Іменем України
14 липня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/432/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін матеріали справи
за позовом: Пенітенціарної академії України,
вул. Гонча, 34, м. Чернігів, 14000, код 08571788
до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернігів
вул. Володимира Дрозда, 19, м. Чернігів, 14003, код 08351733
про стягнення 174809,87 грн.
без виклику сторін
Встановив:
01.05.2025 до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Пенітенціарної академії України до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернігів про стягнення 174809,87 грн, з яких: 174305,08 грн заборгованості з відшкодування вартості спожитої в листопаді-грудні 2024 року теплової енергії за Договором №1007 про відшкодування витрат за спожиту теплову енергію від 03.10.2024 та 504,79 грн заборгованості з відшкодування вартості спожитої в грудні 2024 року електричної енергії за Договором №41 про відшкодування вартості спожитої електричної енергії від 17.01.2024.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з відшкодування витрат за спожиту теплову енергію та спожиту електричну енергію.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.05.2025 у справі №927/432/25 позовну заяву Пенітенціарної академії України залишено без руху на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.05.2025 відкрите спрощене позовне провадження у справі № 927/432/25 без повідомлення сторін у справі; встановлено учасникам справи строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог (ухвала суду доставлена позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 13.05.2025, 20:59, що підтверджується довідками про доставку електронного листа).
27.05.2025 від відповідача у встановлений процесуальний строк через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючися на те, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Чернігів є державною установою, яка повністю фінансується з Державного бюджету України; у кожній бюджетній установі складається кошторис видатків, який відповідає своєму рівню бюджету; бюджетний період для всіх бюджетів починається з 01.01. кожного року та закінчується 31 грудня того ж року. З 01.01.2025 розпочато новий бюджетний період, тому здійснення Квартирно-експлуатаційним відділом міста Чернігів відшкодування за послуги, надані у листопаді-грудні 2024 року, без достатніх правових підстав є неправомірним, адже вартість спожитої теплової енергії та електричної енергії на загальну суму 174809,87 грн є боргом за листопад-грудень 2024 року.
Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.
Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
25.07.2023 між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (орендодавцем), Квартирно-експлуатаційним відділом міста Чернігів (орендарем) та Академією Державної пенітенціарної служби (балансоутримувачем нерухомого майна - нежитлових приміщень загальною площею 980,56 кв.м. триповерхової будівлі навчального корпусу, що розташована за адресою: м. Чернігів, вул. Музична, 2а) укладено трьохсторонній Договір № 13/52-23 оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (далі - Договір оренди).
Відповідно до п. 1.1., 1.2. незмінюваних умов Договору оренди орендодавець (Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях) і балансоутримувач (Академія Державної пенітенціарної служби) (Академію Державної пенітенціарної служби відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 06.10.2023 № 3548/5 перейменовано в Пенітенціарну академію України) передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 Умов Договору оренди, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 Умов. Балансова вартість майна становить 427858,95 грн.
Майно передається в оренду для використання згідно з пунктом 7 Умов.
Згідно з пунктом 2.1. незмінюваних умов Договору оренди орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акту приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем і балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору. Акт приймання-передачі майна в оренду та акт повернення майна з оренди складаються за формою, що розробляється Фондом державного майна і оприлюднюється на його офіційному вебсайті.
Пунктом 3.1. незмінюваних умов Договору оренди визначено, що орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об'єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсації витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із балансоутримувачем та/або безпосередньо постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 цього договору.
У п. 4.1. змінюваних умов Договору оренди викладено інформацію про об'єкт оренди -нерухоме майно: нежитлові приміщення загальною площею 980,56 кв.м. триповерхової будівлі навчального корпусу, що розташована за адресою: м. Чернігів, вул. Музична, 2а, що перебуває на балансі Академії Державної пенітенціарної служби.
Відповідно до п.7 змінюваних умов Договору оренди цільовим призначенням майна є розміщення підрозділу Збройних Сил України.
Відповідно до п. 12 змінюваних умов Договору оренди договір набирає чинності в день його підписання сторонами, діє протягом воєнного стану та 12 місяців після припинення чи скасування воєнного стану.
Матеріали справи містять Акт приймання-передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 25.07.2023, відповідно до якого балансоутримувач передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що належить до державної власності: нежитлові приміщення загальною площею 980,56 кв.м. триповерхової будівлі навчального корпусу, що розташована за адресою: м. Чернігів, вул. Музична, 2а, яке перебуває на балансі балансоутримувача та належить до сфери управління Міністерства юстиції України.
03.10.2024 між Пенітенціарною академією України (балансоутримувач) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернігів (орендар) укладено Договір № 1007 про відшкодування витрат за спожиту теплову енергію (далі - Договір № 1007).
Відповідно до п. 1.1., 1.2., 1.3 Договору № 1007 предметом договору є відшкодування витрат за спожиту теплову енергію.
Витрати відшкодовуються за спожиту теплову енергію, відповідно до рахунків, нарахованих постачальником, в нежитлових приміщеннях загальною площею 980,56 кв.м.
Відшкодування витрат проводиться в зв'язку з виконанням умов договору оренди нерухомого майна № 13/52-23 від 25.07.2023.
Згідно з 2.2. Договору № 1007 сума договору на оплату за спожиту теплову енергію за період з 01.01.2024 по 01.04.2024 становить 279262,01 грн з ПДВ.
Пунктами 3.1., 3.2. Договору № 1007 визначено, що відшкодування витрат за спожиту теплову енергію орендарем послуг здійснюється згідно виставлених рахунків та актів про надання послуг, в термін до 20 числа наступного за звітним місяця.
Балансоутримувач має право стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість по платежам за спожиту теплову енергію.
Згідно з п. 6.1., 6.2. Договору № 1007 за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Спори, які виникають за Договором або у зв'язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку.
За п. 7.1., 7.3. Договору № 1007 Договір діє до 31.12.2024 включно, набирає чинності з дня його підписання, та розповсюджується на правовідносини, що склалися з 01.01.2024.
Будь-які зміни чи доповнення до цього договору є дійсними, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими представниками Сторін.
Деталізований розрахунок-потреба вартості відшкодування послуг з постачання теплової енергії за період з січня 2024 року по березень 2024 року підписано між сторонами та оформлено як додаток 1 до Договору № 1007, відповідно до змісту якого спожита теплова енергія підлягала оплаті за тарифом для потреб бюджетних установ - 4572,444 грн/Гкал з ПДВ (а.с. 28).
За період січень-березень 2024 року згідно з виставленими Актами- рахунками №01, №02, №03 від 08.10.2024 узгодження відшкодування вартості за теплову енергію, яка підлягає відшкодуванню за Договором від 03.10.2024 №1007 (а.с.35-37) відповідачем в повному обсязі виконано зобов'язання із відшкодування витрат за спожиту теплову енергію в розмірі 279262,01 грн. з ПДВ. Претензії із виконання взаємних зобов'язань за вказаний період між сторонами відсутні.
13.11.2024 сторонами підписано додаткову угоду № 1 до Договору № 1007 про збільшення суми договору на 42011,72 грн.
Вартість спожитої теплової енергії у жовтні 2024 року сплачена відповідачем згідно з виставленим актом-рахунком № 1 від 13.11.2024 (а.с.38) узгодження відшкодування вартості за теплову енергію, яка підлягає відшкодуванню за Договором від 03.10.2024 №1007, в повному розмірі в сумі 42011,72 грн. Претензії із виконання взаємних зобов'язань за період із 01.10.2024 по 31.10.2024 між сторонами відсутні.
На підставі надісланого постачальником теплової енергії повного розрахунку нарахувань вартості спожитої теплової енергії за листопад та грудень 2024 року сформовано акти-рахунки узгодження відшкодування вартості за теплову енергію, яка підлягає відшкодуванню за Договором від 03.10.2024 №1007, а саме:
-№ 21 від 13.12.2024 на суму 72860,12 грн (за листопад 2024 року з урахуванням суми спожитої теплової енергії (63650,30 грн) та умовно-постійної частини двохставкового тарифу (9209,82 грн), який надіслано відповідачу супровідним листом від 13.12.2024 за № 5/2270);
-№22 від 17.12.2024 на суму 101444,96 грн (за грудень 2024 року з урахуванням суми спожитої теплової енергії (92235,14 грн) та умовно-постійної частини двохставкового тарифу (9209,82 грн), який надіслано відповідачу супровідним листом від 18.12.2024 за № 5/2308).
У зв'язку зі збільшенням вартості витрат за спожиту теплову енергію за Договором № 1007 позивачем на адресу відповідача листами № 9/2267 від 13.12.2024 та № 9/2307 від 18.12.2024 направлено для підписання додаткові угоди № 2 та № 3 до Договору № 1007 про збільшення суми договору на 72860,12 грн та 101444,96 грн відповідно.
Відповідач додаткові угоди № 2 та № 3 до Договору № 1007 та Акти-рахунки № 21 від 13.12.2024 за листопад 2024 року та № 22 від 17.12.2024 за грудень 2024 року на відшкодування вартості спожитої теплової енергії не підписав та позивачу не повернув; вартість спожитої теплової енергії у листопаді-грудні 2024 року на загальну суму 174 305,08 грн (72860,12 грн + 101444,96 грн) не відшкодував.
Вказані обставини відповідачем не спростовані.
18.02.2025 позивачем на поштову адресу відповідача за вих. № 13/277 від 17.02.2025 рекомендованою кореспонденцією з описом вкладення направлено Претензію № 1 за Договором № 1007 з вимогою сплати заборгованість з відшкодування суми заборгованості за спожиту теплову енергію в листопаді-грудні 2024 року на загальну суму 174305,08 грн, а також підписати направлений Акт звірки розрахунків з дебіторами та кредиторами за Договором № 1007 станом на 14.01.2025, за змістом якого у випадку не повернення одного екземпляру акту до бухгалтерії Академії, інформація зазначена у акті, вважається підтвердженою відповідачем (а.с. 52-55).
Відповідач у відповіді на претензію №565/1022 від 17.03.2025 повідомив про неможливість виконання вимог щодо відшкодування вартості спожитої теплової енергії на суму 174305,08 грн з огляду на те, що він є державною установою, яка повністю фінансується з Державного бюджету України в межах кошторису доходів і видатків, який формується на кожний календарний рік з 01 січня по 31 грудня; оскільки зазначена заборгованість є заборгованістю 2024 року, її оплата у 2025 році неможлива через відсутність достатніх правових підстав (а.с. 56).
17.01.2024 між Пенітенціарною академією України (балансоутримувач) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернігів (орендар) укладено Договір № 41 про відшкодування вартості спожитої електричної енергії (далі - Договір № 41).
Відповідно до п. 1.1., 1.2., 1.3. Договору № 41 предметом договору є відшкодування вартості спожитої електричної енергії, користувачем якої є Збройні Сили України.
Витрати за спожиту електричну енергію відшкодовуються відповідно до рахунків, нарахованих постачальником.
Відшкодування витрат проводиться у зв'язку з виконанням умов договору оренди нерухомого майна № 13/52-23 від 25.07.2023.
Згідно з п. 2.2. Договору № 41 сума договору на оплату за спожиту електричну енергію у 2024 році становить 103132,56 грн з ПДВ.
За п. 3.1., 3.2. Договору № 41 відшкодування витрат за спожиту електричну енергію орендарем послуг здійснюється згідно виставлених рахунків та актів про надання послуг в термін до 20 числа, наступного за звітним місяця.
Балансоутримувач має право стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість з платежів за спожиту електричну енергію.
Виходячи зі змісту п. 6.1., 6.2. Договору № 41, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно чинним законодавством. Спори, які виникають за Договором або у зв'язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку.
Згідно з п. 7.1., 7.3. Договору № 41 договір діє до 31.12.2024 включно і набирає чинності з дня його підписання та розповсюджується на правовідносини, що склалися з 01.01.2024.
Будь-які зміни чи доповнення до цього договору є дійсними, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими представниками сторін. Сторони керуються умовами договору.
Сторонами підписано деталізований розрахунок-потреба очікуваної вартості відшкодування послуг з постачання та розподілу електричної енергії за період з 01.01.2024 - 31.12.2024 року, який оформлено як Додаток 1 до Договору № 41.
За період січень-листопад 2024 року, згідно з виставленими актами-рахунками, відповідачем у повному обсязі виконано зобов'язання із відшкодування витрат за спожиту електричну енергію за Договором № 41 в розмірі 80144,12 грн з ПДВ. Претензії із виконання взаємних зобов'язань за вказаний період між сторонами відсутні.
У зв'язку із закінченням бюджетного періоду 31.12.2024 відповідачем виставлено акт-рахунок № 19 від 13.12.2024 з відшкодування витрат за спожиту електричну енергію за Договором № 41 у грудні 2024 року. У зв'язку із відсутністю від постачальника інформації про тариф електричної енергії у грудні 2024 року станом на 13.12.2024 відповідачем здійснено розрахунок вартості відшкодування витрат за послуги з електропостачання за грудень 2024 з урахуванням даних про тариф електричної енергії у листопаді 2024 року (10,155924 грн).
17.12.2024 відповідачем сплачено 7818,84 грн в рахунок відшкодування вартості спожитої електричної енергії за грудень 2024 року.
Листом №9/2269 від 13.12.2024 позивач направив відповідачу додаткову угоду № 1 до Договору № 41, якою зменшено суму договору на 15169,60 грн та визначено суму Договору № 41 в розмірі 87 962,96 грн.
20.12.2024 постачальником електричної енергії сформовано тариф електричної енергії у грудні 2024 року, який, на відміну від листопада 2024 року (10,155924 грн), становив 10,779108 грн.
На підставі нового розрахунку вартості відшкодування витрат за послуги з електропостачання від 20.12.2024 сформовано акт-рахунок № 24 від 20.12.2024 за грудень 2024 року. Сума витрат за споживання послуги з електропостачання у грудні 2024 року з урахуванням тарифу 10,779108 становила 8323,63 грн. З урахування сплаченої відповідачем суми 7818,84 грн в рахунок відшкодування вартості спожитої електричної енергії за грудень 2024 року різниця складала 504,79 грн у бік збільшення.
Листом № 9/2355 від 24.12.2024 позивач направив відповідачу додаткову угоду № 2 до Договору № 41, якою збільшено суму договору на 504,79 грн з ПДВ та зазначено, що загальна сума Договору № 41 про відшкодування вартості спожитої електричної енергії за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 становить 88467,75 грн з ПДВ.
Акт-рахунок № 24 від 20.12.2024 на суму 504,79 грн надіслано позивачем відповідачу супровідним листом № 9/2355 від 24.12.2024 (а.с.79, 81).
Відповідач у відповідь на лист № 9/2355 від 24.12.2024 листом №565/4091 від 25.12.2024 повідомив позивача про неможливість виконання зобов'язань з відшкодування витрат на електричну енергію у зв'язку із відсутністю необхідних кошторисних призначень.
За доводами позивача відповідач додаткові угоди № 1 та № 2 до Договору № 41 та Акт-рахунок № 24 від 20.12.2024 на відшкодування вартості спожитої електричної енергії не підписав та позивачу не повернув; вартість спожитої електричної енергії за грудень 2024 року у розмірі 504,79 грн не відшкодував.
18.02.2025 позивачем на поштову адресу відповідача за вих. № 13/278 від 17.02.2025 рекомендованою кореспонденцією з описом вкладення направлено Претензію № 1 за Договором № 41 з вимогою сплати заборгованість з відшкодування суми заборгованості за спожиту електричну енергію у грудні 2024 року на суму 504,79 грн, а також підписати направлений Акт звірки розрахунків з дебіторами та кредиторами за Договором № 41 станом на 14.01.2025, за змістом якого у випадку неповернення одного екземпляру акту до бухгалтерії Академії інформація, зазначена у акті, вважається підтвердженою відповідачем (а.с. 88-91).
Відповідач у відповіді на претензію №565/1003 від 13.03.2025 повідомив про неможливість виконання вимог щодо відшкодування вартості спожитої електричної енергії на суму 504,79 грн з огляду на те, що він є державною установою, яка повністю фінансується з Державного бюджету України в межах кошторису доходів і видатків, який формується на кожний календарний рік з 01 січня по 31 грудня; і оскільки зазначена заборгованість є заборгованістю 2024 року її оплата у 2025 році неможлива через відсутність достатніх правових підстав (а.с. 92).
Відповідачем не відшкодовано позивачу витрати вартості споживання теплової енергії за листопад-грудень 2024 року на загальну суму 174 305,08 грн та витрати споживання електричної енергії за грудень 2024 на суму 504,79 грн, що стало підставою звернення позивача з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, всебічно та повно дослідивши обставини справи, надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з наведених нижче підстав.
За частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтями 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.
Суд установив факт укладення між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (орендодавцем), Квартирно-експлуатаційним відділом міста Чернігів (орендарем) та Академією Державної пенітенціарної служби (балансоутримувачем нерухомого майна - нежитлових приміщень загальною площею 980,56 кв.м. триповерхової будівлі навчального корпусу, що розташована за адресою: м. Чернігів, вул. Музична, 2а) трьохстороннього Договору № 13/52-23 оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 25.07.2023, за змістом п. 3.1. незмінюваних умов якого до складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна, зокрема, комунальних послуг; орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із балансоутримувачем та/або безпосередньо постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 цього договору.
Матеріалами справи підтверджується також факт укладення між Пенітенціарною академією України (балансоутримувач) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернігів (орендар) Договору № 1007 про відшкодування витрат за спожиту теплову енергію від 03.10.2024 (предметом якого є відшкодування витрат за спожиту теплову енергію) та Договору № 41 про відшкодування вартості спожитої електричної енергії від 17.01.2024 (предметом договору є відшкодування вартості спожитої електричної енергії).
Предметом даного спору є стягнення 174305,08 грн заборгованості з відшкодування вартості спожитої в листопаді-грудні 2024 року теплової енергії за Договором №1007 про відшкодування витрат за спожиту теплову енергію від 03.10.2024 та 504,79 грн заборгованості з відшкодування вартості спожитої в грудні 2024 року електричної енергії за Договором №41 про відшкодування вартості спожитої електричної енергії від 17.01.2024.
Щодо стягнення 174305,08 грн заборгованості з відшкодування вартості спожитої в листопаді-грудні 2024 року теплової енергії за Договором №1007 суд зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів, справи позивачем сформовано Акти-рахунки узгодження відшкодування вартості за теплову енергію, яка підлягає відшкодуванню за Договором №1007 від 03.10.2024, а саме:
-№ 21 від 13.12.2024 на суму 72860,12 грн (за листопад 2024 року), який надіслано відповідачу супровідним листом від 13.12.2024 за № 5/2270);
-№22 від 17.12.2024 на суму 101444,96 грн (за грудень 2024 року), який надіслано відповідачу супровідним листом від 18.12.2024 за № 5/2308).
Супровідними листами № 9/2267 від 13.12.2024 та № 9/2307 від 18.12.2024 позивачем надіслано відповідачу для підписання додаткові угоди № 2 та № 3 до Договору № 1007 на збільшення суми договору на 72860,12 грн та 101444,96 грн відповідно.
Крім того, 18.02.2025 позивачем на поштову адресу відповідача за вих. № 13/277 від 17.02.2025 рекомендованою кореспонденцією з описом вкладення направлено Претензію № 1 за Договором № 1007 з вимогою сплати заборгованість з відшкодування суми заборгованості за спожиту теплову енергію в листопаді-грудні 2024 року на загальну суму 174305,08 грн, а також підписати направлений Акт звірки розрахунків з дебіторами та кредиторами за Договором № 1007 станом на 14.01.2025, за змістом якого у випадку не повернення одного екземпляру акту до бухгалтерії Академії, інформація зазначена у акті, вважається підтвердженою відповідачем.
Відповідач у відповіді на претензію №565/1022 від 17.03.2025 повідомив про неможливість виконання вимог щодо відшкодування вартості спожитої теплової енергії на суму 174305,08 грн з огляду на те, що він є державною установою, яка повністю фінансується з Державного бюджету України в межах кошторису доходів і видатків, який формується на кожний календарний рік з 01 січня по 31 грудня; і оскільки зазначена заборгованість є заборгованістю 2024 року і її оплата у 2025 році неможлива через відсутність достатніх правових підстав.
Таким чином, відповідач фактично визнав наявність заборгованості з відшкодування вартості за теплову енергію на суму 72860,12 грн (за листопад 2024 року) та на суму 101444,96 грн (за грудень 2024 року), а всього на загальну суму 174305,08 грн, проте неможливість такого відшкодування у 2025 році пояснив відсутністю кошторисних призначень на погашення такої заборгованості 2024 року.
Аналогічні пояснення надано відповідачем у відзиві на позов.
Щодо розміру відшкодування вартості теплової енергії за листопад та грудень 2024 року та її розрахунку відповідач заперечень не надав ні у відповіді на претензію №565/1022 від 17.03.2025, ні у відзиві на позов.
Виходячи з приписів п. 3.1., 3.2. Договору № 1007 відшкодування витрат за спожиту теплову енергію орендарем послуг здійснюється згідно виставлених рахунків та актів про надання послуг, в термін до 20 числа наступного за звітним місяця, балансоутримувач має право стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість по платежам за спожиту теплову енергію.
У порушення зазначених приписів відповідач заборгованість з відшкодування вартості за теплову енергію на суму 72860,12 грн (за листопад 2024 року) та на суму 101444,96 грн (за грудень 2024 року), всього на загальну суму 174305,08 грн не сплатив, у зв?язку з чим суд доходить висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 174305,08 грн з відшкодування вартості спожитої в листопаді-грудні 2024 року теплової енергії за Договором №1007 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо стягнення 504,79 грн заборгованості з відшкодування вартості спожитої в грудні 2024 року електричної енергії за Договором №41 суд зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сформовано Акт-рахунок № 24 від 20.12.202 узгодження вартості відшкодування витрат послуги з електропостачання, які підлягають відшкодуванню згідно договору №41 від 17.01.2024 на суму 504,79 грн (за грудень 2024 року).
Листом № 9/2355 від 24.12.2024 позивач направив відповідачу додаткову угоду № 2 до Договору № 41, якою збільшено суму договору на 504,79 грн з ПДВ, а також Акт-рахунок № 24 від 20.12.2024 на суму 504,79 грн.
Відповідач у відповідь на лист № 9/2355 від 24.12.2024 листом №565/4091 від 25.12.2024 повідомив позивача про неможливість виконання зобов'язань з відшкодування витрат на електричну енергію у зв'язку із відсутністю необхідних кошторисних призначень.
18.02.2025 позивачем на поштову адресу відповідача за вих. № 13/278 від 17.02.2025 рекомендованою кореспонденцією з описом вкладення направлено Претензію № 1 за Договором № 41 з вимогою сплати заборгованість з відшкодування суми заборгованості за спожиту електричну енергію у грудні 2024 року на суму 504,79 грн, а також підписати направлений Акт звірки розрахунків з дебіторами та кредиторами за Договором № 41 станом на 14.01.2025, за змістом якого у випадку неповернення одного екземпляру акту до бухгалтерії Академії, інформація зазначена у акті, вважається підтвердженою відповідачем.
Відповідач у відповіді на претензію №565/1003 від 13.03.2025 повідомив про неможливість виконання вимог щодо відшкодування вартості спожитої електричної енергії на суму 504,79 грн з огляду на те, що він є державною установою, яка повністю фінансується з Державного бюджету України в межах кошторису доходів і видатків, який формується на кожний календарний рік з 01 січня по 31 грудня; і оскільки зазначена заборгованість є заборгованістю 2024 року, її оплата у 2025 році неможлива через відсутність достатніх правових підстав.
Таким чином, відповідач фактично визнав наявність заборгованості з відшкодування вартості за електричну енергію на суму 504,79 грн (за грудень 2024 року), проте неможливість такого відшкодування у 2025 році пояснив відсутністю кошторисних призначень на погашення такої заборгованості 2024 року.
Аналогічні пояснення надано відповідачем у відзиві на позов.
Щодо розміру відшкодування вартості електричної енергії (504,79 грн за грудень 2024 року) та її розрахунку відповідач заперечень не надав ані у відповіді на претензію №565/1003 від 13.03.2025, ані у відзиві на позов.
Виходячи з приписів п. 3.1., 3.2. Договору №41 відшкодування витрат за спожиту електричну енергію орендарем послуг здійснюється згідно виставлених рахунків та актів про надання послуг, в термін до 20 числа наступного за звітним місяця; балансоутримувач має право стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість по платежам за спожиту електричну енергію.
У порушення зазначених приписів відповідач заборгованість з відшкодування вартості електричної енергії у розмірі 504,79 грн за грудень 2024 року не сплатив, у зв?язку з чим суд доходить висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 504,79 грн з відшкодування вартості спожитої в грудні 2024 року електричної енергії за Договором №41 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Посилання відповідача на те, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Чернігів є державною установою, яка повністю фінансується з Державного бюджету України, і погашення заборгованості, яка виникла у 2024 році, є неможливим через відсутність кошторисних призначень на її відшкодування у 2025 році, не може бути взято судом до уваги, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Виходячи з приписів рішення Європейського суду з прав людини у справі “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Оскільки відповідач не надав суду жодних належних доказів, які підтверджують неможливість здійснення ним своєчасної оплати відшкодування вартості спожитої в листопаді-грудні 2024 року теплової енергії за Договором №1007 у розмірі 174305,08 грн та відшкодування вартості спожитої в грудні 2024 року електричної енергії за Договором №41 у розмірі 504,79 грн, дії відповідача щодо несвоєчасної сплати зазначених відшкодувань є порушенням положень укладених позивачем договорів та норм чинного законодавства України.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.
За статтею 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
За приписами частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи зі змісту статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.
Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем зобов'язань щодо відшкодування вартості спожитої в листопаді-грудні 2024 року теплової енергії за Договором №1007 у розмірі 174305,08 грн та відшкодування вартості спожитої в грудні 2024 року електричної енергії за Договором №41 у розмірі 504,79 грн, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо судових витрат.
При ухваленні рішення в справі суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, за рахунок відповідача позивачу відшкодовуються судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 грн.
Керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, статтями 233, 238, 241, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернігів (вул. Володимира Дрозда, 19, м. Чернігів, 14003, код 08351733) на користь Пенітенціарної академії України (вул. Гонча, 34, м. Чернігів, 14000, код 08571788) 174305,08 грн заборгованості з відшкодування вартості спожитої в листопаді-грудні 2024 року теплової енергії за Договором №1007 про відшкодування витрат за спожиту теплову енергію від 03.10.2024; 504,79 грн заборгованості з відшкодування вартості спожитої в грудні 2024 року електричної енергії за Договором №41 про відшкодування вартості спожитої електричної енергії від 17.01.2024 та 3028,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Рішення складено та підписано 14.07.2025.
Суддя М.О. Демидова