Справа№ 953/4869/25
н/п 3/953/1638/25
"10" липня 2025 р. м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді - Лисиченко С.М.,
за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м.Харкова матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 , ВОС 143533А, номер обслуги, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 12.05.2025 серії ЕПР1 №328175, 12.05.2025 о 13:55 годині у м.Харкові по вул.Вінниченка, 2 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2107, р.н. НОМЕР_3 , будучи особою, яка не має права керування транспортними засобами. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п.2.1.а ПДР України.
Дії ОСОБА_1 особою, уповноваженою на складання адміністративного протоколу, кваліфіковано за ч.5 ст.126 КУпАП як керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2025, матеріал про адміністративне правопорушення зареєстровано за №953/4869/25 н/п 3/953/1638/25 та розподілений головуючій судді Лисиченко С.М.
Також згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 12.05.2025 серії ЕПР1 №328159, 12.05.2025 о 13:55 годині у м.Харкові по вул. Вінниченка, 2 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2107, р.н. НОМЕР_3 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідність. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у лікаря нарколога в закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОКНЛ за адресою: м.Харків, вул.Ахієзерів, 18а водій відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.
Дії ОСОБА_1 особою, уповноваженою на складання адміністративного протоколу, кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.05.2025, матеріал про адміністративне правопорушення зареєстровано за № 953/4871/25 н/п 3/953/1640/25 та розподілений головуючій судді Лисиченко С.М.
Постановою Київського районного суду м.Харкова від 21.05.2025 об'єднано в одне провадження справу №953/4869/25 н/п 3/953/1638/25 зі справою № 953/4871/25 н/п 3/953/1640/25. Присвоєно об'єднаній справі №953/4869/25 н/п 3/953/1638/25.
У судовому засіданні особа ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП визнав у повному обсязі. Стосовно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП зазначив, що вину не визнає, оскільки він був на бойовому завданні, виїздив до м.Харкова за провізією. На виїзді з міста на п. Циркуни був зупинений працівниками поліції, які нібито виявили у нього ознаки наркотичного сп'яніння. Поліцейські запропонували поїхати для проведення експертизи, але для цього потрібно було почекати інший екіпаж патрульної поліції, приблизно годину-півтори, на що він відмовився, оскільки тоді він би не встиг на транспорт, який мав його завести на лінію бойового зіткнення. Також зазначив, що на місці його зупинки був представник з ВСП, який записав його дані. В подальшому поліцейські склали протокол та відпустили його.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши документи, оцінивши їх у сукупності, встановив таке.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень ст.68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно п. 1.3. Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пункт 1.9.Правил дорожнього руху України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до п.2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно із ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452\735 (далі-Інструкція), огляд на стан наркотичного сп'яніння проводиться у закладах охорони здоров'я лікарем (фельдшером), за результатами якого складається висновок.
Отже, для вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП слід перевірити, чи було дотримано вимог закону при вирішенні питання наявності в діях складу адміністративного правопорушення, тобто чи відповідає процедура перевірки водія транспортного засобу на стан сп'яніння вимогам закону.
Так, положеннями п. 9.15 розділу ІХ Інструкції про порядок організації патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України передбачено спеціальний порядок проведення огляду на стан сп'яніння військовослужбовця.
Даною Інструкцією для успішного виконання завдань, покладених на підрозділи Служби правопорядку, передбачено необхідність постійної взаємодії Віськової служби правопорядку з підрозділами Міністерства внутрішніх справ України.
Відповідно до п. 23 Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні підпорядковується начальникові відповідного органу управління Служби правопорядку. Він відповідає за забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців Збройних Сил України у місцях дислокації військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій гарнізону, у військових містечках, на вулицях і в громадських місцях, за організацію діяльності підрозділів Служби правопорядку щодо запобігання кримінальним та іншим правопорушенням серед військовослужбовців Збройних Сил України, їх виявлення і припинення, а також за забезпечення захисту життя, здоров'я, прав і законних інтересів військовослужбовців, військовозобов'язаних під час проходження ними зборів, працівників Збройних Сил України, захисту майна Збройних Сил України від розкрадання та інших протиправних посягань, участь у протидії диверсійним проявам і терористичним актам на військових об'єктах.
Начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні зобов'язаний, зокрема взаємодіяти з військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, органами Національної поліції, іншими правоохоронними органами, у тому числі обмінюватися з ними інформацією для швидкого і повного виявлення та розкриття кримінальних та виявлення інших правопорушень.
Статтею 5 Закону України «Про національну поліцію» також передбачено, що поліція у процесі своєї діяльності взаємодіє з органами правопорядку та іншими органами державної влади, а також органами місцевого самоврядування відповідно до закону та інших нормативно-правових актів.
Положеннями ст. 266-1 КУпАП встановлено порядок огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.3, 4, 6 ст. 266-1 КУпаП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. У разі незгоди військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Під час проведення огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З положень ч.9 ст.266-1 КУпАП вбачається, що огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №328159 від 12.05.2025, ОСОБА_1 місце роботи не повідомив.
Разом із цим, в ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_2 .
При цьому, згідно з положеннями ст.15 КУпАП, військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування у разі винесення термінового заборонного припису, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт. У разі притягнення таких осіб до відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі направлення особи, яка вчинила таке насильство, на проходження програми для осіб, які вчинили домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, здійснюється на загальних підставах.
При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У випадках, зазначених у цій статті, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.
Разом з тим, матеріали справи не містять даних, що ОСОБА_1 був водієм транспортного засобу Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту, згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №328159 від 12.05.2025, 12.05.2025 о 13:55 в м.Харкові по вул.Вінниченка, 2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_2 .
Виходячи з викладеного ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, який порушив Правила дорожнього руху України, несе адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Положенням Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395 (далі- Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення), врегульовано порядок оформлення протоколів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п.п. 4 п. 1розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі відповідно до ст. 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення, крім іншого, долучаються інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
Відповідно до даних, що міститься у протоколі про адміністративне правопорушення від 12.05.2025 серії ЕПР1 №328159 вбачається, що 12.05.2025 о 13:55 годину у м.Харкові по вул.Вінниченка, 2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2107, р.н. з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідність. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у лікаря нарколога в закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОКНЛ за адресою: м.Харків, вул.Ахієзерів, 18а водій відмовився.
Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння прийнята поліцейськими та зафіксована за допомогою технічних засобів, що свідчить про дотримання порядку, передбаченого ст.266 КУпАП.
Факт порушення ОСОБА_1 п.2.5 ПДР України та дотримання працівниками поліції його порядку, передбаченого ст.266 КУпАП, Інструкції, підтверджується сукупністю зібраних та досліджених судом доказами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №328159 від 12.05.2025, який складено у відповідності до вимог ст.256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07.11.2015 № 1395;
- направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.05.2025 за підписом інспектора взводу 2роти 6 батальйону 3 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Євсєєва М.;
- відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції.
Причини, з яких ОСОБА_1 відмовився виконувати вимогу поліцейського щодо проходження огляду на стан сп'яніння, правового значення для розгляду цієї справи не мають, оскільки, відповідно до п.2.5 ПДР України та абз.3 ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух», він був зобов'язаний виконати таку вимогу працівника поліції незалежно від його згоди чи не згоди з діями поліції.
Суд враховує, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів безумовні додаткові обов'язки пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку огляд для визначення стану сп'яніння.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8,9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведеною.
Також, відповідальність за ч.5 ст.126 КупАП настає у разі повторного протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, або керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, або керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП підтверджується матеріалами справи:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №328175 від 12.05.2025;
- даними, які містяться у довідці про повторність за підписом старшого інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Демченка В.;
- даними постанови серії ЕНА №4573543 від 24.04.2025 про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП;
- поясненнями ОСОБА_1 , які він дав у судовому засіданні.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП доведеною.
Згідно даних службової характеристики вбачається, що зовнішній пілот (оператор ) безпілотних літальних апаратів 5 штурмового батальйону військової астини НОМЕР_2 ОСОБА_1 за час проходження військової служби зарекомендував себе позитивно. Постійного контролю з боку безпосередніх командирів (начальників) не потребує. До виконання своїх функціональних обов'язків відноситься добросовісно та відповідально. Вимоги Статутів Збройних Сил України та інших керівних документів знає. Над підвищенням своїх професійних навичок та знань працює. Дорожить честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України. Має почуття відповідальності за доручену справу. Здатен критично оцінювати свої дії. Серед товаришів по службі виділяється в кращу сторону. Фізично розвинен за віком. Зовнішній вигляд допустимий.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст.23 КУпАП).
Відповідно до ч.1 ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно із ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Зазначені обмеження законодавцем встановлені з урахуванням суспільної небезпеки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.126, 130 КУпАП, яке відноситься до правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому пом'якшуючи обставини при накладенні адміністративного стягнення на правопорушника не повинні враховуватись (Гл.10 КУпАП).
Разом з цим, визначаючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд врахує, що відповідно до п.1.10 ПДР України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає накладення на водіїв штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та не містить альтернатив застосування адміністративного стягнення.
Суд зазначає, що диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП є абсолютно визначеною та за своєю структурою є складною нормою права, тобто містить два або більше обов'язкових правил поведінки та закріплює однозначне правило поведінки, а саме керування транспортними засобами особами та виокремлює три самостійних суб'єкти відповідальності, а саме: водіїв; осіб, які навчають керуванню транспортним засобом; інших осіб.
Санкція ч.5 ст.126 КУпАП передбачає накладення на водіїв штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до ч.2 ст.30 КУпАП позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користуванням цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинене нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті ( ч.3 ст.30 КУпАП).
Аналіз положень ч.2,3 ст.30 КУпАП, які містять імперативний характер, дає суду підстави вважати, що особу можливо позбавити права керування транспортними засобами у разі якщо зазначена особа має таке право, тобто отримала посвідчення водія відповідної категорії, або у разі, якщо особа була позбавлена наданого їй права керування транспортним засобом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з обліковими базами даних ІПНП не отримував посвідчення водія, що підтверджується даними довідки за підписом старшого інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Демченка В.
Крім того, зазначені дані у довідці також підтверджуються даними постанови інспектора 5 роти 4 батальйону УПП в Харківській області Шепілова В.В. від 24.04.2025.
Відповідно, оскільки ОСОБА_1 не має посвідчення водія до нього неможливо застосувати адміністративне стягнення у виді позбавлення спеціального права - право керування транспортними засобами, оскільки такого права на момент вчинення адміністративного правопорушення, він не мав та до теперішнього часу посвідчення водія не отримував, що відповідає вимогам ч.2 ст.30 КУпАП, яка, як вище зазначалось, передбачає можливість позбавлення права керування транспортними засобами, наданого громадянинові.
В іншій же частині ОСОБА_1 несе адміністративну відповідальність за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП на загальних підставах, як інша особа, яка керує транспортним засобом.
Враховуючи зазначене, суд висновує що необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень накласти адміністративне стягнення:
-за ч.1 ст.130 КУпАП в межах санкції передбаченої статті у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавленням права керування транспортними засобами;
- за ч.5 ст.126 КУпАП в межах санкції передбаченої статті у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавленням права керування транспортним засобом та без оплатного вилученням транспортного засобу.
Відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, так у даному випадку стягнення необхідно накласти в межах санкції ч.5 ст.126 КУпАП.
Суд вважає, що в даному випадку таке стягнення буде достатнім, та повністю досягне мети його застосування.
Згідно положень ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 гривень.
Керуючись ст. 283-285 КУпАП, суд -
На підставі ст.36 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП у виді штрафу в дохід держави у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп. (Отримувач коштів - ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача - UA168999980313020149000020001, Код класифікації доходів бюджету - 21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) грив ень 60 копійок (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації: 22030106, призначення платежу: *;101__(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), РНОКППфізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття РНОКПП); Судовий збір стягнутий з (ПІБ особи, з якої стягується судовий збір) користь держави за рішенням 953/4869/25).
Відповідно до частини 1,4 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає чинність після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя: С.М. Лисиченко