Справа № 624/540/25
провадження № 1-кп/624/66/25
14 липня 2025 року Кегичівський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду селища Кегичівка, Берестинського району, Харківської області кримінальне провадження стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гупалівка, Магдалинівського району, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, не військовозобов'язаного, з середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого 02.12.2021 Кегичівським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 286 КК України до 03 років 6 місяців позбавлення волі, 01.11.2024 звільнений умовно достроково,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
- обвинувачення: прокурора Кегичівського відділу Берестинської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 , представника потерпілого - адвоката ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 ,
- захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
До Кегичівського районного суду Харківської області надійшли матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220000001037 за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Під час досудового розслідування ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Ухвалою суду від 12.06.2025 у вказаному провадженні призначено підготовче судове засідання.
14 липня 2025 року на адресу суду від прокурора надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 строком на 60 діб, із застосуванням застави. Дане клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Зазначає, що під час досудового розслідування, здобуто відомості про наявність процесуальних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_3 може переховуватися від суду, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, перебуваючи на волі шляхом переконання, залякування, переслідування чи в інший спосіб може незаконно впливати на свідків з метою зміни наданих ними показань чи відмови від таких. Всі вище перераховані ризики не зменшились та продовжують існувати по теперішній час. Метою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_3 є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Прокурор ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні просила задовольнити клопотання та продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід, з тих підстав, які викладені у клопотанні.
Представник потерпілого - адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні вирішення клопотання про застосування міри запобіжного заходу відносно обвинуваченого залишила на розсуд суду, зазначивши про те, що потерпілим ОСОБА_8 в рамках кримінального провадження заявлений цивільний позов, обвинувачений на протязі п'яти років не відшкодував збитки, завдані потерпілому.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора про застосування міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вважає, що обвинувачений відбув покарання, на даний час став на шлях виправлення, має чотирьох неповнолітніх дітей, а тому просила суд змінити обвинуваченому міру запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання про застосування відносно нього міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив застосувати відносно нього більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, зазначивши, що після звільнення з місць позбавлення волі він став на шлях виправлення, вдома скрутне матеріальне становище, він займається домашнім господарством за рахунок чого і проживаються разом з родиною.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 в підготовчому судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просила відмовити в його задоволенні з тих підстав, що ризики на які посилається прокурор є необґрунтованими, відсутні докази ухилення обвинуваченого від органів досудового слідства та вплив на потерпілих та свідків. Зазначила, що затяжне досудове розслідування призвело до того, що при призначенні покарання по даній справі необхідно буде застосовувати ч. 4 ст. 70 КК України. Обвинувачений покарання на даний час відбув, став на шлях виправлення, займається селянським господарством, за рахунок чого кормить свою родину, яка складається з дружини та чотирьох дітей, має постійне місце реєстрації та проживання, за місцем проживання характеризується позитивно. Вказала, що він один утримує свою родину, а тому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту забезпечить у повній мірі процесуальні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора, приходить до наступного висновку.
За змістом ст. ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч.1 та п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 28 травня 2025 року ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
За змістом ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винуватою, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України про його продовження, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення, необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.
Відповідно до ст. 197, 199 КПК України, за клопотанням прокурора строк тримання особи під вартою може бути продовжений за наявності обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких злочинів.
Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу суд не уповноважений перевіряти обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які безпосередньо свідчать про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Тому суд не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює факти, що виникають у зв'язку з плином кримінального провадження і можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або спосіб його виконання.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Надані прокурором докази свідчать про наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, що є імперативною нормою, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
В обґрунтування своєї позиції захисник зазначає, що процесуальні ризики, зазначені прокурором в клопотанні на даний час не підтверджуються. Так, на час розгляду клопотання потерпіла ОСОБА_6 не заперечує щодо зміни запобіжного заходу та зазначає, що наявні підстави для зміни запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки обвинувачений вже поніс покарання за вчинене ним. Представник потерпілого - адвокат ОСОБА_5 також залишила розгляд клопотання про продовження строку тримання під вартою на розсуд суду.
При вирішенні питання про продовження міри запобіжного заходу суддя вважає необхідним застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, з покладенням на обвинуваченого обов'язків за ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки суд вважає, що мета застосування запобіжного заходу та усунення зазначених вище ризиків може бути реалізована при обранні цілодобового домашнього арешту.
Також суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_3 , його майновий та сімейний стан, наявність місця проживання, застосування до нього найбільш суворого запобіжного заходу, наявність чотирьох малолітніх дітей на утриманні та приходить до висновку, що обґрунтованим та достатнім на даному етапі кримінального провадження, для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 , буде застосування до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Крім того, суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до прокурора або суду за кожною вимогою; не відлучатися із домоволодіння без дозволу суду; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідного територіального органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у тому числі паспорти громадянина України для виїзду за кордон.
При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 , суд враховує доводи сторони обвинувачення та сторони захисту щодо підтверджених обставин проживання обвинуваченого саме за цією адресою. Така адреса значиться як в обвинувальному акті так і в ухвалі слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 28.05.2025.
Строк дії ухвали про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту не може перевищувати двох місяців.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-177, 181, 194, 199, 201, 205, 314, 315, 376 КПК України, суд
У клопотанні прокурора Кегичівського відділу Берестинської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.
Змінити стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, за адресою: АДРЕСА_1 , строком на два місяці до 08 вересня 2025 року включно.
Заборонити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 цілодобово залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Негайно звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 з-під варти.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою суду в цьому кримінальному проваджені;
- повідомляти суд про зміну місця проживання;
- утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до компетентного органу документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити до 08 вересня 2025 року включно.
Організацію виконання ухвали в частині застосування запобіжного заходу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді цілодобового домашнього арешту покласти на начальника СПД № 1 ВП № 1 Берестинського РВП ГУНП в Харківській області.
Про виконання ухвали в частині організації забезпечення запобіжного заходу, належить повідомити суд.
Копію ухвали направити відповідним органам для виконання.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього зобов'язань.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Кегичівського відділу Берестинської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 .
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику, надіслати Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» для відома, СПД № 1 ВП № 1 Берестинського РВП ГУНП в Харківській області - для виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1