09 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 917/1719/23(917/1785/23)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О.В. - головуючий, Огороднік К.М., Погребняк В.Я.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ір-Агромир"
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 03.03.2025
у справі № 917/1719/23(917/1785/23)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ір-Агромир"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром",
Департаменту Державної виконавчої служби начальника ВПВР ДДВС Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень
про визнання аукціону таким, що не відбувся, зупинення виконавчих дій, скасування аукціонів з продажу майна,
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.09.2023 у справі №917/1719/23 відкрито провадження у справі №917/1719/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром"; визнано кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ір-Агромир" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" в розмірі 16098060,00грн. - основного боргу, 26840,00грн. - судового збору, сплаченого при поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" строком на 170 календарних днів та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Васіна Євгена Євгеновича.
27.09.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ір-Агромир" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою, в межах провадження у справі про банкрутство №917/1719/23, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" та Департаменту Державної виконавчої служби начальника ВПВР ДДВС Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень, відповідно до якої прохає суд:
- визнати таким, що не відбувся аукціон, проведений 22.09.2023, в межах виконання виконавчого провадження №69315369 в системі електронних торгів арештованим майном "СЕТАМ", за лотом № 534105 з реалізації у виконавчому провадженні Нежитлові будівлі і споруди за адресою Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Комарова, будинок 10;
- зупинити вчинення всіх виконавчих дій у виконавчих провадженнях №№ 69315369, 69315219, 69315386, 69315174, 69315240, 69315399, 69315470, 69315436, 69315307, 69315414, 69315456, 69315265, 69315292 з примусового виконання звернення стягнення на предмет іпотеки та застави на користь АТ "Державний експортно-імпортний банк України", а саме рухоме та нерухоме майно належне на праві приватної власності ТОВ "Техмолпром";
- скасувати аукціони з продажу майна Боржника, що проводиться ДП "Сетам", призначених на 28.09.2023 лот №534683 та 02.10.2023 лот №534917, а також всі інші аукціони з продажу майна, належного на праві приватної власності ТОВ "Техмолпром".
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 08.11.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ір-Агромир" (вх.№1906/23 від 27.09.2023) постановлено вважати неподаною та повернуто позивачу.
Арбітражний керуючий Васін Євген Євгенович, як особа, яка не брала участь у справі, але яка вважає, що суд першої інстанції вирішив питання про її права, з ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив суд скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 08.11.2023 у справі №917/1719/23 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апелянт також просив суд визнати причини процесуального пропуску строку на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Полтавської області від 08.11.2023 у справі №917/1719/23 поважними та поновити пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги у даній справі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Васіна Євгена Євгеновича на ухвалу господарського суду Полтавської області від 08.11.2023 у справі №917/1719/23(917/1785/23).
19.06.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ір-Агромир" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 у справі №917/1719/23(917/1785/23) в порядку статей 286, 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №917/1719/23(917/1785/23) визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Васьковського О.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.06.2024.
Дослідивши касаційну скаргу, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
З аналізу змісту статей 55, 129 Конституції України вбачається, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").
Як вбачається з матеріалів справи, Східний апеляційний господарський суд керуючись пунктом 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 03.03.2025 відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі, оскільки скаржником не були усунуті недоліки, зазначені в ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2025.
Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу (частина 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Полтавської області віл 08.11.2023 у справі №917/1719/23 (917/1785/23), повний текст якої складено 08.11.2023, подана, 01.02.2025, тобто більш ніж через рік після закінчення строку, встановленого для її подання.
Як вбачається з матеріалів справи, арбітражним керуючим Васіним Є. Є., як особою, яка не брала участь у справі заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, яке мотивоване тим, що запровадженням території України режиму воєнного стану від 24.02.2022 та продовженням його дії, у зв'язку з постійними ракетними обстрілами російською федерацією території України, ударами дронами, часті і довготривалі повітряні тривоги, все це в своїй сукупності створює постійну небезпеку для життя і здоров'я громадян, що позбавляє можливості своєчасно ознайомлюватись з документами, які надходять від суду в електронний кабінет підприємства і швидко і своєчасно реагувати на них.
За результатами розгляду вказаного клопотання, апеляційний суд ухвалою від 13.02.2025 визнав наведені апелянтом доводи щодо несвоєчасного оскарження рішення місцевого господарського суду неповажними та залишив апеляційну скаргу без руху із зазначенням недоліків апеляційної скарги, які необхідно було усунути скаржнику.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні без належного обґрунтування впливу запровадження такого на неможливість своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою у даній справі та без поданням відповідних підтверджуючих доказів, що унеможливили вчинення процесуальної дії у відповідний строк, не є підставою для поновлення такого процесуального строку. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22.
На виконання вимог ухвали Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обгрунтування клопотання апелянт зазначає, що 07.02.2025 ним було виявлено на сайті прозорро оголошення за посиланням https://prozorro.sale/auction/BRD001-UA-20250207-06786/ відповідно до якого, в Полтавській області, за межами міста Полтава, продається приблизно такий же за розмірами, функціональністю та можливостями за значно вищою ціною, ніж здійснюється і здійснено продаж майна ТОВ "Техмолпром" органами виконавчої служби, а відтак фактично здійснюється реалізація майна боржника за дуже заниженими цінами, в результаті чого порушуються права та інтереси конкурсних кредиторів ТОВ "Техмолпром". Тому, спостерігаючи безуспішні спроби деяких конкурсних кредиторів та боржника припинити незаконний продаж виконавчою службою майна боржника та скасувати оскаржувану ухвалу, а також врахувавши продаж виконавчою службою майна ТОВ "Техмолпром" за дуже заниженими цінами, що не відповідають ринковим за аналогічні об'єкти, апелянтом було прийнято рішення як окремим учасником судового процесу про банкрутство ТОВ "Техмолпром" також подати апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Полтавської області від 08.11.2023 у справі №917/1719/23(917/1785/23).
Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповід-ного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, не залежали від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення стороною у справі процесуальних дій, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки, захищає її саме від передбаченої частиною другою статті 261 Господарського процесуального кодексу України безумовної відмови у відкритті апеляційного провадження (якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення), тобто незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, проте не звільняє вказану особу від обов'язку довести поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, передбаченого іншими наведеними нормами Господарського процесуального кодексу України.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 03.05.2022 у справі №904/1875/19, від 02.10.2024 у справі №9/41.
Отже, норми Господарського процесуального кодексу України підлягають застосуванню до всіх без винятку учасників судового процесу, а окремі норми визначають початок перебігу процесуального строку на оскарження судових рішень саме для осіб, які не брали участі у розгляді справи, а суд вирішив питання про їх права та інтереси, та передбачають можливість поновлення процесуального строку на оскарження судових рішень.
Апеляційний суд зауважив, що безпідставними є посилання скаржника на його процесуальний статус учасника судового процесу про банкрутство ТОВ "Техмолпром" та необізнаність з оскаржуваною ухвалою, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 10 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий є суб'єктом незалежної професійної діяльності.
Розпорядника майна боржника, в процедурі розпорядження майном боржника, неможливо розглядати як повноцінного представника боржника чи кредиторів, оскільки в юридичному сенсі він не повинен бути заінтересованою особою та може виступати від свого імені самостійно.
Статус службової особи підприємства-боржника, відповідно до ч.2 ст. 10 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий набуває виключно з моменту постановлення судом ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень.
призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника та він не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених законом (частини 10, 11 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства).
Розглядаючи справу позовного провадження у межах справи про банкрутство, суд має, як правило, право залучити розпорядника майном боржника до справи. При цьому статус розпорядника майном як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, видається найбільш наближеним до суті відносин, що виникають у межах основної справи про банкрутство між боржником, розпорядником майна, кредиторами та судом. Таке правило кореспондується з нормою абзацу третього частини другої статті 7 КУзПБ, згідно з якою господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. Водночас, розглядаючи конкретну справу позовного провадження у межах справи про банкрутство, суд має вирішити питання залучення розпорядника майном, зважаючи на сутнісний критерій впливу такого залучення на справу про банкрутство та можливість виконання розпорядником його повноважень у справі про банкрутство.
Проте основною особою у справі про банкрутство, яка має протиставляти свої аргументи позивачеві при заявленому позові у межах справи про банкрутство, є саме боржник, а не розпорядник майна. А розпорядник майна, вбачаючи пасивну роль боржника (його керівника), не позбавлений можливості клопотати перед судом, що розглядає справу про банкрутство, про усунення керівника та покладення виконання відповідних обов'язків на розпорядника майна (абзац другий частини дванадцятої статті 44 КУзПБ).
Водночас розпорядник майна має відігравати певну субсидіарну роль на стороні боржника аби повідомити суду інформацію, яка буде суттєвою з огляду на розгляд справи позовного провадження саме у межах справи про банкрутство (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі №926/1275/21).
Матеріалами справи підтверджується, що в межах даної справи №917/1719/23(917/1785/23), арбітражний керуючий Васін Євген Євгенович, як розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" не звертався до господарського суду першої інстанції з відповідним клопотанням щодо залучення його до участі у справі, як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Крім того, матеріалами справи також підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" (боржник у справі про банкрутство №917/1719/23), яке має процесуальний статус 1-го відповідача у справі №917/1719/23(917/1785/23) вже зверталось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Полтавської області від 08.11.2023 за підписом керівника боржника Таран Валерія Леонідовича, за результатом розгляду якої ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 відмовлено у відкритті апеляційного провадження
Матеріали справи не містять доказів усунення керівника та покладення виконання відповідних обов'язків на розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Васіна Євгена Євгеновича, отже апелянт помилково ототожнює свій процесуальний статут, як представника 1-го відповідача в межах справи №917/1719/23(917/1785/23).
Окрім викладеного, апеляційний суд зазначив, що арбітражний керуючий Васін Євген Євгенович, є розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" (1-го відповідача у даній справі), що свідчить про те, що останньому було відомо про існування такого судового провадження, а саме позовного провадження в межах справи про банкрутство. Отже посилання останнього на спостерігання за безуспішними спробами (більше ніж рік) деяких конкурсних кредиторів та боржника припинити незаконний продаж виконавчою службою майна боржника та скасувати оскаржувану ухвалу є безпідставними та навпаки, свідчать про пасивну поведінку розпорядника майна боржника, який в силу приписів Кодексу України з процедур банкрутства має діяти виключно в інтересах боржника та кредиторів.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанцій виходив з того, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі є необгрунтованими, доводи апелянта стосовно підстав для поновлення строку, наведені у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги, не можуть бути визнані переконливими та апелянт не вказав інших поважних причин для поновлення судом строку на апеляційне оскарження ухвали суду, у зв'язку з чим визнаються судом неповажними.
Частинами 3 та 4 статті 260 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, суд апеляційної інстанції з дотриманням норм чинного на момент винесення оскаржуваної ухвали законодавства відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Васіна Євгена Євгеновича на підставі пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України.
Верховний Суд вважає, що правильне застосовування судом апеляційної інстанції частини другої статті 261 ГПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не впливають на законність оскаржуваного судового рішення. Тому відсутні підстави вважати, що судом апеляційної інстанції допущені порушення норм процесуального права під час постановлення ухвали Східного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 у справі № 917/1719/23(917/1785/23).
Згідно з частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2024 у справі №908/1328/23, у зв'язку з її необґрунтованістю, оскільки правильне застосування норм права апеляційним судом є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Керуючись статтями 234, 287, 290, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "Ір-Агромир" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 у справі № 917/1719/23(917/1785/23).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О.В. Васьковський
Судді К.М. Огороднік
В.Я. Погребняк