14 липня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/707/25
Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А. В., розглянув заяву б/д б/н позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрорейлс» про забезпечення позову в справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрорейлс»,
вул. Золотоустівська, буд. 52, офіс 5, м. Київ, 01135;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Алексагроенерджи»,
вул. Перемоги, буд. 64, с. Займище, Корюківський район, Чернігівська область, 15209;
предмет спору: про стягнення 367104,12 грн
без виклику (повідомлення) учасників справи
10.07.2025, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрорейлс» (далі - ТОВ «Агрорейлс») звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алексагроенерджи» (далі - ТОВ «Алексагроенерджи») про стягнення 367104,12 грн, з них: 317845,00 грн основного боргу за послуги з транспортно-експедиційного обслуговування за договором від 14.02.2025 № 1402202514 (далі - Договір); 31941,74 грн пені, 3448,40 грн 3% річних та 13868,98 грн інфляційних втрат за період з 28.02.2025 по 09.07.2025.
Позов обґрунтований порушенням відповідачем зобов'язань за Договором в частині повного розрахунку за надані послуги з транспортно-експедиційного обслуговування за актами виконаних робіт №№ 1 та від 23.02.2025 та 23.03.2025, складених на виконання умов вказаного правочину.
Ухвалою суду від 14.07.2025 відкрите провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін.
Разом з позовною заявою, від позивача надійшла заява про забезпечення позову, з проханням накласти арешт на майно та кошти, в національній та іноземній валютах, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та/або банках, та на кошти на рахунках, що будуть відкритті (після постановлення ухвали про забезпечення цього позову), та належать ТОВ «Алексагроенерджи», в межах ціни позову, в сумі 367104,12 грн.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що недобросовісні дії відповідача, зокрема, ухилення від врегулювання спору в досудовому порядку, свідчать, що не вжиття судом заходів забезпечення позову не лише утруднить виконання судового рішення, а й зробить таке виконання неможливим; припускає, що в майбутньому, в ході судового розгляду спору, відповідач може розпорядитись своїм майном шляхом його відчуження на користь третій осіб та вивести кошти з рахунків Товариства, що унеможливить виконання судового рішення в цій справі.
Порядок забезпечення позову в справах, що розглядаються за правилами господарського судочинства, врегульований главою 10 розділу І Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, зі змінами).
За частинами 1, 2 статті 136 ГПК України господарський суд, за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
За частиною 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться в нього чи в інших осіб.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню в зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.09.2020 у справі № 921/40/20.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні в випадку задоволення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
За приписами частини 1 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 73, частини 1 статті 74, частини 1 статті 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на положення статей 13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Наприклад, вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Це може бути продаж майна або підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання та інше.
Суд установив, що заява позивача про забезпечення позову не містить належного обґрунтування.
Суд констатує, що саме лише припущення позивача в заяві про забезпечення позову щодо потенційної можливості ускладнення виконання судового рішення в разі невжиття судом заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти на рахунках відповідача, відкритих в банківських установах, не є достатньою підставою для задоволення даної заяви.
Враховуючи, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів в обґрунтування того, що невжиття заходів до забезпечення позову вказаним у заяві шляхом може істотно ускладнити або унеможливити виконання судового рішення або ефективний захист (поновлення) порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких останній звернувся, суд доходить висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 13, 14, 74 - 80, 86, 136 - 140, 233 - 235 ГПК України, господарський суд
Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрорейлс» (код ЄДРПОУ 42981523) про забезпечення позову в справі № 927/707/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 14.07.2025.
Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в строки, визначені статтею 256 ГПК України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя А.В. Романенко