Справа № 365/183/24
Номер провадження: 2/365/9/25
14 липня 2025 року селище Згурівка
Згурівський районний суд Київської області у складі:
головуючої судді Кучерявої Л.М.
за участі секретаря судового засідання Матвієнко Н.В.
представника позивача - адвоката Довгаля С.В.
відповідача - ОСОБА_1
представника відповідача - адвоката Миколаєвої Ю.В.
в ході розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в режимі відеоконференцзв'язку у порядку загального позовного провадження цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Позднякова Надія Миколаївна, про визнання договору купівлі-продажу удаваним та недійсним,
У провадженні Згурівського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за вказаним вище позовом.
24 квітня 2025 року через систему «Електронний суд» уповноважений представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Довгаль С.В. подав до суду клопотання про призначення експертизи, яке обґрунтовує тим, що ним неодноразово зазначалось у судових засіданнях про те, що позивач ОСОБА_2 постійно хворіє та неодноразово проходив лікування в Комунальному некомерційному підприємстві Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об'єднання» починаючи з 19 листопада 2024 року. Останнє стаціонарне лікування відбулося з 31.01.2025 по 01.03.2025, виписаний з діагнозом «Розлади психіки та поведінки внаслідок судинно-дегенеративного ураження головного мозку з вираженим інтелектуально-мнестичним зниженням до недоумкуватості, психоорганічний синдром». З огляду на вказане постає питання щодо можливості ОСОБА_2 усвідомлювати значення своїх дій та/або керувати ними при укладенні спірного договору купівлі-продажу житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, включаючи земельну ділянку від 14 лютого 2024 року № 169. Клопотання про призначення експертизи раніше заявити не міг, оскільки про вказані факти дізнався тільки 23 квітня 2025 року. Враховуючи вказане просить призначити судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручити Комунальному некомерційному підприємству Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об'єднання», на вирішення якої поставити питання: Чи страждає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на будь-який психічний розлад? Якщо так, то чи є цей розлад хронічним та стійким? Чи здатний ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за своїм психічним станом усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними? Чи страждав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будь-яким психічним розладом на момент вчинення Договору купівлі-продажу № 169 від 14 лютого 2024 року, посвідченого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Поздняковою Н.М.? Чи усвідомлював ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за своїм психічним станом значення своїх дій та (або) чи міг керувати ними на момент вчинення Договору купівлі-продажу № 169 від 14 лютого 2024 року, посвідченого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Поздняковою Н.М.?
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Довгаль С.В. своє клопотання про призначення експертизи підтримав. Зазначив, що психічний стан позивача може вплинути на дійсність укладеного договору купівлі-продажу. Підставою для проведення судової психіатричної експертизи є стан здоров'я сторони договору, оскільки позивач міг не усвідомлювати значення своїх дій в результаті психічних розладів.
У судовому засіданні представник відповідача - адвокат Миколаєва Ю.В. заперечувала щодо задоволення заявленого клопотання, оскільки предметом позову є саме недійсність правочину з підстав його удаваності. Питання про неусвідомлення позивачем своїх дій під час укладання спірного договору купівлі-продажу у позовній заяві не ставилося. Заявлене клопотання змінює предмет позову та виходить за межі позовних вимог. Доказів недієздатності позивача стороною позивача разом із позовною заявою до суду не надано. Зазначила, що клопотання про призначення експертизи не було заявлене на підготовчому засіданні.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення заявленого клопотання. Зазначила, що на момент укладення спірного договору купівлі-продажу позивач ОСОБА_2 був здоровим, знаходився за місцем свого постійного проживання, в лікарні не лікувався. З моменту укладення договору купівлі-продажу від 14.02.2024 пройшло вже більше року і за цей час все могло змінитися.
У судове засідання позивач ОСОБА_2 , представник позивача - адвокат Скромна І.М., третя особа приватний нотаріус Позднякова Н.М. не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку. Позивач, представник ОСОБА_3 про причини неявки суд не повідомили. Третя особа направила до суду заяву про розгляд справи у її відсутність.
Розглянувши клопотання представника позивача ОСОБА_4 , заслухавши думку учасників справи, враховуючи основні засади цивільного судочинства, суд приходить до наступних висновків.
Згідно зі статтею 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд зберігаючи об'єктивність і неупередженість: роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
За змістом частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються висновками експертів.
Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (ст. 1 Закону України «Про судову експертизу»).
Згідно з пунктами 6.1., 6.3., 6.4. Розділу VI «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5), об'єктом психологічної експертизи є психічно здорові особи (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, засуджений, свідок, потерпілий, позивач, відповідач: малолітні; неповнолітні; дорослого та похилого віку). Психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки. Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.
Діючим цивільним процесуальним законодавством передбачено, що експертиза у справі призначається судом у разі необхідності з'ясування фактичних обставин, що становлять предмет доказування.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Судом встановлено, що предметом позову є визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, включаючи земельну ділянку, на якій розташовано ці об'єкти від 14.02.2024, укладеного між продавцем (позивачем) ОСОБА_2 та покупцем (відповідачем) ОСОБА_1 .
Підставами визнання такого договору недійсним у позовній заяві вказані нікчемність та удаваність правочину укладення договору купівлі-продажу. Як зазначає представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Скоромна І.М. у позовній заяві, із посиланням на статтю 220 ЦК України, нікчемність правочину (укладення спірного договору купівлі-продажу) полягає у недодержанні сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, оскільки, як стверджує позивач ОСОБА_2 , він не отримував вказані у спірному договорі кошти ні до підписання договору, ні після. Удаваність правочину обґрунтовує тим, що до позивача ОСОБА_2 був застосований обман і він, в силу свого віку та психологічного стану не зміг правильно оцінити і зрозуміти зміст та умови договору.
Представник позивача адвокат Довгаль С.В. у клопотанні про призначення судової психологічної експертизи необхідність її призначення обґрунтовує посилаючись на статтю 225 ЦК України, при цьому така підстава недійсності спірного договору купівлі-продажу, як не усвідомлення однією зі сторін правочину значення своїх дій та (або) неможливість керувати ними у момент вчинення правочину, у позовній заяві не зазначалася.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 77 ЦПК України).
Також суд звертає увагу і на те, що у своєму клопотанні про надання та витребування доказів і допит свідків, поданому представником позивача - адвокатом Довгаль С.В. 26.08.2024, яке розглянуте судом, представник зазначає як на підставу визнання договору купівлі-продажу недійсним саме укладення удаваного правочину для приховання договору міни через небажання сторін настання наслідків договору купівлі-продажу.
З урахуванням підстав та предмета позовних вимог, фактичних обставин справи, які входять до предмету доказування щодо оспорювання договору купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, включаючи земельну ділянку, на якій розташовано ці об'єкти від 14.02.2024, укладеного між продавцем (позивачем) ОСОБА_2 та покупцем (відповідачем) ОСОБА_1 , суд вважає, що в межах даного цивільного спору відсутні підстави для призначення судової психологічної експертизи, у зв'язку із чим клопотання задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 11, 12, 13, 43, 77, 261, 353 ЦПК України,
У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Довгаля Сергія Володимировича, про призначення судової психологічної експертизи відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її оголошення і оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуюча суддя Л.М. Кучерява