Іменем України
14 липня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/429/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін матеріали справи
за позовом: Приватного підприємства “Семидар»
вул. Тероборони, будинок 29, м. Чернігів, 14010, код 37199010;
до: Комунального некомерційного підприємства “Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області
вул. Шевченка, буд. 114, м. Чернігів, 14030, код 02006544
про стягнення 321144,24 грн.
без виклику сторін
Встановив:
01.05.2025 до Господарського суду Чернігівської області через систему “Електронний суд» надійшла позовна заява Приватного підприємства “Семидар» до Комунального некомерційного підприємства “Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області про стягнення 321144,24 грн, з яких 262355,44 грн заборгованості, 45139,13 грн інфляційних нарахувань та 13649,67 грн 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов Договору №399 від 06.06.2023 в частині оплати виконаних робіт.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.05.2025 відкрите спрощене позовне провадження у справі № 927/429/25 без повідомлення сторін у справі; встановлено учасникам справи строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог (ухвала суду доставлена позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 07.05.2025, 14:44, що підтверджується довідками про доставку електронного листа).
Відповідач правом на подання відзиву на позов в установлений судом строк не скористався, проти заявлених вимог не заперечив.
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.
Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
06.06.2023 між Комунальним некомерційним підприємством “Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області (замовник) та Приватним підприємством “Семидар» (підрядник) укладено Договір №399 (далі - Договір), відповідно до умов якого підрядник зобов'язується виконати власними силами завдання замовника наступне - “Улаштування стелі двоповерхової будівлі терапії та акушерського корпусу комунального некомерційного підприємства “Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області» (терапевтичне відділення), код ДК 021:2015-45420000-7 Столярні та теслярні роботи» за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 114.
Пунктами 2.1., 2.2. Договору встановлено, що договірна ціна договору є твердою і визначається відповідно до КНУ “Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 “Про затвердження кошторисних норм України у будівництві», та встановлюється у національній валюті України.
Загальна сума договору складає 262355,44 грн, в тому числі ПДВ 43725,91 грн.
Згідно з п. 3.1.-3.5. Договору замовник забезпечує оплату робіт підрядника в безготівковій формі в порядку, передбаченому Договором.
Розрахунок за надані послуги здійснюється за фактом їх виконання.
Оплата за надані послуги здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника на підставі акту виконаних робіт та рахунку-фактури протягом 30 (тридцяти) банківських днів з дня підписання вказаних документів та наданих послуг.
Сторони погодили, що уточнення (зменшення) вартості робіт Договору проводиться шляхом укладання Додаткової угоди до Договору, що є невід'ємною частиною.
Фактично виконані обсяги ремонтних робіт оформлюються актами приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3), які являються документами для проведення взаєморозрахунків між замовником та підрядником. Розрахунок договірної ціни та довідки про вартість виконаних будівельних робіт є невід'ємною частиною акту приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в).
Відповідно до п. 4.1., 4.2. Договору підрядник зобов'язаний розпочати виконання робіт протягом 3 днів з моменту укладення Договору та закінчити виконання робіт до 31.12.2023.
Датою закінчення виконаних певних робіт вважається дата їх прийняття замовником за актом приймання-передачі.
Пунктом 7.1. Договору передбачено, що факт виконання та вартість виконаних робіт підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних робіт.
Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2023. Закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (п. 12.1. Договору).
Додатками до Договору є Дефектний акт, Договірна ціна, Локальний кошторис на будівельні роботи №02-01-01.
06.06.2023 Приватне підприємство “Семидар» та Комунальне некомерційне підприємство “Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області підписали Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2023 року, згідно з яким загальна вартість виконаних позивачем робіт за Договором становить 262355,44 грн.
Комунальне некомерційне підприємство “Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області у листі від 04.02.2025 №218, адресованому Приватному підприємству “Семидар», визнав існування кредиторської заборгованості станом на 01.01.2025 в сумі 4698695,34 грн.
Доказів сплати позивачу коштів у розмірі 262355,44 грн відповідач суду не надав.
За прострочення відповідачем грошового зобов'язання за Договором позивачем нараховано та заявлено до стягнення 45139,13 грн інфляційних нарахувань та 13649,67 грн 3% річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, всебічно та повно дослідивши обставини справи, надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з наведених нижче підстав.
За частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1, 4 ст. 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Відповідно до ч. ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Частина 4 ст. 879 Цивільного кодексу України встановлює, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтями 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.
Щодо заявленої до стягнення основної заборгованості.
Суд установив факт укладення Договору №399 від 06.06.2023, на виконання якого позивач за завданням відповідача виконав роботи з улаштування стелі двоповерхової будівлі терапії та акушерського корпусу комунального некомерційного підприємства “Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області (терапевтичне відділення), код ДК 021:2015-45420000-7 Столярні та теслярні роботи» за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 114, що підтверджується підписаним сторонами Актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2023 року від 06.06.2025 на суму 262355,44 грн.
Зміст укладеного між сторонами договору №399 від 06.06.2023 свідчить про те, що за своєю правовою природою зазначений договір є договором будівельного підряду.
Відповідно до п. 3.3. Договору виконані роботи відповідач зобов?язаний був сплатити протягом 30 банківських днів з дня підписання вказаних документів та наданих послуг, тобто до 09.06.2023 включно.
Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, вартість робіт у встановлений строк позивачу не сплатив, у зв?язку з чим суд доходить висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 262355,44 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо заявлених до стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.
Позивач також просить стягнути з відповідача 13649,67 грн 3% річних за період прострочення з 01.08.2023 по 25.04.2025 та 45139,13 грн інфляційних нарахувань за період прострочення з 01.08.2023 по 31.03.2025 на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом наведеної норми нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла в постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц, № 646/14523/15-ц, у постанові від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.
Суд, здійснивши перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, заявлених до стягнення позивачем, дійшов висновку про правильне їх нарахування, а відтак позовні вимоги в частині стягнення 13649,67 грн 3% річних за період з 01.08.2023 по 25.04.2025 та 45139,13 грн інфляційних нарахувань за період з серпня 2023 року по березень 2025 року підлягають задоволенню.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.
За статтею 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
За приписами частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи зі змісту статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.
Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати вартості виконаних робіт, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 262355,44 грн заборгованості, 45139,13 грн інфляційних нарахувань та 13649,67 грн 3% річних.
Щодо судових витрат.
При ухваленні рішення в справі суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, за рахунок відповідача позивачу відшкодовуються судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3853,73 грн.
Керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, частиною 2 статті 178, статтями 233, 238, 241, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства “Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області (вул. Шевченка, буд. 114, м. Чернігів, 14030, код 02006544) на користь Приватного підприємства “Семидар» (вул. Тероборони, будинок 29, м. Чернігів, 14010, код 37199010) 262355,44 грн заборгованості, 45139,13 грн інфляційних нарахувань, 13649,67 грн 3% річних та 3853,73 грн судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Рішення складено та підписано 14.07.2025.
Суддя М.О. Демидова