ОСОБА_5 обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України, але жодна особа не виявила намір бути поручителем підозрюваного. Крім того, навіть у випадку застосування вказаного запобіжного заходу до ОСОБА_5 це не зможе запобігти вказаним вище ризикам.
Такий запобіжний захід, як цілодобовий домашній арешт також не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 зможе продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.
За викладеного, враховуючи, що не можливо застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, слідчий суддя вважає, що лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою може запобігти доведеним прокурором ризикам.
При визначенні розміру застави, слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, дані про його особу та ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та вважає, що розмір застави який достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, складає шістдесят розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 206, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити, застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 днів, до 09 вересня 2025 року включно з поміщенням його до Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор».
Визначити ОСОБА_5 заставу 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого слідчого відділу Відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, прокурора або суд за першою вимогою;
- утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим;
- не відлучатися з місця проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , а також заставодавцю, що у разі невиконання обов'язків підозрюваним, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини свої неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Строк дії ухвали до 09 вересня 2025 року включно.
Слідчий суддя ОСОБА_1