14 липня 2025 року м. ЧернівціСправа № 926/2183/25
Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Гурина Миколи Олександровича розглянувши матеріали
за позовом приватного підприємства «Аріс»
до дочірнього підприємства «Чернівцітурист» приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур»
про зобов'язання повернути майно
Приватне підприємство «Аріс» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до дочірнього підприємства «Чернівцітурист» приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур» про зобов'язання відповідача повернути приватному підприємству «Аріс» малі архітектурні форми - приміщення офісу літ. А2 площею 23,40 кв.м та громадської вбиральні літ. А3 площею 16,50 кв.м, які знаходяться по вул. Героїв Майдану, 184 у м. Чернівці.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2025 позовну заяву №926/2183/25 передано судді Гурину М.О.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 07.07.2025 позовну заяву залишено без руху на підставі частини одинадцятої статті 176 Господарського процесуального кодексу України, зобов'язано приватне підприємство «Аріс» надати суду документи, за якими можна було б визначити вартість спірного майна станом на момент звернення позивача з даним позовом до суду (звіт про оцінку, висновок експерта, тощо) та докази сплати/доплати (в разі необхідності) судового збору у співвідношенні до вартості спірного майна (вартість спірного майна * 1,5 %); встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви у три календарних дні з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Дана ухвала отримана позивачем 07.07.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету позивача.
Відтак, останнім днем строку на усунення недоліків позовної заяви є 11.07.2025.
10.07.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків у змісті якої позивач зазначає із звіту про оцінку майна, складеного 17.05.2021, вбачається, що вартість малих архітектурних форм - приміщення офісу літ. А2 площею 23,40 кв.м та громадської вбиральні літ. А3 площею 16,50 кв.м. на вул. Героїв Майдану, 184 в м. Чернівці станом на 30.04.2021 складає 288071,41 грн без ПДВ, що визначена дохідним методичним підходом. У разі незгоди Суду з наведеним розрахунком ціни позову ПП «Аріс» готове сплатити (доплатити) суму судового збору, який попередньо визначить Суд. Також з метою визначення нинішньої ринкової вартості спірного майна станом на момент подання цього позову позивач не заперечує щодо призначення у справі відповідної судової експертизи.
Дослідивши заяву позивача про усунення недоліків позовної заяви суд зазначає про її необґрунтованість з наступних підстав.
За практикою Європейського суду із прав людини вимога про сплату судового збору цивільним судам у зв'язку з позовами, які вони покликані розглянути, не може розглядатись як обмеження права на доступ до суду, що саме собою є несумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції (рішення у справі «Станков проти Болгарії» (Stankov v. Bulgaria), заява № 68490/01, пункт 52, від 12 липня 2007 року).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Заявлена позовна вимога про повернення майна носить майновий характер і розмір ставок судового збору за її подання визначається за вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір».
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до положень частини першої статті 163 цього Кодексу ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, загальною сумою всіх вимог.
Отже, саме обов'язком позивача при поданні позовної заяви є самостійне визначення ціни позову та надання суду відповідних доказів.
Однак, позивач, звертаючись до суду з позовом взагалі не визначив ціну позову, виходячи з вартості майна, а сплатив судовий збір за одну немайнову вимогу.
При цьому, суд не приймає до уваги покликання позивача про те, що з серпня 2021 року позивача було позбавлено права доступу до майна, оскільки, як зазначено вище визначення початкової ціни позову є прямим обов'язком позивача при поданні позовної заяви.
Щодо не заперечення позивача щодо призначення у справі відповідної судової експертизи для визначення, в тому числі, ринкової вартості спірного майна, суд, в межах розгляду заяви про усунення недоліків, оцінює це як намагання позивача перекласти свій обов'язок стосовно визначення ціни позову на суд.
Частиною другою статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.
Якщо на момент пред'явлення позову встановити точну дійсну ціну позову неможливо, і суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна, не має права зобов'язувати позивача доплачувати суму судового збору та постановляти ухвалу про залишення позову без руху відповідно до частини 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, а має встановити ціну позову при розгляді справи та здійснити розгляд справи по суті, і відповідно до статті 129 цього Кодексу розподілити судові витрати за результатами такого розгляду, зокрема, стягнувши недоплачений судовий збір (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у справі від 19.10.2021 у справі № 918/188/21)
З аналізу вказаної процесуальної норми слідує, що суд має право попередньо визначити розмір судового збору з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи за умови, що:
-визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна;
-або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо.
Отже, для застосування даної процесуальної норми в ході розгляду справи позивач зобов'язаний або надати суду одночасно з поданням позову докази про початкову ціну позову, або надати докази про неможливість на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну. Однак, позивачем не надано суду жодного доказу ані про ціну позову, ані про неможливість її встановлення на момент пред'явлення позову.
З цих підстав, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви позивача про усунення недоліків від 10.07.2025.
Частиною 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
За приписом ч.6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Згідно ч.7 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
На підставі вищевикладеного та враховуючи те, що позивач не усунув вказані недоліки, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви та доданих до неї документів позивачу.
При цьому, суд звертає увагу, що у відповідності до частини восьмої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись статтями 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути позовну заяву (вх.№2183 від 02.07.2025) та додані до неї документи приватному підприємству «Аріс».
Повний текст ухвали складено та підписано 14.07.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Микола ГУРИН
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.